Велоактивіст Віктор Загреба: Про роверових ентузіастів, великий велосипедний ривок та де в Івано-Франківську слід будувати велодоріжки

 

Фото: ufra

 

Координатор програми «Тепле веломісто», активіст Віктор Загреба розповів Фіртці про те чому сьогодні набирає популярності велорух, чим Івано-Франківськ зручніший для велосипедистів у порівнянні з іншими містами України, де в місті потрібно, в першу чергу, будувати велодоріжки і коли чекати великого велосипедного ривка.

 

Про це і не тільки далі...

 

Розвинута велокультура завжди була притаманна європейським містам. Сьогодні велорух активно популяризується і в Україні. Що до цього призвело, на Вашу думку?

 
- На мою думку, до цього призвела глобалізація. Українці почали дедалі більше бувати на Заході, навчатися там, працювати, мешкати. Побачили і відчули, наскільки зручно і класно користуватись велосипедом в умовах міста, особливо коли простір міста для цього пристосований. І повертаючись, ці українці почали робити щось для того, щоб українські містяни сміливіше користувались велосипедами як щоденним транспортом, а міста ставали дружніми для велосипеда. Завдяки цим роверовим етнузіастам ми зараз і бачимо значний прогрес в багатьох містах. А в тих містах, де ентузіасти не проявилися, прогресу значно менше або немає зовсім.
 

- У багатьох містах України практикують будівництво велодоріжок. Ми завжди за приклад беремо Львів. Чим зумовлено відставання Івано-Франківська?

Поки що велодоріжки "практикують" далеко не в багатьох містах, не більше п'яти. Львів справді є лідером в Україні, хоча йому на п'яти наступає столиця, і за моїм прогнозом, через три роки лідером стане Київ. Франківськ поки що не має жодної велодоріжки. Чим це зумовлено? Різними факторами. Ресурси Львова і Києва значно більші. Окрім розміру міст і їхніх бюджетів, Львів і Київ отримували урядові дотації під Євро-2012, на які було збудовано чимало велодоріжок. До того ж, групи велоактивістів там значно активінші. Ну і третій фактор, що в обох цих містах існує спецальна велосипедна посада - "радник міського голови з питань велотранспорту". У Івано-Франківську поки що навіть немає мови про цю посаду, хоча це треба робити.
 
 

Наскільки Івано-Франківськ є зручним для велосипедистів?

- В порівнянні з Копегагеном чи Берліном - звісно, Франківськ навряд чи виглядає як місто, зручне для велосипедистів. Але якшо порівняти з тим же Києвом, Львовом чи навіть Чернівцями, то ситуація виглядає значно краще. Франківськ має плаский рельєф, дуже компактне планування - тобто малі відстані поїздок, і також спокійні вузькі вулиці, по яких автомобілі їдуть повільно - а це означає високу безпеку. Варто ще додати величезні пішоходні зони, які по факту є пішоходно-велосипедними. У підсумку, Франківськ зараз не має спеціальної велоінфраструктури, але має дуже сприятливі умови для використання велосипедів у форматі змішаної їзди з автомобілями і пішоходами.
 
 

Бути велосипедистом в Івано-Франківську дещо й небезпечно з огляду на те, що велосипеди часту крадуть. Як ви бачите вирішення цієї ситуації?

- Бути велосипедистом в Івано-Франківську не є небезпечно. Велосипеди крадуть в будь-якому місті, в тому числі в Копенгагені і Стокгольмі. Просто нашим велосипедистам треба вчитися не лише безпечно поводитись на дорозі, але й дбати про свій велосипед. Всі велосипеди, які у нас крадуть, або були пристібнуті дешевим тросиком за 40-100 грн, або взагалі не пристібнуті, наприклад коли вони стояли в коридорі. Рішення просте: купити надійний замок типу U-lock, зроблений з загартованої сталі, який дуже тяжко зламати. І завжди ним користуватися. Взагалі є рекомендація, що замок повинен коштувати близько 10% від вартості велосипеда. Тобто якщо у вас велік від дідуся і його ринкова ціна 300 грн, то тросик цілком підійде. Якщо ж у вас сучасний байк за 6000 грн, то будьте добрі, купіть замок за 600 грн. Для вашої ж користі.
 
 

Яке місто із розвиненою вело мережею ви особисто ставите у приклад для Івано-Франківська?

- Всі міста різні і унікальні. Якогось одного прикладу немає. З одного боку, для натхнення і практичних рішень ми, як і весь світ, дивимось на північно-західну Європу. Наприклад, на данський Копенгаген або місто Гронінген в Голландії, яка має майже таке саме населення і розмір, як Франківськ. Але є і ближчі приклади, скажімо польські міста Жешув і Краків, які ще 10-15 років мало чим відрізнялися від міст України, але відтоді здійснили якісний ривок, зокрема в частині велосипедів як транспорту.

 

Звідки виникла ідея створення велоспільноти, з чого і коли все починалося?

- Думка включити велосипедний рух у сферу діяльності була ще від моменту появи ідеї середовища "Тепле Місто", тобто рік тому. Адже тяжко уявити прогресивне, комфортне європейське місто, частиною якого не був би велосипед. Відтак в липні було презентовано програму "Тепле Веломісто", яка тепер є одним з ключових напрямків "Теплого Міста".

 

Скільки зараз людей входять до неї?

- В наших акціях і заходах брали участь близько 60-70 осіб, а у Фейсбуку нашими фанам є 579 людей. Однак ми приділяємо основну увагу не тому, щоб стати великою групою, а радше прагнемо координувати і поєднувати всі інші велосипедні, урбаністичні і екологічні ініціативи і спільноти. Тобто наша мета - щоб у Франківську було яскраве і активне велосипедне середовище, з бодай десятьма класними групами і ініціативами, які постійно щось придумують, втілюють, організовують якісь акції, спілкуються, допомагають одне одному. І тим самим роблять наше місто велосипеднішим,  а отже - кращим.

 

Якось ви говорили, що франківській владі бракує контакту із користувачами велосипедів. Як ви співпрацюєте із міською владою, чи є якесь розуміння зі сторони чиновників?

- Так, є цілком адекватне розуміння з боку чиновників, зокрема боку департаменту комунального господарства та транспорту. Маємо з ними конструктивну співпрацю в частині планування велосипедної інфраструктури. А от чи є розуміння велосипедної тематики на рівні міського голови і лідерів міської ради - я поки що не впевнений. Втім, це стосується не лише велосипедного руху, а взагалі налагодження транспортної системи у місті. Адже треба робити зміни в організації маршрутів громадського транспорту, реорганізовувати рух автомобілів, запроваджувати, нарешті, якийсь менеджмент паркування. Зараз цього всього немає, а у виконкомі за всі транспортні питання відповідає лише дві людини. Це дає зрозуміти, що транспортна проблематика не є пріоритетною у лідерів міста. 

 

З огляду на розміри нашого міста, скільки кілометрів велодоріжок потрібно, щоб забезпечити комфорт його мешканцям. Маєте якийсь проект облаштування велодоріжок в Івано-Франківську?

- У грудні 2014 року була прийнята міська Програма розвитку велосипедної інфраструктури та популяризації велосипедного руху, яка передбачає створення 100 кілометрів велосипедних шляхів. Вони включать велосипедні доріжки (фізично відділені від дороги та тротуару), велосипедні смуги (виділені розміткою в межах дорожнього простору), та пішоходно-велосипедні доріжки. Якщо бодай 50% цих планів до 2020 року будуть виконані, і все буде втілено максимально якісно, за найкращими європейськими взірцями, то це, безумовно, підійме зручність і престижність велосипеда як щоденного засобу пересування.

 

Які плани у вас щодо Набережної? як там має виглядати велодоріжка?

- За нашим баченням, яке вже знайшло підтримку у проектувальників, замовників та виконавців ремонту Наберержної, велодоріжка має бути створена по всій довжині вулиці, від вул. Галицької до вул.Мазепи. На всій довжині вона має бути відділена від автомобільного руху, матиме ширину 3 метри, і буде виконана з якісно вкладеного асфальту. Спочатку доріжка йтиме західним краєм вулиці (з боку річки, але знизу від дамби), відділена від дороги газоном, кущами та деревами. В районі вулиці Кармелюка на світлофорі перейде на протилежну сторону, де йтиме до вул.Левицького. Ділянка від вулиці Левицького до Мазепи поки що не узгоджена остаточно, оскільки там значно менше простору і більше забудови обабіч вулиці. Тому яке буде там рішення, поки що питання відкрите.

 

Окрім Набережної, у яких напрямках, в першу чергу, потрібно будувати велодоріжки в Івано-Франківську?

В першу чергу потрібно знаходити інфраструктурні рішення на складних ділянках. Це вулиці і перехрестя з напруженим рухом, яких недосвідчені велосипедисти просто бояться, але які неможливо об'їхати. Наприклад, сполучення Пасічної з центром або тунель на Вовчинецькій. Відтак, ми зараз починаємо роботу над вулицею Галицькою, капітальний ремонт якої запланований на найближчі роки. Якщо за два роки ці дві вулиці стануть велосипедними, це буде великий велосипедний ривок для міста. Однак, знову ж таки, це за умови, що вся ця інфраструктура буде спланована та побудована не "для годиться", а максимально якісно, як в Копенгагені.

 

Які цікаві ідеї в найближчому майбутньому плануєте реалізовувати?

- Плануємо соціологічне дослідження, аби з'ясувати транспортну поведінку містян. Знайти відповіді на запитання: скільки людей мають велосипеди, як часто вони їх використовують і з якою метою. Принагідно з'ясуємо, якими іншими видами транспорту користуються івано-франківці. Плануємо декілька просвітницьких і навчальних акцій - зокрема, продовжити програму "Велопатруль" і започаткувати програму "Велошкола" для тих, хто хоче впевненіше почуватись на велосипеді у місті. Стосовно інфраструктури, то ставимо за мету відсвяткувати відкриття першої велодоріжки на Набережній, спроектувати другу на Галицькій, та у співпраці з бізнесами встановити принаймні 50 нових зручних велостоянок.
 
 
 
Розмовляла: Марія Лутчин


16.01.2015 Марія Лутчин 1452 0
Коментарі (0)

06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

11139 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

2232
26.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

12868
23.12.2025
Вікторія Матіїв

«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.

23183
21.12.2025
Тетяна Ткаченко

Прикарпатка Юлія Каллай до повномасштабного вторгнення працювала в Україні та за кордоном, але війна змінила її життя. Дівчина обрала службу на фронті як операторка БпЛА, ризикуючи власним життям заради захисту країни.  

5357
17.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

2601

Потішився тому, як Кемерон наклав біблійну історію про Авраама, що приносить в жертву сина, на культ Богині Ейви та засумував, що сценарій й далі обертається навколо ідеологем та фетишів світу, якого вже не існує.

487

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

408

Одного американського мільярдера запитали колись, що б він передав та рекомендував своїм двом донькам. Його відповідь була доволі банальною, але з небанальним кінцем – окрім освіти, зв’язків і здоров’я він зазначив і вивчення китайської мови.

1418

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

1245
07.01.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

7444
02.01.2026

Зима – це час, коли наш організм потребує тепла, енергії та поживних речовин, щоб впоратися з холодом.   

7865
27.12.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

6519
05.01.2026

Християни відзначають Другий Святвечір п’ятого січня, перед святом Богоявлення.

1201
01.01.2026

Четвертого січня мешканців Івано-Франківщини запрошують на прощу-відпуст до Погінського монастиря.  

892
26.12.2025

У Космачі 25 грудня парафіян храму Святих апостолів Петра і Павла не пустили на різдвяне богослужіння. 

4119 1
24.12.2025

Водночас лише 18 релігійних установ з майже восьми тисяч відкрито декларують свою приналежність.

3440
04.01.2026

Третій фільм із франшизи «Аватар» — «Аватар: Вогонь та попіл» подолав позначку $1 млрд у світовому прокаті.

436
08.01.2026

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президент США Дональд Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

198
03.01.2026

Ще за день до оголошення про перехід Кирила Буданова «на іншу роботу» практично всі інсайдери, які завжди «точно знають» всі розклади в коридорах влади пророкували крісло керівника Офісу Президента маловідомому чиновнику Владиславу Власюку, уповноваженому із санкційної політики.  

1330
24.12.2025

Президент Володимир Зеленський уперше представив версію документа на 20 пунктів між США, Європою, Україною та РФ та назвав його «базовим документом про закінчення війни».

1536
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

1739