Вокзал у Татарові на Яремчанщині нині на межі повного занепаду. Будівля, зведена ще за часів Австро-Угорщини, переживає свої найгірші часи.
Місцеві жителі та яремчанська мерія роками намагалися домовитися із залізничниками про ремонт споруди. У відчаї люди звернулися за сприянням до народного депутата України Юрія Дерев’янка.
Результатом його численних звернень стало те, що «Укрзалізниця» таки пообіцяла виділити кошти на ремонт цієї пам’ятки архітектури, пише Галичина.
Ситуація з вокзальним приміщенням у селі Татарові нагадує замкнене коло. «Укрзалізниця», на балансі якої перебуває споруда, роками не звертає на неї уваги, мотивуючи це своїм скрутним фінансовим становищем. Підприємці з Татарова зголосилися власними силами відновити приміщення вокзалу, однак для цього потрібно передати його у власність громади.
«Ми готові вкласти власні гроші у ремонт вокзалу, — наголошує підприємець Юрій Дмитрук з Татарова. — Місцеві жителі хочуть відновити його таким, як у найкращі часи, щоб вокзал знову став візитівкою нашого села. Адже у нас бувають туристи з усієї України та іноземці. і перше, що вони бачать, виходячи із поїзда, — це розвалюху, на яку перетворили татарівський вокзал».
Це підтверджує і сільський голова Татарова іван Микитюк. Але залізничники на таку пропозицію не пристали.
Підтримати ініціативу зголосилася Яремчанська міська рада, на території якої розташований Татарів. Мерія направила звернення до «Укрзалізниці» з проханням відремонтувати споруду вокзалу або ж передати її у власність громади. У зверненні до залізничників депутати Яремчанської міськради написали: «У попередні роки «Укрзалізниця» багато робила для покращення інфраструктури міста Яремча... За вагомий внесок у соціально-економічний розвиток Яремчанщини начальнику Львівської залізниці Піху Б. П. присвоїли звання «почесного громадянина міста Яремча». Однак така тісна співпраця ніяк не вплинула на ситуацію зі станцією у Татарові».
Місцеві жителі не опускали рук і звернулися за сприянням до представника від Яремчанщини у парламенті Юрія Дерев’янка. Він почав один за другим направляти запити та звернення до обласної влади та залізничників. Зреагували і ті, й другі.
Спершу з’ясувалось, що залізничний вокзал у Татарові таки занесено до списку пам’яток історії та культури івано-Франківської області під охоронним №469. А це означає, що відповідно до ст. 39 Закону України «Про охорону культурної спадщини» «власник пам’ятки або уповноважений ним орган, особа, яка набула прав володіння, користування чи управління нею, забезпечує збереження, утримання в належному стані, консервацію, реставрацію... та ремонт за власні кошти». Про це йдеться у листі-відповіді облдержадміністрації за підписом Михайла Вишиванюка від 30 травня цього року на звернення Юрія Дерев’янка. А ще у листі вказано, що питання щодо ситуації довкола вокзалу в Татарові перебуває на постійному контролі залізничників. Вони навіть підрахували: щоб відремонтувати станцію, потрібно не менше 3 млн. грн. Ці гроші обіцяють виділити наступного фінансового року.
«Щоб зрушити проблему з місця, потрібно щонайменше постійно нагадувати про неї тим людям та структурам, які здатні вплинути на її вирішення. Депутатові Верховної Ради не під силу відремонтувати вокзал, проте він може «проштовхувати» питання, звертаючись до місцевої влади та залізничників. Як результат, «Укрзалізниця» таки відповіла. У цьому велика заслуга місцевої громади, яка наполегливо стукала у всі двері», — підкреслив Ю. Дерев’янко.
Історія вокзалу в Татарові розпочалася далекого 1894 року, коли було зведено саму споруду. Його багато хто вважає одним із найкращих залізничних архітектурних проектів кінця ХIX — початку ХХ століть навіть у всій Україні. «Вокзал був дуже красивий. Територія довкола — доглянута, чиста, її прикрашали різнокольорові клумби, — таким його у першій половині ХХ ст. пригадує старожил із Татарова Дмитро Кіндрачук. — Малим хлопцем часто сюди прибігав дивитися на поїзди. Ще 20 років тому вокзал працював на повну потужність. Нині залишилися лише спогади».
До 90-х років у Татарові функціонували три колії. У приміщенні вокзалу на першому поверсі були диспетчерська, каса, дві зали очікувань. А поверхом вище проживали сім’ї залізничників. У 90-х роках, коли «Укрзалізниця» проводила масштабні реконструкції вокзалів у Делятині, Ворохті, Яремчі, залізничній станції у Татарові не пощастило потрапити до цього переліку. Дещо пізніше через фінансову кризу станцію закрили, скоротили працівників, демонтували дві колії. А людей відселили до Делятина. З окраси й візитівки села Татарова вокзал перетворився на його сором.
Отож усе нині залежить від того, чи «Укрзалізниця» дотримає своєї обіцянки і виділить у 2014 році кошти на ремонт історичної пам’ятки в Татарові.
