Слідами старого Станиславова. Будинок профспілки залізничників

 

/data/blog/88226/876844040691a635c8fb611be8b060b5.jpg

 

Рубрика «Слідами старого Станиславова» існує вже понад два роки й сьогодні її – сотий випуск! До ювілею колекціонер Зеновій Жеребецький підібрав дуже рідкісну поштівку, яка ніколи не «світилася» в інтернеті чи друкованих виданнях, навіть збирачі старовини її ще не бачили.

 

Сучасники також не одразу впізнають кам’яницю на Грюнвальдській, 19. По-перше, її затуляють дерева, по-друге – нав­колишній простір щільно забудований і все це кардинально поміняло краєвид.

 

На старій поштівці читаємо польський напис «Dom Zwązku Zawodowego pracownikow kolejowych», в перекладі – «Будинок профспілки залізничників». Раніше жартували, що кожна галицька дівчина мріє вийти заміж за залізничника. Відповідно кожен галицький хлопець мріяв стати тим самим залізничником. Від самого зародження ця професія вважалась найпрестижнішою серед робітничих спеціальностей. Втім за Польщі українцю потрапити в цю касту було ой як складно – праця при залізниці вважалася державною службою і туди допускали майже виключно римо-католиків. Часто українцям пропонували поміняти віру взамін на популярний мундир колійовця. Зрозуміло, що нашим хлопцям не світила посада інженера чи навіть машиніста, але ж коли українцеві вдавалося стати хоча б вагонним кондуктором, він вважався щасливчиком, а його родина – забезпеченою.

 

Залізниця мала значні доходи і дбала про культурний рівень та соціальний захист працівників. У Станиславові не було профспілки, багатшої за залізничну. Тому, коли після воєнних і політичних потрясінь, девальвації національної валюти намітилося економічне зростання, залізничники взялися до споруд­ження свого профспілкового будинку. Його відкриття відбулося 7 листопада 1926 року. Отже дата на листівці – це дата здачі будинку в експлуатацію. Цю ж дату можна побачити на керамічній плитці у вестибюлі.

 

На відкриття прибули високі гості: директор Станиславівської дирекції залізниць Стефан Віктор, голова міської управи Вацлав Хованець, уродженець Станиславова, сенатор Густав Добруцький та інші. Також понаїхало залізничного начальства з Варшави, Кракова, Лодзі, Познані. Газета «Кур’єр Станіславовскі» відзначає, що далі «пополудні була урочиста академія, увечері – народна забава».

 

Кам’яниця мала чіткі форми, три поверхи і високу мансарду. На головному фасаді бачимо стрічки однакових вузьких вікон без зайвих прикрас. Будинок дещо оживляють два балкони з простими кованими решітками, що роблять фасад асиметричним, а також карниз з дентикулами.* Архітектурний стиль можна оцінити як ар-деко – такий, що від модерну вже відійшов, але до функціо­налізму ще не прийшов.

 

Хоч у джерелах ім’я архітектора не називається, майже з повною достовірністю можна сказати, що автором проекту є Тадеуш Ковальський. Цей інженер-архітектор був службовцем державних колій і є творцем кількох залізничних та громадських споруд, зокрема Союзу польських залізничників (тепер Ощадбанк, вул.Грушевського, 19).Цікаво, що мешкав Ковальський неподалік від профспілкового будинку – на Грюнвальдській, 6.

 

При совітах кам’яниця зберегла свій профіль і довший час там розміщувався «Клуб залізничників». Він і нині діє, хоча частину приміщень віддали під офіси. Зовнішні зміни мінімальні. Під шаром штукатурки зникла абревіатура «ZZK» над головним входом, балкон другого поверху став удвічі ширшим, а його сусід зверху отримав балясини радянського зразка. А ще – двері. Якщо при будівництві їх було двоє, то тепер цілих чотири. Схоже, будинок залізничників став значно доступнішим.

 

* Денти́кули (відлатинської denticulus — зубець) — низка невеликих прямокутних виступів, що розташовані накарнизі і виконують роль декору.

 

Поштівка з колекції Зеновія Жеребецького

 

Репортер


02.10.2015 1105 0
Коментарі (0)

22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1260
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2554
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2127
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2184
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6582 57
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2468 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

359

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1170

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1299

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1425
26.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

295
23.04.2024

У 2024 році Великий піст почався 18 березня та закінчиться 4 травня. Святкування Великодня у християн припадає на 5 травня.  

150
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

598
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

59
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26528
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

564
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10478 1
26.04.2024

Культура визначає все. Освіти може і не бути. Школи російської не було ніде. Втім, ми підспівували російські пісні, дивилися російські серіали й тому подібне, пояснює директорка.

53
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

68
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

419
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

567
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

634