Мирослав Ступар: "Рівень суддівства від нововведень не змінився"

 

/data/blog/37773/c9480ea53b3496050fdcbb07b0bbb72d.jpg

фото: sport.if.ua

 

Найвідоміший прикарпатський футбольний арбітр Мирослав Ступар оцінив якість арбітражу в УПЛ і поділився думкою про залучення додаткових асистентів.

 

- На ваш погляд, суддівство в чемпіонаті України покращилося? Як відбилося на якості арбітражу введення додаткових арбітрів за воротами?

 

- Коли вводили додаткових арбітрів, прогнозували, що нововведення посприяє поліпшенню арбітражу, але, як ми бачимо, рівень суддівства від цього не змінився. Більше того, на мій погляд, він став ще гіршим. Тільки у двох випадках завдяки цим додатковим арбітрам були прийняті правильні рішення. У матчі "Таврії" проти донецького "Металурга" арбітр Сергій Лисенчук при підказці свого помічника призначив справедливий пенальті. Другий позитивний момент був зафіксований в матчі "Карпати" - "Шахтар", коли завдяки діям арбітра зза воріт Кутакова був зафіксований гол у спірному епізоді. Зате у двадцяти двох матчах додаткові арбітри або головні судді прийняли неправильні рішення "завдяки" таким ось підказкам.

 

- Чому так багато було допущено подібних суддівських проколів?

 

- По-перше, не було злагодженості в діях суддівської бригади. Наскільки я бачив, додаткові арбітри не могли взяти відповідальність на себе в прийнятті тих чи інших рішень. Це пов'язано, можливо, з рівнем їх підготовки, а також через психологічні аспекти: асистенти арбітра за воротами поступалися рефері в полі. А приймати кардинальні рішення у них просто не вистачало мужності. Ось і виходить, що головний арбітр розраховує на допомогу асистентів за воротами, але тямущих підказок від них не отримує. Якби асистентів арбітрів за воротами не було, рефері, мені здається, більш впевнено, чітко і, головне, самостійно приймали б рішення, знаючи, що вся відповідальність на них і ніхто їм не порадник в тому чи іншому епізоді.

 

- Виходить, експеримент з бригадою арбітрів з п'яти чоловік виявився невдалим і потрібно шукати інший шлях, щоб поліпшити суддівство?

 

- Нововведення себе не виправдало. Керівники клубів прийняли рішення далі не користуватися послугами помічників арбітрів за воротами, але чомусь Виконком ФФУ пішов на поводу у Колліни і на українському чемпіонаті будуть експериментувати і далі. У сусідній Польщі теж спочатку користувалися цим нововведенням, але вони навіть не дочекалися закінчення чемпіонату, визнали експеримент невдалим і в середині другого кола припинили залучати на матчі бригаду з п'яти арбітрів. З фінансів це ж теж накладно. Гаразд, якби це рішення хоча б себе виправдовувало. Але якщо воно тільки шкодить, то навіщо за це платити? У Росії спочатку хотіли ввести таке ж нововведення. Але там вирішили спочатку подивитися за досвідом українського чемпіонату, і тепер навряд чи погодяться. Сьогодні, вважаю, футболу можуть допомогти електронні пристрої або відеоповтори. Електронні чіпи в м'ячах - це дороге задоволення, а от про повтори спірних моментів можна було б подумати. Той же інспектор міг би на моніторі це все бачити і виносити остаточний вердикт у тій чи іншій ситуації. Але це так, з серії: мріяти не шкідливо. Сьогодні ми бачимо, що Блаттер не хоче рухатися в цьому напрямку, хоча, думаю, з часом відеоповтори з'являться. У багатьох видах спорту це вже запроваджено і дає позитивні результати.

 

- З іншого боку, практично всі центральні матчі, у тому числі і три - між "Шахтарем" і "Динамо" в нинішньому сезоні обійшлися без суддівських скандалів.

 

- Це і закономірно. Що стосується "гірників" і киян, то хоча команди і перебували десь по сусідству в турнірній таблиці, відстань в очках між ними була немаленька. Так що в очних протистояннях грандів у цьому сезоні вирішувалося значно менше, а якщо бути точним, практично нічого не вирішувалося. Але яким б не був розрив між цими суперниками, матчі все одно залишаться принциповими. Слава богу, що обійшлося без скандалів і додаткових розборок. Потрібно сказати, що й арбітри відсудили ці ігри дуже добре. У нас є певна група арбітрів, яка вийшла на рівень гри наших грандів. Їх не так багато, але вони є.

 

- Введення вікового цензу позначилося на якості арбітражу?

 

- На мій погляд, багато арбітрів ще могли б послужити футболу. На жаль, вони вийшли "за межі" у сорок п'ять років, але мені здається, що це рішення штучне і не зовсім правильне. Так, багато досвідчених арбітрів пішли, але на їх місце хтось повинен був прийти. Колліна знайшов, ким замінити, ввів в прем'єр-лігу молодих арбітрів. Але ми всі бачимо, до яких плачевних результатів це призвело. У нас раніше дозволялося судити до п'ятдесяти років. Можеш тягнути - працюй, а не можеш - тебе подякують, скажуть "спасибі, і до побачення". На мій погляд, Андрій Шандор, Олег Деревинський могли б ще попрацювати. Закінчує Віталій Годулян ... Євген Геренда - хлопець з Калуша - запросто міг якісно ще попрацювати. Але від цього нікуди не дінешся: віковий ценз ввели по всій Європі, так що в цьому питанні Україна не виняток. Ось тільки в нашому випадку на рівні суддівства це однозначно позначилося.

 

- Неодноразово, особливо наприкінці сезону з боку офіційних осіб та футболістів "Дніпра" звучали зауваження на адресу суддівства. Чи були насправді помилки арбітрів і чи можна говорити в даній ситуації про упередженість по відношенню до дніпропетровців?

 

- Не хочу говорити про упередженість. Скажу про помилки арбітрів, які працювали на матчах дніпропетровської команди. Це нещастя "Дніпра". Кажуть, допомагають сильним, але ж "Дніпро" теж - не слабка команда, а вийшло, що від арбітрів дніпропетровці страждали більше за всіх. Однозначно, "Дніпро" не дорахувався очок. Звичайно, вина арбітрів в цьому є, але винні й футболісти, які занадто бурхливо реагували на деякі рішення рефері.

 

- Але в даній ситуації, напевно, все ж саме арбітри більше провокували цих футболістів.

 

- Все правильно, але не можна відповідати на промах арбітра помилкою гравця. Якби рефері відповідали за свої помилки, вони б, можливо, менше помилялися і просто краще судили. А за свої помилки арбітри сьогодні не відповідають. Виходить, ти тут не призначив пенальті, або не зарахував правильний гол, все - в наступній грі ти в полі не судиш, а працюєш за воротами. Ну, добре, постояв за воротами, а свої 1000 доларів отримав. Так що ж це за покарання? Безкарність породжує вседозволеність, нікуди від цього не дінешся. Що стосується "Дніпра", мені, відверто кажучи, дуже шкода такі команди. Але в тих втрачених очках таки половина провини лежить на арбітрах, половина - на команді.

 

- Продовжуючи цю тему, напевно, можна згадати останній матч збірної України проти команди Чорногорії. Форвард "Дніпра" Зозуля не стримався, за що і був вилучений на останній хвилині першого тайму. Як вам сам арбітраж в цій грі?

 

- Після першого тайму всім здалося, що арбітр гру поламав. Видалення Зозулі було несправедливим. Якщо кого і потрібно було карати в тій ситуації, то обох футболістів жовтими картками. Адже спочатку правила порушив чорногорський футболіст, а вже потім була відмашка Зозулі. Та й вона за всіма канонами ніяк не тягнула на видалення. Максимум - це "гірчичник". Але яке велике діло психологія! Наші футболісти руки не опустили, а відіграли і за себе, і за того хлопця. Є приказка: "було б щастя, так нещастя допомогло". У другому таймі арбітр точно знав про свою помилку і відпрацював, вважаю, здорово. Судив принципово, не звертаючи уваги, хто вдома грає, а хто в гостях. Це до питання про упередженість та симпатії: і на високому рівні, як бачимо, трапляються у арбітрів проколи.

 

- Вилучення у другому таймі були справедливими?

 

- Так. У першому випадку, друга жовта на Ярмоленкові була стовідсотковою, а пряме вилучення на Едмарові - теж цілком заслуженим. Коли гравець стрибнув в ноги, як по-іншому можна було реагувати? Це і є принциповість. Думаю, наші арбітри всі дивилися цей матч, там було чому повчитися. Не потрібно слухати Колліну, коли він говорить - "давайте картки, давайте картки". Ось вони і роздають їх направо і наліво. Українські рефері, напевно - чемпіони Європи по картках. У нас, на жаль, дуже багато "профілактичних" карток. Але в той же час треба бути бути послідовними і лаконічними. У нас це роблять тільки одиниці.


www.sport.if.ua


09.07.2013 1605 0
Коментарі (0)

10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

1594
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1696
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

1683
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

4976 39
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1985 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

1383

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

242

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

572

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

734

Впевнено можна сказати, що з появою соцмереж  наш світ змінився. Він став трішки меншим, не виходячи з кімнати ми маємо зв'язок з найвіддаленішими куточками планети. Всі живемо в час швидкості та спрощення.

864
11.04.2024

Цієї неділі, 14 квітня, в Івано-Франківській громаді розпочне роботу новий комунальний ринок сільськогосподарської продукції.  

3496
08.04.2024

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

10063
02.04.2024

Одним з перших засіяли ярими культурами поля на Городенківщині, Коломийщині та Снятинщині.  

711
13.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

25945
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7570
02.04.2024

Два тижні поспіль щонеділі франківці та гості міста збираються на пікнік біля міського озера, щоб висловити протест проти будівництва церкви УГКЦ.   

765
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

942
13.04.2024

Які труднощі та виклики виникають при управлінні краєзнавчим музеєм "Бойківщина" Тетяни й Омеляна Антоновичів та як намагаються їх розв'язувати?

1267
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

207
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1093
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

709
02.04.2024

Українці розповіли, чи підтримують у другому читанні ухвалення Верховною Радою оновленого законопроєкту про мобілізацію.  

943