Мамай на порозі Європи

 

Мамай на порозі Європи

 

Все наше йде за нами, куди б ми не рушили. Цю істину варто пам’ятати перед великими переселеннями сенсів. Наприклад, при зміні євразійської парадигми на європейську.

Ось козак Мамай залишає обрії великого степу і вирушає до Абендланду, Сутінкової Землі. Шлях, в принципі, перевірений. Колись тією дорогою ходили гунни, болгари, обри, угри. Так повелось у цих землях від бронзової доби – дощові хмари линуть від берегів Атлантики до Сходу, а народи – навпаки, йдуть назустріч дощовим хмарам.

Гунни й обри десь вигибли, уграм з болгарами пощастило більше. Але козакові про них думати ліньки.

«Йоббик з ними, тими уграми», – мружиться він на світлий західний обрій.

На порозі Європи, десь у наших краях, Мамай зупиняється перепочити, випити оковитої, розкурити люльку, пограти на кобзі. Великі переселення вимагають глибоких медитацій. Без них козакам ніяк. Без них козакам і горілка не п’ється. На пласку брилу ставляться штоф і срібна чарка, поряд лягає пістоль. Сонце високо в небі, степи позаду, гори й ліси попереду. Сумніви розчиняються у хмільному напої, душа розправляє крила, пісня кружляє над теплим камінням. У гості до козака приходять видива.

Ось худорлявий, схожий на підлітка чоловік у мілітарній кепці й червоним Че Геварою на чорній футболці. Він каже: «Європа – це велика фікція, примарна конструкція, змонтована з газетного паперу й населена дивними кочовими народами. Кожний з них блукає своїми коридорами та цивілізаційними стежками, мало звертаючи уваги на голоси за стінами своєї окремої квартири».

Мамай відганяє примару довгим козацьким ковтком і хмаркою солодкуватого диму.

«Знаю тебе, чоловіче, – думає він, споглядаючи гру променів на зеленому склі штофу. – Знаю. Живеш у місті, названому на честь козака Харка, славного рицаря. Вірші пишеш. Кажеш, що в Сутінковій Землі живуть кочові народи? Також не зле. Буде з ким і на коня випити, і кобилу пропити. Адже ми – теж кочовики. Вічні втікачі від імперського затвердіння. Якось порозуміємось».

Тільки його пальці торкаються струн, як виникає нове видиво. Патлатий дядько грізно дивиться на Мамая й запитує:

«Від затвердіння втікаєш, рабе Божий? Себто від одного затвердіння до іншого? Любиш болото непевності, жабами й гаспидами населене? Трясовиння полюбивши, чи встоїш на своєму? Не никнеш до того болота? Що, думаєш, допоможуть тоді тобі твої ляхи?»

Глибоко вдихає козак лікувальний дим. Мара розповзається на окремі патли, і веселі мухи знову починають кружляти над пласкою брилою.

«І тебе знаю, баляснику, – подумки всміхається козарлюга. – Чував твої приповідки, чував. Час і мандри перемелюють все. Поки дійдемо до нового затвердіння, воно вже й розсмокчеться. Адже всі затвердіння розсмоктуються, скільки вже їх було…»

Але не минає й півгодини, як мухи злякано розлітаються від нової появи. Темна постать чи то у плащі, чи то в рясі нависає над Мамаєм.

«Камо грядеш, козаче? – Гримить вівтарним басом постать. – У землі мутантів, що змішали природи жіночу і чоловічу? Там чекає на тебе Єхидна, що при брамі останніх часів засіда!»

«Я козак Мамай, мене не займай, смішне середньовіччя! – Видихає разом із кільцями диму рицар й хреститься. – Йди геть, разом зі своєю Єхидною! Геть, до музею атеїзму!»

Може, до третьої чарки оте змішання натур його б і зачепило. Але після третьої всі натури фатально змішуються. Й усі змішання козакові тепер чисто по приколу. Він тихо сміється, дивуючись різноманітності та строкатості світу Божого. Йому таке до вподоби. Мухи над стернею дзижчать летючими андрогінами.

Мара відступає до східного обрію й там безсило клекоче.

І нові видива вже не з’являються.

Час минає, оковита п’ється, сонце припікає, мухи гудуть, козак засинає.

Уві сні бачить він засіяні рапсом лани і широкі автостради, вишневі сади і хрущів, товстіших за депутатів. Бачить китайчат у вишиванках і сомалійців, що грають на дримбах. Бачить наповнені стадіони і помальовані у радісні кольори міста, вареничні на узбіччях трас, аеробуси в аеропортах і пузаті газові танкери на одеському рейді. І тепло йому те бачити, і солодко йому дрімати.

А товсті хрущі в його сні гудуть і гудуть над безкраїми садами. Їхнє гудіння всюдисуще.

«Чому вони такі товсті, ті хрущі?» – Ворушиться у Мамаєвій голові здивування, але ворушиться воно кволо й невдовзі завмирає.

Спить козак, а над ним щораз більше мух. Ціла хмара. Вони сідають на каміння, обліплюють штоф і пістоль, заповзають до чарки та згаслої люльки. Кінь, атакований мухами, сіпається, злякано рже. Хмара мух сідає на землю і на все суще як та саранча – суцільною ковдрою. Б’ється, падає, хрипить і завмирає кінь. Проте Мамай не просинається. Вже ні його, ні коня не видно під тими мухами.

А сонце пече, ніби дурнувате. І ніяк не настане вечір.

 

Володимир Єшкілєв

ZAXID.NET


Коментарі (6)

грібоєдов 2013.11.21, 14:58
навіть так. Все гедонізм в голові. Насолода, кайф, розкумар, байдуже від чого та насолода: у когось від кейку, у когось від ванни, у когось від доброго тексту, у когось сексу, у когось від КПСС. Гедонізм, панове, гедонізм, не дарма українці так багато конопель сіяли.
abc 2013.11.21, 17:25
Класно нафантазовано, реально:)). І написано дотепно. Жадана я впізнав, а хто були інші постаті, що говорили з Мамаєм: патлатий дядько, єхидна??
Муха 2013.11.21, 18:36
Повіщо образили мух? Що значить ся картина Мамая, обсадженого мухами?
J 2013.11.21, 22:40
Lvovich sluhay Mordehai Ben David
Чупакабра 2013.11.22, 12:34
Щось цей Мамай вийшов якимось хроном. Бухає без перестанку а потімб валяється в отрубі. До речі, мухи просто так прилетіли, чи на щось конкретне?
Мамай Майданський 2013.11.22, 16:04
Мухи скоро прилетять. Тільки не чорні, а білі. І по майдану.
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

664
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1918 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1128 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

552
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6902 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11392 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

332

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1072

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1114

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1107
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

26
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

280
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1079
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

655
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

747
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2947
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4439
29.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18438
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

318
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

351
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

662
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

768