Прикарпатська «Небесна сотня»: Роман Гурик

 

 

 

Гурик Роман Ігорович (м. Івано-Франківськ, 02.10.1994 — 20.02.2014) поспішав пізнавати світ, відвідувати нові місця, зустрічати цікавих людей, відчувати найрізноманітніші емоції, дружити, кохати, веселитися. Він не встиг тільки одного — пожити...

 

Кеди, вузькі штани, сорочка в клітинку, піджак або пальто, кава з кавомату, навушники у вухах і музика під настрій — нічним містом гуляє юнак. Він прагне свободи, самоствердження, осмислення чогось глобального. Стіни квартири обмежують, а велика родина — залишає крихітний шанс зостатися на самоті зі своїми думками. Ніч рятує.

 

Роман полюбляв нічний спосіб життя. Батьки не заперечували, оскільки через свій ще зовсім молодий вік, чудово розуміли сина. Мамі було 18, татові — на два роки більше, коли з’явився їхній первісток. Дитиною він був непосидючою, життєрадісною, у всьому прагнув лідирувати. Молоді батьки сина завжди підтримували в усіх починаннях. Ще змалечку хлопець відвідував чимало гуртків, усюди прагнув встигнути, був дуже активним і самостійним. Школу закінчив екстерном — на рік швидше за своїх однокласників. Поступив у місцевий університет на спеціальність «психологія».

 

Йому подобалося вивчати суть людини, мету її створення, шукати сенс буття, проводити тестування серед знайомих на визначення їхніх характерів. Часто заводив бесіди на такі теми з батьком і друзями. Свої міркування про це, а також про освіту, виховання національно свідомої молоді, розвиток країни, занотовував. Записи доволі прості, а подекуди — й наївні, але — дуже щирі. Не кожен підліток обтяжує себе такими думками, як і не переймається філософськими роздумами. Роман умів ставити непрості завдання своїм співрозмовникам, спостерігати за ходом їхнього мислення, ставити нові і нові запитання, які заводили у глухий кут. Старався довести людям, що все — відносне, і кожне твердження варто піддавати сумніву. Хлопець захоплювався книгами, для свого віку був доволі начитаним. Цікавився сучасною літературою, класичними науковими працями, астрономією, любив фантастику. Часто у розмовах з новими знайомими точкою дотику ставали книги, їхнє обговорення.

 

Один з останніх романів, які він прочитав, — «11/22/63» Стівена Кінга. Останнім часом його заполонила ідея створити «альтернативне джерело енергії», тому увагу перевів на перегляд відео про вічний двигун. Улюбленим фільмом були кіноепопея «Зоряні війни», яку міг переглядати чимало разів, а також — «Зелена миля» і «Царство небесне».

 

Музика подобалася «важка», та, бувало, слухав лірику. Підлітком із однодумцями намагалися створити гурт, проте далі навичок гри на барабанах справа не пішла. Після того у юнака було чимало захоплень: тайський бокс, біг, плавання, вивчення іноземних мов, катання на велосипеді і скейті. Уподобання часто змінювалися — хотілося пізнати все. Своїми емоціями від отриманого досвіду Роман ділився з друзями: повторював міміку, жести персонажів, розповідав, описував, навіть перебільшував і — фантазував, аби тільки зацікавити інших, змусити, таким чином, теж прочитати, переглянути, послухати, спробувати.Налаштовувати людей на свій лад для Романа не складало жодних труднощів.

 

Він умів правильно подати, переконати, а іноді достатньо було тільки милого погляду. Весела вдача, відвертість, впевненість у собі, відсутність комплексів, комунікабельність забезпечували йому безліч друзів. Хлопець легко адаптовувася у будь-якому середовищі, завжди знаходив спільну мову з тими, хто був до вподоби. Його надихали нові знайомства і подорожі. Був дуже легким на підйом. Одного разу з друзями спонтанно поїхали автостопом до Києва, аби зробити сюрприз своїй подрузі. Так само легко відвідували навколишні міста і містечка. Роман мріяв перетворити своє життя на суцільні мандри світом, і, щоб реалізувати задум, намагався поступити на вивчення морської справи у Польщу. Для цього йому навіть довелося пропустити один навчальний рік в Україні. То було особисте рішення.

 

Усі його рішення були такими — щось нав’язати було практично неможливо. Батьки це знали і поважали, адже бачили у ньому, перш за все, особистість, достатньо дорослу і самостійну людину, друга. Роман прагнув самореалізації та самовираження. Він часто експериментував. Свою неординарність проявляв практично в усьому: у стрижці — то довгій, то дуже короткій; у кольорі волосся — пофарбованому то набіло, то назелено, то насиньо; у наявності пірсингу — у носі, у вухах, у язиці. Та найбільшою його пристрастю було татуювання, від нанесення якого хлопець отримував моральне задоволення. На грудях, руках, ногах юнака налічувалося понад десять «набитих» малюнків.

 

Найбільш оригінальним тату було слово «veto» (назва однієї з улюблених груп) на нижній губі зсередини. Друзі, зазвичай, зверталися до Романа на прізвище чи на прізвисько «Йожик». Він знав, як постояти за себе, а коли було треба, то і за близьких. На будь-яку критику завжди реагував адекватно. Умів бути стриманим, строгим, але всі його пам’ятають як людину добру і життєрадісну, яка легко йшла по житті, проблеми переводила у позитив, без зайвих старань опинялася у центрі уваги, вела за собою. З ним кожен проведений день був, як пригода. Сьогодні друзі згадують ті часи, і їм знову і знову хочеться повертатися туди думками.

 

Непосидючість, впертість, балакучість, жартівливість, а подекуди — і несерйозність хлопця доповнювала своєю протилежністю його кохана Оля. Після знайомства з нею, Роман став більш відповідальним, планував витрати, задумувався про майбутнє, у стосунках навчився йти на поступки. Аби проводити більше часу вдвох, хлопець щодня прокидався на годину раніше і супроводжував дівчину на пари. По обіді теж зустрічалися, а бувало, що й увесь день не розлучалися. Попри не надто ретельне ставлення до свого навчання, він готовий був допомагати Олі писати величезні конспекти навіть цілісіньку ніч. Робив це у кафе, а потім — ішов до друга, аби не заважати своїм маленьким сестричкам спати. Коли Оля хворіла, він готував для неї смачні страви. Любив й умів куховарити, бо обов’язок старшого брата змушував. Одного разу зліпив вночі зі снігу велике серце. Воно було трішки незграбне, але таке миле! Пара влітку планувала поїхати разом на відпочинок. Для цього спільно відкладали кишенькові кошти. Та на День закоханих все-таки пішли у ресторан — то було їх останнє побачення. Потім — Київ, барикади, кулі... Вона хвилювалася, надсилала повідомлення, але він уже їх не прочитав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вікна, Євгенія Бардяк


25.04.2014 1380 7
Коментарі (7)

Марія 2014.05.01, 02:01
Слава Герою!
ольга 2014.05.15, 17:35
Ми не забудем.Вічна пам"ять.
Павло 2014.04.28, 22:28
Героям слава.
іван 2014.04.26, 10:11
Вічна память...
проленг 2014.04.26, 15:51
спочивай в мирі, хлопче, наш Герою...
Читачка 2014.04.27, 11:42
Дуже шкода, такий молодий хлопець, йому б ще жити і жити...
славік 2014.04.27, 14:19
Таких людей не забувайте ніколи.
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

638
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1863 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1118 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

542
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6893 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11374 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

322

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1058

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1101

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1098
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

267
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1069
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

837
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

730
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

653
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2939
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4426
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18428
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

297
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

342
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

653
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

758