Аналітик про бізнес-проект Порошенка, задум Путіна, "президента" Галичини та чому Захід не хоче допомагати Україні

 

 

Прикарпатський філософ та аналітик Мирослав Кошик розповів Фіртці про те, чому Росія воює з Україною, хто зацікавлений у цій війні, коли наступить мир, що таке галицький сепаратизм і чи цікава Путіну західна Україна.

 

Деталі далі...

 

- Пане Мирослав, на Вашу думку, війна на Донбасі – це виключно протистояння України і Росії, яка не бажає відпускати першу зі свого впливу, чи, можливо, спланована світовою спільнотою гра на те, щоб послабити Росію на міжнародній арені?

Війна на Донбасі – це, в першу чергу, конфлікт старого і нового, свободи і рабства, України і Росії. Коли це все починалося ще в квітні, то саме російські громадяни «стрелкови» і «безлери» проникали в українські міста і там намагалися очолювати українських сепаратистів. Без підтримки Росії війна на Донбасі була б неможливою – її просто не було б. Все почалося як конфлікт Росії і України. Переміг Майдан. Путін боїться не України, і не Америки, а Майдану, та його ідей ,бо він не хоче такого самого на Красній Площі. Також Путін не хоче втратити Україну, яку контролював починаючи ще з Помаранчевої революції. Конфлікт ескалується і тут у гру вступає Захід. Україна своїми власними силами, нажаль, не змогла задушити цей конфлікт, ще до градів, до малазійських літаків. Доки не почалися усі ці історії із гуманітарними конвоями, конфлікт можна було придушити.

 

- Чому тоді не придушили?

Страх і нерішучість нашого керівництва. Вони чекали, хотіли домовлятися. Також я глибоко переконаний, що Порошенко відразу після перемоги на виборах думав, що Захід йому допоможе більше. Але він не зрозумів, що Захід допомагає тим, хто допомагає сам собі. Які ви хочете санкції від Заходу, якщо твої заводи працюють в Росії. До сих пір ми хоч чимось , але таки торгуємо з Росією. Навіть вже тоді, коли 25 серпня російські війська вторглися в Новоазовськ Порошенко не вжив слово «агресія». Цей конфлікт був спланований Росією, і спланований дуже давно. Путін планував це зробити у 2015 році, коли б Янукович програв чергові вибори. Про це свідчить безліч фактів. І весь розвал армії був планомірним. Армію не розкрадали, як це завжди робили до того, її почали просто дезінтегрувати. Плюс працювали шпигуни. Два міністри оборони були громадянами Росії. Крім того, наш увесь політикум сильно зав’язаний у відносинах з Росією. У нас навіть до цих пір у військовій доктрині вказано, що Росія наш стратегічний партнер. Жодних планів для боротьби на східному напрямку в доктрині не існує. Кордони були відкриті. Фактично Україна була буферною державою Росії перед Заходом. Більшість наших військових частин, до речі, базувалося у західній її частині. І зараз ми воюємо, згідно документів, із нашим стратегічним партнером.

 

- Що зараз перешкоджає це зробити?

Думаю, що зараз це вже почнеться робити. Чому це не було зроблено раніше – думаю, що цього ніхто не знає.

 

- Вважаєте, що Україна для Порошенка – це черговий бізнес проект?

Порошенко, який у травні отримав величезний вотум довіри, такий як і усі наші політики, які нічого не уміють робити. Вони не є державними управлінцями, у них немає ідеї національної і незалежної держави. Вони завжди приходили до влади, як до бізнес проекту. І для Порошенка Україна також є бізнес проектом. У травні народ не голосував за Петра Порошенка, а голосував за легітимізацію влади. Чому, наприклад, Турчинов не міг віддати наказ про військовий стан? Та тому що він був «в.о.» і всі решта були «в.о.». Це була перехідна влада. І народ не голосував за Порошенка, він голосував за легітимізацію президентської влади, а Порошенко виявився тією серединною фігурою, яка задовольнила усіх. Порошенко поки що є єдиним президентом всієї України, що переміг в усіх округах по всій Україні (крім одного на Харківщині, де переміг Добкін). Прийшовши до влади, він, напевно, розгубився. Звернувся до заходу. Почав проводити зустрічі, чекав на допомогу, чекав ,що Англія зі США скажуть Путіну стоп і той зупиниться. Цього не сталося. Бо ще раз кажу, західний світ не буде допомагати тим, хто не допомагає сам собі. Ми досі не визначилися, що ми робимо, у нас немає чіткості. Навіть у своїх зверненнях до народу президент не говорить, а постійно чогось виправдовується. Цей конфлікт розростається далі. Зараз є перемир’я і далі гинуть люди. Це війна. Він стримує народ. Звичайно, що він знає більше за нас. Можливо він боїться авіаційних ударів. Але, коли таке буде, процес цієї війни ніколи не закінчиться. Донбас перетвориться на Сомалі.

 

- Виходить, що Європі і США вигідний такий конфлікт в Україні…

Ні. Західний світ хоче миру, стабільності, європейці хочуть торгувати. Вони зараз, фактично, заморожують цей конфлікт. Візьмемо США. Я добре знаю, хто такий Барак Обама. У нього в країні дуже багато проблем. Він дуже нерішуча людина. Зараз у конгресі більшість здобули республіканці. Наші журналісти вже поспішають вітати таку ситуацію, однак кардинальних змін не буде. Це та сама передвиборча агітація – їм потрібно було критикувати правлячий режим. Так, республіканці більш рішучі, але солідної військової допомоги не буде. У них є свої проблеми і вони не будуть воювати за нас наші війни. Ми їм не потрібні. У нас нафти нема. Навіть більше, вони до сих пір не розуміють, чому наші дипломати розмовляють російською мовою. Людям важко розібратися – Росія війну не оголошувала, є якісь ЛНР, ДНР, якийсь ніби внутрішній конфлікт. І це не гібридна війна – це війна нервів і нашої невизначеності. Президент зараз дійсно балансує. Думаю, що він не стане тим лідером нації, який потрібен.

 

- Якого тоді розвитку подій нам далі очікувати?

Думаю, що конфлікт триватиме. Для початку нам потрібно зупинити фінансування усіх цих ДНР та ЛНР. Є чутки, що будемо купляти у них вугілля. Цього бути не може. Якщо ми хочемо перемогти, ми з усіх сил маємо обійтися без їхнього вугілля. Тим більше, якщо ворог окуповує територію, то він за неї відповідає, а не країна, на яку напали. Це правило війни. Якщо далі фінансувати окуповані території, то кінця цієї війни не буде. Але це має закликати зробити керівництво. У нас зараз народ рішучіший, аніж влада. Народ дозрів до цієї війни, його вже не здивуєш жертвами, люди хочуть щоб це все закінчилося, їм потрібна перемога. Після Майдану радикальне суспільство обрало владу із радикальними меседжами. Порошенка вибирали для того, щоб він оголосив воєнний стан. Зараз це все вже забулося. Всі зараз пишуть про падіння російського рубля. Але ніхто не підрахував, що рубль впав за рік тільки на 45%, а гривня на усі 100%. То про що потрiбно говорити? Тим більше ,у Росії достатні ресурси, щоб стримувaти ситуацію. На неї більше діє падіння ціни на нафту, ніж курс рубля. Тобто, не треба тішитися з того, що у Pосії погано, потрібно говорити, що робити нам. Вже не раз говорилося про те, що коли Україна заживе краще, то і Донбас, і Крим попросяться назад. Але коли Україна докаже, що без Кpиму і Донбасу вона почала житии краще, то чи вони вже нам будуть потрібні?

 

- Можна припустити, що КПУ не потрапила у ВРУ тому, що якраз ці області і не голосували?

 

Так, завдяки тому, що не голосували Донбас і Крим комуністи вперше не пройшли до українського парламенту. І це добре.

 

- Традиційні для західної України націоналістичні партії набрали мізерну кількість голосів і не пройшли до парламенту, натомість прихильність виборців здобули більше помірковані політичні сили. Галичина перестає бути пронаціоналістичною та стає ліберальною?

Взагалі ці парламентські вибори показали, що в Україні визрівають євроінтеграційні настрої. Так має бути, все нормально. Народ дозрів до того, що ми хочемо в Європу і НАТО. Історія нас навчила недовіряти словам. Саме тому, ми вже знаємо, чого вартують лідери ВО «Свобода», хто їх фінансує і так далі. Взагалі, «Свобода» – це ті самі комуністи, тільки із синьо-жовтим прапором. Я ніколи не забуду, коли у ВРУ під час Майдану cтояв Єфремов і Тягнибок, вони обмінювалися анекдотами і сміялися. Цього я зрозуміти не можу ніяк. Також «Свобода» програла вибори ще 20 лютого, коли на Майдані йшли розстріли, а Тягнибок закликав з трибуни не піддаватися на провокації. Західна Україна обрала «Самопоміч» - нову політичну силу, декларовані нею євро інтеграційні засади і принципи муніципального управління.

 

- Чому, на вашу думку, до сьогодні ніхто не покараний за розстріли на Майдані?

Тому, що не відбулося зміни еліт. Ситуація взагалі комічна. Усі добровольчі батальйони, волонтерських рух направлений на вирішення проблеми на Сході, а керівництво держави почало вести свою політику. Єдине, що держава зробила – це ввела «Орден небесної сотні». На таке час є. Демократи, коли прийшли ще у 1990-х рр., то окрім критики і ваління пам’ятників вони нічого не робили.

 

- Якось Леонід Кучма навіть сказав, що за ним ще будуть шкодувати…

Правильно. Не можна рівняти Кучму і решта президентів. Кучма пройшов школу радянських директорів. Зараз вивчаю багато матеріалів про помаранчеву революцію 2004 року, то тоді його схиляли до того, щоб силою розігнати майдан. Він не дав такого наказу. Він розумів наслідки. Він був президентом держави, а не зеком, пасічником чи торгашем.

 

- Повернімося до наших часів. Вже обрано нову ВРУ. Які першочергові закони повинен прийняти новий парламент, щоб не повторити долю попередників?

Першим має бути закон про зняття депутатської недоторканості, другі – грунтовний пакет люстраційних законів, третє – бюджет, мова про прозорі видатки і скорочення державного апарату. Якщо гривня продовжить падіння, то ми стоїмо на межі серйозного фінансового колапсу. Потрібно також якимось чином подбати про забезпечення формування більшості у парламенті, яка б відразy голосувала за ці закони. Цей парламент, якщо депутати хочуть, щоб їх за рік не вивезли звідти на БТРах, має не битися, не ходити по різних ток-шоу, а скучно працювати над прийняттям потрібних законів. Чи вони це зроблять? Думаю, що ні.

 

- Чи можливий у Галичині галицький сеператизм і проголошення галицької народної республіки, коли існують ДНР, ЛНР та інші фейкові республіки, а центральна влада не збирається нищити хребет корупції, кумівство, побори і коли центральна влада може знехтувати ідеалами Майдану, не відмінить привілеї для «обраних» і знову буде «чути кожного»?

Пан Путін не спить і ФСБ працює вдало. Галицького сепаратизму можна очікувати. І я вже навіть знаю ім’я майбутнього «президента Галичини» – Олег Тягнибок. "Свобода" у парламент не пройшла, уряд і ВРУ робитимуть помилки. Він і далі говоритиме, що націоналісти попереджали. Також не варто забувати і про «Європейську галицьку асамблею», яка про сепаратизм не говорить, а говорить про збільшення самоуправління, децентралізацію, галицькі ідеї. Але цього не треба. Нехай ці ідеї будуть для Галичини, а не для всієї України. Ми велика багатокультурна держава і це нормально мати різноманітні центри цінностей. Однак єдиним центром має бути єдність, незалежність держави і праця для цього. Але я впевнений, що народ дозрів не купуватися на такі речі. Галицький сепаратизм був прекрасним у 1990-му році, коли тут у Галичині суспільство ще не було спотворене «совком». Зараз воно розвалене. У 1990-х роках, коли виникла ідея повернути Івано-Франківську назву «Станіславів», її підтримували понад 60%. Зараз залишилась біля 30%. Ось так усе помінялося. Але якщо навіть говорити про міста Галичини то Івано-Франківськ є більш свідомим, ніж Львів. Львів – це заклад рагулізму. В Івано-Франківську століттями був набагато більший відсоток українців, які жили у місті, на відміну від Львова, який населяли представники інших національностей і аж ніяк не українці, які селилися у передмісті і на вулиці Руській. Зрозуміло, що в Івано-Франківську не та архітектура і Івано-Франківську не стільки років.

 

- Президенту Росії Володимиру Путіну цікава західна Україна? Недавно він її віддавав Польщі.

Ні, вона йому не цікава зовсім. Бажання Путіна озвучив Жириновський. Для Путіна важлива Новоросія, але чомусь туди включена ще і Кіровоградська область. Потім Малоросія – Київ, Вінниця, Полісся і потім Південь. Західна Україна, Закарпаття і Буковина – це вже окремо. Йому проблем з «бандеровцями» не потрібно.

 

 

Розмовляла Марія Лутчин


18.11.2014 1124 0
Коментарі (0)

22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1279
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2572
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2138
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2203
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6615 58
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2481 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

374

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1187

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1312

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1445
26.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

310
23.04.2024

У 2024 році Великий піст почався 18 березня та закінчиться 4 травня. Святкування Великодня у християн припадає на 5 травня.  

181
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

609
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

84
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26543
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

573
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10490 1
26.04.2024

Культура визначає все. Освіти може і не бути. Школи російської не було ніде. Втім, ми підспівували російські пісні, дивилися російські серіали й тому подібне, пояснює директорка.

84
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

114
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

428
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

574
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

645