Lex Orandi - Lex Credendi*

 

 

«Віра потребує обряду. І це означає – маєш те, що віриш.

Не “у що віриш”, а “що віриш”.

Віра – не акт сприйняття, не акт простого відношення, але акт творення.

Істину не пізнають, Істину створюють.»

(Дм. Корчинський)

 

 

 

Ми вже так звикли звертатися до Бога на «Ти» та називати його «Отцем», що відчуваємо потреби не тільки жити за Його Істиною, а й пізнати її.

 

Наша сучасна «релігійність» переконана, що «релігія» - це завжди щось добре, позитивне. Корисне. Звичайно, добре вірити в Бога, якого ми собі вигадали за «образом та подобою» власної маленької дрібнобуржуазної доброти, необтяжливої моралі, побутових захоплень та дешевих сентенцій.

 

Натомість, ми повністю забули, що Істина пізнається через функцію.

 

Божественну Істину неможливо осягнути як систему понять, що викладається у вигляді схоластичної дисципліни, ані звести до авторитетних висловлювань ієрархів Церкви, поскільки Істина є адекватним відтворенням об’єктивної реальності, вірним відображенням дійсного стану речей.

 

В Православ’ї богослов’я завжди розумілося як духовний досвід або долучення, а не як суто концептуальне пізнання.

 

Під поняттям «богослов’я» завжди розумівся не предмет, що викладається академічною методологією, а система Істин, яку можна пізнати з молитви, як особистої, так і богослужбової, в храмі.

 

Сам термін «teologiya», для православних, більше має значення споглядання Бога, аніж розумове судження щодо Нього. Це вказує не на вченність чи ерудицію віруючої людини, а на можливість таїнственного, споглядального усвідомлення Божественної Істини.

 

Евагрій Понтійський якось висловився: «Якщо ти богослов – ти істинно молишся, якщо ти істинно молишся – ти богослов».

 

Не забуваймо, що пізнання Бога може бути отримане кожною хрещеною людиною, не за якісь заслуги, а даром.

 

Православне благовістя має не тільки зберігатися незмінним, а й розумітися тим, кому Бог його послав, воно також має дати відповідь на ті питання, що постають перед ним на сьогодні. Божественна Істина постійно зустрічається з новими життєвими ситуаціями та випробовуваннями, й тому повинна висловлюватися по-новому.

 

Характерним прикладом для нас є досвід святих отців-каппадокійців – Василія Велкого, Григорія Богослова та Григорія Ниського, які є одними зі стовпів нашої Церкви.

 

Свого часу (IV ст.) вони не тільки змогли захистити Віру, піддати анафемі єретиків, а й створили ту богословську термінологію, яка є в Символі віри та якою ми користуємося понині.

 

Їхнє богослов’я характеризується, в першу чергу, тим, що воно змогло відповісти на виклик свого часу, зберігаючи при цьому вірність відпочатковій апостольській вірі.

 

Їхній приклад зобов’язує нас наслідувати їх у їхній праці – присвятити себе справі Віри, а не просто триматися якоїсь і кимось задекларованої істини. Просто повторювати те, що «святые отцы глаголали» - означає зраджувати їхньому духові та тому задуму, який вони втілили в своєму богослов’ї.

 

Нам треба визначити проблеми сьогодення й дати на них відповідь згідно з вимогами Єдиної Істини Христового Євангелія, а не піддаватись песимізму й залишатися в мізантропічній відокремленості та сектантському заспокоєнні власної праведности.

 

Нам  потрібне богослов’я, яке би при всій своїй незмінності чистоти Віри було водночас і сучасним. Слід пам’ятати, що Господь наш Ісус Христос, святі апостоли та святі отці розвивали своє богослов’я саме в діалозі із зовнішніми – іудеями, язичниками та єретиками.

 

В цьому житті всі питання давно вже розставленні. Головне, хто і які відповіді на них дасть.

 

Я б хотів, аби це були ми.

 

Треба, нарешті, багато своїх коливань та рефлексій замінити чітким розумінням речей. Для цього, в першу чергу, ми повинні зрозуміти значення релігійних факторів у соціально-політичній поведінці. І така постановка питання є справедливою.

 

 

*Наша віра в нашій молитві.


30.07.2011 Сергій Чаплигін 3228 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

798
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1580 1
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1068
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3562
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3361 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2697 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

295

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

431

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

950

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1539
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1028
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1068
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

753
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6464
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

701
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44015
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3381
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35694 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

369
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

645
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

721
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

936