Телебачення, журналістика і Калуш

/data/blog/66536/350655e7485a53b93367a0d3e9216597.jpg

«Мені надзвичайно жаль, що я живу у той час,

коли доброта сприймається не як чеснота, а як слабкість»

 

19 грудня минуло 22 роки, як Калуське міське телебачення вперше з’явилось у телевізійному ефірі Калуша.

 

Коротенько щодо історії Калуського міського телебачення.

 

КМТ створене Калуською міською радою у 1992 році. Основною метою діяльності було соціальне замовлення на інформування громади щодо подій у місті та області засобами телебачення. Оскільки КМТ є комунальне та міське, то ж, звичайно, основна аудиторія для висвітлення подій – це місто і містяни.

 

Історія діяльності КМТ неоднозначна. Були різні приміщення, де знаходилось телебачення, різні колективи, різні телетехнології, різний зміст. Однак основною завжди була глядацька аудиторія.

 

Змінювалось місто та разом із ним змінювалось і телебачення. В різні часи були різні фінансові, економічні та соціальні ресурси і можливості. Зараз можу сказати однозначно – з 2006 року місто змінилось кардинально: і в плані освіти, і медицини, комуналки і соціального забезпечення, благоустрою і доріг, та в інших галузях.

 

З початку 2008 року я очолив КМТ. На той час це було величезне холодне приміщення з дерев’яними перегородками, декілька кабінетів і одна студія. На робочих місцях журналістів не було жодного комп’ютера, всього 2 камери, які нормально працювали. Решта обладнання в цілому морально застаріле. Умови праці – навіть важко описати. Однак було бажання вивести КМТ на новий рівень якості ефірного продукту. Оскільки з мого попереднього місця роботи у Чернівцях у мене залишились комп’ютерна техніка та офісні меблі, то я вирішив їх безоплатно надати на КМТ для забезпечення нормальної роботи колективу.

 

2008, 2009 роки – у фінансовому плані були надзвичайно важкими. Заробітна плата майже не виплачувалась, оскільки дотація практично не доходила. Однак в ефір телебачення виходило. І величезна подяка тим працівникам, які, незважаючи на те, що їх залишилось мало (троє працівниць перебували в той час у декретних відпустках) – тримались і видавали в ефір телевізійний продукт. І зокрема, журналісти: Катерина Арсені, Олександр Смаль та Світлана Якименко.

 

У 2010 році виплачена уся заборгованість із заробітної плати, появились кошти для часткового оновлення обладнання. І від того часу, деколи із невеликими затримками, однак фінансування дотації здійснювалось регулярно.

 

І хочу наголосити - на сьогоднішній день простроченої заборгованості із виплати заробітної плати немає. Ні в штатних, ні в позаштатних працівників. І як не важко з бюджетом в цей нелегкий для країни час, однак фінансування здійснюється.

 

Завдяки частковому наповненню Статутного капіталу вдалося закупити 3 відеокамери, комп’ютерну, трансляційну та освітлювальну техніку, зроблено ремонти частини приміщень, готується нова студія мовлення. Колектив працює у комфортних умовах та теплі. Не всі плани вдаються відразу, однак поступово телебачення змінило свій вигляд як всередині приміщення, так і в наповнюваності ефіру. За словами представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Івано-Франківській області Ігоря Маслова: «КМТ впевнено займає за якістю продукту 2-ге місце серед місцевих телемовників області».

 

Так, це заслуга колективу КМТ. Так, це відбулось і завдяки оновленню техніки. Так, але це вдалося і завдяки введенню нормування праці, підписанню посадових інструкцій і введенню графіків роботи.

 

Звичайно ж, розмір оплати праці журналістів і технічних спеціалістів телебачення бажає кращого. Однак, оскільки КМТ – це комунальне ЗМІ, то оплата праці прирівнюється до окладів службовців органів місцевого самоврядування. З 2006 року Кабінет міністрів не змінював розміри окладів, і на сьогодні вони дорівнюють мінімальній заробітній платі, тобто 1218 грн. Але завдяки нормуванню праці кожен із працівників має можливість отримати додаткові кошти (інтенсивність, премії) відповідно до виконаної роботи.

 

Змін на краще чекати не приходиться… У фактичних умовах війни уряд на якісь покращення оплати праці не піде.

 

А тепер щодо журналістики. І, особливо, журналістики на КМТ. Основні норми журналістики – це об’єктивність і достовірність, неупередженість і точність, журналістська етика. Це все передбачено у Редакційному Статуті КМТ та у посадових інструкціях.

 

З початку грудня колектив КМТ лихоманить. Частина журналістів та технічних спеціалістів КМТ розпочала масовану атаку в ЗМІ Калуша і деяких інтернет-виданнях Івано-Франківська. Почалась публікація різних «статейок» і звернень у викладі Ю.Баліцької та В.Голубовської. Чітко також проглядаються впливи третіх сторін. Дійшло до того, що, перебуваючи на роботі, працівники КМТ 15 грудня не вийшли у ефір з передачами Калуського міського телебачення.

 

Щодо причин і наслідків писати не буду, про це вже багато описувалось і говорилось, і про це будуть висновки депутатської комісії з перевірки КМТ. Хочу тільки зупинитись на питанні журналістики. Особливо, дописів «дипломованих журналісток львівської журналістики».

 

Переглядаючи вищевказані опуси і з огляду на той весь бруд, який публікувався у ЗМІ з подачі журналістів КМТ, говорити про якусь об’єктивність, неупередженість чи етику не приходиться. Мені дійсно соромно, що працюю в одному колективі з ними, і соромно, що свого часу запропонував Ю.Баліцькій роботу на КМТ. Я, як керівник КМТ, ініціюю скликання Редакційної ради щодо порушень журналістами КМТ Редакційного Статуту, оскільки не уявляю, яким чином можлива довіра у громади до новин і передач авторства цих журналістів, які транслюються в ефірі КМТ, а тим більше зважаючи на статус комунального ЗМІ.

 

Тут доречний вислів Романа Скрипіна, голови Громадського ТБ: «Чому я не люблю журналістів. Бо це к***и. Здебільшого. У своїй переважній більшості. Які думають, що вони, с***о, недоторкані й вони можуть розмахувати "корочкою" й вимагати "справедливості". Дуже мало людей, які називаються журналістами, усвідомлюють власну не уседозволеність, а величезну відповідальність. Мало. Вкрай мало. Переважна більшість таки продається за копійки. Тобі в п'яному угарі пояснює "так получілось. У міня крєдіти, діти, чоловік/дружина", ніби в інших людей всього цього нема і всі плодяться тупо брунькуванням. Так от, милі мої журналізди. Це не професія. Звучить сумно, але це так. Журналіст – це людина, яку неможливо «взути». Принаймні морально - точно. Коли в тебе є хребет і ти готовий жертвувати усім, заради такого поняття, як ГІДНІСТЬ. А вже потім за ним стоїть твоє власне ім'я. Якщо ти здатен туди його притулити. Ось десь так. Ну й треба багато читати, багато знати, цікавитися, а не відбувати життя-буття за гонорар».

 

До честі калуської журналістики варто згадати імена справді Журналістів з великої літери, таких як Михайло Коломиєць, Ярослав Магаль, Віра Китаєва, Петро Шевчук, Богдан Тимків, Федір Міщанин та багато інших. І надзвичайно жаль, що їхній доробок та їхній досвід не викликає зацікавленість новітньої калуської журналістики, а відходить у забуття. Калуська журналістика перетворюється у кілерство, а молоді журналісти - у медіа-кілерів, і не більше. Соромно, що поняття журналістська солідарність у деяких перетворилась у «кругову поруку». А журналісти КМТ беруть приклад з неоднозначних івано-франківських колег Георгія Жужунадзе та Руслана Коцаби… Мабуть, через це відповідно до опитування, опублікованого у газеті «Дзвони Підгір’я», Віра Голубовська і Юлія Баліцька, які багато років працюють калуськими журналістами, практично невідомі калушанам.

 

Мені надзвичайно приємно, що багато калуських та івано-франківських журналістів телефонують з обуренням щодо дописів журналістів КМТ, а це все ж таки означає, що ще не все втрачено у «четвертій владі».

 

Віталій Крохта, директор КП ДС «Калуське міське телебачення»


02.01.2015 Віталій Крохта 2730 0
Коментарі (0)

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

571
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2786
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1638
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2876
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2029
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2061

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

324

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

730

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

848

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2120
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29499
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11392 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5382
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1117
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1359
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23620
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1840
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

288
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1077
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1400
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2375