РПЦ та Рубінштейн

 

Те, що різноманітним атеїстам і язичникам не подобається в Церкві, християни ненавидять. Всі оці казенні святкування церковних дат, на які витрачається купа коштів... віддайте їх краще онкохворим дітям! Увесь цей огидний дух ерпецизму, приїзд Путіна з їхнім головним шаманом, певне, для того, щоб щось вкрасти. Бог кепкує з нас: Кирило і Мефодій – просвітителі слов'ян, Кіріл і Володья – затемнителі. Так замикається тисячолітнє коло.

Для Церкви її лицемірство є більшою загрозою, ніж гоніння на неї.

Сталін знищував Церкву, проте, коли він захотів її остаточно добити, то створив Московський патріархат. Проте, марно перекладати всю вину за становище Церкви лише на порочний клір. Аби не показувати на собі, поясню на чужому історичному прикладі.

У двадцятих-тридцятих роках минулого століття в іспаномовному світі відбувалося два великих зрушення: бунти лівих в Іспанії, які згодом вилилися у громадянську війну, й повстання крістерос проти підлого мексиканського уряду масонів і соціалістів.

На допомогу іспанським анархістам і комуністам приїхало безліч добровольців з інших країн, солідарність із ними проявляли ліві уряди, демократична громадськість усього світу надсилала гроші та зброю. Нині ми в Україні кожний прояв солідарності та громадянської мужності сприймаємо ледь не як знак Божественної присутності. І ось ми читаємо за масові прояви солідарності й хоробрості сатаністів тридцятих років. Іспанські ліві та інтербригадівці, поза сумнівом, спрямовувалися сатаною, вони полюбляли розстрілювати священників, катувати ченців, спалювати церкви. Скажімо, в Барселоні тоді були знищені всі храми, окрім кафедрального собору та недобудованого шедевру Ґауді.

У той самий час, повстання католиків-крістерос у Мексиці залишилося майже без підтримки з боку християн інших національностей. Церква потерпіла поразку в Мексиці та скрізь у світі не від того, що ліві сатаністи були сильні, а від того, що християни, за невеликим виключенням, були лицемірні.

Минулої неділі, під час читання Євангелія в церквах, звучали й такі слова Христа: «Багато хто прийдуть зі сходу та заходу й засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом. Сини ж Царства будуть повикидані до темряви зовнішньої, будуть там плач і скрегіт зубів». Ми, християни, нині дуже близькі до того, щоб повторити долю нещасних лицемірних юдеїв, які тисячу двісті років молилися Богові, страждали й воювали за Нього, але в Царстві з Ним не вони, але інші.

Ненависть до власного лицемірства – те, що нам нині категорично необхідно. Це означає для кожного, окрім огиди до власних гріхів, також неприйняття нашого загального гріха – ерпецизму й похідних від нього.

Багато хто з наших нерозумних братів вважає, що християнин має перейматися собою, а Бог нехай Сам вправляє єпископів. Цікаво, як би таку позицію сприйняв Іван Предтеча? Принаймні, вона допомогла б йому зберегти голову на власних плечах. Чи має вірянин дбати за чистоту спільноти вірних? А чи має він вимітати сміття з храму, або нехай Бог Сам миє там підлогу?

Надзвичайно розповсюджена думка, що якість Таїнств не залежить від якостей того, хто їх здійснює. Мабуть, це так, але тут можливі небезпечні екстраполяції: якщо нам не западло вінчатися в підарів, чому їм має бути западло підарів вінчати?

Перші століття християнства сповнені суперечками з принципових питань віровчення. Слово значило так багато, що за слово догмату точилися зовсім не словесні війни. Нині слова не важать зовсім. Тому, якщо раніше єресі заперечували догмати та таїнства, то нині єресь перекручує практику, заперечує праведність. І ця єресь нічим не краща за своїх старших сестер, і має бути спалена.

Добрий християнин має розпалювати ладан в кадилі жаринками зі згарища московської патріархії.

Втім, нещодавно відбувся синод УПЦ КП, який продемонстрував, що ця конфесія достатньо зміцнилася й виживе навіть після Філарета, що раніше викликало сумніви. Це добра політична звістка. Але не релігійна. УПЦ КП є уламком РПЦ, й обтяжена майже всіма родовими гріхами останньої. Спочатку була ілюзія збудувати Церкву згідно української, тобто християнської традиції, як Церкву громад, актуалізованих спільнот, які пов'язані солідарністю та єдиною місією. Не вдалося. Нині синод затвердив зміни до статуту, які підсилюють роль церковної бюрократії й нівелюють роль вірян. Тобто, Церква не будується з громад, як тіло з клітин, натомість являє собою желеподібну масу, яку єпископи замішують, як заманеться. З релігійного погляду – це крах проекту.

У філаретівській церкві така спроба, принаймні, була, УПЦ МП ніколи не намагалася сповідувати християнство. Вона існує лише для того, щоб перешкодити нам збудувати дві речі – Церкву й Вітчизну. Втім, Всевишній не втомлюється являти нам чудеса: навіть в УПЦ МП є кілька священників, які вірять у Бога й один митрополит (Софроній), який любить Україну.

Христос вчив вчинками. Промовляв притчами – короткими історіями про вчинки. На вчинках все і тримається, на праведності.

Марно переконувати скептика в тому, що теслярі, буває, воскресають. Але можна викликати захват. Життєписи перших святих наповнені подібними епізодами навернення – такий собі був присутній при страті мученика і, вражений його мужністю, навернувся. Згодом, теж був страчений. Переконання отримують всупереч переконуванням, попри здоровий глузд, лише під враженням вчинків.

Церква все ще жевріє лише завдяки подвигам мексиканських крістерос, неймовірній мужності т.зв. христосиків Соловецького концтабору, відчайдушності греко-католиків сорокових років, які продовжували служити в підпіллі, й тим небагатьом праведникам, до яких ми можемо доторкнутися нині. Жодні жертви не марні!

Марними бувають розважання, на зразок тексту, який ви зараз читаєте.

Отже, коли Рубінштейна спитали, чи вірить він у Бога, той сказав – ні, я вірю у щось значно більше. Дотепна відповідь. Коли ми молимося, варто пам'ятати, що завжди звертаємося до когось значно меншого, ніж Бог. Ймовірно, Рубінштейн був атеїстом й хотів викрутитися, але в цей момент його вустами промовляв Бог. Рубінштейн, певне, знав, що Бог більший за того, кого мав на увазі той, хто його запитував.

А запитувала фрау Гріммель, вдова фабриканта шпалер із Макленбурга, сорока восьми років, троє дітей, лютеранка. Тепер Ви все знаєте й можете у своїй уяві реабілітувати Рубінштейна, або остаточно засудити його. А заразом і себе. І власного бога, чи що там у вас замість нього.

 

Дмитро Корчинський,

Спеціально для ТСН


Коментарі (3)

Андрій 2013.07.30, 22:06
Заслеплений націоналіст Дмитро,то до Сталіна не існувало Московського патріархату?!
Вася Свидомый 2013.07.30, 22:13
Насчет "відчайдушності греко-католиків сорокових років, які продовжували служити в підпіллі": На сайте Одесской епархии опубликовано письмо поздравительное, которое направил «митрополит» Андрей Шептицкий Адольфу Гитлеру 23 сентября 1941 после взятия Киева фашистами, в котором приветствовал фюрера как «непобедимого полководца несравненной и славной немецкой армии». «Ваша Экселенция!, — говорится в письме. — Как глава Украинской греко-католической церкви, я передаю Вашей Экселенции мои сердечные поздравления по поводу овладения столицей Украины, златоглавым городом на Днепре — Киевом!... Видим в Вас непобедимого полководца несравненной и славной Немецкой армии. Дело уничтожения и искоренения большевизма, которое Вы, фюрер Великого Немецкого Рейха, поставили себе целью в этом походе, обеспечивает Вашей Экселенции благодарность всего Христианского мира. Украинская греко-католическая церковь знает об истинном значении могучего движения Немецкого народа под Вашим руководством... Я буду молить Бога о благословении победы, которая станет гарантией длительного мира для Вашей Экселенции, Немецкой Армии и Немецкого Народа. С особым уважением, Андрей Шептицкий, митрополит».
ну і ну 2013.08.01, 18:06
то де свора національно стурбованих? Мабудь ще сич не дав команду ФАС, нтюрліх?
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

1817
18.05.2026
Олександр Мізін

Реальні схеми 2025-2026 років, методи кримінального рейдерства та чому новий Цивільний кодекс №15150 може відкрити епоху масового відбирання нерухомості — ексклюзив від Фіртки.

2089
13.05.2026
Тетяна Ткаченко

Про життєвий шлях, цінності, службу у війську та відданість Україні журналістці Фіртки розповіли мама Тетяна Пуняк та командир взводу Роман Чернов.  

10674
10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10928 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

8264
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

7461

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

703

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

850

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

1378

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

10579 2
25.05.2026

В Івано-Франківську стартувала роздача продуктових наборів для мешканців пільгових категорій. Видачу організували у тій частині центрального продуктового ринку, який раніше повернули у власність громади.  

6380
21.05.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

4658
17.05.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

5707
25.05.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

7824
20.05.2026

У суботу, 24 травня, на Прикарпатті відбудеться свято почитання Погінської чудотворної ікони Божої Матері. Для паломників підготували програму богослужінь, урочисту ходу та молебень перед чудотворною іконою.

955
17.05.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4225
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

21499
26.05.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

4155
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

519
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

1295
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1674
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1873