"Град" довбає молотом. Репортаж прикарпатського журналіста Євгена Гапича

 

/data/blog/57767/b4aacea51d83be97c91a1e5ad70396f3.jpg

 

Машина «вмерла». До місця дислокації прикарпатського 5-го батальйону лишилося з 15 км. Довелося викликати хлопців, аби притягнули до себе і наш транспорт, і волонтерів ВПО «Коломия-центр», і фотокореспондента «Репортера».
 

Хоча настрої населення до українських військових позитивні, але ж кордон – якихось 4-5 км. Кожна «подорож» небезпечна. Днями бійці батальйону потрапили в засідку. Техніка пошкоджена. Але більша трагедія, коли гинуть люди…

 

Чекали не довго. Під’їхала вантажівка з групою супроводу. На обличчях бійців – напруга. Вони готові зустріти небезпеку. Мікроавтобус зачепили, рушили. 15 км ніби й не багато, але коли це в «червоній» зоні АТО та ще на швидкості в 50 км / год. – вічність. На Донеччині сонце сідає скоріше, тому намагаються пересуватися дорогами до шостої вечора. Але все минулося. Ми прибули у розташування 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття».
 
 
– Доброго вечора! Замначштабу, – представляється чоловік у камуфляжі.
 
– Маю акредитацію для роботи в зоні АТО. Чи ви не дозволяєте фотографувати?
 
– Та ні, що ви? Ми навпаки раді. До нас майже ніхто не приїздить із преси. Йдемо я вас познайомлю з комбатом, – посміхається.
 
 
Це втішило, бо незважаючи на всі заяви прес-служби АТО, працювати фотокореспондентам важко. Там не фотографуй, з тим не говори, туди не ходи. А головне – ніхто не хоче возитися з журналістами. Ця обережність військових зрозуміла. Але вони також мають зрозуміти, що, не висвітлюючи війну зсередини, ми програємо війну інформаційну.
 
 
«Доброго вечора, хлопці! Сідайте за стіл, – радісно зустрічає комбат, – пізно вже. Вчора нас «градами» обстріляли. Слава Богу, всі живі. Не вгомоняться ніяк росіяни, луплять зі своєї сторони. Склад продовольчий згорів. Завтра подивитесь».
 
 
Швидко стемніло, але спека не спала. У батальйоні – тиша.
 
 
«Над базою «безпілотнік». Усім бути біля бліндажів», – прозвучало в рації комбата. А на небі – купа зірок, одна рухається. Це безпілотний апарат. Ще й мобільний зв’язок зникає – скоро може бути обстріл. Треба йти у схованку. Найбезпечніше місце – бліндаж. І що глибше ти вкопаєшся та вище зробиш насип, то безпечнішим буде укриття. Цієї ночі минулося, але який там сон?
 
 
Ранок, шоста. Сонце вже припікає. Всі бійці на ногах. У кожної чоти своє завдання. Йду знайомитися з хлопцями та оглянути наслідки обстрілів з «Граду». Пересуватися доводиться відкритою територією. Є відчуття небезпеки. Ще не зовсім адаптувався. Проте, бронежилет скинув. Хлопці кажуть, що так менше привертаєш увагу і не виділяєшся на фоні інших. Лише ті, хто йде на завдання, вдягають повну амуніцію. Пройшовся до складу харчів, в який влучив снаряд «Граду». Прямого влучання не було, але намет прошили кілька осколків і він загорівся. Зараз там згарище, тліє. Спершу намагалися загасити, та лише витратили воду. Дещо з харчів врятували…
 
 
«Шкода намету, – говорить завсклад, – а волонтери стільки понавозили харчів, що вистачить надовго. Та й Міноборони постійно надає. Сьогодні має бути колона з продуктами. Єдина проблема – з водою, бо вона тепла. А так хочеться прохолодної!».
 
 
Так, тут навіть у тіні 30 градусів.
 
 
«Це наш транспорт. Шкода, бо деякі вже настільки розбиті, що й віддавати нема що, – говорить офіцер, показуючи пошкоджені автобуси. – А це той автобус, який на фугасі підірвався. Хлопець загинув. Молодий був, гарний військовий. Вічна йому пам’ять».
 
 
Автобус весь побитий, вікна розбиті, бампер відірваний. На задньому сидінні коробка зі слідами застиглої крові. У салоні закривавлені бинти. Хлопця намагалися врятувати. Не змог­ли. А от автобус вдалося відбити та відтягнути на базу.
 
 
Вдалині стоїть КрАЗ. Капот і бокове крило пошматовані уламками від «градівського» снаряду.
 
 
«Шкода, – говорить механік батальйону, – ми його з 72-ї бригади притягнули. Те, що там залишилося від неї. Нас хоча б не так поливають «градами». Там узагалі було пекло. Ми їздили хлопців вивозити. То дійсно жах – не кожен може дивитися на таке».
 

П’ята година. З бійцями батальйону наговорилися досхочу. Всі готові битися, вірять у перемогу, дещо змучені, але бойовий дух – високий. Треба триматися. Найголовніше для них – підтримка своїх, краян. Вони відчувають це, вдячні.

 

Виїзд додому відклали на завтра. Ввечері їхати небезпечно.
 
 
«Бензопила» літає, – каже один із бійців. – Щось вони зарано сьогодні». «Бензопила» – це той самий безпілотний апарат, він дзижчить точно, як бензопила. Збираємося біля бліндажу. І раптом – свист! Міномет.

«Всі в укриття!», – кричить комбат.
 
 
За пару секунд з десять бійців вже сиділи в бліндажі. Вибух. Десь недалеко. Пристрілюються. Знову свист, за ним вибух. Далі пішла ціла канонада вибухів. Навіть повітря в бліндажі трясеться.
 
 
– Всім докласти ситуацію, – каже в рацію комбат.
 
– Перший – добре. Другий – все добре… Сьомий – все добре, – відрапортували чатові.
 
– Добре, що всі живі та цілі, – зіт­хає комбат.
 
 
За пару хвилин обстріл розпочинається знову. Триває 20 хвилин. У бліндажі майже всі слухають і рахують. Комбат по рації постійно з’ясовує ситуацію. Стріляють зі сторони Росії.
 
 
Ніби стихло. Кілька бійців біжать до машин – треба перегнати транспорт у безпечніше місце.
 
 
За пару хвилин прилетів «Град». Бліндаж трясе. Удари в землю глухі, але настільки сильні, ніби хтось б’є великим молотом. Всі дивляться на стелю бліндажа. Вона здригається. Хтось схилив голову – молиться.
 
 
– Сьомий, як там у вас? – питає в рацію комбат. Рація мовчить.
 
– Сьомий, як там у вас?!
 
– Все добре, – нарешті відповідь.
 
– Ну, слава Богу!
 
 
Стихло. Бійці кидаються надвір. З одногу боку горить ліс, з іншого – поле. Небо багровіє. Побігли гасити пожежу, адже неподалік загорілася машина з боє­припасами. Одному з вояків вдалося відвезти її від бази та ще й загасити на швидкості.
 
 
Виставили караули. Інші пішли перепочити у бліндаж. Але цієї ночі мало хто спав…
 
 
Зранку я разом з волонтерами ВПО «Коломия-центр» вирушив додому. В голові крутилося одне: «На цих хлопців із 5-го батальйону можна покластися».
 
 
/data/blog/57767/60b83be60cf616fff9d097911b286f0c.jpg


/data/blog/57767/e5a4d226c780d6edc3f5fefea29e5c11.jpg


/data/blog/57767/bbcf8e09e99e7a7d42364db2f10cb362.jpg
 
 
/data/blog/57767/a89dd6d515cffa45992218bd451c025d.jpg


/data/blog/57767/82e457372f60650975bcbc78b5e82f91.jpg


/data/blog/57767/9025f73582556260353b9b18400618fa.jpg


/data/blog/57767/8488251e580dd7adfb9f4fbdfe1b9402.jpg


/data/blog/57767/ea315fc61ca5d4c3868b2339d298c834.jpg

 
P. S. Особлива подяка командиру 5-го батальйону Віталію Комару та волонтерам ВПО «Коломия-центр» – за допомогу й турботу в зоні АТО.
 
 
Євген Гапич, "Репортер"


22.08.2014 Євген Гапич 944 1
Коментарі (1)

Андрій Філіппський 2014.08.25, 14:06
Дякую за перепост. Але... © 2014 «Репортер». Усі права застережені. Цитування матеріалів без попередньої згоди — виключно за умови розміщення посилання на «Репортер». Для інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання на цитовану статтю — не нижче другого абзацу в тексті.
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

633
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1830 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1113 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

535
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6888 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11358 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

318

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1051

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1097

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1092
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

262
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1065
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

830
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

724
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

649
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2928
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4421
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18423
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

293
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

338
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

648
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

752