Карта злочинності в Україні: На Прикарпатті – злочинців менше, але хабарників - більше

 

КАРТА злочинності в Україні: серед україномовних – злочинців менше

 

На сайті ZLOCH.IN.UA в меню обираєш рік і вид злочину – карта показує ситуацію по регіонах України. Зеленим, жовтим, оранжевим, червоним позначені області за рівнем зростання злочинності.

Із заходу на схід і південь карта червонішає. Автор зазначає: на заході, та й там, де розмовляють українською, злочинів вчинюють менше. Мова, мовляв, - як синонім успіху. Про це інформує Gazeta.ua.

Так, 21-річний студент Роман Мельник із Червонограду, що на Львівщині, переміг у другому конкурсі-хакатоні SocialBoost: Open Data, темою якого було створення соціально корисних веб-проектів. З кількома приятелями-програмістами він склав кримінальну карту України.

Лідерами за цим показником є Крим і Севастополь, їх наздоганяють Запорізька та Дніпропетровська області. Донеччина не належить до п'ятірки за жодним із основних показників. Але це офіційні дані. Не переконаний, що всі злочини реєструють.

Найбезпечніше жити в Тернопільській та Івано-франківській областях. Водночас там один із найвищих рівнів хабарництва. Можливо, захід менш криміногенний, бо багато людей виїхали за кордон на заробітки. Також там більше сіл, а міста невеликі.

На заході й у центрі крадуть у півтора-два рази менше, ніж на півдні та сході. Найменше - у Франківській, Чернівецькій і Тернопільській областях. Лідирує Крим, особливо Севастополь, який у 20 разів криміногенніший за Тернопільщину. На Франківщині крадуть усемеро рідше.

Крадуть часто через безробіття. На заході люди, якщо не мають грошей, емігрують або працюють на городах. Мешканці південних регіонів - пасивніші, заганяють себе у рамки, коли вкрасти чи напасти – виправдано. Захід межує з європейськими країнами – є з чим порівняти, є куди тягнутися. Можна заробляти на прикордонній торгівлі. Склалася міграційна традиція: хтось із родичів був чи є за кордоном. У мене кілька дядьків у Сполучених Штатах, двоюрідна сестра і хрещена – в Італії, рідний брат – у США, найкращий друг до Лондона виїхав. Якщо запитати мого однолітка на cході країни, думаю, він такими міжнародними зв'язками не похвалиться.

На сході люди важко працюють, але їм треба, щоб хтось гарантував зайнятість. Західняки заповзятливіші. І ще грають роль заздрощі та рівняння на когось. Мій дядько в селі хоче бути не гірший за сестру, за сусідів, і це стимулює багато трудитися.

Кількість крадіжок корелює з картою голосування: «помаранчеві» — «сині». Зелені регіони на моїй карті – ті самі, що були «помаранчевими» на карті голосування під час виборів президента і парламенту. Ті, що в нас помаранчеві й червоні, на електоральній карті були «синіми».

Галичина і схід-південь «дружать» у категорії «злочини у сфері службової діяльності». Тамтешні чиновники однаково жовті, тоді як у центрі й на півночі країни – зелені. Там менше дають хабарів.

Тернопільська й Чернівецька області - останні за показниками злочинів, а за рівнем хабарництва – червоні. На Буковині міліція зловила на цьому в два з половиною рази більше людей, ніж у Києві. Однак це може свідчити про небажання боротися з хабарниками у столиці і промислових містах.

За кількістю злочинів, скоєних неповнолітніми, рекорд побила Житомирщина: на 100 тисяч населення – 36, на Кіровоградщині – 35.

Найменше ґвалтують на Тернопільщині. Пояснюю це високою релігійністю та відсутністю індустріальних міст.

Там, де більше розмовляють українською, менше злочинів, і навпаки. Кажуть: це тому, що схід урбаністичний і промисловий, а захід живе в селі та на заробітках. Я на калькуляторі вирахував середню кількість злочинів на тисячу осіб у Воронезькій і Ростовській областях Росії, які межують із Луганщиною та Донеччиною. Позаторік Ростовська область мала 13,2 злочину на тисячу осіб, Воронезька – 11,8, Донецька – 12,7, Луганська – 12,9, Запорізька – 13,9. Схід України в цьому аспекті є продовженням Росії. Воронезька та Ростовська області - менш промислові, ніж Донбас, а рівень порушень такий самий. Кількість злочинів на тисячу осіб на Львівщині – 6, Тернопільщині – 4,6, Івано-Франківщині – 4. Отже, мова таки має значення.

На Тернопіллі найбільша частка українців з-поміж усіх областей – 97,8 %, за даними останнього перепису населення. Далі йдуть Прикарпаття, Волинь, Рівненська та Вінницька області, за ними Львівщина з часткою українців 94,8 відсотка.

Кияни російськомовними будуть іще довго – таке у мене враження. Але 2030-ого року більшість, думаю, спілкуватимуться українською. Вона поширюватиметься зі зростанням заможності. Коли виникне асоціація: «Україна – це моя держава, і ми рухаємося вперед», тоді українську сприйматимуть як синонім успіху. Мова стане силою, через яку можна себе усвідомити, а зараз це лише елемент культури. Доки не підіймемо економіку, масові мовні зміни нереальні.

Вирішив зробити ще карту Києва: показати, в яких районах безпечніше. Даних по місту на офіційних вебсторінках міліції не було. Я прочитав Закон «Про доступ до публічної інформації» і подав запит до Міністерства внутрішніх справ. Попросив буквально все: о котрій годині скоюють злочини, кількість правопорушень, прив'язку до вулиць, розбивку по районах. Здивувався, що Троєщина – не найкриміногенніша. Станом на січень-квітень лідирував Печерський район. Тут на тисячу жителів 19,6 злочину, а на Троєщині – 9,1. Печерськ – це офіси, впливові люди, дорогі авто і квартири. Є що красти. На Голосіївський та Шевченківський райони припадають по 15 злочинів із гаком.

Хочу визначити проблемні вулиці. Патрулі розкидані по районах Києва однаково, а криміногенна ситуація всюди різна. Пости, які в центрі міста охороняють адміністративні будівлі, доцільніше перекинути у спальні райони. Можна визначити зв'язок між відсутністю освітлення і кількістю злочинів. Або: чи кіоски з продажу алкоголю, розбиті дороги, наявність парків та сміття впливають на рівень злочинності на конкретних вулицях, перехрестях, околицях. У Лондоні подекуди є таблички: «Обережно, тут крадії, замикайте дім». Це може відлякувати злодіїв.

За статистикою правоохоронців, більшість злочинів – майже чверть добової кількості – скоюють о першій ночі. Їх уп'ятеро більше, ніж о 24.00 і 2.00. Говорив про це з адвокатами. Вони припускають, що перестає працювати метро, а люди з роботи повертаються, розходяться вуличками – на них легше напасти.

З міліції дзвонили і запитували, чи задоволений їхньою інформацією. Повідомив, що виграв грант, тому спокою їм не дам.


04.07.2013 3951 0
Коментарі (0)

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

775
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2956
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1756
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2983
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2156
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2166

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

480

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

835

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

933

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2229
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5866
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29586
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11483 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1247
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1485
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23716
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1951
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43842 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

461
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1188
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1494
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2479