Івано-Франківську - 353. Чим для вас є це місто?

 

 

Івано-Франківськ відзначає 353-річницю від часу свого заснування. Цьогоріч заходи будуть скромнішими, ніж минулого року. Однак, організатори обіцяють, що буде не менш цікаво.

 

Ми ж напередодні свята вирішили запитати в активних франківців, що для них означає жити в Івано-Франківську, яким для них є це місто і яким вони бачать його через певну кількість років.

Анна Заячківська

Переможниця конкурсів «Княгиня Прикарпаття 2012», "Княгиня Топ-модель Україна 2013" та «Міс Україна 2013»
Моє рідне, тепле, домашнє місто! У яке щоразу хочеться повертатися за спогадами та моїми дитячими мріями. Куточок мого світу, де ще залишилася простота та ті, які завжди чекають з обіймами. Що тут ще скажеш?!
Коли мандруєш по світу, починаєш розуміти цінність кожної прожитої хвилини з близькими людьми, бо їх справді, десь там не вистачає...
З Днем народження мій тихий куточку раю!
Цінуйте, люди, землю, на якій ви народженні! Прогулюйтеся вуличками коли сонце, гроза чи дощ, сніжна хуртовина чи дмухає ніжний вітерець! Дихайте рідним та особливим повітрям нашого Івано-Франківська.
З любов'ю і теплотою про моє місто народження та духовного зростання!

Мирослав Кошик

історик
Для мене це рідне місто, в якому я народився та виріс. Я пам'ятаю його затишним, зеленим та квітучим з приємними та ввічливими мешканцями. Любив його архітектуру з старими будинками та скульптурами. Любив його бруківку , клумби та запах яким Франківськ пахнув після дощу. Я любив усе в цьому маленькому Відні, як його жартома називали. Що побажати мешканцям? Ось, напевно, того що я уже сказав - любові до рідного міста, бо, зараз, на жаль, мешканці не люблять своє місто, перетворивши його на великий смердючий базар, де торгують усі усім чим лише можна, де затишку майже не залишилось, де обличчя міста запльоване недолугими новобудовами та рекламними щитами. Отже, бажаю любові до міста, яка йому дуже потрібна, щоб не перетворитись в просту географічну позначку.

Тарас Случик

громадський активіст, експерт Інституту політичної освіти
Івано-Франківьк - це місто з найбільшим потенціалом для розвитку. Де є великі можливості зробити його справді найкомфортнішим в Україні. Зреалізувати це можна через усвідомлення кожним жителем відповідальності за те що його оточує. Тому нам всім треба бажати великого для нашого міста та його дителів і відповідально ставитись до того що нас оточує.

Василь Кедик

політолог
Івано-Франківськ моє рідне місто, комфотне для жителів та гостей, що поєднує в собі своєрідну гармонію та неповторний шарм, проте якому через низку суб'єктивних факторів досі не доводилось мати владу адекватну міському потенціалу.
З нагоди свята Іванофранківцям хотілося б побажати віри у власні сили та віри в те, що завдяки спільним зусиллям наше місто в майбутньому по-справжньому розкриє власний потенціал.

Михайло Сеньків

депутат Івано-Франківської міської ради, ВО «Свобода»
Івано-Франківськ – то драйвова галичанська провінція. Адміністративним і бізнесовим центром йому не стати в силу різних причин, серед яких головні – 150-кілометрова близькість Львова і віддаленість від транзитних міжнародних автошляхів. Натомість таким собі шизанутим клубом за інтересами – можна спробувати. Ще та атракція буде!
Що маємо сьогодні в Івано-Франківську? Шмат польсько-австрійсько-української історії ще збережено (на щастя). Архітектурне обличчя міста спотворене (на жаль). Культурні сплески, як вулкан, то прокидаються, то затухають. Молоді – достатньо, зокрема, з огляду на виші (на щастя). Промисловість вбита (на жаль). Туристи транзитують, бо гори близько (на щастя). Вплив села відчутний (на жаль). Щодо останнього, треба зауважити, що село усі попередні періоди живило міську Україну. Просто сучасні телевізор та Інтернет трохи підправили наше село. Тож його націєтворча фундаментальність дещо похитнулася у бік побутового рагулізму. Ну, класичне, маємо те, що маємо. У Івано-Франківську в тому числі.
Так чи інакше, в місті тепер намішана така крута солянка з непоєднуваних інгредієнтів, що то все або вибухне і винесе нас усіх на новий рівень, або просто скисне. Єдине, що бажано, аби за цю кулінарію взявся нормальний кухар. З академічним мисленням, як професор Володимир Полєк. З творчою вар’юватістю, як Ярема Стецик. З вмінням «і собі, і людям», як Юрій Филюк. З «люмінієм», як Михайло Вишиванок. І з добротою до людей, як Мати Тереза. Шкода, що остання до нашого міста має дуже опосередкований стосунок.

353 – це вік-паліндром. Щось типу «А ти ж козі виніс в сіни візок жита». Однаково читається спереду назад і навпаки. Паліндроми вимагають певної майстерності. Зате вказують на неординарність і нестандартність. Тож у цей паліндромний вік 353-річчя хочу побажати мешканцям нашого міста виваженості, вдумливості та майстерності. Щоб викрутитися у наш час, майстерність видається далеко не зайвою. Побільше нам всіх неординарних пошуків і, відповідно, нестандартних знахідок. При цьому, що важливо, не втратити на здоров’ї і триматися здорового глузду!

Андрій Менів

Журналіст
Насправді, як такого свята не відчуваю... Все ж таки в країні зберігається невтішна ситуація, тому, відверто, немає особливого настрою долучатися до святкової програми, тим більше брати у ній участь... До того ж, дата не кругла, щоб святкувати?
Так, усі ми любимо своє місто, але потрібно бути реалістами – не час для веселощів і масових гулянь! Солідарний із рішенням про заборону феєрверків. 100% правильно. Але навіщо триметровий святковий торт? Купа концертів? Люди, давайте будемо стриманішими і не продовжувати шукати приводів посвяткувати!
А мешканцям міста хочу побажати миру, злагоди і єднання! Адже коли ми разом – ми непереможні!

Ігор Дебенко

політолог, кандидат політичних наук, голова постійної комісії обласної ради з питань міжнародного співробітництва, європейської інтеграції, інвестицій та розвитку туризму
Івано-Франківськ – це місто, в якому я народився, в якому виріс, яке дало мені все те, що є найдорожчим у моєму житті. Це – моя маленька Батьківщина. Це місто, в якому комфортно та затишно, незважаючи на всі «але»…
З нагоди свята хотів би щиро привітати всіх із Днем народження нашого міста. Адже місто – це передусім його мешканці, це кожен з нас, наші вчинки, наші задуми та мрії. Тож нехай мрії здійснюються, а Івано-Франківськ розвивається та квітне!

Володимир Макаров

Президент Івано-Франківського обласного клубу метикуючих
Уявити себе без Франківска не можу. Майже шосту частину життя цього неймовірного міста ми прожили разом. Тут жили і живуть люди у яких я навчався і яких вчив і вчу я. Тут взагалі маса неординарних і цікавих особистостей в тому числі серед молоді. Будь яка дата народження міста не свято з фейєрверками і парадом. Це як день народження друга. А у друга ти бачиш всі недоліки і проблеми, але любиш і поважаєш.
Тому в час коли Франківськ багато хто бачить і прагне зробити «типовим» давайте залишимо місту його родзинковість.

Володимир Олійник

депутат Івано-Франківської міської ради, голова фракції УКРОП
Івано-Франківськ 353 – місто патріотів та рішучих людей. Черговий раз івано-франківці демонструють свою громадянську позицію, та добре серце, виборюючи або підтримуючи тих, хто захищає соборність України.
Також це місто нереалізованих людей та мрій. Роботи і інвестицій мало, чіткої стратегії розвитку немає. Зараз три групи людей, в тому числі й наша, взялися розробляти план «міста майбутнього», тому надіємося, що незабаром відбудеться «Франківський прорив» і мешканці будуть жити в Європейському місті по-європейськи.
Тому бажаю івано-франківцям вибрати «порядного господарника» на наступних виборах, жити за принципами Революції гідності і розуміти що багато залежить від нас самих. Зі святом!

Петро Шкутяк

Боєць АТО, депутат Івано-Франківської міської ради
Для мене це рідне місто. А мешканцям бажаю любити рідне місто.

Володимир Джигіта

політолог
Місто мені рідне, я тут народився, живу і, думаю, завжди буду жити. Особливо люблю Позитрон: жив кілька років у центрі, але надоїло - повернувся. Великих шкідливих підприємств в межах Івано-Франківська немає і то є добре. Серед найбільших проблем бачу потворні базари в середмісті, які давно мали бути винесені на окраїну. Та і організація дорожнього руху потребує змін.
Мешканцям бажаю бути добрішими один до одного, поважати інших, адже без цього євроінтеграція завжди залишатиметься тільки на папері

Микола Куцик

Шоумен, квн-щик, сценарист фільму “Останній Москаль”, працівник «1+1 продакшн»
Для мене Івано-Франківськ це велика школа життя в якій я вивчав людей, життя, в якій я вивчав свої можливості і ставив перші творчі експерименти. Мешканцям Франківська хочеться побажати щоб хоча б раз на 353 роки в місті з'являлись нормальні якісні дороги.

Андрій Корнієнко

громадський активіст
З Днем народження тебе, моє місто! Івано-Франківськ для мене – це наймиліший і найдорожчий серцю клаптик планети Земля. Я народився і виріс в цьому місті, тут живуть мої батьки, тут народилися і ростуть мої діти, і я щиро вірю в те, що тут будь жити і мої правнуки! Не можна не любити ту місцину де ти робив перші кроки, пішов в перший клас, де вступав в перші хлопчачі дворові сутички, де зустрів перше кохання! То є моє місто, як співає Кузьма Скрябін.
Саме тому, так важко і болісно дивитися на те, як в гонитві за грошима, різного роду забудівники разом з продажними чиновниками знищують наш Івано-Франківськ. Їх можна зрозуміти, бо вони не відчували і не бачили того, що, наприклад, відчував і бачив я та тисячі корінних мешканців, виростаючи на цих вулицях. В них є своя власна маленька батьківщина, куди вони приїжджають на свята і відпочивають душею і тілом. Я ж не позбавляю їх цього щастя, то чому мою батьківщину вони можуть паскудити?
Хочу побажати свої землякам в день народження нашого міста не тільки, такого необхідного нам всім, миру на землі, а таких простих і вічних речей, як віра і любов. Знаю, наскільки важко в такий напружений та нестабільний час зберігати в серці любов до людей, що нас оточують. Розумію, як непросто утримувати віру в справедливість та стабільність в нашій державі, щодня спостерігаючи тотальну продажність та корупцію. Але мусимо це робити, бо інакше ми будемо такі, як вони. А ми вже не такі, ми вже трішечки інші)). З Днем народження тебе, моє Місто!!

Ігор Ткач

інформаційний аналітик та спеціальний кореспондент газети "Вікна" vikna.if.ua
Для мене це друге рідне місто, затишне і зелене (ще поки що), де нема поспіху, але добре чути ритм. Це місто, в якому із центру на будь-яку окраїну можна дійти за 40-50 хвилин і кожен може обрати собі щільність життя яку забажає.
Містові бажаю безпечно пережити тимчасову навалу нездар і неуків, рагулів і рвачів і стати достойною окрасою України, де ті, що живуть в місті могли тим гордитися, а ті, що приїжджають в гості - мали незабутні враження і багато гарних фото. З днем народження, місто!

Руслан Марцінків

міський голова Івано-Франківська
Наше місто завжди було форпостом українства та містом героїв. Франківськ — це місто, в якому я мешкаю і де народився мій син, місто, де, вірю, вже незабаром буде комфортно та зручно проживати самим франківчанам. Безпечно та натхненно тут будуть почуватися численні туристи. Для цього відновлюємо історію Івано-Франківська давню і творимо нову.
Щиро вітаю франківчан із Днем міста! Нехай же зростає та процвітає наше улюблене місто! Нехай щастя, любов і достаток живуть на кожній його вулиці, у кожному домі, в кожній родині, об’єднуючи всіх нас у згуртовану і небайдужу громаду — громаду патріотів.

Юрій Король

шоу-мен, автор та актор студії МАГАРИЧ
Найкраще місто в Україні. В яке завжди хочеться повертатися і не хочеться звідти їхати. Мешканцям хочу побажати гордості за своє місто.

Станіслав Козлов

Начальник експертно-аналітичного відділу Івано-Франківського МВК
Для мене Івано-Франківськ є рідним містом, це місто рідне для моїх батьків, моєї бабусі з дідусем та прадіда. Це місто я люблю за його неоднозначність, життєву енергію та синтез культур! Мрію про його найкращі часи, коли мешканці шануватимуть та берегтимуть кожний дім та вулицю!
Бажаю іванофранківцям миру, достатку та благополуччя!

Юрій Надольський

журналіст
Місто вічно молоде і затишне водночас. Таке поєднання робить його наповнення неповторним, не європейським, американським, російським або польським, а, насамперед, нашим західноукраїнським градом. Певно саме тому тут так добре вживаються люди з різним кольором шкіри, віросповіданням, національністю.Та передусім - це мій рідний дім. Мала батьківщина моєї доньки. Місто прекрасних спогадів, історій та легенд. Місто мрій, надій і сподівань...
Мешканцям бажаю вдихати на повні груди переповнене цвітом повітря весни, посміхатися літньому сонцю, споглядати як восени падає з дерева останній листок і як на різдво вкриває землю біле хутро...Бо все це в Івано-Франківську відбувається по-особливому))Мрійте і хай омріяне збувається!

Володимир Кушніренко

журналіст, громадський активіст
Це місто - моє місто. Я тут народився. Я тут виріс. Я тут одружився. Я тут живу і хочу тут жити. Мешканцям Франківська бажаю не бути байдужими і проявляти активну позицію, розробляти альтернативу та розвивати своє місто, бо воно того варте.
А місту Франківську я бажаю процвітання, розвитку та упіху!

Ганна Крисюк

Громадський активіст,журналіст
Місто для мене є особливим, рідним і улюбленим, бо тут народився мій Синочок, багато подій важливих у житті відбулось, багато друзів і улюблена робота.
Мешканцям бажаю миру, любові і щирих посмішок від людей та позитиву

Оля Мончук

Журналіст
Івано-Франківськ - це місто, в якому я народилася і де б я не була, вчилася, проживала воно завжди залишається для мене точкою мого життєвого відліку, місцем моєї сили. Івано-Франківськ унікальне місто, в якому майже кожен його житель почуває себе як на курорті, де немає поспіху та суєти.
З нагоди свята хочу побажати усім іванофранківцям зробити своє рідне місто найкращим, а його гостям завжди почуватися у ньому, немов вдома. І щоб у двері жодного міста жодної країни ніколи не стукала війна! Миру, добра і любові!

Ростислав Микитюк

Начальник управління молоді і спорту Івано-Франківської ОДА
Це місто є моїм домом. Місто в якому живе моя сім'я, в якому багато друзів і добрих людей. Бажаю процвітання, та всесвітннього визнання. Бажаю мешканцям радості, добробуту і чистого мирного неба.

Ольга Мельникова

Відома прикарпатська квн-щиця, провідний спеціаліст Управління молоді та спорту ІФ ОДА
Мабуть я буду не оригінальна, але моє місто - це мій дім, сповнений яскравими барвами вулиць,бульварів....а головне людьми - добрими, щирими, рідними, усміхненими.
Кожен куточок Франківська - особливий по своєму і мабуть у кожного є свій, особливий, який нагадує про пам'ятні події в житті.
А головне це спокій і мирне небо над нашим містом. Любіть його, бережіть, поважайте, а головне пишайтесь, адже наше місто- ЦЕ НАША ГОРДІСТЬ І ЦІННІСТЬ!

Наталя Чаплинська

психолог
Івано-Франківськ - моє рідне місто, місто моїх батьків, дідів та прадідів. Вся родина моя спокон-віків проживала у Станіславі, а потім у Івано-Франківську. Батька в гімназії вчив син Івана Франка Тарас (тепер це Західноукраїнський економіко-правничий університет). Мама навчалась за німців у гімназії (вул. Лепкого, ЗОШ № 11). Дідусь у свої 16 років був серед громадян Станіслава, які вітали приїзд австрійського цісаря. Другий дід та прадід працювали в коліярській управі міста Станіслава. Поринули спогади з розповідей родичів про життя в місті за Австрії, за Польщі, за німців і за совітів. Все це живе, сумне і веселе, але те, що дає відчуття поваги, шани та любові до моїх добрих і рідних франківчан та станіславівців. Ми всі гуртом – різні за віком, віросповіданням, статусом та національністю – знаходили у всі часи спільну мову, добрі справи, веселощі та гумор, сумні події та трагічні історії. Вміли і вміємо всі разом це проживати, піднімати гордо голову, вирішувати нагальні проблеми і йти вперед до кращого, до творчого і натхненного нашого рідного Івано-Франківська. Це місто, де є свій колорит, традиції, навіть запах, а основне де живуть неймовірні ЛЮДИ. Люди, котрі творять словом, молотом, пензлем, музикою, поезією та прозою неймовірний колорит нашого міста. Маю приємність, коли перехожим та туристам міста розповідаю малесенькі історії Станіслава, дивуючи їх цими цікавинками. Люблю і пишаюсь моїми друзями, дітьми, з якими працюю, колегами по роботі, моїми дорогими психологами, котрі допомагають всім, хто має відношення до АТО, нашими героїчними франківчанами. Я люблю своє місто, мій рідний Станіславів, мій затишний Івано-Франківськ. Місто, до якого завжди хочеться повернутись. Згадую, коли провела екскурсію по місту для своїх друзів із Луганська і через деякий час отримала листа, де донька моєї подруги написала у шкільному творі: «Я ніколи не думала, що у місто можна бути закоханим. Івано-Франківськ місто, яке мені відкрило цю таємницю, закохало в себе. І я тепер точно знаю, що є таке місто в Україні, куди б я поверталась, де б мені було затишно і спокійно». Сьогодні мої друзі тут, знайшли себе і своє місце в місті. Так наше місто красиве, цікаве, героїчне, щедре, відкрите, таємниче і в ньому почуваєш себе щасливо. Люблю своє місто, місто моїх батьків,дідів, та прадідів…

Дмитро Романюк

директор Департаменту євроінтерграції та розвитку туризму Івано-Франківської облдержадміністрації
Для мене Івано-Франківськ - це рідне місто: я тут народився, виріс і сформувався як особистість. Івано-Франківськ - це місто толерантних, щирих і працьовитих людей. Це один із центрів патріотизму та українського духу.
Бажаю тільки одного: щоб ми всі зрозуміли, що спільно несемо відповідальність за його розвиток та майбутнє, а отже ніхто, окрім нас самих, не зробить його кращим

Мар'яна Мазур

Автор та ведуча програм на ОТБ "Галичина"
Моя подруга зі Львова називає наше місто - містом жовтих будиночків, наголошуючи після кожного приїзду на тому, що тут вона почувається дуже "зручно". От за це я Івано-Франківськ і люблю - за комфорт і затишок...
За галасливих перехожих теплими вечорами на стометрівці, за Панадайпарукопійок, що не залишить нікого в поганому настрої, за вуличні мелодії, за рух, за натхення... за те, що воно є живим і справжнім, рідним і своєрідним) І всім мешканцям Івано-Франківська з нагоди Дня міста бажаю перш за все щирої любові до нього.
Дедалі частіше ми чуємо сьогодні: "Перестань жалітись на свою країну! Просто роби свою роботу добре! Тому що ти і є країна". Тому, дорогі та любі іванофранківці, любіть своє місто і робіть свою роботу добре!

Кількість переглядів - 9850
06.05.2015 11:16
Система Orphus

Поділитись новиною:

Коментарі (3)
veritas re | 14.06.2015 19:26Аналітики-політологи , ліміта з Пацикова .
З Франківська вони. Загадили місто бетоном та цеглою , та й завезли
своїх родичів - селюхів ментальних
Ivan Ivanov | 10.05.2015 22:40У житті - як у кіно. На арені депутати, адвокати, бандюгани, менти,
шльондри. Тих, хто вирощує і пече хліб, лікує людей, вчить дітей, боронить
рідну землю - іх ніби не існує взагалі. Спотворення світосприйняття - не
виправиться - буде криве життя...
Andry Tarnavskiy | 07.05.2015 13:26Хотілось би прочитати, що думають прості мешканці міста.
Бо складається враження що у нас одні політологи, депутати, експерти і інші "діячі". А пенсіонерів, трудяг взагалі немає.
І їхня думка нікого не цікавить.

Додати коментар

Щоб залишити коментар вам необхідно авторизуватися через:
Статті
Останнє в блогах
Всі блоги