На Прикарпатті польські та українські вчені відновлюють астрономічну обсерваторію та метеостанцію (фото)

 

 

28 листопада у Варшавському університеті відбулося спільне засідання українсько-польської робочої групи з питань відновлення колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван під головуванням ректора Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Ігоря Цепенди та уповноваженого ректора Варшавського університету Яна Маліцького.

 

Під час зустрічі сторони підсумували зроблене протягом 2014 року в рамках гранту наданого Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща. Йшлося про виконання будiвельних робiт щодо консервацii камiння на ротондi (вежа, в якiй знаходився телескоп), пошкодженій внаслiдок важких природно-клiматичних умов. У рамках проекту також завершено вiдновлення водовiдведення на даху головного корпусу.

 

«Будівництво обсерваторії розпочалося в 1936 році. Тоді офіційно вона підпорядковувалася Варшавському університету, - розповідає ректор Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Ігор Цепенда. - Все обладнання, яким була оснащена обсерваторія і було пізніше віднайдено, засвідчує її науковий характер. Цікаво, що значні кошти на об’єкт ішли і також з міністерства оборони, оскільки на той час то був кордон Речі Посполитої. Поблизу знаходилася прикордонна смуга. Будувалася обсерваторія близько двох років, хоча процес цей був надзвичайно складний. Місцеве населення заробляло при цьому чималі кошти за постачання каміння. В 1938 році об’єкт було побудовано і відкрито. Але в зв’язку з початком другої світової війни пропрацювала обсерваторія недовго а після завершення війни – повністю занепала».

 

Отже, обсерваторія була таким собі військово-науковим об’єктом.

 

У Варшаві в інституті метеорології і водного господарства досі зберігаються оригінали документів – записів з метеостанції, які готували науковці з обсерваторії на Піп Івані.

 

Починаючи з 2008 року спільною ініціативою обласної влади та Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, Варшавського університету було вирішено повернутися до ідеї відновлення обсерваторії і метеостанції з метою наукових досліджень. Головна мета – створення метеостанції, сейсмостанції, потужного біологічного осередку для дослідження флори і фауни. Як стверджують науковці - це все є актуальним через останні події, пов’язані з землетрусами на території сусідньої Румунії. Карпати, загалом, молоді, сейсмонебезпечні гори.

 

Розпочавши реставраційні роботи спеціалісти виявили, що обсерваторія пограбована, знищена.

 

Зараз об’єкт добре захищений від руйнування. Накрито дах будівлі і завершено споруду осередку рятувальників, роботи з відновлення кам’яної частини ротонди. Наступного року плануються роботи з заливання склобетону над частиною метеостанції.

 

Повністю завершити відновлення обсерваторії на Піп Івані планують до 2018 року, оскільки необхідно досягти того рівня оснащення який був раніше. А це і коркові стіни і сучасні опалювальні котли, які працювали на дизпаливі, тощо. Адже фахівці зазначили що і досі, протягом майже 200 років, будівля зберігає свою міцність.

 

«Тут також дуже цікава роза вітрів, що особливо цікавить науковців Європи для порівняльного аналізу карпатського та альпійського простору. Адже в цій місцині немає метеоспостереження, не дивлячись на те, що маємо метеостанцію на горі Пожежевська, - стверджує Ігор Цепенда. – Ще одна наша мета - відновлення астрономічної обсерваторії. Хоча вона не буде повноцінною, оскільки маємо лише біля 60-ти сонячних днів а астрологам для повноцінної роботи необхідно більше як 300. Такі умови є лише в південній Америці. Але і на Піп Івані може бути хороша наукова і навчальна база для студентів. Може вона стати і популярним туристичним осередком. Бо їх зацікавить ця місцевість в Карпатах з якою пов’язані цікаві бувальщини і легенди. Назва гори, насправді, не пов’язана з ім’ям священика. Йдеться про Попіван – спів вітрів. Наші археологи доводять, що тут знаходився один з найбільших в світі дохристиянських храмів. Гора є культова. Цікавою є історія, яка підтверджує те, що тут не можливо заробляти гроші. Біля підніжжя Піп Івану свого часу був завод, який виробляв олію з карликової сосни. Сталася трагедія у вітряний день споруда перевернулася – загинули люди».

 

Для безпеки туристів та науковців ініціаторам відновлення роботи обсерваторії та метеостанції на горі Піп Іван вдалося зреалізувати спільний проект з управлінням з надзвичайних ситуацій. Він забезпечує створення всіх умов для безпеки туристичного руху в районі гори. Рятувальники будуть знаходитися тут цілодобово і контролювати весь Чорногірський хребет.

 

 

 

 

 

 

Наталя Палій


03.12.2014 1380 0
Коментарі (0)

05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

621
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

831
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6751
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1474
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2208
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

2412

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

383

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

682

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1424

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

851
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

402
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

782
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2482
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

590
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1164 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

823
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1263
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

813
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1106
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

650
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2535 10