Конституція Порошенка: шлях в Європу чи дорога назад? Думки експертів (оновлюється)

 

 

ВРУ включила у порядок денний проект змін до Конституції, запропонований президентом Петром Порошенком.

 

Глава держави робить акцент на децетралізації влади і вирішення таким чином питання східних регіонів України.

 

Натомість ні ВО "Батьківщина", ні ВО "Свобода" даний прооект гаранта не підтримують, апелюючи начебто до того, що Порошенко намагається розширити свої повноваження не тільки на керівників комісій, але й на органи місцевого самоврядування. Мовляв, децентралізація тільки на папері.

 

Отож, Фіртка вирішила поцікавитися у експертів і політиків, чим насправді є пропонований варіант конституційних змін від президента. Чи є Конституція Порошенка шляхом до виходу з кризи, а чи, може, черговим кроком до посилення президентської вертикалі влади?

Руслан Марцінків

міський голова Івано-Франківська
Дана конституція - це збереження старої України. Бо в змінах жодного слова про обраність суддів, відсутність пропорційної системи виборів з відкритими списками, скасування депутатської та суддівської недоторканості, тощо.А найбільша ганьба - це введення норми про спеціальний статус російській мові і норма про те, що кожне село може ввести російську мову. Тому ці зміни не відповідають очікуванням українців.
Зміни до Конституції розчарували українців.По цій Конституції половина України буде жити з общепонятним.

Тарас Случик

громадський активіст, експерт Інституту політичної освіти
Норми запропоновані Президентом щодо децентралізації влади важко назвати достатніми і справжньою децентралізацією. Це більше схоже на пошук іншого інструменту контролю за місцевим самоврядуванням. Тому зараз важливо зібрати пропозиції конституціоналістів та міських голів щоб зробити справжню реформу місцевого самоврядування, а не робити фасадні речі які в кінці нікого не вдовольнять.

Юрій Романюк

екс-депутат Івано-Франківської облради
Будь-які зміни до Конституціх (в нашому розумінні принципових змін та компромісів) НЕ можуть стати автоматичним виходом з кризи на Сході, бо Путіну "до лампочкі" наші внутрішні компроміси та домовленості. Кремлю важливо НЕ випуститит зі своїх волохатих лап російського ведмедя тендітну молоду Україну, що зібралася в лоно Європи! Їм важливо "підвісити" Україну в затяжну громадянську війну, протистояння, сепаратизм та федералізм! Путіна ніколи НЕ влаштує компромісне конституційне вирішення проблеми на рівні - "децентралізація влади"! Його НЕ влаштує надання російській мові будь-якого статусу, окрім "другої державної!" Йому потрібен привід до розколу України в разі нашої Євроінтеграції, або повної нашої унітарності в рамках і лапах Митного Союзу! Інше - це все ілюзії! Він (Путлер) - НЕ відступить! ЦЕ - надовго. Тому, нам потрібно змінювати Конституцію НЕ "під схід", в ілюзорних сподіваннях що ЦЕ "ЇХ" заспокоїть, а винятково під СЕБЕ!!! З наших розумінь та потреб конституційної реформи, без підігрування сепаратистам та кремлівським фашистам! Попри це все, Порошенко, намагається і посилити свої позиції в керуванні урядом та основними інститутами державної влади, поступаючись в питаннях децентралізації місцевих органів влади, що пов"язано з ліквідацією інститутів президентської вертикалі: РДА/ОДА. Та перехід у майбутньому на обрання голів обл/рай виконкомів на сесіях місцевих рад депутатами.

Андрій Фармуга

політолог
Думаю, що ті, хто найбільше критикує, найменше той проект змін читали. Це важливе рішення і воно потребує залучення усіх фракцій до голосування, бо інакше не вистачить голосів. Це чудова нагода для будь-якої політичної фракції чи групи вибити собі якісь певні преференції шляхом переговорів. Для прикладу це можна проілюструвати позицією БЮТ, коли вони сказали, що проголосують за включення питання до порядку денного, але за самі зміни вноситимуть свій альтернативний проект. Насправді, не йдеться про суть цих змін, а йдеться про те, що це чудовий предмет вибити певні преференції у президента.
ті заяви про узурпацію влади президентом - це не зовсім правильно. Більш, ніж впевнений, що які б зміни не вносилися у законопроект, він матиме і своїх прихильників, і своїх противників.

Ігор Ткач

інформаційний аналітик та спеціальний кореспондент газети "Вікна" vikna.if.ua
Проект Порошенка є результатом саботажу персоналу Адміністрації Президента. Певен, що Порошенко не вник достатньо в текст - і це недобре, тим більше при такому поспіху. Клерки середньої руки, але старої регіональної закваски, таким чином намагаються дискредитувати ініціативи Президента, і це перш за все вигідно Тимошенко. Решта додумайте самі. Вважаю, що весь дружній колектив АП варто було б звільнити "за згодою сторін" і оголосити конкурс на вакантні посади, слава Богу добрих юристів не бракує, просто всі вони в приватній практиці.

Тарас Лутчин

політолог
Насправді, проект Конституції написаний похапцем, нашвидкоруч. В нас усе нашвидкоруч - Конституція за ніч, вибори за місяць. Ця Конституція - проект порозуміння між групами впливу в Україні, Європі та світі. Вона містить багато компромісних статей, котрі ідуть на догоду "сепаратистам" (читайте: Росії). Таким чином Порошенко намагається випередити російську агресію та запропонувати щось альтернативне, що б подобалося світові. Таким чином від постає у "кращому світлі", як президент реформатор. Чи подобається новий проект Контитуції самим українцям? Він далеко не ідеальний, але ж на сході країни - справжня війна, і озвірілий сусід навряд чи прагне спокою. Тому потрібні ефективні дії: як військові, так і юридичні.

Дмитро Шлемко

народний депутат України
Головне завдання, яке озвучив Порошенко і всі демократичні сили, що більше жодного президента не буде з авторитарними повноваженнями. Ми повернулися назад до парламентсько-президентської республіки, розділили повноваження між гілками влади і тепер, у зв'язку із децентралізацією, потрібно поділитися владою із владами на місцях. Все логічно вписувалося. На коли ми отримали варіант змін до Конституції, то це стало ще гіршим, ніж було при Януковичу.
По-перше,ті призначення які колись ділилися між парламентом і президентом, зокрема призначення і звільнення керівників силових структур, подавав президент, а ВРУ голосувала, тепер так само, але звільняти президент може вже одноосібно. Доля людини в одних руках. Вводиться новий інститут, який слідкуватиме за усіма силовими структурами. Це всі структури президента.
Призначення керівника АМКУ, держмайна, ринку цінних паперів відбувається президентом, а не залежать від Уряду.
Але найстрашніше не це. Голови ОДА і РДА тепер будуть відсутні. І якщо колись 2/3 складу місцевої ради могли висловити недовіру цим головам і це ставало основою для їх звільнення, то тепер призначається представники президента, на якого ради не мають впливу. За те він має вплив на ради. Щось йому не сподобалося в прийнятті рішення і він робить подання про закриття ради. Він контролює і координує діяльність усіх центральних відомств на місцях. Тобто йде монополізація, централізований процес впливу президента сьогодні дуже великий. Його попередник, з яким боролися, не мав такого впливу.
Немає нічого і по змінах в судовій системі.
Це не децентралізація, а посилення централізованої влади, яка не дає можливості на місцях говорити про те, що демократія буде існувати. Тому ми і сказали, що таку Конституцію не можна приймати.
Відповідно до процесу ми голосуємо в першому читанні за включення до порядку денного запропонованого президентом варіанту. Вносимо свій альтернативний варіант. Вони розглядаються. Обидва подаються до КСУ на перевірку усіх змін, тоді до Венеціанської комісії і коли обидва варіанти повернуться можна буде говорити про те, які норми Конституції потрібні, і тоді відбуватиметься голосування у парламенті.

Роман Чернега

народний депутат України, політична партія "УДАР Віталія Кличка"
Проект Конституції, розроблений командою Президента на сьогодні є одним з найбільш збалансованих документів, які моделюють систему державної влади в Україні. Насамперед, треба відзначити реформу системи місцевої влади, запропоновану у проекті Конституції. Як і передбачено у виборчій програмі П.Порошенка, пропонується ліквідувати державні адміністрації як органи загальної компетенції; натомість проектом Конституції передбачено запровадження інституту представника президента в областях і районах з контрольно-наглядовими повноваженнями за органами місцевого самоврядування. До позитивів нового проекту Конституції також треба віднести посилення контролю президента за силовим блоком, що є додатковою гарантією ефективного виконання його статусу гаранта додержання Конституції, прав і свобод громадян. Розроблений проект Конституції посилює і статус Кабінету Міністрів як вищого органу виконавчої влади.

Мирослав Кошик

історик
Президент України вніс до Верховної Ради проект змін до Конституції (N 4178а) Який головний висновок можна зробити, ознайомившись з текстом цього проекту? Повноваження президента розширюються і він посилює свої позиції по відношенню до уряду та Верховної Ради. Також розширюються повноваження місцевих органів влади. Президент і далі призначає та знімає силовиків, а на додачу і голову Антимонопольного комітету (зараз ця посада у сфері впливу ВР). Губернаторів замінять представники президента, які на відміну від голів ОДА не будуть підзвітними кабміну. На мою думку цей проект не здатен подолати кризу, а є черговим документом політичних ігор. Відносини між президентом і парламентом за деякий час можуть знову загостритись і привести до буксування роботи.

Олександр Шевченко

народний депутат України
Президент Порошенко знаходиться у важкій ситуації. З одного боку, потрібно вирішувати поточні завдання в умовах кризи (що вимагає певної концентрації влади в руках лідера), з іншого - потрібно закладати фундамент життя Української Держави на майбутні десятиліття, й одне із завдань у цьому форматі - реальна децентралізація влади, передання повноважень у регіони.
Зрозуміло, що Президент намагається знайти компроміс поміж необхідним і бажаним, поміж тактичним і стратегічним. Є рація у словах його опонентів, що не можна знову ставати на гіперпрезидентські граблі.
А, з іншого боку, треба подивитись, хто саме виступає з критикою. Невже ті фракції, які тепер атакують Порошенка, раніше відзначались прихильністю до прав регіонів та ліберальних засад парламентаризму? Аж ніяк.
Напевне, ми є свідками ситуації, коли стратегічне питання (Конституція) стає заручником тактичної - якщо не відверто кон'юктурної - гри. Думаю, що ми повинні спільно розібратись, допомогти Президентові, але не здати демократичних завоювань Майдану, не скотитись до створення умов для нового авторитаризму.
Необхідно знайти ту тонку грань - між необхідністю сильного державоутримуючого Верховного Головнокомандувача, що є архіважливим в поточному моменті, і майданчиками публічної політики - від Верховної до місцевих рад, що є архіважливим в стратегічному вимірі для утвердження України як демократичної європейської держави.
Слава Україні!

Василь Кедик

політолог
Конституційний процес не вичерпується варіантом змін до Конституції, запропонованим Президентом. Парламентські домовленості триватимуть, як і домовленості політичних еліт стосовно цього. В умовах, коли "говорить" зброя будь-які зміни Конституції чи законодавства не спричинять зміни ситуації. Не можна плутати причину з наслідком.

Дмитро Романюк

директор Департаменту євроінтерграції та розвитку туризму Івано-Франківської облдержадміністрації
Необхідність внесення змін до Конституції України назріла давно. Буквально декілька місяців тому ми повернулися до парламентсько-президентської форми правління і того варіанту Конституції, який потребує вдосконалення.
На даний момент Президент ініціював конституційний процес, внісши на розгляд Верховної Ради свій проект основного закону. Гарант ініціює важливі зміни системи органів державної влади. Це є моментом початку обговорення серед політичних еліт та українського суспільства тих змін, які необхідно внести до Конституції. Компроміс у цьому питанні буде знайдений найближчим часом.

Кількість переглядів - 4230
04.07.2014 13:52
Система Orphus

Поділитись новиною:

Коментарі (0)

Додати коментар

Щоб залишити коментар вам необхідно авторизуватися через:
Статті
Останнє в блогах
Всі блоги