Не та Угода, чи не з тим ЄС?

 

Якби сьогодні було 29 листопада 2013 року і Вільнюський саміт, келих хорошого шампанського був би логічним завершенням дня. Але сьогодні – 21 березня, анексований Крим, а Донецьк, Луганськ й Харків вже, кажуть, фігурують у прогнозі погоди на території Росії.



Сьогодні ми підписуємо не ту Угоду і не з тим Євросоюзом. Якщо тоді це мав бути повноцінний шлюбний контракт, сьогодні більше нагадує заявку в ЗАГС – наче вже й обручені, до весілля справа може й не дійти: гарант від несповзання в євразійське болото у всіх розуміннях цього слова – Зона вільної торгівлі – до підписання виявилась неготова.



І проблема навіть не в тому, що ця Угода не підписується повністю, у необхідності чого ми з колегами активно переконували європейських партнерів й українські офіційні особи впродовж останніх тижнів. Проблема в тому, що ніхто – ні з керівників ні ЄС, ні України – не вважав за необхідне пояснити, чому саме так відбувається.



На минулому тижні, модеруючи публічну дискусію з офіційними представниками як ЄС, так і України, мені довелось просто кліщами витягувати відповідь, тричі повторюючи одне і те ж питання іншими словами. Відповів посол ЄС Томбінські. Його відповідь зводилась до "юридичної певності". Мовляв, Угода має бути підписана так, щоб комар і носа не підточив з точки зору її легітимності.



Ну і не з тим ЄС підписуємо Угоду, тому що замість омріяного клубу заможних й справедливих – маємо клуб розгублених і вічно стурбованих. Вони звикли бігати марафони, а їм сказали терміново взяти золото на короткій дистанції.



Тоді, перед Вільнюсом, ми мали справу з ЄС, якого з Києва просили гроші, а ЄС наполягав на збереженні цінностей. Тепер у Києві просять ЄС захистити і не зраджувати цінності, ЄС дає гроші. Причому, даючи гроші Україні, явно думає як не втратити їх з Росією.



Сьогодні зрозуміло: Росія окуповала, анексувала й приєднала до себе Крим ДО того, як була підписана навіть політична частина Угода. Цим самим ще раз підтвердила: Крим – це плата не за бажання України бути з Євросоюзом. Крим – це плата за бажання України не бути Росією. І правильно мене поправив на минулому тижні Ян Томбінські: Україна після Євромайдану повернулась не на "євроінтеграційний" трек, вона повернулась на "український" трек. Питання стояло не в тому, чи підпише Україна Угоду, питання стояло в тому, чи буде мати Україна в майбутньому право взагалі підписати будь-який міжнародний документ.



Я впевнена: у майбутньому імплементація Угоди про ЄС змінить на краще і об"єднає Україну. Але на момент підписання якраз у України є шанс змінити на краще й об"єднати Євросоюз. Дякуючи Україні милий та приємний євросоюзівський бейбі-фейс вже обріс зубами, але для боротьби з Росією йому потрібно наростити ще й клики.



Євросоюз став каталізатором змін і очищення в Україні. Якщо виконуватиметься Угода, можна буде цей процес змін та очищення запустити на повну потужність. Але сьогодні Україна має всі шанси стати каталізатором змін та очищення в самому Євросоюзі. Європейські лідери або поставлять на місце тих, хто звик жити за негласним правилом "Росія – наш спонсор", або підвердити, що вся історія ЄС у XXI столітті – це одна велика оборудка з Росією. Вони або пояснять країнам на кшталт Болгарії, що зараз не час торгуватись в обмін на згоду санкцій проти Росії, або Болгарія буде змушена мати серйозні проблеми вже з Брюсселем (чи Берліном, наприклад). Вони або наступлять на горло власному бізнесу, або почнуть готуватись до зустрічі російських танків на кордоні з Латвією.



І нарешті трохи позитиву. Угода з ЄС, а точніше її виконання, – це можливість перевести країну на інші рельси. Це і є та зміна системи, а не облич, за яку боровся Майдан. Бо якщо Україна виконає Угоду, то абсолютно неважливо, хто буде президентом. "Совків", корупціонерів, "рєшал" й володарів судів система відкидатиме сама. Є до чого прагнути, одним словом. Поки що маємо лише перший підпис і констатуємо перший приємний факт: Україна таки буде з ЄС, і Україна таки залишиться Україною.

 

Альона Гетьманчук,

Директор Інституту світової політики (Institute of World Policy)

УП


Коментарі (1)

Я 2014.03.21, 11:55
Хороша, правдива стаття!
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4036
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3143
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4385
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2584
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3822 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1975

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

659

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

940

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3785

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

2134
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6388
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3397
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3853
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1162
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8030
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2919
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10533
30.03.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

1066
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

659
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1381
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

858
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1212