Чи потрібно повернути Івано-Франківську історичну назву? (оновлюється)

 

 

Станиславів, Станіслав, Івано-Франківськ...

 

Від коли обласний центр Прикарпаття отримав свою останню назву,з того часу у суспільстві точаться дискусії про перейменування міста і необхідність повернення до попередньої історичної назви. І ось вкотре питання набуло чергового розголосу.

 

Агенція новин "Фіртка" запитала франківців щодо того, чи доцільно й чи варто повернути попередню назву міста?

Віктор Анушкевичус

екс-міський голова Івано-Франківська
Протягом останніх двох днів знову почала активно мусуватись тема перейменування нашого міста. Наразі вважаю підняття цієї теми недоцільним. В Україні йде війна і говорити про перейменування Івано-Франківська, повернення йому історичної назви зараз, як на мене, не на часі.
На мою думку, це питання належить до тих, щодо яких мають висловитись всі мешканці міста, вся територіальна громада, а не лише окрема група чи окремі громадські діячі, активісти. Це питання загальноміського референдуму.
В наших теперішніх реаліях потрібно враховувати, що перейменування міста це тривала процедура та величезні витрати. Потрібно враховувати, що ці витрати будуть здійснюватись з коштів громади міста. Є достатньо більш актуальних питань для всіх мешканців міста, на які варто витрачати кошти з бюджету.
Кілька років тому я вже висловлювався з цього питання. Моя думка не змінилась.

Володимир Гарматюк

журналіст
Мій дідусь завжди казав, що їздив до Станіслава. Ніколи не чув від нього «Івано-Франківськ». Хоча Івана Франка як автора і діяча він дуже шанував. А якось позабирав у мене малого книжки – багатотомник Франка, з якого я збудував хатку для своїх іграшок. Зараз я розбираю його спогади. Там багато про тюрму, про ГУЛаг, про знищення українців (і не тільки) совітами, про «асвабаждєніє». Перше, що намагалися зробити совіти, пише він, то замінити нам нашу правдиву історію на вигадану. І робили це методично і дуже ґрунтовно – починаючи з підготовки вчителів початкових класів. Ідеологічна машина працювала надпотужно. От, зі спогадів: ".. згадую граматику української мови А. О. Загродського, який друкувався мільйонними тиражами і видержав більше дванадцяти випусків.. майже всі приклади до ілюстрації правил граматики взяті з творів різних авторів, які прославляли радянський лад, колгоспно-радгоспне господарювання, комуністичну партію, Леніна і Сталіна, інших вождів. А також картали різних найлютіших ворогів радянської держави. Навіть текстові задачі з арифметики поспіль рясніли прикладами відповідного виховного змісту в радянському дусі. На заваді такого виховання ставала щоденна дійсність, якої з дитячих очей усунути було неможливо: непосильні податки, добровільно-примусова позика, вивози в Сибір, вічні черги в крамницях за найнеобхіднішим, арешти, вбивства, знущання – все це бачили діти, і тому перші покоління повоєнних дітей виховувалися у зовсім протилежному дусі, не зважаючи на те, що вони читали у своїх підручниках, і що змушені були їм говорити вчителі".
Ідеологія в сучасній Україні, м’яко кажучи, була ніякою. І як наслідок – ДНР, ЛНР, КРИМНАШ. Звідси маємо і «сала уранілі» у звільненому, начебто українському Слов’янську, і рублі замість гривень у базарної перекупки із задрипаного галицького села.
Все зводилося до недешевого піару виробників пива чи горілки на тлі «українського» футболу чи «українського» боксу. Ще традиційні – в стилі совка – покази народної творчості в Києві. І збори клубної аматорської самодіяльності сільських колективів, яким за щастя було потрапити «до области». Совіти не продавали учням підручників. В ідеологію вкладала гроші держава. Свідомо. Тепер наша влада свідомо пропонує батькам купувати підручники для початкової школи. Для закладання основ.
Позбуватися тоталітарних символів і назв, безперечно треба. Але який стосунок до цього має Івано-Франківськ? Окрім того, що перейменували його совіти у 60-х роках. Заклавши – що дуже гарно вміли робити – міну сповільненої дії. Тепер ми будемо товктися на темі постановки розділових знаків у виразі «перейменувати не можна залишити». А спритні «політики» за ламанням громадою списів, будуть відхоплювати чергові ділянки зелених зон, щоби тепер уже у перейменовано-відновленому Станіславі чи Станіславові продовжувати займатися тим самим.
Особисто мені більше подобається давня назва. Це суб’єктивне. Але якщо на тлі повернення назви давньої, місто більше жодним чином не зміниться – будуть розбиті дороги, рагульське малювання бордюрів до «шьвєт», дерибан землі, хаотична забудова, знищення давніх пам’яток архутектури та історії, політична приватизація комунального господарства з порушенням прав громадян, бидляцьке паркування на тротуарах, миття маршруток в калюжах, зверхнє ставлення радників перших керівників до журналістів – не кажу вже до простих громадян, etc, то який сенс у тому перейменуванні?

Віктор Кімакович

директор Благодійної фундації ім. Короля Юрія
Я прихильник повернення назви Станиславів, Питання комплексне і не потрібно акцентувати на історичній ретроспективі. Потрібно повернути назву, старий герб, міську топоніміку, толерантність, зберегти середмістя і малоповерхову забудову і вибрати нового мера. А також потрібно виробити бачення - як має розвиватися наше місто.

Василь Кедик

політолог
Цікава закономірність – повернення нашому місту попередньої назви зазвичай піднімається напередодні місцевих виборів, при чому затягує в орбіту обговорення відомих людей, які не мають прямого відношення до політики, але яких болить ця тема, або ж ці люди самі починають тему «Івано-Франківськ-Станіслав» , але знову ж таки напередодні виборів, а далі її підхоплюють політики. Якщо глянути уважно, хто за це активно ратує – можна зробити досить цікаві висновки щодо того, хто тягне за ниточки.
Особисто для мене питання не стоїть таким чином. Я народився в Івано-Франківську, названому на честь відомого українського поета, публіциста, громадського і політичного діяча. Назва мого міста мені до вподоби. А тим, хто починає дискусії перейменування хотів би нагадати ,що не можна просто без наслідків перейменувати місто. По перше, очевидно треба провести місцевий референдум, законодавча база для якого зараз є слабкою. Після зміни назви населеного пункту зареєстровані в ньому люди мають поставити печатку в паспорт. Плюс варто додати витрати на дорожні знаки при в'їзді в місто, таблички на установах, якщо вони підпорядковані міській владі, зміну шпампів і печаток. Це також варто знати людям.

Михайло Сеньків

депутат Івано-Франківської міської ради, ВО «Свобода»
Давайте зізнаємося щиро, перейменування в Івано-Франківськ було висмоктане з пальця. Старовинний Львів не мож було чіпати. Нейтральний Тернопіль ні на що не натякав. Назва Ужгорода – пов’язана з річкою. Чернівці взагалі фантастично вдало лягали в тенденцію «очервонювання». А от Станіслав – неприхований зв’язок з колишнім буржуазним ладом. З польською історією. У цій назві було надто мало соціалістичного. І важко було хоч щось доліпити. Десь так, напевне, з’явилася ідея зробити з Франка великого соціаліста, а з нашого міста – його урбаністичного близнюка.
Тепер хвильку суб’єктивного порівняння. Будучи Станіславом, наше місто розвинулося з невеликої фортеці у повноцінний населений пункт. Із палацом, залізницею, театром, парком, промисловістю, готелями, кінотеатрами, ринком і своїми легендами. За нових часів Івано-Франківськ став закритим містом. З’явилися драмтеатр, виші, сяка-така культурна, освітня та спортивна інфраструктури, тролейбуси та аеропорт. Були ще численні заводи, приплив населення із сіл і кілька хвиль розбудови чи забудови. Але що вже з цього стало тепер активом, а що пасивом – важко зорієнтуватися. Може, повернемо стару назву, і вона допоможе повернути нам давню культуру проживання у міському просторі. Без бикування, хамства та рагулізму?
Зрештою, Станіслав колись був столицею цілої держави, а Івано-Франківськ – лише центром області. Та й це перед обличчям можливої адмінреформи ризикує втратити. Залишивши собі тільки старі станіславські легенди.

Ігор Ткач

інформаційний аналітик та спеціальний кореспондент газети "Вікна" vikna.if.ua
Міста, як і люди, мають свої імена. Щоб розуміти чи потрібно містові змінити назву, чи повернутися до первісної, слід розуміти, що таке ім'я. Ім'я - це певна місія, доля, певне визначення, певне означення - і це визначення стосується перш за все межі. Ця межа розділяє "Я" і "Не я", визначає долю в тому смислі, що окреслює план призначення. Міста, як і люди, буває змінюють свої імена - це спосіб зречення попередньої матриці і внесення нових смислів. Наприклад, монахи беруть собі нове ім'я для того щоб чітко окреслити межу між світським життям і життям чернечим, при цьому, обираючи ім'я, обирають собі шлях служіння. Не знати свого імені - не знати свого призначення. Змінити своє ім'я - змінити своє призначення. Я б хотів, щоб перед тим як змінювати ім'я містові, його мешканці подумали про те, які смисли вони хочуть привнести в життя громади міста. Думаю, що всі погодяться із тим, що "Комсомольськ-на-Бистрицях", "Станіслав", "Станіславів", "Івано-Франківськ" мають різне життя. Повертати старі імена, котрі були вкрадені варто тим містам котрі повертають собі старе "значення", а давати нові імена там де є нові цілепокладання. При тім варто пам'ятати, що міста, як і дерева, ростуть із землі і живляться цією енергетикою. Попри те, що "Івано-Франківськ" не став франковим містом він уже перестав бути старим "Станіславовом". Отак і тиняємося як неприкаяна душа по смерті. В мене немає відповіді на питання чи потрібно містові повертати старе ім'я і старі смисли. За цим можна поспостерігати як люди все менше і менше вулицю Мазепи називають вулицею Дзерджинського - і це радує наше покоління. Та не слід забувати, що ця вулиця була і Казимирівська і Вірменська і Брукована. Все залежить від думання про цілі, яким служиш. Я за те, щоб взагалі якісь правильні смисли тут жили в цьому місті - тоді й ім'я прийде саме.

Андрій Корнієнко

громадський активіст
Більшість теперішніх мешканців Івано-Франківська народилися в цьому місті з такою назвою або переїхали жити до міста, коли воно вже називалось Івано-Франківськ. Тому, природно, що іншу назву їм важко сприймати і думки щодо необхідності зміни назви на іншу їм видаються зайвими та політизованими.
Проте, як і людина, кожне місто має свою історію, традиції, культурну спадщину. І позбавляти цього, не маючи на це достатньо вагомих причин, я, переконаний, ніхто не має права. Всі навколишні обласні центри при своїй також неоднозначній історії все ж таки зберегли свої історичні назви – Тернопіль, Чернівці, Ужгород, Львів, Рівне і т.д. То чому ж ми позбавлені такого права? Можливо для нових мікрорайонів міста, таких як БАМ, Позитрон, нова Пасічна назва Івано-Франківськ є більш-менш прийнятною, тоді як гуляючи по історичній частині міста, проходячи повз Ратушу, Катедральний Собор, площу Ринок, Вічевий Майдан та інші пам’ятки історії поневолі думаєш, який же це Івано-Франківськ – це ж Станіслав.
До речі, рідне село Івана Франка, де він народився, Нагуєвичі, також було перейменоване радянською владою на Івана-Франка, але громада зібралася і віддавши шану відомому односельчанину, прийняла рішення про повернення до історичної назви Нагуєвичі. В 2009 році така назва була повернена. І значущість Івана Яковича в історії України від цього явно не зменшилась.

Руслан Марцінків

міський голова Івано-Франківська
Свою назву Івано-Франківськ отримав у 1962 році. Згодом було кілька спроб його перейменувати. Зокрема, у 1992 році на сесії Івано-Франківської обласної ради прозвучала пропозиція з назви обласного центру забрати першу частину – "Івано-". І депутати навіть погодилися. Проте далі заяв справа не дійшла. Перейменування міста мала схвалити ще Верховна Рада.
Нині питання перейменування Івано-Франківська у Станіслав як ніколи не на часі. На мою думку, це не більше, ніж відволікання уваги громади. Складається враження, що Івано-Франківськ став полігоном для випробування різних технологій та провокацій. Натомість, місто потребує комплексного бачення, напрацювання векторів стратегічного розвитку.
Дискусій не уникнути, проте останнє слово має бути за громадою.

Тарас Зень

пластун, радіоведучий на "Вежа 107 FM"
Зізнаюсь, що назва «Станиславів» мені імпонує більше ніж Івано-Франківськ. По звучанню, написанню та й по історичній справедливості. Івано-Франківськ звучить та й пишеться довго, це складне словосполучення. Плюс дратує оце «Івано». Воно якось віддає радянщиною. Навіть якщо купувати квитки на сайті «Укрзалізниці» в режимі он-лайн і при введені в колонці слова «Івано-Франківськ» сайт одразу автоматично пропонує багато населених пунктів які починаються з слово «Іван…», починають фігурувати різні «Іваново», «Іванівки», «Іваниківки», «Івано-Копине» і т.д.
Тобто це вже як мінімум не оригінально, як максимум по совковому. Та й Франко у місті не був аж так часто, він частіше був здається у Криворівні, що в нашій області чим, власне, в сучасному обласному центрі.
Проте, розумію, що насправді від справжнього, того ностальгійного та ідеалістичного красивого Станиславова залишилось дуже мало. І з кожним роком, нажаль, стає все менше. І місто вже давно перестало бути Станиславовом. Хочемо того ми, чи ні.
Тому не впевнений чи варто повертати стару назву. Можливо вартувало б прибрати з заголовку «Івано», а залишити просто «Франківськ». Бо люди між собою в побуті так вже давно говорять. То може узаконити цю народну, побутову назву?

Мирослав Кошик

Історик, політолог
На питання чи потрібно повернути історичну назву нашому місту, відповідь може дати лише опитування людей які в ньому проживають. Ще в 1990 році таких людей було більше половини, але за чверть віку ситуація змінилась і більшість громадян, напевне цю ідею не підтримає. З перейменуванням в 1962 році Станіслава в Івано-Франківськ, місто щороку втрачало свій бароковий шарм і перетворювалось на типове радянське поселення, проте, таке відбувалось, майже повсюди. Мені ,особисто, завжди хотілось, щоб моє місто носило свою історичну назву, адже це комуняцька звичка забирати історію та спотворювати її. Проблема в Франку, бо він таки велет і гордість нації. Якби тоді місто назвали Прикарпатськом, або ще в 50-х Сталінськом, то проблем з поверненням справжньої назви не було би жодних. Потоцькі були зовсім не "катами українського народу", а вдалими правителями та оборонцями наших земель від набігів татар, зрештою вони заснували це місто, а в нас нема навіть жодної вулиці на їхню честь. Коли московщина захопила Україну, чинячи насильство та русифікацію, вона мала якимось чином оправдати усе це. Так виник міф про бідних затурканих православних українців, яких катували хижі польські католицькі магнати. Звичайно, що усе це було не так, вірити в московські міфи зараз можуть лише ті, хто вірить в "распятих мальчіков". Сподіваюсь, колись ми відновимо свою славну історію європейського народу, якого ніхто, до тих же московитів та їхніх посіпак з кола антинародної козацької старшини не гнобив. скажу лише так: Станіслав - це Європа, Івано-Франківськ - це совок, а як казав капітан Врунгель: " як ви яхту назовете, так вона і попливе", а насамкінець, як людина яка багато мандрувала,скажу, що ще ніхто в цивілізованому світі не зміг вимовити цю граматично неправильну назву - Івано-Франківськ.

Роман Бончук

художник
Мені здається, що нам знову одягнули "шолом блуду" й темряви. Все робиться наскоком без належних умов " зберігання- примноження". Звісно, що це схоже на хірургію, де можна людині половину органів видалити- й вона далі буде чудово жити.
На все свій час як в природі - розквіту, змін, трансформацій тощо.
Толерантність та послідовність- аргументована та професійна. Потрібно займатись конкретними реформами, бо буде знову хаос й Легіон корупції та соціяльної несправедливості набере силу. Для мене Франко як просвітник Дідро - еталон думки та духу. Який свого часу написав стільки Мудрості, що важко того усвідомити.

Ігор Роп'яник

Художник
Слухайте, а ніхто не думав, чому саме зараз хтось кинув нам цю кістку – тему «перейменування чи не перейменування міста»? Хоча це питання і близько не стоїть на порядку денному іванофранківців.

От у мене таке враження, що це якийсь провокатор розгорнув дискусію (навіть спеціально спільноту створено щодо цього).

Чому провокатор? Бо знає, що дискусія на тему «Станіслав чи Івано-Франківськ?» так чи інакше відразу, з перших коментарів, поверне в русло польсько-українських стосунків, причому, не новітніх, нинішніх, які останнім часом є особливо дружніми, а періоду давньої історії, коли між нашими народами було чимало чвар і незгод (а в кого, скажіть, в історії із сусідами було все гладко?).

От мені й здається, що хтось саме зараз хоче знову посварити два сусідські народи, для яких нині є один спільний ворог – Москва.

Другий ворог – рідні хруні і провокатори.

Кількість переглядів - 6079
14.04.2015 18:00
Система Orphus

Поділитись новиною:

Коментарі (10)
Микола Злочевський | 19.10.2015 19:03Читаю цих неосвічених газдів, що за переіменування Івано-
Франківська у Станіслав...Люди майте клепку в голові. Такого
Генія ніколи не мала Західна Україна , як Франко. Ваша дурість
тут не потрібна. Тут не тільки ви повинні рішати, але вся
Україна. Не все, що ваші дзядики вам говорили, що вони до
Станіслава звикли є правильним.
Andry Tarnavskiy | 28.04.2015 17:04Для нас головним повинно бути не механічне переіменування.
Ми ж не хочемо вернути радянський Станіслав.
Зміна назви повинна принести з собою зміну свідомості мешканців.
Треба щоб відчувалась зміна духовної атмосфери.
Не відремонтувавши палацу Потоцьких, інших історичних будівель
цього не буде.
Потрібно добре продумати щоб цей новий Станіслав органічно поєднувався
з своїми багатоповерховими новобудовами в різних мікрорайонах.
Щоб не відчувалась різниця.
Oleksiy Alex | 28.04.2015 16:40Не прочитав основного. Яку саме назву ви збираєтеся повертати
шановні. Польську - Станиславів (Stanisławów) чи австрійську -
Станіслав (Stanislau). Адже обидві назви є історичними, в
залежності від окупаційної влади. Аргументуйте чим вам не
подобається УКРАЇНСЬКА назва міста??? Однозначно для
переіменування потрібний референдум, бо є цілі покоління які
народилися, виросли, прожили життя і померли в Івано-
Франківську.
Михайло Кузбит | 26.04.2015 23:20Андрій Богданович абсолютно правильно мислить-кожний мешканець міста готовий відновити історичну справедливість і допоможуть зібрати кошти для перейменування.Критиканів в нас море,бо жовч і жаба не дає дихати.Франка будемо шанувати так як у Львові,а історію треба мати справжню.Думаю хлопці з радянського союзу довго плакати не будуть. Андрей Богданович | 24.04.2015 16:20Набридло жити в якомусь Ів-Фр. Нехай підрахують скільки буде коштувати перейменування. Оскільки, за словами теперішнього мера для міста це дорого, я вже готовий перерахути 1 відсоток від цієї суми як матеріальну допомогу. Думаю що я не один такий. Станіслав- це це наша історична назва і більше нічого іншого. Славко Задунайский | 16.04.2015 08:06Пропоную в опитування
поставити назву
Вікторо-Анушкевічськ!
Михайло Кузбит | 15.04.2015 23:2624 роки назад місто мало змінити назву і крапка.Опитування в мешканців міста буде наймудрішим вирішенням. Andry Tarnavskiy | 15.04.2015 16:56Пропоную Фіртці на головну сторінку замість опитування про ціну проїзду поставити опитування про назву міста. Хай постоїть кілька місяців. Тоді і побачимо розподіл думок. І величезних коштів затрачати непотрібно. Sergii Bojko | 15.04.2015 15:00як мінімум необхідно було б перед такою ініціативою вивчити, як
Поляки знищили і захопили наше Галицько-Волинське князівство,
хто такі Потоцькі, зокрема засноник міста гетьман Андрій
Потоцький, як він файно воював проти військ Хмельницького і як
файно селяни, його раби, будували фортецю в Станіславові (і від
кого захищався гетьман тою спорудою, чи не від селян в 1-у
чергу), як би вони поставилися до такої ідеї з перейменуванням?
Про це багато писав і Грабовецький і інші краєзнавці, є
докумени. Грубо прикинувши, сьогодні це можна порівняти з ідеєю
перейменування на "пуінськ" чи "шойгуйськ". А щодо боротьби з
советським спадком, то може знищити всі будівлі в яких ми живемо
як советські? Політиканство то все. Назва Івано-Франківськ і
оригінальна і вдала. Хто сумнівається в зв'язку письменника з
нашим містом нехай подивиться фільм "Франкове Прикарпаття"
https://www.youtube.com/watch?v=7m7nVmOG-t0 чи профінансує
наступну його частину. От Хмельницький теж вдала назва, але це
не означає що там гетьман жив, ну взяв кілька раз штурмом
Проскурів. А щодо того, що прийшовши в центр розумієш що то
Станіслав а не Франківськ, то це взагалі безглуздя. Прийшовши в
центр Львова все навколо нагадує про польський перід його життя,
але аж ніяк не про часи короля Лева, то може перейменувати його
на честь тих хто його захопив і пограбував, наприклад на
Казимирівськ? Так і взагалі кого ми шануємо, свого поета чи
польського шляхтича? P.S. То може ще й вулиці заодно
перейменувати на казимирівські, пілсудські і ін. А щодо
оборонців від татар - ну скільки людей поміститься в маленькій
фортеці? Ні, фортеця слугувала для панів захистом як від селян
так від татар, і коли останні приходили більшість селян гинула
біля своїх домів і тікала в ліси
Wasyl Ryba | 14.04.2015 23:54Я ЗА то аби у нас не робити фальшиві великі проблеми, бо є руїна економіки. Подібне у місті було, коли вирішували де ставити пам’ятник Бандері. Так само мусіли бути не проти аби Шевченко і Бандера були в центрі, але дивно, шо і поляки, і маскалі, і юдеї, і наші барани і мери були проти, аби він був у сквері позаду медінституту, де зараз Руська Трійці. Хто не знає Історії: там є три русини, які стали потім полоно-, москво- і україно-філами!!! Се символ розколу і Трагедії нашого Боярства під Австрійов! Хто з сих толерастів заставив наших овець радіти нашій ганьбі??! Толерантними мают бути нацменшини, аби не заважати нам почувати себе дома, п.Кімакович, а ми вже досить були толерантними аж до 1990р. включно. Най вперед ляхи називают наш Переймисль не Пшемишлєм, а Жешув – Пряшевом. Тогди й ми подумаєм про милий їх серцю Станіславув. До справи – головні туристи в наші области маскалі і хахли, а не поляки. Ви пацани виходит, шо ще й рахувати не вмієте. І коли совіти були при владі, то втулили нам до назви лиш їх суфікс –ськ. То се така буде ваша Жеша №3??! – з толеранційов лиш до поляків?
ПравИло таке: 1. як загарбники перейменували місто - по визволеню їму верстаєсі стара назва, г.Левів-Львуф-Лємберґ-Львів. Тішибіси-Єзуполь-Жовтень- Єзупіль –тут логіка релігійна.
2. як загарбники збудували місто, вулицю - по визволеню їм дає-сі місцева назва, відповідна їх ролі і новому складу жителів, по вашому - Матриця. Так ми в ІФ зробили з їх вулицьими. Так зробили всі колонії Африки і Азії. Палац П.= право власности - справа друга – най буде. Юзовка-Сталіно-Донєцк тоже.
Се я для тих, що не знают про інформаційні, історичні, термінологічні, мовні, та інші війни. Бо от кидаю я цілком файну ідею про Княгинин, новий і старий Галич, даю бізнес-план під неї, у коменті до статі на зачіпку сеї дискусії п.Корнієнко, що зправа на Фіртці. Але ніхто її не хоче обговорювати – Стасік –і фертик! Правда автор визнав її цікавов.
Не хочу я зараз з вами воювати за назву, а за голову міста. А колись розберемсі. Але нагадую, що ідеологія міста буде визначатисі вже не хрунєми, які нас називают рагулями. Яник і Вова тоже в се не вірили – попустітсі. Хоч наші справи в ІФ дійсно не блискучі. Бо ми рахуєм - кількість бійців-патріотів на фронт Франкове дало навіть троха менчу як Коломия, чи Калуш, хоть більше від них у 3 рази. Місто національних гниляків і бариг, як каже моя дорога. Вони встидают-сі свої сільської мови –тому я так пишу. Встидно- як видно (шо ти дурний). Пастух добрий має любити своє стадо овець. І вибір на Шевченка се ще раз показує. Так –м.Івано-Франківськ зараз ще не вартує зватисі Галичем. Бо їго основна маса чужа навколишним жителєм. Подібна ще є така Тисмениці! У місті керували всякі перебирки, а областев - всі (!) лише з села! Навіть не з Коломиї. Яковина, Павлик, Волк-й, Вишиванюк*2, Ткач, Палійчук, Чуднов. Троценко і Гончарук виростали в містах, але діяли як свої.
То най буде ІФ, але ж не Стасік! Не оголошуйте нам войну!

Додати коментар

Щоб залишити коментар вам необхідно авторизуватися через:
Статті
Останнє в блогах
Всі блоги
Душа і тіло
Україна і світ
Цікаво