Клаус Шваб: Чому економіка вже не повернеться до часів швидкого зростання

 

 

Новая технологическая революция поражает страны стремительно, подобно цунами. Но не стоит ждать столь же стремительного экономического роста. Хватит оглядываться назад: миру нужно привыкать к умеренности.

 

Медленные рыбы умрут

 

Мир должен перестать смотреть назад. После финансового кризиса 2008 года мы потратили слишком много энергии на попытки вернуться в период быстрого расширения экономики. Политика, основанная на ошибочном предположении, что проблемы посткризисного мира всего лишь временное явление, принесла лишь анемичное восстановление и не позволила справиться с главными проблемами, такими как высокая безработица и растущее неравенство.

Посткризисная эра миновала, перед нами «постпосткризисный мир». Это время для принятия нового набора реалистических решений, способствующих распределению коллективного процветания внутри мировой экономики и сегодняшнего дня, и завтрашнего.

В этой новой эре экономический рост будет более медленным (но потенциально более устойчивым), чем он был до кризиса. Его движущей силой станут технологические перемены. Промышленная революция изменила производственный потенциал общества в XIX и XX столетиях. Также и новая волна технологических прорывов задает сейчас новую экономическую и социальную динамику. Разница в том, что эффект от новой революции будет даже сильнее.

Одна из отличительных черт этой революции – масштабы и размах перемен. Промышленная революция совершалась относительно медленно, подобно длинным волнам в океане. Хотя она началась еще в 1780-х, ее реальный эффект не чувствовался вплоть до 1830-х и 1840-х. Нынешняя технологическая революция, напротив, поражает экономику разных стран, как цунами, почти без предупреждения и с неумолимой силой.

Взаимосвязанная природа сегодняшнего мира способствует ускорению темпа перемен. Технологический прогресс свершается внутри комплексной, глубоко интегрированной экосистемы, он одновременно влияет и на экономику, и на правительства, и на безопасность, и на повседневную жизнь людей.

Чтобы воспользоваться плодами быстрых, далеко идущих перемен и подготовить свои страны к этому, политики обязаны рассматривать экосистему, в которой происходят эти перемены, во всей совокупности, обеспечить адаптацию властей, бизнеса и общества к каждому новому сдвигу. Иными словами, конкуренция в экономике XXI века потребует неустанной адаптации.

Ничто не останется нетронутым. Все практики и стандарты придется переосмыслить. Каждой отрасли грозит риск быть перевернутой с ног на голову. Например, сервис краткосрочной аренды автомобилей Uber не только изменил модель передвижения людей, но и, похоже, стал лидером в розничной революции, когда товары и услуги «уберизируются» – потребители платят за их использование, но не владеют ими.

Промышленность схожим образом изменит технология 3D-печати. Цепочки поставок исчезнут или трансформируются – таковы ожидания гендиректора одного крупного производителя алюминия. Он уверен, что для своего успеха фирмам придется предугадывать и реагировать на подобные тенденции. Прошли те дни, когда большие рыбы ели маленьких. В постпосткризисном мире будут доминировать быстрые рыбы, а медленные умрут.

 

Мяч на стороне государства

 

Однако нынешняя технологическая революция не просто меняет все, что мы производим, и то, как мы это производим. Она фундаментально меняет нас самих – наши привычки, интересы, мнение о мире. Взгляните на огромную разницу в том, как молодые люди и старшее поколение интерпретируют конфиденциальность в эпоху интернета. Эта революция также продлевает длительность жизни: сейчас ожидается, что один из двух новорожденных в Швейцарии проживет более 100 лет.

Если подводить баланс, то эффект технологического прогресса будет позитивным. Но это не отрицает ту массу проблем, которые он создает.

Например, автоматизация труда в конечном итоге позволит большему числу людей иметь лучше оплачиваемую и более продуктивную работу. Она лучше подходит к новой эре «талантливости», когда человеческое воображение и инновационность, а не финансовые или природные ресурсы становятся двигателями экономического роста. Однако, если работники не сумеют получить навыки, необходимые для таких новых позиций, они останутся позади.

Власти (больше, чем кто-либо еще) способны контролировать эффект технологических перемен, гарантируя, что проблемы не останутся без внимания, а шансы не упущены. Правительства должны быть в авангарде этих перемен, должны создавать среду, стимулирующую инновации и креативность частного сектора, одновременно заботясь о том, чтобы граждане были готовы к конкуренции.

Конечно, власти не могут всегда опережать тенденции. Им также придется реагировать на новые нужды и потребности. Например, есть ожидания, что государственные сервисы должны соответствовать технологическому уровню и удобству услуг, предлагаемых частными компаниями.

Перемены могут пугать, но они неизбежны. И они дают нам важную возможность улучшить наши системы, наши стратегии и нас самих. Последняя волна технологических перемен еще не поднялась. Мы можем лишь с нетерпением и надеждой ждать, куда она нас принесет.

Клаус Шваб,


Засновник і керівник Всесвітнього економічного форуму,

РБК


25.02.2015 1240 0
Коментарі (0)

26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

1282
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

1339
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

2004
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

2069
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1758
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3961

Ми живемо в часи, коли цифрові технології непомітно перетнули межу між суто технічним виконанням завдань і сферою духу.

82

В чому парадокс і в чому правий чи неправий Ілон Маск? У всьому. Є сотні чорних лебедів й з добра тисяча сірих носорогів, і все зміниться в секунду.

360

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

622

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1401
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

1020
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6676
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6663
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

987
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

1199
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1369
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

2116
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7322 3
29.08.2026

Саме під його керівництвом Україна посилила кампанію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах росії, зокрема по нафтопереробній галузі. Тепер перед ним стоїть зовсім інше завдання — керувати величезною системою, яка забезпечує українську армію зброєю, людьми та ресурсами.  

182
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

799
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1419
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

2085