ВІЛ – не вирок? або Чому на Прикарпатті теща забрала дитину у ВІЛ-інфікованого зятя

 

 

ВІЛ не вирок і з ним живуть. Проте не завжди так, якби хотілося. Приклад цьому – біда, яка спіткала іванофранківця Сергія. Через його страшний діагноз теща забрала у нього рідну дочку. Батько у відчаї і шукає справедливості у суді.

 

Шанс на інше життя

42-річний мешканець обласного центру Прикарпаття Сергій – колишній наркоман і ВІЛ-інфікований. Проте, про свій страшний діагноз чоловік дізнався тільки тоді, коли чекав поповнення у сім’ї.

 

Розповідає, що познайомилися із своєю майбутньою дружиною коломиянкою Наталею на роботі і у 2008 році одружилися. Подружжя оселилося в Івано-Франківську у трьохкімнатній квартирі чоловіка разом із його мамою.

 

Згодом, коли дізнався, що стане батьком, вирішили разом здати усі необхідні аналізи і були шоковані – обидвоє отримали ВІЛ-позитивний результат. Втім, лікарі запевнили, що за умови чіткого дотримання усіх вказівок і належної терапії, дитина народиться здоровою. Так і сталося - у 2009 році на світ з'явилася дівчинка Софійка.

 

З цього моменту, як каже Сергій, він зрозумів, що це шанс змінитися і почати життя з нового аркушу паперу.

 

«Це було наче якесь провидіння для мене. Я намагався присвятити дитині увесь свій вільний час. Ми разом гралися. Я хотів відзняти на відео і фото усі моменти», - говорить батько.

 

Увесь цей час подружжя приховувало від батьків Наталі, що вони ВІЛ-інфіковані. Хоча, як розповідає чоловік, не раз казав дружині зізнатися, але вона мовчала. Мабуть тому, що окрім страшного діагнозу мала і інші проблеми зі здоров'ям. Наприкінці літа цього року жінка злягла у лікарню із запаленням легень і все стало відомо. А після її смерті розпочався справжній детектив – теща забрала дитину і навідріз відмовляється віддавати дівчинку її рідному батькові.

 

Чоловік дивується такій позиції тещі, адже наче ніколи не мав із нею особливих конфліктів, хоча та і не долюблювала зятя. Втім, не до такої межі.

 

ВІЛ – не вирок

Сергій розповідає, що проходить лікування і не становить жодної загрози для життя дитини. Має і усі необхідні документи, які підтверджують те, що він безпечний для спілкування із оточуючими, а тим більше із дочкою.

 

Родичі ж дружини іншої думки – звинувачують його у тому, що він ВІЛ-інфікований, а відтак, перебування поряд із ним становить загрозу для життя і здоров’я дитини. Згадують йому минуле, коли він вживав наркотики, а ще кажуть, як зазначає Сергій, що дитина йому не потрібна і він не переймається її вихованням.

 

Однак, такого чоловік навіть чути не хоче. Запевняє, що зробить усе, щоб повернути дочку і тільки боїться одного, що б за цей час, поки він її не бачить, Софійку не налаштували проти нього.

 

«Як дитина мені може бути не потрібна? У мене з нею були прекрасні відносини. Дочка мене любила, з рук не хотіла йти. А тут я приїжджаю, а вона плаче. Чому вона плаче? Їй розказують, що я вбив маму. Це ж п’ятирічна дитина. Як таке можна було вигадати», - дивується чоловік.

 

У пошуках хоча б якоїсь можливості побачити рідне дитя, батько неодноразово оббивав пороги тещиної хати у Коломийському районі, але ті його навіть близько не підпускають до дочки і защораз вигадують нову історію про те, що дитина то у родичів, то у школі (хоча їй тільки 5 років), то ще десь.

 

«Я намагався спокійно, шляхом розмов і вмовлянь забрати дитину, але нічого не допомагає, - говорить Сергій. Вони мене не підпускають до дитини. – Втім, що я маю доводити, коли за законом це моя дитина. Я ж не буду битися із матір’ю покійної дружини, чи її родичами».

 

Тому далі вирішив шукати правди у відповідних інстанціях: «Ви не повірити, але коли я звернувся до профільних служб, то вони з мене сміялися – казали піди і привези дитину - це ж твоя дочка. Але я нічого зробити не можу. Хочу, щоб усе було в рамках закону».

 

Сергій звернувся до сектору кримiнальної мiлiцiї у справах дітей Управління МВС України в Івано-Франківській області, щоб ті допомогли повернути дочку.

 

Однак, як розповідає керівник Алла Лемчак, дане питання не належить до компетенції її відомства і чоловіка відправили в орган опіки – у даному випадку службу у справах дітей Івано-Франківського МВК.

 

Там, створили спеціальну комісію, яка вивчила питання і рекомендувала повернути дитину батькові. Але і це не допомогло - теща наполягала на своєму. Тоді чоловік знову прийшов у міліцію – цього разу із заявою про те, що не знає, де перебуває дочка.

 

«Комісія Служби у справах дітей МВК прийняла рішення про те, що доцільно було б, щоб дитина проживала з ним і зобов’язала бабусю повернути дитину батькові. Але це мало рекомендаційний характер. Жінка сказала, що дитину не поверне. Тоді батько звернувся до нас вдруге із заявою про те, що дитина зникла, - розповідає Алла Лемчак. - Ми виїхали на місце. Дитина проживає в селі, але на той час, коли ми були, то дівчинки не було на місці. Нам сказали, що вона у родичів. Ми дочекалися, коли її привезли. Але з дитиною можливості нам спілкуватися не дали. Ми її бачили, але не говорили».

 

Феміді головне справедливість?

А далі почалися суди. Сергій звернувся у Громадську приймальню УГС з прав людини в Івано-Франківську, яка надає первинну юридичну допомогу. Тут юрист допоміг йому скласти позовну заяву про витребування дитини у бабусі, а згодом, за рішенням організаторів проекту, справу взяли на повний безкоштовний юридичний супровід.

 

Оскільки відповідач проживає у Коломийському районі, то провадження відкрито у Коломийському районному суді.

 

Правозахисники дають батькові надію. Кажуть, що Феміді головне справедливість, а не діагноз. Хоча, зізнаються, що справа доволі заплутана – ніби зрозуміло, що закон на стороні батька, а от яким буде рішення суду…

 

«Малолітня дитина повинна проживати разом із батьками, якщо один із батьків або якась інша особа змінює місце проживання, то інший батько має право звернутися у суд і вимагати відібрання дитини. Сергій це і зробив, - розповідає юрист компанії «LEXConsulting», яка веде справу у суді, Михайло Романюк.

 

Окрім того, Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» говорить про те, що дискримінація за ознакою того, що людина ВІЛ-інфікована, заборонена. Відтак, те що чоловік хворий до уваги суду взагалі не може братися.

 

«Відповідно до Сімейного кодексу України, якщо помирає мати, то батько має переважне право на виховання і утримання дитини. Навіть попри те, що він є ВІЛ-інфікованим, він має усі необхідні документи, які засвідчують, що він може повноцінно проживати у суспільстві і проживати із дитиною в одному приміщенні. Дійсно, до народження дитини він вживав наркотичні засоби. Зараз перебуває на замісній терапії, не вживає ніяких наркотиків», - говорить Алла Лемчак і додає, що усі можливі комісії обстежили уже і умови проживання батька, його роботу – тут усе у нормі.

 

Є й інша сторона медалі – закон, за словами Михайла Романюка, встановлює і обставини, за яких дитина не може бути повернута. Серед них – те, що повернення може становити загрозу життю і здоров’ю дитини, або ж відбулася зміна обставин, яка свідчить про те, що повернення суперечить інтересам дитини.

 

Тут і виливають усі звинувачення зі сторони тещі до зятя.

 

Однак, чоловік ще раз наголошує, що має усі необхідні документи про те, що він може і повинен виховувати дочку. Усе це зараз залучено до судового провадження.

 

Представники міліції кажуть, що не захищають батька, - усе має бути згідно закону, - але дуже хочуть, щоб дитина повернулася до нього, бо це його стимул до життя.

 

Це говорить і сам батько, адже сумує за дочкою і хоче якнайшвидше, щоб вона повернулася додому. Інакше – просто не уявляє, як житиме далі.

 

А тим часом наступне судове засідання призначено на 25 грудня…


07.12.2014 Марія Лутчин 1415 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1061
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1691 2
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1093
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3641
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3383 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2728 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

324

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

449

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

972

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1557
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1054
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1087
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

776
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6539
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

716
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44038
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3391
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35711 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

385
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

661
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

741
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

949