Про двох людей у культурі

 

Приводом для написання цього поста стало те, що у місті почали відбуватися дивні події. Дивні і неприємні: хтось хоче усунути з посад людей, які роблять свою справу і роблять добре. Певно саме це комусь і не подобається.

 

Є людина - є справа. Таке правило діє у будь-яких обставинах.

 

Нема людини - нема проблеми. Таке правило залишилось глибоко в менталітеті кожного постсовкового громадянина. А може і не «пост», як показує життя...

 

У нашому місті є купа людей, які варті уваги й поваги. Тут і представники «феномену», і просто гідні цікаві люди. Але я зараз хочу сказати лише про двох, може, не надто публічних, але у той же час дуже пізнаваних людей. Так от.

 

У нашому місті достатньо давні традиції театру. Хоча на початку ХХ ст. Станиславів і відставав суттєво у цьому плані від Коломиї, наприклад, - бо так склалися історичні умови, - проте дуже швидко місто надолужило.

 

Одного разу, проводячи для своїх друзів невеличкий екскурс містом, мав такий випадок. Проходимо ми повз готель, виходимо на площу - і тут лунає радісний вигук: «О, у нас в Дніпрі дім скорботи такий самий!». Довелося пояснювати, що то театр...

 

Якось побував в одному із наших міст-мільйонників під час прекрасного театрального дійства, в шикарній світлій величезній будівлі, але відбувалося щось не те: не та публіка, не ті емоції, не та поведінка. Не театр, словом. А нас, на щастя, з кожним роком все менше людей, які забувають перед виставою вимкнути телефони, все ліпша атмосфера і кращий репертуар. Наш театр усе менше скорботний, і все більше театр. І я став активним глядачем. Пригадую, в студентські роки після кількох відвідин театру мені стало нудно. Не цікаво було бачити упродовж кількох років ті самі обличчя у тих самих виставах. Просто не чіпляло. А потім щось змінилось. У самому театрі, всередині. З'явився якийсь інший дух, атмосфера якраз така - театральна. Те, що відбувається на сцені, почало бути цікавим глядачу, бере за живе і не відпускає до самої завіси. Вистави стали сучасними, навіть в загальнодержавному масштабі популярними. І тепер я із гордістю можу привести сюди будь-кого із своїх гостей і навіть пояснювати не треба, що то таке - «Даруся» і «Нація», чи «Таксист».

 

Бо є людина - є справа.

 

Потім я провів своїх друзів до іншої будівлі, яка свого часу презентувала у місті театр. Тепер це обласна філармонія. Взагалі колись, років так чотири - п'ять тому, проходячи повз філармонію ніколи навіть і не подумав би туди зайти. Так, соромно визнати, але не був я шанувальником тієї музики - і все.

 

Звісно, кілька разів був у тій будівлі, бо там відбувались якісь заходи, на які примушували ходити. Десяток годин сумарного напівсонного сидіння там вважаю втраченим часом. Але...

 

Потім раптом щось змінилось. Мені почали розповідати про цікаві події. Мені почали рекомендувати. Виявилось, що і у філармонії можна приємно і змістовно провести час. Перша думка була такою, що - от же ж, певно, старію, починає подобатись щось таке серйозне. Потім подумалося: це ж і раніше, мабуть, тут було цікаво? Але старші і більш досвідчені колеги - віддані шанувальники симфонічної музики - пояснили, що у принципі я нічого не втратив. «Раніше я ходила виключно на гастрольні виступи, а тепер і наші показують клас!» Уф... Отже, совість чиста і і справа не у вікових змінах смаку.

 

А потім інші знайомі, які танцювати люблять, почали розповідати про іншу сторону діяльності філармонії. А потім поїхав до іншого обласного центру західного регіону і побачив, що філармонією може називатись і маленька сіра непомітна напіваварійна будівля. А потім я просто купив абонемент.

 

Бо вкотре переконався: є людина - є справа.

 

Люди, лишіть у спокої тих, хто щось робить. І добру справу робить. І добре робить. Я не хочу відвідувати філармонію тоді, коли мені захочеться побути наодинці. У театрі мені також значно затишніше, коли навколо всі місця зайняті.

 

І дякую за позитивні емоції, за справжню магію театру і музики.

 

Дякую, пане Ростиславе!

 

Дякую, пане Андрію!

 

Володимир Половський, вчитель,

ГК


27.09.2013 2714 1
Коментарі (1)

папєрєднік 2013.11.04, 19:10
а дє папєрєдні камєнтарі?Чи западло тримати ці дописи,де критикують.Ой фірко,фірко і ти блудиш,а нарід хоче хоч трішки від вас правди............................
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3160
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

1913
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2168
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5268
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21022
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2959

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

567

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

807

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1588

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1567
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15430
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8879
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

3998
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

625
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

624
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4910
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4149
15.06.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

3775
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

209
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1452
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1388
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

2134