директор аеропорту Петро Осипенко
Івано-Франківськ вже призабув ті часи, коли у небі над містом один за одним злітали та заходили на посадку літаки, а аеропорт був переповнений подорожуючим людом.
Зараз, коли чути якийсь шум від реактивного двигуна, то усі вже знають, що це проводить навчання 114-бригада тактичної авіації.
Однак, схоже, що на Прикарпаття повертається і цивільна авіація. З цього року міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ», який з 2010 року перебуває у концесії в ТзОВ «Скорзонера», відновив п’ять рейсів не тільки в Україні, але й закордон і пропонує пасажирам цікаві пропозиції за помірними цінами.
«Літайте усі літаками з Івано-Франківська», - агітують в аеропорті і додають, що це набагато дешевше і швидше, ніж звичним для нас транспортом.
Про нове життя аеропорту, співпрацю із військовими та плани на майбутнє у розмові «Фіртки» із директором аеропорту Петром Осипенком.
Петре Миколайовичу, цьогоріч в аеропорті "Івано-Франківськ" запровадили доволі багато рейсів, куди саме літаєте?
- Сьогодні ми маємо програму «Буковель», коли в аеропорт прилітає від 4 до 8 рейсів в день. Виконуються польоти в Одесу, Дніпропетровськ, Харків, Київ, Москву по непарних днях – понеділок, середа, п’ятниця, неділя.
Наскільки є попит є на такі рейси?
- Літаки загружені повністю. Якщо літак вміщує 48 пасажирів, то загрузка йде в районі 40. До нас зараз летять більше, від нас – трошки менше.
Але все тільки починається. Рейси ще не розкручені. Думаю, що після Нового року ми все заповнимо.
У Європу не літаємо. Поки що немає попиту серед населення. Загалом від наявності платоспроможного попиту і залежить кількість рейсів з аеропорту.
Невже сьогодні авіаперельоти є вигіднішими стосовно інших видів транспорту?
- До Києва, Харкова, Одеси можна долетіти за 600 грн., до Москви за 700 – 800 грн. У той час як на поїзді у купейному вагоні до Москви ви будете їхати півтори доби за майже 2 тис.грн. Тому літайте усі літаками з Івано-Франківська!
Чим зумовлена така дешева вартість квитків і якими літаками виконуєте перевезення?
- Чим раніше ви замовите квиток, тим він дешевший буде. Це практика всієї Європи.
Літаємо «Embraer-145» компанії «Дніпроавіа». І також плануємо співпрацю із МАУ. Там вже будуть літаки «Embraer-190» та «Boeіng-737». Це великі літаки, які вміщають по 120 людей. Ще розраховуємо на більший пасажиропотік після нового року. Попередньо, у нас були вже представники з МАУ.
Що це за концесійний платіж, про який так багато розмов останнім часом?
- Днями ТЗоВ "Скорзонера" перерахувала обласній раді останні 250 тис. грн. концесійного платежу за 2014 рік. Це платіж за те, що ТЗоВ "Скорзонера" взяла у концесію. Відповідно до договору про концесію "Скорзонера" має сплачувати щоквартально близько 250 тис. грн.
У нас був трошки період затримки із платежами, у зв’язку із тим, що наш аеропорт збитковий. Він має збитків 4 млн.700 тис. грн. за 2014 рік. За попередній 2013 рік – 4млн. 300тис. грн. якби не Буковель, то наш аеропорт чекала б така сама доля як більшості аеропортів в обласних центрах України. Наприклад, аеропорти Черкас, Тернополя, Рівного давно не працюють, а "Івано-Франківськ" продовжує працювати як міжнародний аеропорт і з нього здійснюються рейси на Харків, Одесу, Дніпропетровськ, Москву, Київ двічі на день. В той час, коли інші аеропорти отримують дотації від бюджетів, "Івано-Франківськ" сплачує кошти в обласний бюджет. Ось такі реалії і вплив "Буковеля" на діяльність аеропорту. Зараз немає заборгованості ні копійки перед обласним бюджетом. "Скорзонера" сплачує усі збитки і повністю забезпечує життєдіяльність аеропорту.
Тобто, за цей рік заплачено мільйон гривень. Наступний платіж у нас в кінці першого кварталу 2015 року.
А щодо дотації з обласного бюджету? Це передбачено чи ні?
- Ні копійки ми не отримуємо. Інші аеропорти отримують, а «Івано-Франківськ» не отримує, бо він у концесії у «Скорзонери».
Йдучи до вас, побачили техніку, яка прибирала територію. Уся доволі нова, з огляду на вік аеропорта…
- Техніку відразу після підписання угоди про концесію з обласною радою, нам купила «Скорзонера». Це дві машини снігоприбиральної техніки, техніка, яка обслуговує повітряні судна, резервні електро-дизельгенератори, машина протильодообробки літака, трактор, поливочні машини, перонний автобус на 86 людей. Усе закордонне, надійне і працює без збоїв. Вартість усього десь близько на 30 млн.грн. маємо поновленої техніки.
Злітно-посадова смуга постійно розчищається та завжди готова безпечно приймати та відправляти літаки
За рахунок чого наростають збитки, про які ви говорили?
Є затрати на бетонні покриття аеродрому йдуть, електроенергія, зарплата працівникам, охорона, пожежники, комунальні послуги платяться, усе треба утримувати, а ми грошей заробляємо недостатньо. Ми тільки недавно почали обслуговувати по кілька рейсів на добу, а до цього у нас був один рейс рано на Київ, а ввечері він звідти вертався. Для того, щоб аеропорт заробляв гроші – тут має бути не менше 3-4 рейсів вдень. Тоді аеропорт себе може окупити, а коли 3-4 в тиждень, то він стає збитковим. "Скорзонера" взяла в концесію договір якраз тоді коли світова фінансова криза докотилася до України. Тоді вже стояло завдання вижити. Зараз з впевненістю можна сказати, що якби не концесія, то аеропорт "Івано-Франківськ" чекала б сумна доля аеропортів Тернополя чи Рівного... Крім того всі багатомільйонні суми збитків лягали б на бюджет, а це з 2010 року близько 20 мільйонів гривень! Крім того, не секрет, що держава є найменш ефективним менеджером щодо належних їй підприємств.
Скільки працівників в аеропорту і яка його площа?
- Працює 170 людей. Площа велика - 470 га.
Які потреби зараз має аеропорт?
- На сьогоднішній день, ми забезпечені усім повністю – як засобами для обслуговування літаків. Так і засобами для утримання покриття аеродрому, є пальне, є всілякі реагенти для догляду за злітною смугою. При чому вартість його дуже велика –16,5 тис. грн. за тонну.
В рік обслуговування аеропорту обходиться приблизно у 7 млн.грн. заробляємо 1,5 млн. Решта - дотація «Скорзонери».
Зараз доволі не простий в Україні час. Ви користуєтеся злітною смугою військової бригади, як доводиться ділити її?
Ми працюємо у тісній співпраці із військовою авіаційною бригадою. Співпраця налагоджена у всіх галузях, що стосується налагодження життєзабезпечення аеропорту і все, що стосується організації польотів і бойової підготовки льотчиків.
Тобто ми допомагаємо утримувати льотчикам їхню злітно-посадкову смугу і водночас також користуємося нею. Коли був скрутний період «Скорзонера» допомагала їм з фахівцями електроніки. Сьогодні хлопці без усяких заводів ремонтують літаки і ви знаєте куди їх застосовують. Тоді, як це все роками тут стояло.
Днями Скорозонера перерахувала військовим ще й 100 тис. грн. за те, що ми експлуатуємо їхню полосу. У нас повне взаємопорозуміння.
Намагаємося так працювати, щоб було добре і нам і їм. І, на відміну, від інших аеропортів України, наш аеропорт ніколи не закривався через снігопади чи якісь інші негаразди.