Наталя Микула про нову освіту в Україні, важливість ЗНО, гідну зарплату для вчителя та втрачену цінність знань

 

 

Начальник Івано-франківського міського управління освіти Наталя Микула – людина в місті відома. Як вона сама жартує, деколи навіть по вулиці спокійно не пройдеш, щоб не впізнали. Втім, за п’ятирічний термін на посаді головного освітянина міста, чиновниця до цього уже звикла.

 

Наталя Петрівна каже, що працювати не легко і не виходить так, як хочеш, але багато вдається завдяки власним знайомствам та контактам.

 

Зрештою, в освіті вона не новачок - свою кар’єру починала з роботи вчителя української мови та літератури у міській школі №3. Згодом стала заступником директора з навчально-виховної роботи, шкільним інспектором та головним спеціалістом з питань загальної середньої освіти управління МВК. Однак вчителювання не покинула досі, бо каже, що чиновники мають знати, що таке провести урок, заповнити журнал та перевірити зошити.

 

Отож, «Фіртка» поговорила із Наталею Микулою про нововведення в освіті, сучасних учнів та вчителів, яким має бути педагог майбутнього та чи залежить освіта від політики.

 

Наталіє Петрівно, не перший день тривають розмови про нову концепцію української освіти. Що це буде?

Так, очікуються зміни у галузі освіти, бо розроблений проект нової концепції розвитку освіти України. Це відповідальний документ, на її основі МОН мало б розробити дорожню карту для освітян із кроками, які потрібно зробити.

Концепцію розробила спеціальна стратегічна дорадча група «Освіта». Вона сьогодні ще обговорюється. Є різні відгуки. На мій погляд, пропозиції по реформуванню освіти мали б давати вчителі-практики. Звичайно, ми не відкидаємо науковий супровід.

Я від цієї реформи очікую нового закону «Про загальну середню освіту», «Про освіту». Ми маємо вже закон «Про вищу освіту». Я маю сумніви, чи правильно зробила держава, яка прийняла вже закон про вищу освіту, не прийнявши закону про дошкільну освіту, загальну середню освіту і так далі. Тобто, має бути якась поетапність. Ми тепер можемо здогадуватися, що зараз закони, які видаватимуться, шліфуватимуться під закон про вищу освіту, а мало б бути навпаки.

 

Що нового у концепції?

Концепція передбачає, що ми повертаємося до системи 12-річної загальної-середньої освіти. Така спроба в Україні вже була.

Коли її знову відмінили, то у той рік шалене навантаження понесли учні 11 класів, які були змушені освоїти за рік програму, розраховану на два. Окрім того, було потрачено кошти на підручники для 10-12 класів. Де зараз ці підручники? Гроші пішли у ніщо, а їх можна було раціонально використати для дітей пільгових категорій, чи ж закупити якісь медикаменти…

Також щодо фінансування. 10% від ВВП має йти на освіту. На превеликий жаль, таких грошей поки що не дають на освіту. Фінансування коливається десь так в межах 6-8% від ВВП. Тобто, повного забезпечення освіти немає. І зрозуміло, що далі освіту забезпечує батьківська громада. І тому йде скорочення різних освітніх програм і так далі.

 

Знаємо, що цього року відмінено обов’язкове харчування для учнів. З приводу цього нещодавно в місті розгорілася ціла дискусія. Бюджет уже прийнято, що далі?

Ця полеміка, яку ми бачили у ЗМІ мала і політичне забарвлення…

Сьогодні бюджет Івано-Франківська забезпечує заробітну плату, комунальні виплати, харчування – у багатьох містах його відмінили, але ми все-таки зберегли обов’язкове харчування для дійте 1-4 класів та усіх пільгових категорій. Хоча були дзвінки від батьків, чи є доцільним це робити.

Є багато питань, бо не усі діти із заможних, забезпечених сімей мають потребу у харчуванні, але є діти, яким воно таки потрібно. Тому колегія управління освіти прийняла рішення таки зберегти харчування у повному обсязі, попри те, що держава прийняла рішення про необов’язковість харчування.

Думаю, що ми все-таки у кінці навчального року повертатимемося до цього питання. Плануємо моніторити думку батьків у навчальних закладах щодо доцільності харчування дітей 1-4 класів і розглядатимемо й інші варіанти. Будемо бачити як йтиме використання коштів і якщо їх все-таки не буде вистачати, ми готові йти на співпрацю. Можливо, половину вартості харчування могли б платити батьки (сьогодні вартість харчування на день складає 8 грн.) . Такі пропозиції від батьків уже надходили. Маємо приклад багатих розвинутих держав, у яких безкоштовно дітей не готудують. Хоча, ми прекрасно розуміємо і нашу ситуацію і те, що не кожен підприємець надає послуги з харчування одинаково якісно, розуміємо і те, що не завжди діти у школах хочуть тієї гречки. Це все сукупність різних чинників. Питання харчування потребує додаткового вивчення.

 

Цього року вперше змінено фінансування освітньої галузі…

У нашому бюджеті – усі соціальні статті забезпечені, а на розвиток освіти залишається дуже мало. Якщо бюджет освіти Івано-Франківська складає 274 млн.268 тис. грн. , то 82% - це заробітня плата.

Цього року бюджет поділили. З державного бюджету йде 173 млн.140 тис. грн, а з міського – 101 млн. 128 тис. Грн. Школи тепер з державного бюджету фінансуються, а ДНЗ з міського. До цього часу усе фінансувалося з міського бюджету.

Простіше кажучи, тепер заробітню плату вчителям виплачує Київ, а вихователям ДНЗ – місто. І може бути парадокс. От зараз вже місто дало аванс садочкам, а школи чекають, бо Київ грошей ще не перерахував. Ми чекаємо цю освітню субвенцію.

Чому так зробили – на разі роз’яснень немає, бо багато ще не вирішених питань. Можливо, Київ хоче контролювати розподіл цих фінансових потоків.

І ось коли одні отримують зарплату швидше, а інші пізніше – це вже створює якусь таку соціальну напругу. А напередодні виборів кожен може це трактувати відповідно до своїх політичних поглядів.

 

Що дасть повернення до 12-річної системи навчання у ЗОШ?

Йде і розвантаження навчального матеріалу, і добре, що буде не обов’язкова загальна середня освіта, тобто не усі діти мають йти у 10-12 класи. Це нормально, бо не усі діти можуть і хочуть вчитися. У нас зараз усі вчаться у вузах, навіть якщо людина і не може вчитися. Закордонном такого немає.

У Концепції вже враховано, що після 9 класу, якщо дитина добре вчиться, має досягнення, то вона має можливість здобуватаи доступ до вищої освіти і йти вчитися у 10-12 класи. Зараз, і це не секрет, у школах багато учнів, які не можуть вчитися, мордують себе і вчителя, але вони пішли у 10-11 клас, щоб мати атестат і йти до вузу. А потім ми нарікаємо, що у нас ніякі вчителі, лікарі, спеціалісти.

Зараз у вузах вчаться усі хто хоче, а потім випускають маса випускників – усі з дипломами, а роботи немає. Натомість, є брак робочих спеціальнсотей – того ж кухаря, муляра і так далі.

У певний час у системі освіти пішов злам. Ми аналізуємо кожен рік відсоток дітей, що поступають у вузи. Сьогодні це вже 90% випускників шкіл.

Закордонном до вищої освіти допускають тих, хто має знання і може їх потім зреалізувати, а не тих, хто не міг вчитися у школі, в університеті по декілька раз перездає заліки і каже, що його ніхто не вижене, бо він на платному.

Тобто у нас втратився сенс цінності знань. Але зараз багато робить ЗНО.

 

Сесія ЗНО - справедливий етап завершення навчання в школі і показник рівня освіти чи просто гра в лотерею?

Безперечно, ЗНО – це плюс. Хай там, десь 10%, що це лотерея і ти вгадав відповідь на питання, але по-суті, ти все-таки мусиш знати навчальний матеріал. Це перший переломний момент, який дав більше шансів розумним дітям, які мають знання, але батьки яких не мають грошей, проступити на навчання в університет.

Що цьогоріч буде екстра новее, чого ще не було – це те, що випускний ексзамен у школі з ураїнської мови буде проводитися разом із ЗНО, тобто оцінка за екзамен з української мови у школі зараховуватиметься і у атестат, і у сертифікат ЗНО. Це легше, бо дитина не йде двічі здавати екзамен. Можливо, згодом перейдуть тільки на ЗНО, оцінки якого будуть і для аттестату про закінчення школи і для зарахування до ВНЗ. І це теж було б добре, бо що не кажіть, але у школі спрацьовує людський фактор, бо кожен вчитель людина і шкодує дитину і ставить трохи кращі оцінки. А потім вона пішла на ЗНО і має нижчі результати.

А при ЗНО не буде того фактору, що вчителі будуть зацікавлені підбільшувати оцінки, бо знатимуть, що ЗНО – це їхнє лице.

 

Корупція у школах і ДНЗ ні для кого не сектрет. Як це подолати? І чи взагалі можливо викорінити її?

Можна, якщо держава буде належним чином фінансувати освітню галузь. І директор у школі, і вчитель, і класний керівник, і завідувач ДНЗ, і вихователька не залежатиме від батьків у прямому розумінні. Моделюємо ситуацію: я класний керівник і мені треба зробити у класі побілку - державний бюджет грошей не дає, - але я знаю, що в моїх деяких учнів батьки можуть дати гроші на це, але їх діти не дуже добре вчаться. Тоді вчитель може заохотити оцінкою батьків, щоб вони допомогли. Так само і у садочку.

Тобто, до чого мова, має бути незалежність вчителя, класного керівника, - а це все має забезпечити держава. А так держава сьогодні сама створює умови для корупції. Бо якби держава все зробила, то тоді батьки не здавали б ніяких грошей, вчителі від них були б незалежні. Але сьогодні таки є фактор присутності батьківської громади у життєдіяльності школи, щоб ми не казали.

Але є щей питання українського національного ментального фактору і як він спрацьовуватиме. Це вже в душі віддячитися, зробити подарунок.

 

Можливо, молоді вчителі зараз трохи ламають ці стереотипии?

Можливо, так. Можливо, з часом це все зміниться. Молоде покоління має знати, що воно незалежне.

Хоча у теперішніх дітей є щей таке уявлення, що якщо ти власник банку, прокурор, суддя – то ти хтось і це професія, а якщо ти вчитель, то це вже не те.

Але я своїм дітям, зараз маю 10 клас, завжди кажу, що вчитель – це найголовніша професія на землі, бо ніхто не став лікарем, будівельником, хто не мав вчителя. Вчитель був є і буде. Бо кожна людина у своєму житті мала вчителя.

 

Яким має бути сучасний вчитель, на Ваш погляд?

Є багато вчителів, які закінчують вузи, мають дипломи, але вони не є вчителями. Так є у всіх професіях.

Вчитель має бути, у першу чергу, людяним, розуміти дітей, бути професіоналом. Діти дуже добре відчувають чи вчитель щирий з ними, чи ні, чи він їх дійсно любить, чи ні. Напередодні Дня вчителя робила опитування у своєму класі і перше, що діти відповіли – це людяність і розуміння. Кожна людина хоче доброго ставлення, толерантності і розуміння. Я вже 14 років працюють в управлінні освіти, але ніколи не полишала вчительської діяльності – я маю уроки, хочу їх мати, бо це віддушина, я спілкуюся з дітьми, знаю, що їх цікавить, зрештою – бачу на практиці як зараз працюється вчителям. А взагалі по житті я пройшла усі щаблі вчительської діяльності – від рядового вчителя до керівника управління освіти.

 

Як сучасні технології впливають на навчальний процес? Адже зараз учневі із планшетом, а таких багато, простіше знайти відповідь на необхідні запитання…

Діти зараз набагато більше вміють користуватися усіма новими інформативно-комунікативними технологіями, ніж старше покоління. Коли ми вчилися, нас заставляли вчити табличку множення, а не калькулятором рахувати. Сьогодні вже все простіше і діти, можливо, не завжди цінують ці знання, бо усе набагато простіше дається. Тому, потрібно додавати у навчальний процес таких предметів, як логіка чи інших, що розивавають мислення. У нас у деяких класах читається такий спецкурс.

Я з 1987 року працюю у школі і на превелкиий жаль, рівень знань учнів зараз набагато нижчий.

 

Від чого це залежить?

Тут дуже багато чинників. Колись була більша відповідальність дітей за здобуття і освоєння знань і водночас більша підтримка батьків. Зараз батьки, у зв’язку із непростою економічною ситуацією, більше зайняті щоденними проблемами як заробити на хліб, а дітей віддають на школу.

 

Скільки сьогодні в Івано-Франківську садочків? Електронну чергу можна оібйти?

У нас 33 ДНЗ. Ні, електронну чергу не можна обійти. Завідувач ДНЗ приймає дитину тільки за електронною чергою. Вона відкрита і будь-хто може зробити запит і перевірити це.

 

Ще одне нововведення - платні підручники. Хто і за що має платити?

Так, нові підручники, які з’являються, з 1 вересня будуть платними.

Безоплатними підручниками держава забезпечить учнів ЗОШ із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів І-ІІІ групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із малозабезпечених сімей.

Є класи, які навчатимуться за новими навчальними програмами. Для них будуть випущені нові підручники – 3,4,6,7 класи. Батьки будуть змушені купляти підручники. Решта будуть брати із шкільної бібліотеки.

Але є різні варіанти – підручники можна скачати з репозитарію і користуватися ними у електронному вигляді. Але це собі не кожен може дозволити.

Втім, це ще тільки такі перші дані. Більш детально буде відомо згодом.

 

Сьогодні дуже багато випускників педагогічних спеціальностей не мають де працевлаштуватися, який відсоток вчителів старшого покоління в Івано-франківських школа?

Усього працівників 5194, з яких педагогів – 3470. На сьогодні маємо 20% вчителів-пенсіонерів (1012).

Немає поки що закону, який забороняє пенсіонерам працювати. Бо є дуже хороші молоді фахівці, які приходять і просяться на роботу, а місць просто немає. Шкода молодь, яка втрачає фах і йде працювати десь на базар чи ще кудись. Тому держава мусить навести з цим лад.

 

Яка достойна, на вашу думку, зарплата для вчителя?

Якщо б було 5 тисяч чистими зарплати, то тобі б ситуація напевно трохи покращилася.

Хоча, якщо брати наше управління, то ми тут за зарплату не працюємо – це, скоріше, наше хобі. Не повірите, але сьогодні у директорів шкіл зарплата вища, ніж у керівника управління освіти міста.

 

Наскільки освіта залежна від політики, наскільки місцева політична кон’юктура впливає на освітню галузь?

Я в управлінні освіти працюю з 2001 року, а на посаді керівника з грудня 2010 року.

Не скажу, що дуже впливають, але впливи спостерігаються. У плані того, що намагаються схиляти начальника управління прислухатися до певних якихось політичних побажань.

Мене неодноразово питали, яку я партію підтримую чи ще щось. Я завжди заявляла, що ніколи у житті не була членом жодної партії. Я – партія освіти і завжди готова співпрацювати з усіма, хто зацікавлений у розвитку освіти, а не у тому, щоб використати її як електорат чи ще якось.

Є такі громадські організації і діячі, що два-три роки від виборів, нікого нічого не турбувало, а зараз їх усе починає цікавити. Я б хотіла запитати, а де вони були усі ці роки і чому не цікавилися, чим жила освіта. Якщо ти такий щирий патріот, так любиш освіту, то питай про освіту кожного дня, а не тільки перед виборами, бо треба комусь зробити агітацію і гарну картинку у ЗМІ. Якщо ви переживаєте і живете цим, то це не має бути під якийсь певний привід.

 

Ви впливова люди в Івано-Франківську. Незабаром вибори до місцевих рад, чи не плануєте і собі податися у політику?

Я не хочу у політику. Кожна людина має своє покликання. Моє покликання – вчитель. І я знаю, що я є добрий вчитель – це можуть підтвердити усі мої учні. Я свідомо розумію, що моя посада в управлінні не є вічною. Пройдуть вибори, можливо буде нова команда у місті. Вважаю, що якщо люди розумні, то вони б мали використати інтелект попередників.

Звичайно, що у людини є амбіції. Але моя професія вчитель, а це крісло не вічне.


27.01.2015 2667 1
Коментарі (1)

Руслана Котик 2015.01.28, 11:44
А що це така реклама цієї пані почалася по сайтах і журналах? якісь вибори скоро????
22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

697
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2276
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2004
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2027
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6089 54
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2312 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

185

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

998

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

997

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1256
23.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

74
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

479
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

1941
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26369
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

429
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10343 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7888
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

437
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

280
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

445
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

516
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1450