Дамоклові балкони

 

Хто відповідатиме, якщо у європейському місті Івано-Франківську когось із перехожих вб’є уламком від балкона?.. Журналіст «Галицького кореспондента» шукала відповіді на запитання, чому не ремонтуються аварійні фасади або хоча б не обгороджуються потенційно небезпечні місця.

 

У Великодній понеділок на вул. Мазепи, 9 обвалився на тротуар, де ходять люди, шматок фронтону з фасаду будинку. Брила упала за два метри перед мамою з двома малими дітьми.

 

«Могла статися трагедія. Я спеціально пройшовся вулицею Мазепи від 2-го номера до 11-го. Якщо підняти голову, там просто жахіття – все скоро на голови людям обвалиться. Балкони в аварійному стані. Неодноразово писав і повідомляв аварійну службу міськвиконкому – ніхто не реагує... Чекають на трагедію?» – нарікає на бездіяльність комунальників Петро Хмельовський, який мешкає на цій вулиці.

 

Випадок, коли перед жінкою з дітьми впав кавалок бетону, чоловік бачив на власні очі.

 

 

 

Як цегла з неба

 

Щодня під аварійними балконами на вул. Мазепи, 7 та 9, що готові ось-ось впасти з усією багатовіковою величчю, проходять тисячі людей. Але жодної заборонної стрічки тут немає. Власником згаданого будинку є кожен з місцевих жителів, а балансоутримувачем – комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр».

 

«Щось поправити на будинку ми не маємо права, бо це пам’ятка архітектурної спадщини. Аби його торкнутися, треба багато проектів, погодження мають робити ліцензовані організації», – пояснює головний інженер «ЄРЦ» Мирон Джус. Він каже, що за ремонт будинку вже взялися. Понад півроку тому там розпочали роботи з ремонту даху, які прийматимуть 27 квітня. Не виключено, що коли підрядник встановлював ринву, то пошкодив фасад сусіднього 11-го будинку.

 

Після заміни покрівлі комунальники планували починати реставрацію фасаду, проект робіт складається із трьох томів. Вартість робіт за минулий рік становила мільйон гривень. Ціна реконструкції цього року, ймовірно, сягне за три мільйони…

 

Франківці свідомі того, що в міста небагато грошей на ремонт будинків і, зокрема, їхніх фасадів. Питання в іншому: чому тротуари під більшістю аварійних балконів надійно не загороджені? У переліку аварійних балконів більше сотні, а під небезпечним місцем навіть стрічечки не побачиш, не те що застережливих знаків. «Ми обгороджуємо, але там пішохідна зона, люди постійно рвуть стрічки», – стверджує Джус.

 

«Звісно, треба готувати спеціальну програму ремонту аварійних будинків та пам’яток архітектури, але немає коштів, немає програми. Депутати її не підтримали», – заявив директор департаменту житлово-комунального господарства Михайло Смушак.

 

За його словами, більшу частину реставраційних робіт та відповідальності мала б брати на себе міська влада, а що стосується балконів, то за них відповідає власник квартири. Балансоутримувач також зобов’язаний різними методами змусити власника підтримувати в належному та безпечному стані балкон. «Питання є, і його треба вирішувати. Надіємося, що нещасного випадку не трапиться», – каже Смушак.

 

 

 

Рух по колу

 

В Івано-Франківськупонад250, як це називають комунальники, “об’єктів” потребують ремонту. Згідно з рішенням міськради, департамент ЖКГ капремонтом не займається взагалі, відповідні обов’язки депутати переклали на «ЄРЦ».

 

Тим часом, в «ЄРЦ» запевняють, що вони зобов’язані тільки обстежити, задокументувати, повідомити в комунальний департамент та звернутися для виділення коштів. І кивають у бік міського відділу охорони культурної спадщини. Мовляв, є спеціальна структура, яка має дбати про те, щоби бюджетні кошти виділялися на ці потреби.

 

Керує цим відділом архітектор Ігор Панчишин. Він кілька років розповідає одну і ту ж історію про те, що власники споруд у середмісті мусили підписати охоронні договори. «Що тепер, за кожним бігати? Підписувати охоронний договір люди не хочуть. Вони хочуть гарний будинок, але не готові прикладати зусилля. Я не звинувачую мешканців, говорю про ситуацію, яка призвела до цього років 20 тому», – каже Панчишин.

 

Чиновник розтлумачує, що мешканці зобов’язані звертатися в обласний відділ охорони культурної спадщини і саме ця структура уповноважена укладати охоронні договори. До слова, в законі про охорону культурної спадщини йдеться про те, що навіть не маючи цих угод, власники зобов’язані здійснювати реставраційні роботи.

 

Закон же говорить чітко, що проводити будь-які ремонтні роботи на пам’ятці архітектури без спеціального реставраційного проекту заборонено. А реставрація – це тривалий процес, до того ж доволі коштовний. Та як можна спонукати власника вкладати пристойні гроші у фасад, коли він від держави отримав його у жалюгідному стані?

 

 

 

Як приклад вирішення цього питання, Панчишин наводить архітектуру Львова. Щоправда, тамтешні будівлі частково перебувають під захистом ЮНЕСКО, і, відповідно, фінансування на реставраційні роботи там надходить одразу з трьох джерел: міськради, від мешканців та з грантових коштів.

 

 

 

Нема крайніх

 

У рейтингу за кількістю найбільш аварійних споруд у місті лідирує вулиця Мазепи. Далі йдуть вулиці Шевченка, Грушевського, Незалежності, Гординського, Франка. В «ЄРЦ» є п’ять товстих томів з описом проблемних будинків Івано-Франківська, негайного втручання потребують півсотні будинків, чотири з яких – в аварійному стані. На модернізацію споруд та виконання ремонтно-реставраційних робіт КП просило 3 млн. гривень, не отримало наразі жодної.

 

«Тепер у Цивільному кодексі прописали обов’язки мешканців, а держава стала збоку і дивиться. Розвалиться – добре, розрівняємо і збудуємо новобудову, утримають мешканці – значить пощастить, – на завершення додає головний інженер «ЄРЦ». – Хочете знайти крайнього?.. Нам треба увесь центр обгородити бетонними конструкціями і заборонити там ходити. Будинки стихійно розвалюються».

 

У вищезгаданому будинку на вул. Мазепи комунальники спробують усунути небезпеку осипання балкона, але жодних інших ремонтних робіт не проводитимуть, допоки міськрада не прийме рішення стосовно фінансування.

 

Зачароване коло цієї проблеми наразі не вдалося розірвати. Винних у тому, що валяться фасади і балкони, не існує. Але, мабуть, тому, на кого, не дай Боже, впаде черговий шмат балкона, буде абсолютно «до лампочки», чи він належить місту, чи області, чи є приватною власністю. Хочеться вірити, що бодай у когось із владних мужів з’явиться бажання хоча б придумати, як надійно обгородити місця під небезпечними балконами. І офіційно визнати, що в місті існує проблема ветхих споруд, які не мають здатності до регенерації. А тому реставраційні роботи, бодай у невідкладних випадках, треба фінансувати негайно.

 

 

 

ПІД ТЕКСТ:

 

30 жовтня 2014 р. в Івано-Франківську на голову дівчині впав шматок карниза, коли вона йшла тротуаром повз будинок на вул. Бельведерській, 3. Постраждалу з травмою голови забрала швидка, від гірших ушкоджень її врятувала шапка з помпоном.

 

Ірина ТИМЧИШИН

Галицький Кореспондент


30.04.2015 Ірина ТИМЧИШИН 1543 0
Коментарі (0)

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2428
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1154
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1446 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2327
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3806
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2743

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

825

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2557

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

958

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1405
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2502
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2569
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3152
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19948
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1482
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21470
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9278 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

828
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

761
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1500
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1261
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1639