Про двох людей у культурі

 

Приводом для написання цього поста стало те, що у місті почали відбуватися дивні події. Дивні і неприємні: хтось хоче усунути з посад людей, які роблять свою справу і роблять добре. Певно саме це комусь і не подобається.

 

Є людина - є справа. Таке правило діє у будь-яких обставинах.

 

Нема людини - нема проблеми. Таке правило залишилось глибоко в менталітеті кожного постсовкового громадянина. А може і не «пост», як показує життя...

 

У нашому місті є купа людей, які варті уваги й поваги. Тут і представники «феномену», і просто гідні цікаві люди. Але я зараз хочу сказати лише про двох, може, не надто публічних, але у той же час дуже пізнаваних людей. Так от.

 

У нашому місті достатньо давні традиції театру. Хоча на початку ХХ ст. Станиславів і відставав суттєво у цьому плані від Коломиї, наприклад, - бо так склалися історичні умови, - проте дуже швидко місто надолужило.

 

Одного разу, проводячи для своїх друзів невеличкий екскурс містом, мав такий випадок. Проходимо ми повз готель, виходимо на площу - і тут лунає радісний вигук: «О, у нас в Дніпрі дім скорботи такий самий!». Довелося пояснювати, що то театр...

 

Якось побував в одному із наших міст-мільйонників під час прекрасного театрального дійства, в шикарній світлій величезній будівлі, але відбувалося щось не те: не та публіка, не ті емоції, не та поведінка. Не театр, словом. А нас, на щастя, з кожним роком все менше людей, які забувають перед виставою вимкнути телефони, все ліпша атмосфера і кращий репертуар. Наш театр усе менше скорботний, і все більше театр. І я став активним глядачем. Пригадую, в студентські роки після кількох відвідин театру мені стало нудно. Не цікаво було бачити упродовж кількох років ті самі обличчя у тих самих виставах. Просто не чіпляло. А потім щось змінилось. У самому театрі, всередині. З'явився якийсь інший дух, атмосфера якраз така - театральна. Те, що відбувається на сцені, почало бути цікавим глядачу, бере за живе і не відпускає до самої завіси. Вистави стали сучасними, навіть в загальнодержавному масштабі популярними. І тепер я із гордістю можу привести сюди будь-кого із своїх гостей і навіть пояснювати не треба, що то таке - «Даруся» і «Нація», чи «Таксист».

 

Бо є людина - є справа.

 

Потім я провів своїх друзів до іншої будівлі, яка свого часу презентувала у місті театр. Тепер це обласна філармонія. Взагалі колись, років так чотири - п'ять тому, проходячи повз філармонію ніколи навіть і не подумав би туди зайти. Так, соромно визнати, але не був я шанувальником тієї музики - і все.

 

Звісно, кілька разів був у тій будівлі, бо там відбувались якісь заходи, на які примушували ходити. Десяток годин сумарного напівсонного сидіння там вважаю втраченим часом. Але...

 

Потім раптом щось змінилось. Мені почали розповідати про цікаві події. Мені почали рекомендувати. Виявилось, що і у філармонії можна приємно і змістовно провести час. Перша думка була такою, що - от же ж, певно, старію, починає подобатись щось таке серйозне. Потім подумалося: це ж і раніше, мабуть, тут було цікаво? Але старші і більш досвідчені колеги - віддані шанувальники симфонічної музики - пояснили, що у принципі я нічого не втратив. «Раніше я ходила виключно на гастрольні виступи, а тепер і наші показують клас!» Уф... Отже, совість чиста і і справа не у вікових змінах смаку.

 

А потім інші знайомі, які танцювати люблять, почали розповідати про іншу сторону діяльності філармонії. А потім поїхав до іншого обласного центру західного регіону і побачив, що філармонією може називатись і маленька сіра непомітна напіваварійна будівля. А потім я просто купив абонемент.

 

Бо вкотре переконався: є людина - є справа.

 

Люди, лишіть у спокої тих, хто щось робить. І добру справу робить. І добре робить. Я не хочу відвідувати філармонію тоді, коли мені захочеться побути наодинці. У театрі мені також значно затишніше, коли навколо всі місця зайняті.

 

І дякую за позитивні емоції, за справжню магію театру і музики.

 

Дякую, пане Ростиславе!

 

Дякую, пане Андрію!

 

Володимир Половський, вчитель,

ГК


27.09.2013 2556 1
Коментарі (1)

папєрєднік 2013.11.04, 19:10
а дє папєрєдні камєнтарі?Чи западло тримати ці дописи,де критикують.Ой фірко,фірко і ти блудиш,а нарід хоче хоч трішки від вас правди............................
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2707
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1265
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1532 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2417
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3913
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2845

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1026

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2737

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1037

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1471
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

8969
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2570
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2650
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10023
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20025
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1574
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21543
15.03.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

1446 3
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

931
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2023
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1336
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1718