Нарешті пройшли ті часи, коли готельно-ресторанні відпочинкові комплекси будували аби де. Тепер кожну таку споруду мудрі люди будують у місцях, де є щось унікальне у природному або історичному плані. Готельно-ресторанний комплекс «Лейбова гора» побудовано у місці, яке має подвійну унікальність – як природно-ландшафтну, так і історичну. А ще кажуть про містичність цього місця.
Це неповторне місце віддавна славиться найкращою у Західній Україні оглядовою панорамою, яку прикрашають найзнаменитіші і найвищі вершини Карпатських гір. Одночасно 14 гірських піків можна роздивитися з величезних панорамних вікон і з літнього майданчика ресторану «Лейбова гора». «Лейбова гора» розташована майже на півсотні метрів вище за відому колибу у Криниченці, тому звідси відкривається КРУГОВИЙ ВИД (360 градусів), оцінений незалежними маркетологами у суму півтора мільйони доларів США.
Згідно переказів старих людей, в давні часи волхви-мольфарі обрали це місце для своїх зборів і спільних медитацій. З незапам’ятних часів це Лейбова гора (тоді ще – Гук Волхвів) шанувався як надзвичайно благодатне місце, яке лікує від депресій, неврозів і очних хвороб.
Готельно-ресторанний відпочинковий комплекс «Лейбова гора» розташований в селі Жураки Богородчанського району на «стратегічній трасі» Івано-Франківськ-Гута, яку в народі називають «царською дорогою», бо вона веде до президентської резиденції у Гуті. Розкішна будівля з білими мурами і архітектурним дизайном типу «ВІП-ранчо» знаходиться за Богородчанами, дещо вище Криниченьки (дивися карту). Зручна парковка також полегшує відвідини комплексу власникам «сталевих коней».
Зручна парковка
Відвідувачів комплексу вражає дивне відчуття спокою, немов час зупинився на схилах Лейбової гори. Про це важко розповісти, це треба відчути.
Піч для смаження шашликів, барбекю
Комплекс обладнаний вісьмома зручними готельними номерами, великим залом, що вміщає до 300 осіб (який можна використовувати для весіль і корпоративів), 2 затишні віп-зали - на 20 чоловік та камінний холл на 30 чоловік. На вулиці – літній майданчик, де можна розмістити до 60 осіб. Дитячий майданчик.
Каміний зал - місце для віп-банкетів, конференцій, презентацій
Меню – вишукана "австро-угорська" (східно-європейська) кухня з кулінарними традиціями, що беруть свій початок від гоф-кухарів австрійських імператорів з Дому Габсбургів.
Ціни – неймовірно низькі в порівнянні з рівнем закладу.
Приміщення бару з все тією ж панорамою Карпат
А нещодавно на "Лейбовій горі" було встановлено перший в Україні пам'ятник Козі в бронзі. Тут очікують що пам'ятник стане улюбленим місцем "паломництва" любителів "водити козу"... "Це пам'ятник не тільки козі, але якраз і тим, хто полюбляє "вводити козу", - повідомив Фіртці представник Лейбової гори.
Є в планах Лейбової гори і виготовлення та встановлення інших пам'ятників, зокрема пам'ятника Австро-Угорському цісарю Францу-Йосифу...
Пошук в Інтернеті свідчить, що в Україні наразі пам'ятників козі немає. Тому днями встановлений пам'ятник козі на Лейбовій горі можна вважати першим
Є на Лейбовій горі і пам'ятник Янушу Лейбі, якому згідно легенди і належала Лейбова гора за часів Австро-Угорщини
До речі, пам'ятник Лейбі є ще тим унікальний, що одна з місцевих цілительок-мольфарок замовила його. Сливки в руці Лейби терти - означає з найвищою імовірністю завагітніти (в цьому вже переконалися десятки жінок, які роками заванітніти не могли). Представник "Лейбової гори" розповів історію, що одна вже дуже не молода жіночка зі Східної України кілька хвилин терла сливки, на здивування персоналу пояснила: "Та я не собі.... Я дітям!"
А погладити Хруща на драбині Лейби - на удачу в справах...
Дітям також є чим зайнятися на Лейбовій горі
Справжній віз - ще одне з улюблених місць для фотографування
Легенда Лейбової гори
В середині дев’ятнадцятого століття Австрійська імперія знаходилась на вершині могутності. Її землі розкинулись від Венеції і Тіролю до Чернівців і Збруча. Галичина також була провінцією цієї великої центральноєвропейської монархії, на чолі якої вже три століття стояла династія Габсбургів.
Старі люди розповідають, що все це сталося далекого 1855 року, коли молодий двадцятип’ятирічний імператор Франц Йозеф Перший мандрував східними провінціями своєї неозорої Імперії. Монарха супроводжували його юна дружина Елізабета (Сіссі) Баварська і щойно народжена нею кронпринцеса Софі. Найясніший цісар перебував у чудовому настрої, підкреслено демонструючи свою любов і ніжність до дружини. Найменша примха його «любої Сіссі» негайно виконувалась. Не лише Франц Йозеф, але й усі підданці Імперії любили Елізабету за шляхетну красу, лагідну вдачу, благодійність та милосердя до нещасливих світу сього.
Дорогою поміж Коломиєю і Станіславом, на схилі живописного пагорбу, імператорський кортеж зупинився, щоби Елізабета змогла насолодитись величною панорамою Карпатських Горган. В цей момент молодший брат цісаря кронпринц Карл Людвиг (батько того самого Франца Фердинанда, якого потім вбили у Сараєво і тим спровокували першу світову війну) побачив на дереві великі стиглі сливи. «Sissi, подивись, подивись, які чудові сливи!» - гукнув він до імператриці. Та кинула погляд на дерево, потім на чоловіка і найясніший цісар зрозумів, що він мусить просто зараз подарувати дружині кошик зі сливами. Не з будь-якими сливами, а саме з цими, величезними, важкими і синіми, які так щедро й звабливо висіли на високих гілках.
Але в цілому кортежі, як на зло, не знайшлося драбини. Камер-офіцери безладно бігали під сливовим деревом, марно трусили його, а юна імператриця сумувала. Ситуація наближалася до критичної, коли раптом на дорозі з’явилася фіра, на якій зі Станіслава поверталися до Коломиї виходець з Угорської Корони Янош Лейба та його дружина Дарця Никифорук. Подружжя, яке на той час вже мало десять дітей, очікувало появи одинадцятого спадкоємця. Воно їхало до тата Дарці, заможного коломийського селянина. Адже у тодішній Коломиї послуги повитух були удвічі дешевшими, ніж за Карпатами.
Побачивши біганину камер-офіцерів, Лейба з першого погляду зрозумів, що відбувається, відчепив від фіри драбину і спритно поліз на дерево. За кілька хвилин Елізабета вже смакувала свіжозірваними сливками. А мудрий Лейба хитро подивився на імператрицю і побажав їй збільшення родини. Й дійсно, невдовзі після цієї пригоди, «люба Сіссі» завагітніла майбутньою принцесою Гізелою фон Габзбург.
За кмітливість Франц Йозеф подарував Лейбі та його нащадкам живописний пагорб, який з того часу і до наших днів називається Лейбовою горою. З неї й дотепер люди полюбляють дивитись на вічні Карпатські гори. А ще щедрий монарх дав щасливцеві сто золотих цехінів. Лейба невдовзі переїхав з дружиною і дванадцятьма дітьми до Відня і відкрив там приватну аптеку.
Така от історія.
Телефонуйте:
Рецепція - 097-0055500, 0342-541054.
Бар - 0342-542429.
Ресторан - 0342-542439.
Адреса "Лейбової Гори" - Івано-Франківська область, Богородчанський район, село Жураки, вулиця Гірська, 1 (вище Криниченьки). 27-й кілометр дороги Івано-Франківськ-Богородчани-Надвірна.
Сайт: www.leybovagora.com.ua
E-Mail: leybovagora@i.ua
