Ректоріада

В лютому 2012 року Прикарпатський національний університет обиратиме ректора. В колективі закладу вже точаться розмови про передвиборчі розклади й обговорюються прізвища з "неофіційного списку" кандидатів на посаду. Кампанія, підготовка до якої фактично розпочалася, обіцяє бути гарячою: надто спокусливий трофей чекає на переможця.

 

Вибори ректора ПНУ відбуваються кожних сім років. Сім років - довгий термін. За сім років багато що змінюється...

 

У 2005-ому, коли було обрано нинішнього ректора Богдана Остафійчука, ситуація і в університеті, і в області, і в країні була зовсім іншою. Остафійчук йшов на ректора під прапором Майдану і носив модний тоді довгий помаранчевий шарф. І викладачі, і студенти сприйняли його прихід як символ нових часів.

 

Відповідно, його попередника Віталія Кононенка молодь вважала за «динозавра» кучмівської епохи (ба, навіть і радянської, бо ж він займав ректорську посаду з 1986 року, а перед тим працював в апараті ЦК КПУ).

 

Багато хто тепер сумно посміхнеться, згадуючи тодішні романтичні судження, оцінки і сподівання. Але й у ті часи в середовищі науковців Кононенка поважали. Віталій Іванович міг керувати університетом до сьогодні: у 2004 році він переміг на чергових виборах ректора і 28 серпня Міносвіти підписало з ним семирічний контракт. Та спокійно добути чергову каденцію "вічному ректору" не вдалося: коли в один із листопадових днів численна колона прикрашених помаранчевими стрічками і підігрітих внутрішніми конкурентами Кононенка студентів з Вічевого майдану впритул наблизилася до адмінкорпусу, ректор оголосив про свою відставку. Кажуть, справді злякався, що його просто винесуть з кабінету. І досі начебто шкодує, що не перечекав революцію десь на лікарняному, як це зробили чимало його колег по всій Україні.

 

Тепер інші часи та інші механізми «керування майбутніми подіями». Що й продемонстрували, скажімо, вибори ректора в Івано-Франківському національному медуніверситеті. Там, як відомо, ректором було обрано кандидатуру, задовго до виборів схвалену владою. Те, що Миколу Рожка було призначено на посаду Києвом за лічені години після самого голосування, ніби підтвердило висновки аналітиків.

 

Отже, спробуємо спрогнозувати, кого ж намагатиметься поставити влада на посаду ректора Прикарпатського університету. Хоча, зауважимо, в ситуації з ПНУ сумнівно, що влада ризикнула б відверто зігнорувати результати виборів ректора колективом університету. Враховуючи це, очевидно, що Івано-Франківщину чекає цікава передвиборча ректорська кампанія.

 

У тих списках претендентів, які вже склала навколоуніверситетська «усна народна творчість», перше місце посідає теперішній директор Інституту туризму, доктор історичних наук Володимир Великочий. Він єдиний, хто вже тепер не приховує своїх ректорських амбіцій (у вузькому колі), збирає команду, «ділить посади» і «роздає подарунки». Йому, за чутками, симпатизує Віктор Анушкевичус. Кажуть, що він має підтримку і в певних київських колах. Що джерело цієї підтримки - у колишніх зв'язках пана Володимира в медведчуківській СДПУ(о). Тепер цей бренд тихо-мирно спочиває на цвинтарі померлих політичних проектів, проте пам'ять про нього в народі жива. І професору Великочому на виборах пригадають його політичне минуле. І до ворожки не ходи. А ще пану Володимиру слід терміново подбати про підтвердження професорського статусу атестатом ВАКу. Без цього папера, відповідно до ст. 39 ЗУ "Про вищу освіту", про участь у виборах ректора годі й мріяти. А чекати атестата в неквапливому академічному світі іноді доводиться роками. Втім, вважається, що пришвидшити процес можна, але це коштує, скажімо так, серйозних зусиль.

 

Другим у неофіційних списках претендентів значиться ще один історик - директор Інституту історії і політології, професор Микола Когутяк. У 2005-му він висував свою кандидатуру на ректорство, не виключено, що спробує поборотися за крісло й вдруге. Його ім'я час від часу згадують у зв'язку з напівфантастичними «карпатськими мегалітами» та книжками, в яких науковець завзято і незграбно «пропагує» наш край, і в цьому Когутяку, кажуть, протегує керівництво Івано-Франківської ОДА.

 

Третім називають доктора політичних наук Ігоря Цепенду, який в Прикарпатському університеті на посаді проректора відповідає за міжнародні зв'язки. Колеги характеризують його як досить амбіційну людину, що або не дуже вміє, або не дуже хоче працювати в команді. В оточенні теперішнього ректора Ігор Євгенович тримається дистанційовано і, здається, грає власну гру. Можливо, такий «аристократизм» зумовлений його дипломатичним досвідом.

 

Пан Цепенда десять років відпрацював у посольстві України в Польщі. Кажуть, йому пророкували добру дипломатичну кар'єру, але «щось» стало тому на заваді. Що саме, нам невідомо, адже у МЗС вміють зберігати свої корпоративні таємниці. В неофіційних розмовах працівники університету переконують, що Ігор Цепенда має авторитет у теперішньої влади і може бути одним із тих, на кого Київ (Партія регіонів) поставить як на майбутнього ректора.

 

Цікаво, що в університеті роками не призначається перший проректор. Очевидно, що в цій ситуації даються взнаки фрейдистські страхи ректора Богдана Остафійчука. Адже перший проректор завжди розглядається як кандидат номер один на заміщення ректора, що відійшов від справ. Ще одна очевидна мотивація ректора - рішення усіх без винятку питань має концентруватися «в одному кабінеті».

 

 

Зрозуміло, що така «логістика» не сприяє ані розвитку університету як складної багатофункційної структури, ані розвитку самоврядування. Не варто дивуватися тому, що в рейтингах престижності Прикарпатський університет зірок не хапає. Злі язики називають ВНЗ «комбінатом з виробництва дипломів».

 

Але значуща деталь - кабінет колишнього першого проректора займає все той же проректор-міжнародник Ігор Цепенда. Очевидно, таке місце сидіння навіть підсвідомо сприяє підсиленню ректорських амбіцій Ігоря Євгеновича.

 

Ще один можливий претендент - Михайло Романюк, декан економічного факультету, професор з ВАКівським атестатом, але без особливого авторитету поза рідним факультетом. Шансів, здається, у нього небагато. В 2005 році він вже претендував на ректорство. Тоді Романюк позиціонувався як батько студента Дмитра Романюка, який кинув «тверде тупе» яйце в кандидата в президенти України Віктора Януковича.

 

Зрозуміло, що не варто відкидати можливий успіх у змаганні, за симпатії влади, теперішнього ректора. Не буде правильним йти за думкою більшості і вважати його «збитим льотчиком», що абсолютно втратив авторитет у колективі. Богдан Остафійчук також має друзів на Печерських пагорбах. А також реальні ресурси впливу та владу у вищому навчальному закладі, де навчається маже двадцять тисяч студентів. Щоправда, останнім часом Богдан Костянтинович здивував багатьох своїх симпатиків незрозумілими вчинками.

 

Напередодні місцевих виборів 2010 року Остафійчук змінив партійну прописку: з УНП Юрія Костенка подався до безнадійно маргінальної "Патріотичної партії України" й від неї балотувався до Івано-Франківської міської ради. Вибори програв з тріском, поступившись на мажоритарному окрузі, до якого входили й гуртожитки ПНУ (!), молодим і маловідомим представникам "Свободи" і "Фронту змін".

 

Ще дивнішими були деякі кадрові призначення Богдана Остафійчука. Проректором з виховної роботи стала колишня чиновниця Ганна Карась, відставка якої з посади «культурного» керівника області була зовсім не тріумфальною. А її фіктивне входження на заступника фінансового управління обласної ради часів Ігоря Олійника на три місяці з метою лише отримати десять посадових окладів при виході на пенсію нещодавно стало предметом жвавого обговорення в місцевих ЗМІ питання - як така особа взагалі може займатися вихованням студентів?

 

Подейкують, що пані Карась, яка керувала одним із підрозділів передвиборчого штабу кандидата в мери Івано-Франківська Юрія Солов'я, вже формує «передвиборчий штаб» Богдана Остафійчука...

 

У списку можливих кандидатів на ректорство фігурують також «молоді» Іван Монолатій та Павло Федорук, а також «старий» Іван Миронюк.

 

Іван Монолатій - доволі амбітний і продуктивний молодий науковець. Вікіпедія подає цілу «колекцію» звань та титулів цього 35-річного кандидата в ректори: доктор політичних наук, кандидат історичних наук, доктор філософії Українського Вільного Університету, член Національної спілки краєзнавців України, Наукового товариства імені Шевченка, ВГО «Союз гетьманців-державників», історико-краєзнавчого об'єднання «Моє місто», Капітули НГО «Ї», президії ВГО «Наукове гуманітарне товариство», науковий секретар Івано-Франківського осередку НТШ, професор кафедри політології Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Хоча шанси додати до цієї «колекції» простий і вагомий запис у трудовій книжці - «ректор ПНУ» - виглядають наразі майже неймовірними.

 

Павло Федорук - доктор технічних наук, завідувач кафедри інформаційних технологій ПНУ та наймолодший член-кореспондент академії технологічних наук України - доволі закритої елітарної технократичної тусовки. Розглядається як реальний і стратегічно мислячий керівник, проте в кулуарах ПНУ твердять, що «він, може, і би був перспективним добрим ректором, але він не піде, йому то не потрібно...». Тобто виглядає так, що він є або такою собі зовсім «безамбітною» протилежністю до Монолатія, або ж дуже вміло власну амбітність приховує.

 

Іван Миронюк, добрий адміністратор старої школи, проректор з питань науки, доктор хімічних наук. Вміє організовувати роботу колективу і знає всі тонкощі університетської кухні. Втім, йому може забракнути необхідного для кандидування стажу науково-педагогічної роботи.

 

Усі згадані персонажі - внутрішній кадровий резерв університету. Та не виключено, що за ректорство змагатимуться і кандидати ззовні. Цікаво, що сценарій "варяга" має прихильників навіть у колективі ПНУ. За словами одного з наших співрозмовників, прихід "чужого" оздоровив би академічне середовище вишу, втомлене від внутрішніх конфліктів, інтриг і конкуренції. Схоже, пережити перемогу "чужинця" багатьом з потенційних кандидатів було б морально легше, ніж тріумф когось із "своїх".

 

Список "варягів" ще належить заповнити, але одне прізвище університетський поголос вже до нього заніс. Дмитро Дзвінчук - доктор філософських наук, професор, декан факультету управління та інформаційних технологій Івано-Франківського національного університету нафти і газу. Дмитро Іванович - депутат обласної ради, голова постійної комісії з питань науки та освіти. Його належність до "Фронту змін" не викликає алергії ані на Франківщині, ні в столиці, де в Дзвінчука, кажуть, давні і впливові зв'язки. Так, науковим консультантом докторської дисертації Дзвінчука був екс-міністр освіти України Кремінь, а в Івано-Франківську через його факультет пройшли "апгрейд" сотні чиновників. До речі, нинішній голова облради Олександр Сич досі за сумісництвом почитує на факультеті Дзвінчука лекції. Загалом, кандидатура Дзвінчука навряд чи викликала б заперечення і в місцевої влади, і київських "небожителів". А трудовий колектив визначатиметься в процесі виборчої кампанії, і його прихильність - значною мірою справа технології. От тільки чи самому Дзвінчуку потрібен такий трофей? Особливо в нинішніх умовах, коли ціна питання часто зводиться до питання ціни...

 

Наразі складно прогнозувати світоглядний вибір колективу Прикарпатського університету. Кого вибере колектив - "своїх" чи "чужих", "молодих і перспективних", до когорти яких можна віднести і названих вище Володимира Великочого, Ігоря Цепенду, чи "старих і досвідчених" на чолі з чинним ректором?

 

Як кажуть, молодість - це «недолік», який швидко минає... Проте колектив ПНУ може думати інакше.

 

Якби ситуація в країні загалом і в освітній галузі зокрема була іншою, то, безперечно, всі названі кандидати могли б розглядатися як претенденти. Але в «епоху Табачника» звання «своєї людини» часто важить більше за наукові досягнення, академічні звання, мотивації, світогляд та менеджерські здібності.

 

Кажуть, що в кожній частинці системи віддзеркалюється вся система. Так і в ситуації з виборами ректора у Прикарпатському університеті віддзеркалюється вся ротаційна система нашої держави.

 

Олег МАТІШИН

 

"Галицький кореспондент" уважно стежитиме за подіями довкола виборів ректора найбільшого вишу Прикарпаття й запрошує експертів, науковців, кандидатів на посаду ректора та широку громадськість до відкритого обговорення теми на сторінках газети.


Кількість переглядів - 14855
27.05.2011 14:55
Система Orphus

Поділитись новиною:

Коментарі (26)
<<На початок | <Попередня | Сторінка 1 із 2 | Наступна> | В кінець>>
небайдужий | 02.06.2011 19:57Жоден із згаданих вище кандидатів не є випускником університету, у переважної більшості цих людей у дипломі про вищу освіту вказано - вчитель середньої школи. Відповідно до пана Лєніна "кожна кухарка може керувати державою", от і керуюють, майже докерувались. Невже в університеті немає жодного справжнього професора??? Та ні є, просто не піарять, а роблять чесно свою справу у цих нелюдських увовах. Завдяки їхній роботі Прикарпатський і займає 13 місце у рейтингу українських вишів (досить високе як для провінційного ВУЗу). Не вірите - переконайтесь самі на сайті бібліотеки ім. Вернадського. http://www.nbuv.gov.ua/rating/ratings_uni/index.html
Заодно подивіться де славні мед та нафти і шміру.
Туристка | 02.06.2011 10:39Великочий до біса красівий і розумний мужчіна, тільки він має бути ректором!!! MK | 02.06.2011 01:18До студента. Наскільки я памятаю Цепенду це була людина з певним рівнем інтелекту і виховання. Проте не бачив його років 12-13. Чисто з людської цікавості запитую; про які расистські вислови ви говорите? Буду щиро вдячний за відповідь. MK | 02.06.2011 01:10"...філософічний факультет Українського Вільного Університету в Мюнхені (2001). В Німеччині здобув наукові ступені маґістра і доктора філософії в галузі історії (1998, 2001). " Це цитата з вікіпедії.
Монолатій Іван - доктор Українського Вільного Університету в Мюнхені . Тепер усе зрозуміло!
MK | 02.06.2011 01:00Даруйте, я давно виїхав за кордон и можливо не все розумію; прошу пояснити як в 35 років можна бути професором? Чи не зарано? Чи можливо той пан якийсь геній як Моцарт? Степан | 01.06.2011 17:21Приймати іноземних студентів категопично ні,особливо зАфрики та Азії. Так починалось в Західній Європі,спочатку студенти по тім сімї,тепер35-40% населення Європи мусульмани ,нищиться хрестиянство тався біла раса.До другої світової війни білих у світі було 50%, тепер 10%,через 30 років Європа стане мусульманською.ЦЬОГО може хотіти тільки фарисей ане студент. доцент | 31.05.2011 17:41В нас в державі негаразди тому що ми не вміємо і не хочемо вчитись вибирати владу.Ми втрачаємо почуття честі,гідності,відповідальності,національної гордості.А той хто ображає когось повинен знати закон карми-все поверниться проти нього. кукіш | 31.05.2011 15:43Старе покоління прохвесури - тупі, корумповані, примітивні хуторяни. Треба їх міняти на нове покоління. Ще 7 років остафійчуківщини?-((( Мені шкода цей університет.... tdf | 31.05.2011 15:01Прикарпатський університет - кончений. не про вибори ректора мають думати, а воду зливати. Викладачі там тупі і безхребетні хабарики а студні - бикота. Про шо то все - не пойму. S | 31.05.2011 13:16Вибачте, що встряваю в дисусію, але... Остафійчук - хороший ректор і
хороша людина. Звання національного, якщо я не помиляюсь, вуз отримав
при Остафійчуку (посвячені - хай заперечать). Щодо схильності до
алкоголю - то це зрештою приватна справа особи і його найближчого
оточення. А загалом у мене про цю людину тількит позитивні враження і
треба цінувати цього ректора. Нам українцям вгодити трудно!
профффесор | 31.05.2011 09:50дОценту. Ти турку, що ти порівнюєш? Кононенко, при всій його балакучасті, перетворив нещасний захолусний франківський педінститут з 3 тисячами студентів, в ПрикНацуніверситет з 20-ма тисячами студентів. Тому що мав звязки і добре проектне мислення. А робити ремонти - це не завдання ректора і навіть не проректора, а всього лише заступника начальника відділу. Остафійчук досяг вже цього рівня? Ура!!! А проектним стратегічним мисленням і добрими менеджерськими здібностями володіють Великочий, Федорук, можливо, ще Цепенда і Дзвінчук. От з них і треба вибирати, а Остафійчук - дудлити горілку на пенсію!!!!!! доцент | 30.05.2011 13:13Шановні потрібно думати та аналізувати.Остафійчук малопіарить,а робить практичні речі-покращив кардинально,на противагу балакучому Каноненку,матеріальну базу(корпуси ЦНТІ,РАДІОЗАВОДУ,СПОРТКОМПЛЕКСи,ІНСТИТУТ ТУРИЗМУ,ТОЩО),ОПРАЦЬОВАНО РЯД НОВИХ НАУКОВИХ НАПРЯМКІВ ТА ІНШЕ.Так що своєю байдужістю,верхоглядством ми вже вибрали мера-українофоба,Президента... Дек | 30.05.2011 09:51Все правда в статті........ студент | 29.05.2011 21:21Федорук н є тим менеджером кий щось зможе зробити. Остафійчук спився наніц. Великочій нормальна кандидатура, а про цепенду взагалі б мовчали, з посольства його забрали за расистські вислови які знаходили прояви в посольстві. І тепер на посаді проректора з міжнародних відносин нічого не робить а просто говорить як і всі свободівці, і ніякий він не регіонал. В тернополі навчаються купа іноземців на економічному математичному та інших напрямка, платять цілу купу грошей, а наш каже що нам того не треба і ми мусимо їх гнати геть з україни, може йому і не треба а працівникам якм можна з тих грошей дати премії, а університету додаткові гроші і то не малі, а державі в цілому як рейтинг, так і надходження, і взагалі іноземці моглиб привезти сюди купу грошей. Цепенда самозакоханий чоловік який не вміє сам будувати стратегію для людея а тільки ігри для себе. Фан | 29.05.2011 16:39А Богдан Остафійчук - це НАШ - помаранчевий ректор!!! Тільки він і ніхто нший! Михайло В. | 29.05.2011 16:34Великочий - СДПУ (о) - фу-у-у-у-у-у-у-у!!!! Цепернда - партія Регіонів - фу-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у!!!!!! Доцент | 29.05.2011 16:03Реальними кандидатами є якраз Цепенда і Великочий. Остафійчуку думаю вже ніщо не допоможе. А з "молодих" цікавою є як на мене кандидатура Федорука. Ну а Когутяком, Романюком насміщив автор. Хоча, хто їм заборонить висуватися?))) Щодо Дзвінчука. Чомусь здається, що автор зробив статтю саме "під Дзвінчука". Він в нас і депутат, і "кремнієвий", і фронтмен, і з владою дружить... деь я вже щось подібне чув (камсамолка, спарцменка, актівістка, і проста красавіца...))) Думаю нетреба нам його. І без зайд розберемося. гандзя | 28.05.2011 13:28не знала, що ігор євгеович цепенда в засосі з ригами... а мо' брешуть? Прикарпатець | 28.05.2011 08:45Дзвінчук параша - пабеда будєт НАША!!! Бодя Остя | 27.05.2011 22:08Монолатій сам про себе в Вікіпедію написав:))). Нарцис наш юний... Хоче він бути ректором. А "хотєлка" вже виросла? Перевіряли??
<<На початок | <Попередня | Сторінка 1 із 2 | Наступна> | В кінець>>

Додати коментар

Щоб залишити коментар вам необхідно авторизуватися через:
Статті
Останнє в блогах
Всі блоги
Душа і тіло
Україна і світ
Цікаво