Андрєй Макарєвіч: Подорож дилетанта. Репортаж зі сходу України

 

 

«Что заставило вас отправиться в эту поездку?»

Все без исключения журналисты начинали с этого вопроса.

Ну, во-первых, меня попросили спеть для беженцев. А беженцы — это всегда горе, где бы они ни находились. Поэтому помогать им надо. Во-вторых, единственный способ составить собственное мнение о происходящем — увидеть это собственными глазами. Особенно применительно к событиям на Украине.

Добраться до места оказалось непросто. Место расположено в Донецкой области, в ста двадцати километрах от Харькова, в окрестностях Святогорского монастыря. Воздушное пространство закрыто, в Харьков самолеты из Москвы не летают, из Киева — через раз. Поэтому лечу до Белгорода, далее на машине через границу до Харькова. Недалеко.

Границу (и нашу, и украинскую) проходим, вопреки ожиданиям, очень быстро и доброжелательно. Через час мы уже в Харькове.

Честно говоря, последний раз я был в Харькове полтора года назад, когда никакой войной еще и не пахло. И очень боялся увидеть знаки этой войны в нем сегодня — она шла совсем неподалеку, в ста километрах. Я не увидел ничего: афиши концертов, рестораны, кафе, по улицам гуляют нарядные девушки — Харьков как Харьков. В гостинице меня передают волонтеру, который теперь отвечает за мою транспортировку. В миру он бизнесмен, занимается сельским хозяйством. Назовем его Дмитрий. Мы пересаживаемся в другую машину, на переднем сиденье — человек с коротким АКМом. Становится немного не по себе. Нет-нет, все в порядке, в местах, куда мы едем, боевые действия закончились три недели назад, но они должны перестраховаться, быть готовы к любой провокации. Война.

Едем по потрясающе красивым местам — поля зрелых подсолнухов до горизонта. Будут убирать? Будут.

Волонтеры — удивительные люди. Одна общая беда собирает людей разных профессий, разного возраста. Они работают сами по себе — государство им не мешает, но и не помогает. И им удается сделать то, что не могут сделать другие. Им не преграда ни минные поля, ни блокпосты. Впрочем, на блокпостах их знают в лицо и пропускают без разговоров. Они выводят беженцев из зоны боевых действий, помогают им с расселением, собирают для них гуманитарную помощь. Из последнего боя на гражданской машине вывезли раненых, пока военные чухались.

Дмитрий жалуется, что украинские средства массовой информации проигрывают российским информационную войну. Наши тоже подвирают, говорит он. Но наши приукрашивают реальность, а ваши занимаются пропагандой, врут от вольного. И оказывается, полуправда не работает, а пропаганда — на все сто.

Интересное наблюдение. Умничка Геббельс.

Спрашиваю Дмитрия, когда, по его мнению, закончится война. При самом благоприятном стечении обстоятельств — к зиме, но это очень маловероятно. Вообще настроен он совсем не оптимистично. Я осторожно спрашиваю: а почему бы в конце концов не отгородиться забором, и пусть они живут своей республикой? Он грустно смотрит на меня и говорит: они не остановятся. Их первое условие: уберите оружие, отойдите. Армия один раз попробовала — они сразу ломанулись вперед.

Волонтеры очень не любят сепаратистов. Пресловутых фашистов они тоже очень не любят, называют ушлепками. Большой любви и веры к новому президенту я также не заметил.

Поди разберись.

Кстати, результаты крымского референдума (по мнению Дмитрия) — вовсе не боязнь этих самых фашистов, которых в Крыму отродясь не было, просто очень их достали донецкие хозяева. Творили что хотели. Ну, положим, я еще года за два до Майдана имел счастье наблюдать действия братвы Януковича в Днепропетровске — отбирали все, что нравится: рестораны, предприятия. Нагло, ничего не боясь.

Мы въезжаем в Славянск. Замечаю, что все вокруг произносят это название с ударением на первый слог — СлАвянск (а по-украински будет вообще Сло’вяньск — тоже на первый). А почему у нас по телевизору — СлавЯнск? Так это же мудрый пиар, говорят мне, СлавЯнск, славянский мир, единое пространство…

Действительно, мудро.

Ребята хотят показать мне, как восстановили город за три недели — это и их работа. Действительно, в самом городе все в порядке, только воронки на мостовой, напоминающие открытые люки, еще не заделали. Завалы разгребли, мусор убрали. На центральной площади бьет фонтан, из репродукторов играет музыка, дети катаются на педальных автомобильчиках. Две девушки кидаются ко мне фотографироваться. Одна из них оказывается сотрудником психологической службы. Нет, конечно не так все хорошо. Но люди возвращаются в дома. Здесь — кончилось.

А вот на окраинах картина жутковатая: взорванные дома, завод, мост, обрушившийся в реку. Здесь гибли люди. С обеих сторон. Не придумало еще человечество оружия, которое поражает противника и оставляет нетронутым здание, в котором он укрылся. Смотреть на это очень тяжело, потому что это не кино. Справа от взорванного моста наведен новый, пока понтонный. По нему переезжаем реку и двигаемся в сторону Святогорского монастыря. Дмитрий рассказывает, что на территории Украины сейчас более ста тысяч беженцев с юго-востока: они и в Киеве, и в Харькове, и во Львове, и в Ивано-Франковске, где их, кстати, никто не режет. В окрестностях Святогорска — около двадцати тысяч, в основном по пионерлагерям.

Монастырь — четвертая святыня Украины, с древней и богатой историей. Стена его повторяет изгиб склона горы над рекой, это невероятно красиво. Мне приходит в голову, что религиозные различия всегда помогали политикам ссорить народы — на протяжении всей истории. Единая вера тем не менее что-то не очень помогает их помирить. А если над верой приоритетна политика, то какая же это, к черту, вера?

Мы почти бегом прорываемся через толпу людей — все ждут артистов, со мной приехали украинские звезды, я узнаю Машу Гойю — она пела в программе «Голос». Мне дают гитару, я выхожу на сцену и замираю: зал переполнен детьми. То есть в нем одни дети — где-то от восьми до четырнадцати лет, между ними кое-где видны молодые то ли мамы, то ли воспитательницы. Начинаю лихорадочно вспоминать: а были у меня детские песни? И решаю ничего не менять.

Принимали — что вам сказать? Мне давно так не хлопали.

Эти дети три недели назад сидели в подвалах под бомбежкой. Потом со многими работали психологи. И вот сейчас я видел на их лицах радость. И они снова были обычными детьми.

Не знаю я, как про это написать.

В общем, я сделал то, что был должен. В сентябре буду опять петь для беженцев — уже в Москве.

Из обратной дороги запомнился какой-то особенно унизительный шмон в московском аэропорту — через самую узкую дверцу, через два паспортных контроля.

Что поделаешь — война.

 

Андрей Макаревич,

snob.ru


15.08.2014 1000 5
Коментарі (5)

Георгий Степанов 2014.08.16, 19:53
Поза-вчора небайдужими громадянами нашого міста за оперативною інформацією були затримані два волонтери які збирали грошові кошти від Івано-Франківської самооборони для відправки на схід нашим хлопцям які відстоюють честь України, ці особи один представився позивний "Вампір" другий відмовився представлятися, після проведеної з ними бесіди виявилося що ці молоді люди на "широку ногу" тратять зібрані кошти які мали б іти на допомогу нашим воїнам ... після цього було повідомлено координатора області самооборони позивний "шашлик" Наваляний Ярослав Ігорович і його заступника позивний "тихий" Лоп'янецький Юрій Михайлович але не дивлячись на всю серйозність ситуації, їх м'яко кажучи не здивував факт крадіжки їхніми товаришами грошей в сумі 980 грн. та 30 (штук) поповнень на мтс, керівництво самооборони всіляко пробувало замнути дану ситуацію, переходячи від прохань до погроз у випадку розголошення цієї інформації, мотивуючи це тим що зі своїми підлеглими вони поступлять по всій строгості закону і передадуть їх правохоронним органам. Після даної ситуації того ж вечора ми власне вирішили перевірити, що трапилося зі злодіями і де вони знаходяться зараз але як виявилося в ОДА (тимчасовий дисклокаційний пункт самооборони) злодіїв просто відпустили і всіх хто перебував в ОДА "проконсультували" що якщо будуть запитувати то таких людей з такими позивними в самообороні ніколи не було. Небайдужі громадяни міста Івано-Франківська вимагають від структури яка називає себе "Самообороною" пояснень про непершоразовий факт зникнення грошових коштів громадян!!!
Славко Атаманюк 2014.08.17, 14:47
Степанов забув поміняти прізвище на українське
Юрий Сиржант 2014.08.16, 22:38
нормальные пацаны... уроды!
Юрий Сиржант 2014.08.16, 22:38
реальные уроды!
Юрий Сиржант 2014.08.16, 22:40
два предыдущие комментария - по поводу действий волонтеров Івано- Франківської самооборони. Макаревичу спасибо - не незаангажированность мнений, за выражение собственного мнения.
22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

627
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2243
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1992
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2016
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6026 53
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2295 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

172

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

985

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

987

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1235
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

467
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

1922
11.04.2024

Цієї неділі, 14 квітня, в Івано-Франківській громаді розпочне роботу новий комунальний ринок сільськогосподарської продукції.  

3824
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26337
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

419
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10332 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7873
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

424
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

424
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

507
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1436
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

1027