ВІЛ – не вирок? або Чому на Прикарпатті теща забрала дитину у ВІЛ-інфікованого зятя

 

 

ВІЛ не вирок і з ним живуть. Проте не завжди так, якби хотілося. Приклад цьому – біда, яка спіткала іванофранківця Сергія. Через його страшний діагноз теща забрала у нього рідну дочку. Батько у відчаї і шукає справедливості у суді.

 

Шанс на інше життя

42-річний мешканець обласного центру Прикарпаття Сергій – колишній наркоман і ВІЛ-інфікований. Проте, про свій страшний діагноз чоловік дізнався тільки тоді, коли чекав поповнення у сім’ї.

 

Розповідає, що познайомилися із своєю майбутньою дружиною коломиянкою Наталею на роботі і у 2008 році одружилися. Подружжя оселилося в Івано-Франківську у трьохкімнатній квартирі чоловіка разом із його мамою.

 

Згодом, коли дізнався, що стане батьком, вирішили разом здати усі необхідні аналізи і були шоковані – обидвоє отримали ВІЛ-позитивний результат. Втім, лікарі запевнили, що за умови чіткого дотримання усіх вказівок і належної терапії, дитина народиться здоровою. Так і сталося - у 2009 році на світ з'явилася дівчинка Софійка.

 

З цього моменту, як каже Сергій, він зрозумів, що це шанс змінитися і почати життя з нового аркушу паперу.

 

«Це було наче якесь провидіння для мене. Я намагався присвятити дитині увесь свій вільний час. Ми разом гралися. Я хотів відзняти на відео і фото усі моменти», - говорить батько.

 

Увесь цей час подружжя приховувало від батьків Наталі, що вони ВІЛ-інфіковані. Хоча, як розповідає чоловік, не раз казав дружині зізнатися, але вона мовчала. Мабуть тому, що окрім страшного діагнозу мала і інші проблеми зі здоров'ям. Наприкінці літа цього року жінка злягла у лікарню із запаленням легень і все стало відомо. А після її смерті розпочався справжній детектив – теща забрала дитину і навідріз відмовляється віддавати дівчинку її рідному батькові.

 

Чоловік дивується такій позиції тещі, адже наче ніколи не мав із нею особливих конфліктів, хоча та і не долюблювала зятя. Втім, не до такої межі.

 

ВІЛ – не вирок

Сергій розповідає, що проходить лікування і не становить жодної загрози для життя дитини. Має і усі необхідні документи, які підтверджують те, що він безпечний для спілкування із оточуючими, а тим більше із дочкою.

 

Родичі ж дружини іншої думки – звинувачують його у тому, що він ВІЛ-інфікований, а відтак, перебування поряд із ним становить загрозу для життя і здоров’я дитини. Згадують йому минуле, коли він вживав наркотики, а ще кажуть, як зазначає Сергій, що дитина йому не потрібна і він не переймається її вихованням.

 

Однак, такого чоловік навіть чути не хоче. Запевняє, що зробить усе, щоб повернути дочку і тільки боїться одного, що б за цей час, поки він її не бачить, Софійку не налаштували проти нього.

 

«Як дитина мені може бути не потрібна? У мене з нею були прекрасні відносини. Дочка мене любила, з рук не хотіла йти. А тут я приїжджаю, а вона плаче. Чому вона плаче? Їй розказують, що я вбив маму. Це ж п’ятирічна дитина. Як таке можна було вигадати», - дивується чоловік.

 

У пошуках хоча б якоїсь можливості побачити рідне дитя, батько неодноразово оббивав пороги тещиної хати у Коломийському районі, але ті його навіть близько не підпускають до дочки і защораз вигадують нову історію про те, що дитина то у родичів, то у школі (хоча їй тільки 5 років), то ще десь.

 

«Я намагався спокійно, шляхом розмов і вмовлянь забрати дитину, але нічого не допомагає, - говорить Сергій. Вони мене не підпускають до дитини. – Втім, що я маю доводити, коли за законом це моя дитина. Я ж не буду битися із матір’ю покійної дружини, чи її родичами».

 

Тому далі вирішив шукати правди у відповідних інстанціях: «Ви не повірити, але коли я звернувся до профільних служб, то вони з мене сміялися – казали піди і привези дитину - це ж твоя дочка. Але я нічого зробити не можу. Хочу, щоб усе було в рамках закону».

 

Сергій звернувся до сектору кримiнальної мiлiцiї у справах дітей Управління МВС України в Івано-Франківській області, щоб ті допомогли повернути дочку.

 

Однак, як розповідає керівник Алла Лемчак, дане питання не належить до компетенції її відомства і чоловіка відправили в орган опіки – у даному випадку службу у справах дітей Івано-Франківського МВК.

 

Там, створили спеціальну комісію, яка вивчила питання і рекомендувала повернути дитину батькові. Але і це не допомогло - теща наполягала на своєму. Тоді чоловік знову прийшов у міліцію – цього разу із заявою про те, що не знає, де перебуває дочка.

 

«Комісія Служби у справах дітей МВК прийняла рішення про те, що доцільно було б, щоб дитина проживала з ним і зобов’язала бабусю повернути дитину батькові. Але це мало рекомендаційний характер. Жінка сказала, що дитину не поверне. Тоді батько звернувся до нас вдруге із заявою про те, що дитина зникла, - розповідає Алла Лемчак. - Ми виїхали на місце. Дитина проживає в селі, але на той час, коли ми були, то дівчинки не було на місці. Нам сказали, що вона у родичів. Ми дочекалися, коли її привезли. Але з дитиною можливості нам спілкуватися не дали. Ми її бачили, але не говорили».

 

Феміді головне справедливість?

А далі почалися суди. Сергій звернувся у Громадську приймальню УГС з прав людини в Івано-Франківську, яка надає первинну юридичну допомогу. Тут юрист допоміг йому скласти позовну заяву про витребування дитини у бабусі, а згодом, за рішенням організаторів проекту, справу взяли на повний безкоштовний юридичний супровід.

 

Оскільки відповідач проживає у Коломийському районі, то провадження відкрито у Коломийському районному суді.

 

Правозахисники дають батькові надію. Кажуть, що Феміді головне справедливість, а не діагноз. Хоча, зізнаються, що справа доволі заплутана – ніби зрозуміло, що закон на стороні батька, а от яким буде рішення суду…

 

«Малолітня дитина повинна проживати разом із батьками, якщо один із батьків або якась інша особа змінює місце проживання, то інший батько має право звернутися у суд і вимагати відібрання дитини. Сергій це і зробив, - розповідає юрист компанії «LEXConsulting», яка веде справу у суді, Михайло Романюк.

 

Окрім того, Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» говорить про те, що дискримінація за ознакою того, що людина ВІЛ-інфікована, заборонена. Відтак, те що чоловік хворий до уваги суду взагалі не може братися.

 

«Відповідно до Сімейного кодексу України, якщо помирає мати, то батько має переважне право на виховання і утримання дитини. Навіть попри те, що він є ВІЛ-інфікованим, він має усі необхідні документи, які засвідчують, що він може повноцінно проживати у суспільстві і проживати із дитиною в одному приміщенні. Дійсно, до народження дитини він вживав наркотичні засоби. Зараз перебуває на замісній терапії, не вживає ніяких наркотиків», - говорить Алла Лемчак і додає, що усі можливі комісії обстежили уже і умови проживання батька, його роботу – тут усе у нормі.

 

Є й інша сторона медалі – закон, за словами Михайла Романюка, встановлює і обставини, за яких дитина не може бути повернута. Серед них – те, що повернення може становити загрозу життю і здоров’ю дитини, або ж відбулася зміна обставин, яка свідчить про те, що повернення суперечить інтересам дитини.

 

Тут і виливають усі звинувачення зі сторони тещі до зятя.

 

Однак, чоловік ще раз наголошує, що має усі необхідні документи про те, що він може і повинен виховувати дочку. Усе це зараз залучено до судового провадження.

 

Представники міліції кажуть, що не захищають батька, - усе має бути згідно закону, - але дуже хочуть, щоб дитина повернулася до нього, бо це його стимул до життя.

 

Це говорить і сам батько, адже сумує за дочкою і хоче якнайшвидше, щоб вона повернулася додому. Інакше – просто не уявляє, як житиме далі.

 

А тим часом наступне судове засідання призначено на 25 грудня…


07.12.2014 Марія Лутчин 1703 0
Коментарі (0)

03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

908
30.01.2026
Тетяна Ткаченко

Подружжя викладачів Юлія та Андрій Коцюбинські розповіли журналістці Фіртки про фронт і повернення до аудиторій, про студентів, які хочуть практики замість теорії, про професійне вигорання та потребу у внутрішній опорі.

8892 1
27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

1608
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

8247
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

10506
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

2257

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

303

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

716

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1885

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

4896 5
03.02.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

2659
28.01.2026

У грудні в області ціни на харчі та безалкогольні напої загалом знизилися на 0,1%. Найбільше подешевшали безалкогольні напої, м’ясо птиці, фрукти, свинина, кисломолочна продукція та рис — на 3,8–1,6%.

1673
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

4021
02.02.2026

Другого лютого християни відзначають Стрітення Господнє — свято, яке в церковній традиції вважають завершенням різдвяного періоду.

1386
30.01.2026

На переконання священника, без відповідальності стосунки стають тимчасовими й можуть залишити відчуття використаності.

9221
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

13801
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5090
03.02.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

13069
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

1281
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

1285
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

1258
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1842