Стіна Небесної Сотні в Івано-Франківську: бюрократія vs мистецтво (фото)

 

 

Студентський майдан, розгін, довгі ночі протистояння і… розстріли. У вічність відійшли герої Небесної сотні – старші, молоді, зовсім юні…Ті, хто не побоявся подивитися у вічі долі і вийшов на бій за себе, рідних, Україну. З часу масових розстрілів минуло чимало часу. Україна до сьогодні у скорботі. У містах і містечках з’являються музеї, пам’ятні знаки, меморіальні дошки.

 

В Івано-Франківську також взялися вшанувати пам’ять Героїв Небесної сотні. Ідеєю облаштування площі перед адмінбудинком обласної ради, яка свого часу стала епіцентром Революції Гідності в Івано-Франківську місцеві чиновники перейнялися ще взимку. Обіцяли перейменувати в пам’ять про героїв. Пізніше виникла ідея пам’ятника Небесній Сотні на цій же площі.

 

Втім, у нас тепер є гарне виправдання – усе списують на АТО, а відтак грошей на такі "буденні" питання не вистачає. Франківці вирішили ситуацію обіграти…

 

 

Все згідно інструкції

Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради ще у серпні оголосив конкурс на визначення переможця ескізних пропозицій пам’ятного знаку «Стіна пам’яті Небесної сотні».

 

«Спочатку була ідея створення пам’ятника Небесній Сотні. Було визначено місце – площа перед білим будинком. Але, такий пам'ятник дорого коштуватиме. Виходячи з масштабів площі, це десь буде більше 2 млн. грн. У даний час, коли країні потрібні гроші, то проведення конкурсу буде хіба що для галочки», - розповідає директор Департаменту Володимир Гайдар.

 

А тому у мерії вирішили облаштувати пам’ятний знак «Стіна пам’яті Небесної Сотні» – проект менш затратний і втілити в життя його не так і складно - було б бажання. Втім, як виявилося, бажання є не у всіх.

 

Конкурс мав відбутися ще у вересні, але через відсутність ескізних пропозицій, його продовжили.

 

Чи то через брак ідей, чи то через малу поінформованість тоді на конкурс подали свої роботи тільки три автори. На обговорення з'явилося двоє з них.

 

Пам’ятник, за задумом, повинен розміститися на фасаді лівого крила (в межах першого поверху) будівлі обласної державної адміністрації на вул. Грушевського, 21. Архітектори від міської влади кажуть, що майбутній барельєф чи пам’ятна дошка мають гармонійно доповнити фасад будинку і запевняють, що місце підібрано найвдаліше. А ще конкурсна комісія не обмежувала митців якимись рамками, а визначила тільки одну умову – щоб композиція сприймалася не менш, ніж з трьох видових точок: здалека, середньої відстані і зблизька.

 

У Департаменті дивуються такій низькій активності митців і навіть називають її несерйозним підходом до справи. Хоча не заперечують і того факту, що, напевно, дещо недопрацювали із «рекламою» конкурсу.

 

«Близько двох тижнів тому ми розглядали попередньо конкурс. Було подано тільки три роботи. Якесь таке несерйозне ставлення до такої події. Тоді ми дали оголошення згідно регламенту. У цьому напевно була наша помилка – треба було це ширше розрекламувати. Мабуть, запросити і інших зацікавлених, окремо кожного. Але насправді, про це довго говорили і з Народною Радою, і з Правим сектором, і з Самообороною. Я пояснював їм те, що ми відходимо від проекту пам’ятника до пам’ятної стіни. Але, напевно, таки не достатньо було контакту», - розмірковує Гайдар.

 

Цього разу чиновники обіцяють ситуацію виправити і виключно у згоді із людьми обрати достойних. Тепер кінцевим терміном для подачі заявок є 1 грудня. Конкурсна комісія мала б вибрати із переліку заявок три найкращих проекти і виставити їх на обговорення громади. Навіть обіцяють зробити її голос додатковим до кінцевого рішення журі. Побачимо, чи грудень принесе нам очікуваний результат. А тим часом…

 

Щоб пам’ятали... Слово має громада

Після чиновницького фальстарту опікуватися конкурсом визвалася Народна рада Івано-Франківської області. Її керівник Володимир Веркалець надав ситуації розголосу і запевняє, що в організації вирішили тримати питання на контролі, бо вшанування пам'яі Героїв не підлягає сумніву і потребує особливої уваги.

 

«Коли було засідання конкурсної комісії, то я побачив, що це все проблематично. Я сказав, що у Департаменті знову підійшли до питання формально – десь там у себе на сайті вивісили оголошення і мало хто знав, - говорить активіст. - Тоді я почав вже рухатися по інститутах, надрукував листи, розніс по кафедрах».

 

До речі, про проведення конкурсу не знав навіть батько героя Небесної Сотні Романа Гурика. Пан Ігор розповідає, що якби не контакти із головою Народної ради, то напевно і не дізнався б. Чоловік переконаний, що без згоди людей, так як це зазвичай прийнято робити, питання вирішувати не допустимо.

 

«На попереднє обговорення проекту я потрапив випадково. Якщо б не Веркалець, то я б не знав, що в місті оголосили такий конкурс. Чомусь усе відбувається тихо. Ніхто не бачив тих попередніх трьох проектів. Вважаю, що громада повинна обговорити проекти і обрати найкращий. Але у нас все, як завжди, - розповідає Ігор Гурик.

 

Зараз до проекту громадська організація намагається залучити якомога ширше коло художників, скульпторів, надати розголосу не тільки в місті, але й за його межами.

 

«Батько Романа Гурика є головою Всеукраїнської організації загиблих майданівців. Запропонував йому розмістити у них на сайті інформацію про конкурс, щоб залучити фахівців і з інших міст, якщо у нас в місті не знайдеться такого патріота, який би виготовив пам’ятний знак» - згадує Веркалець.

 

Щодо місця розміщення, то активісти вважають його доволі правильним. Кажуть, якщо для архітекторів головне правильність розташування композиції, то для людей – символічність і дух. А ще – щоб посадовці пам'ятали про те, що народ – сила, яка здатна перемогти будь-який режим.

 

«Ми постояли день-другий. Люди приходять, моляться. Поговорили з ними. Вони сказали, що було б не погано, бо звикли вже. Перші фотографії загиблих на Майдані відразу вивішували на цій стіні, правили панахиди з балкону. Також тут приїжджають делегації, приходять чиновники – щоб пам'ятали. Таким шляхом ми і пішли», - наголошує голова Народної ради.

 

Є питання і фінансування. Його планують вирішувати за рахунок місцевих меценатів, а також небайдужих людей. Для цього відкриють благодійний рахунок. Сподіваються також на допомогу міської влади.

 

Пам’ятнику бути…

А тим часом, поки чиновники продовжують займатися паперовою тяганиною і чекають на дату проведення конкурсу, є й інший – альтернативний варіант композиції, присвяченої героям Небесної Сотні в Івано-Франківську. Втілити ідею у життя взався відомий прикарпатський художних Роман Бончук.

 

Митець пропонує іванофранківцям дещо по-іншому підійти до ідеї пам'ятного знаку і розмістити його не на стіні «білого будинку», де, за його словами немає належного кута обгляду, а на центральній площі міста – Вічевому майдані. Саме тут, свого часу, вогонь революції запалювала студентська молодь. Власне її, Роман Бончук, і має намір зробити головним автором роботи.

 

«Хочемо залучити до роботи студентство, молодь. Я можу бути біля них і підкахувати їм. Мені не потрібні гроші. Взагалі можу зробити це безкоштовно. Ми готові зробити це і без фінансування з бюджету. Просто хочу, щоб молодь пам'ятала тих, хто боровся і помер за Україну, її краще майбутнє. Хочу, щоб залишилося для майбутнього покоління. Щоб вони усвідомили яка це була трагедія для народу», - говорить митець.

 

Ідея полягає у створенні величезного, розмірами 60 м.кв, панно на стіні будівлі «Укрпошти» позаду сцени Вічевого майдану.

 

 

Картина-мозаїка із зображеннями ікони Берегині, карти України, сцен з Майдану, небесного воїна, викладатиметься з керамічної плитки. По сторонах розмістяться барельєфи архангелів, які за задумом, охороняють країну. Вони мають виконуватися у дерев’яній різьбі, або ж повинні бути вилиті із бронзи.

 

 

 

 

«Мозаїка викладатиметься з керамічної плитки. Буде зроблено каркасну основу, на яку ліпитиметься мозаїка. Знизу буде підняття, на яке можна буде ставити свічки. Ангели нестимуть по сторонах укріплюючу функцію разом з вишиванкою. Сам ефект мозаїки даватиме перелив зображення. Площа – довжина 15*4 м. тобто десь 60 м.кв», - ділиться задумом Бончук.

 

Художник переконаний, що роботи, які несуть настільки сильний зміст, повинні розташовуватися виключно на центральних площах і вулицях, щоб кожного дня до думки про страшну зиму 2014 повертався кожен гість і містянин, щоб пам’ятали подвиг тих, кого нема поруч.

 

Поки тривають дискусії в Івано-Франківську, як же саме увіковічнювати історичні події, підходить річниця Революції Гідності. Революції, що назавжди змінила Україну. Ми стали іншими, ми стали більш європейськішими, почали цінувтаи такі поняття, як незалежність та держава. І не хай навіть це проявляється у малесеньких дрібничках і подекуди незамітно, та все ж ми вже ніколи не станемо такими, як були за часів «золотого батона».

 

Безперечно, невинно убієнних Небесних Ангелів революції слід увіковічнити належним чином у найкращих галицьких традицій, без поспіху та упередженості. І кому, як не нам, іванофранківцям, показати приклад злагодженості для усієї України. Герої не вмирають…

 

Марія Лутчин


19.11.2014 Марія Лутчин 2399 0
Коментарі (0)

09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1002
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1315 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2186
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3601
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2619
16.02.2026
Вікторія Матіїв

Павло Василів поліг 9 червня 2022 року під час боїв з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині. Захисник потрапив під артилерійський обстріл і загинув на місці.    

2489 6

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

578

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2311

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

858

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1312
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2397
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2451
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3048
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19845
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1372
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21357
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9182 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

682
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1223
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1142
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1510
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

2239