Олег Бахматюк: Україна для Китаю стає цікавою ресурсною територією, а в Європі немає аграрного сектора


 

Український аграрій-мільярдер Олег Бахматюк продає активи у США та розпочинає торгівлю з Китаєм. А за два роки планує вивести на Гонконгську фондову біржу свій холдинг UkrLandFarming - один з найбільших в Україні. Про це бізнесмен розповів на зустрічі з журналістами ще 29 березня у київському готелі Hyatt, про що LB.ua оперативно повідомляв раніше. Тепер ми публікуємо першу частину конспекту цієї зустрічі.

 

 

 

Фото: Макс Левин

 

 

Ми (UkrLandFarming, - LB.ua) були ініціаторами підписання угоди між Китаєм і Україною про можливість поставки кукурудзи. На базі нашої компанії була фактично зроблена вся інспекція від насіння до порту... Тривала перевірка 6,5 місяців - це самий короткий період в Китаї по інспекційних речах, бо перед тим перевіряли Аргентину 18 місяців.

 

 

Кон'юнктура ринку так склалася, що Україна для Китаю стає цікавою ресурсною територією. На базі цієї угоди Україна вже має перший крок – кредит на 3,5 млрд доларів США, 15-річний договір на 4 млн тонн зерна. Це важлива річ, яка однозначно вплине на ринки. Але важливий навіть не сам об’єм, а індекс інтересу. Моментально пішла реакція і Японії, і Кореї, одного з найбільших імпортерів, в першу чергу, кукурудзи, інших продуктів харчування. (...)

 

 

Ми бачимо дві речі, які надзвичайно важливі для аграрного сектору і для України в цілому. Перше: Китай заявляє збільшення урбанізації в два або три рази. Це обумовлено тим, що Китай має велику перевагу в світовому товаристві – це його робоча сила. Відповідно, він вимушений подвоювати, потроювати урбанізацію, що приведе до кратного збільшення імпорту зернових. Фактично Китай визнає, що буде одним із самих великих імпортерів зерна у світі... Вони прогнозують рівень імпорту на наступні 5-7 років до 56 млн тонн, з них до 70% - це буде кукурудза. Україна є унікальною територією по можливості росту виробництва цього продукту, і сама низька по ціні. Я думаю, що це оцифровується у реальних процесах фінансових ін’єкціях, в кредитах, в M&A (злиття та поглинання, - LB.ua)...

 

 

Це є дуже позитивно для України, тому що великі інвестиції в Україну - це запорука розвитку демократії, становлення правилам гри. Тому, що ми стоїмо на перетині інтересів. Тому, що Україна є домінуючим гравцем і по своєму географічному положенню, і по собівартості продукту як на ринках Близького Сходу, так і Північної Африки. Це район дуже важливий за рахунок того, що він консолідує близько 40% світового енергетичного потоку. І зараз, якщо додається ще Китай, то ми стаємо такою цікавою економічною територією, що однозначно перетворюється в політичні впливи і політичні можливості.

 

 

Дуже багато залежить від середовища самої України. Ми зараз проїхали по інвесторах, і перше питання не до сектору, не до компанії, а до самої території, до прозорості, до неврегульованості, непрогнозованості. Найстрашніша річ - це непрогнозованість. І я вважаю, що тут якраз преса є одним із тих найбільших чинників, які можуть цю непрогнозованість стримувати. (...)

 

 

Наша компанія декларує план побудови глобального гравця. Ми вийшли на ринки експорту - проекспортували 1,2 млн тонн, з них 80% власного виробництва. Це шоста позиція в Україні. Ми поставили собі план за два роки вийти на 3 млн зовнішніх продаж, десь на 50% власного виробництва. Цього року здаємо два великих власних елеватори в Полтаві, в Сумах. Найбільші фактично в Європі. Важливо, що ці елеватори можуть робити зерно американської якості (чого не так багато в Україні). Це дає можливість орієнтуватися на ті самі ринки Китаю, де Америка є домінуючим гравцем. Фактично доводимо наші потужності до 1,7 млн тонн, з них 1,2 млн тонн - з нових елеваторів. Компанія вийшла в перший раз на дебютний випуск євробондів (боргових паперів, - LB.ua).

 

 

 

Фото: Макс Левин

 

 

У США [наші боргові папери викликали] позитивні враження, але коли ми приїхали в Лондон, почалися проблеми на Кіпрі, де ми зареєстровані, і ми обвалилися в нуль. І знов набирали книгу (заявки на купівлю боргових паперів, - LB.ua) за три дні. Ми вважаємо, що в таких тяжких умовах це була доволі позитивна річ. Тим більше, що у нас зараз є можливість зробити й другий крок, дозволяють терміни. Я зараз їду на Близький Схід до Катарського інвестиційного фонду, і до Кувейтського, тому що вони зацікавлені.

 

 

Готовий відповідати на ваші питання.

 

 

- Пане Олеже, чи плануєте виводити UkrLandFarming на IPO (біржу, - LB.ua)? Як будете розвиватися фінансово, чи будете знов випускати євробонди, де будете брати гроші?

 

 

- Ми поставили план виходу на IPO за два роки. Тобто до кінця наступного року ми плануємо вийти на публічні ринки. Однозначно бачимо для цього Гонконг, тому що ми на цей рік запланували поставити 500-700 тисяч тонн кукурудзи в Китаї. Бачимо для цього всі передумови. І для Китаю важливо, якщо ти заходиш на його фінансовий ринок, щоб ти був присутній на його теренах. Тому це один з елементів стратегії, яку наша компанія буде втілювати. (...)

 

 

Вважаю, що мультиплікатор Гонконгу буде однозначно цікавий для українських аграрних компаній, адже він підтягне Лондонський мультиплікатор, який є надзвичайно низький. Євроскепсіс продовжиться, як мінімум, 3-4- роки, і однозначно він буде проектуватися і на Україну, адже Україна займає дуже невеликій сегмент у об’ємі фондового ринку Великобританії.

 

 

Компанія буде ще продавати бонди, щоб дійти до запланованої суми у $500 млн. Якщо навіть не вдасться, то всі "капекси" (капітальні витрати, від англ. capex, - LB.ua), що ми запланували на наступний рік, ми фінансуємо (у тому числі всі банківські процедури). Ми хочемо у цьому році побудувати три елеватори по 300 тисяч тонн, хочемо збільшити машинний парк. Тобто ми повністю йдемо у форматі своїх можливостей.

 

 

Євробонди прискорюють процес виходу компанії на зовнішні ринки. Якщо ми поставили ціль у три роки вийти на відповідний рівень продаж, то при скорішій побудові елеваторів ми це зробимо за два роки. Якщо грошей на це не буде, будемо прямувати у тому темпі, який запланували раніше.

 

 

- Ви кажете, що їдете на Схід. Це якраз йдеться про дорозміщення?

 

 

- Я їду по Сходу, бо це традиційно наші ринки. Якщо взяти 1,2 млн тонн, які ми поставили, то 50% - це ринки Близького Сходу, а 50% - це ринки Європи, переважно Іспанія. Фактично, ринки Сходу мають надзвичайно велику цікавість до зернової групи. Вони є другим драйвером після Китаю по росту імпорту, в першу чергу, зернової групи, і всіх напрямків продуктів харчування.

 

 

Сумістити приємне з корисним – чому ні? У мене хороші відношення з менеджерами цих фондів. Ми домовилися ще раз пройтися по всьому. Це моя така ініціатива. Що з цього вийде – подивимося.

 

 

Ми зараз публічна кипрійська компанія, і це нам заважає. Тому ми зараз думаємо про інші юрисдикції: англійську, голландську, якусь іншу. Але це швидко не робиться. Ситуація з Кіпром внесла невизначеність у роботу інвестора. Бо там змінювалися ці ставки податку від 10% до 40%, гроші не ходять. У мене є знайомий, який не може вивести кошти з Кіпру, бо там є спеціальна комісія, яка буде досліджувати ці кошти ще півроку. Багато торгових операцій велося через Кіпр. Навіть поставка тих самих зернових в Європу велася таким чином. Ми, слава Богу, не мали там ніяких рахунків, у нас все в інших місцях. Сподіваємося, що інші юрисдикції - Швейцарія, Англія, Німеччина - не будуть робити таких речей. Вони більш великі, це більш критично для світового товариства. Сам по собі випадок з Кіпром є безпрецедентний, особливо для європейського товариства, яке декларує правила гри у такому ніжному тонкому секторі, як банківський.

 

 

 

Фото: Макс Левин

 

 

- Щодо приватного розміщення. У минулому році ви казали, що якийсь приватний фонд може зайти у капітал UkrLandFarming.

 

 

- Ми і дальше знаходимося у процесі переговорів. Ми не виключаємо цього.

 

 

- Ви говорите про непередбачуваність. Невже від цього так сильно залежить бізнес?

 

 

- На 90%. Знаєте, є величезні доходи, коли добуваєш діаманти в Африці. Рівень затрат мінімальний, робоча сила коштує дуже дешево, але ти можеш не добігти з цими діамантами - тебе можуть застрелити.

 

 

В Україні треба зробити дві речі: перше – задекларувати стратегію, яку виконуватимуть. І тут не важливо яку саме, які будуть податки. Якщо брати якийсь прототип, який був до цього в Аргентині, в Бразилії 10-15 років тому назад, і щось подібне створити і задекларувати, і зробити. І більше нічого не треба робити. (...)

 

 

Єдиний сектор, за який можна говорити з МВФ, який збільшується, – це аграрний сектор. За п'ять років ми вийдемо на 80-100 млн тонн виробництва, на 70 млн тонн експорту і $200-300 млрд сash flow (грошовий потік, - LB.ua). Умовно. Більше ніякий сектор не дозволяє цього робити. Тому, якби я був на місці тих людей, що розробляють цей продукт, я би оцифрував сам ринок. (...) Я описав, яку компанію можна створити на державній землі, якщо маєш 2-4 млн гектарів. Наповнити її змістовими речами, технологіями. От що Бразилія зробила з Brazilian Foods. Вона фактично отримала інструменти впливу на зовнішніх ринках, не гірше від будь-якої нафтової компанії. І нам треба показати, сказати, що ось ця українська компанія умовно коштує $15 млрд чи $10. Якщо ця компанія займає 10%, то весь ринок коштує $100 млрд. Щоб повністю змінити ситуацію ринку, треба лише $30-40 млрд. Це щоб кардинально змінити ситуацію, починаючи від структури, закінчуючи технологіями і, навіть, вирішенням соціальних питань за рахунок розвитку тваринництва.

 

 

Будь-який інвестор усе прорахує, адже вони усі математики, вони за 45 хвилин приймають рішення. Це такий-собі "автомат по видачі грошей". Територія має бути стабільна, економіка повинна бути сприятлива, сектор повинен бути зрозумілим і напрямок - чітким.

 

 

Ми інвестуємо $40, а "оцифруємо" $200 млрд. Ми є надзвичайно привабливими. Ми повинні грати в світі по правилах своєї гри, бо ми, мені здається, робимо помилку, коли хочемо належати до "лівих", "правих", "зелених", "синіх"... У нас всі сповідують економічні постулати пострадянського простору, незалежно від політичної орієнтації. Ось в чому біда. Якщо ми хочемо інтегруватися в зовнішнє середовище, то ми повинні забути деякі речі. Якщо ми планово йдемо ринковою економікою.

 

 

Подивіться на той самий Китай. У них чисто ринкова економіка з елементами впливу на державні монополії. Не більше. Але фактично це на 80% ринкова економіка. Китай не впливає на ціну в своїй державі, Китай не монополізує ринок. Чому така важлива стратегія на 10 років Китаю? Бо її читають всі. Всі інвестфонди. Всі знають, що як написано, так і буде зроблено. Фактично, уже з першої публікації ще не створений ресурс починає приносити дохід державі. Тому що люди впевнені в стабільності.

 

 

Такі речі як на Кіпрі… Кіпрської банківської системи вже немає, ви самі про це знаєте. Ніяка нормальна людина найближчі 10 років не буде туди вкладати гроші. Якщо й буде, то це будуть ті самі кіпріоти, але їх вже не така велика кількість, це буде маленька банківська система, система розрахунку всередині держави.

 

 

Ми там напряму не постраждали. Але все одно ми хочемо йти звідти. Хоча вони й декларують, що сприятимуть юридичним особам. Але я вже дав завдання на сьогодні, щоб шукали інші юрисдикції, тому що я не впевнений в цій території. Бо завтра раптом приймуть якийсь податок у 50% з cash flow компанії, бо вона кіпрійська. І нічим це не буде обґрунтовано: ні міжнародними угодами, нічим іншим.

 

 

 

Фото: Макс Левин

 

 

- Чи будуть створені спільні підприємства з китайцями?

 

 

- Будуть створені два спільних підприємства. Одне - з виробництва насіння з найбільшим китайським виробником. В чому проблема і в Китаї, і в Європі щодо вирощування насіння, так це просторова ізоляція. Насіння, фактично, постійно мігрує по території компанії і лише за рахунок цього вона може існувати. Окремо цей бізнес дуже важко собі уявити. В Європі він, наприклад, дуже дорогий, тому що ти мусиш платити, якщо ти сієш кукурудзу, то на 3-4 км у тебе має бути посіяна кукурудза. Якщо ти сієш соняшникове насіння, то це має бути взагалі 10-20 км, що робить неможливим роботу людей навколо. І ти мусиш компенсувати їм великі кошти... У Китаї така ж ситуація за рахунок росту продуктивності. Вони шукають інші території для вирощення насіння. Ми зараз з компанією "Монсанто" працюємо, бо є її основним партнером в Україні по вирощуванню насіння... Не першого покоління, не наукового, а вже як виробники самого насіння. Китай в цьому плані цікавий, тому що він дуже сильно прорвався, він має величезні свої можливості і працює вже 15 років. Що у нас вийде з цього, ми ще не знаємо.

 

 

Другий напрямок – це засоби захисту рослин, де ми є дистриб'юторами. Це такий вже процес торгової співпраці, ніж виробничої. Китай є найбільшим виробником активної речовини засобів захисту рослини, активно шукає ринки збуту і хоче знайти нові ринки збуту. А тут багато залежить від сертифікації, термінів, внутрішніх моментів, які ми допомагаємо нашим китайським партнерам пройти. Ми сподіваємося вже за рік-півтора вийти на ринок з цими товарами.

 

----------------------------------------------------

 

 

Бахматюк: "В Європі немає аграрного сектору". Ч.2

 

"Кукурудзяний король" Олег Бахматюк розповів журналістам про свій бізнес. Першу частину його розповіді ми оприлюднили на минулому тижні. Читайте другу частину: про вихід компанії UkrLandFarming на нові ринки, банкрутство підприємства Бахматюка у США та відносини з українською владою.

 

 

 

Фото: Макс Левин

 

- Чи цікавить вас покупка землі в інших країнах?

 

- Не цікавить однозначно. Коли об’єднався UkrLandFarming, він склався з п’яти різних компаній, шоста – "Авангард"... Цей елемент росту є надзвичайно важким. Це треба пережити, і ризик був доволі високий, адже це різні ментальності, різні люди, різні економічні підходи, різні команди... Я сам по спеціальності не агроном, а фізик. Моє завдання організувати модель управління, структуризацію, зовнішні ринки і стимуляцію мотиваційних напрямків в людей. Вважаю, це вдалося. Сьогодні UkrLandFarming - це 600 населених пунктів, 22 регіони України, 30 тис. людей, які працюють в піковий період, 22 тис. – в стабільний період, 197 тис. договорів. У нас тільки 386 юристів працює, які постійно підтримують цей процес.

 

- Нащо вам Китай? Може, простіше було б вийти на ринки ЄС?

 

- Я вас розчарую: в Європі немає аграрного сектору. У Франції майже 88% дотацій, якщо щось виросте. Чому для України закриті ринки Європи? Тому що, фактично, дотація там доходить до 80-90%. Для них це просто вирішення питання безробіття. Плюс це не єдиний ринок, а 27 юрисдикцій, 27 регуляцій, 27 бачень...

 

- Що сталося з вашим заводом з переробки курятини у США?

 

- Це мій головний біль. Не треба було прислухатися до американських радників. Треба визнати, це не зовсім вдала інвестиція. Компанія заплатила 25 млн доларів США [за цей актив у 2011 році]. По підрахунках аналітиків, через 8 місяців мав ринок відновитися. Але він від досі не відновився. Весь цей час ми фінансували актив і витратили в цілому 55 млн доларів США. Ми не маємо боргів, але стали там в центрі репутаційного скандалу... Поставили завод на продаж. За скільки продамо – за стільки продамо. Ми підемо з того ринку, зафіксуємо збитки.

 

- Але ж місцеві фермери вимагають від вас повернути гроші через суд.

 

- Ми оголосили банкрутство, щоб закрити повністю цей процес. США – це країна юристів. Там, якщо ти виграєш один процес, почнеться другий. Ми не хочемо у цьому брати участь. Банкрутство - це вирішення питань...

 

Акціонер - як сильна сторона компанії, так і її слабка сторона. Ми купили компанію "Райс" (зараз це частина UkrLandFarming, - LB.ua), в той самий час купили банк VAB. Перша інвестиція була вдалою, друга - не дуже. Ми цей банк стабілізували, поборолися з неплатниками. Думаю, що 1,3 млрд гривень заборгованості повернули різними методами... Планували зробити з нього аграрний банк у 2010 році. А вийшло, що це чисті збитки. Тобто я як акціонер, приймаю і правильні рішення, і помилкові.

 

 

Фото: Макс Левин

 

Але стратегічно ми розвиваємося суперправильно. Коли я півтора роки тому їхав у Китай, мені поважні люди казали, що на цей ринок неможливо пробитися. Тоді нас питали у Китаї: "Україна? Це де? Це частина Росії?". А зараз у Китаї про Україну значно більше знають. На з'їзді Компартії Китаю (а це дуже важливо) про Україну казали, що це пріоритетна країна. Ще у цьому переліку Аргентина, Бразилія, Штати. Це сигнал китайської влади всім фінансовим установам, в тому числі, і приватному сектору. (...)

 

- Які ваші прогнози по цукру та м'яса?

 

- Прогнози не найкращі. Ми зараз маємо два варіанти: перше – це 50% зниження виробництва, бо профіцит. Другий варіант – це 100% зниження виробництва.

 

Зараз в нас два цукрових заводи працюють - немає сенсу. У минулому році виробили 230 тис. тонн, це друге місце після "Астарти". Ринок сьогодні надзвичайно профіцитний, регульований зовнішніми квотами. Тому ми навряд чи можемо конкурувати з тростинним цукром на зовнішніх ринках... Ринок просто валиться... Мені здається, що рівень виробництва цукру буде на рівні 1,6 – 1,7 млн тонн, щоб збалансувати той залишок, який є на сьогодні. ... Але цукрові заводи ми продавати не будемо.

 

Що стосується ринку м’яса, то ми були найбільшим експортером яловичини у Росію останні п'ять років. Але за рахунок постійних перевірок та закриття нашіх заводів, ми повністю пішли з російського ринку. Бо нам трошки важко відкривати ці дозволу і через місяць по чиїйсь заяві воно знов закривається. По-перше, це дуже накладно з різних причин. По-друге, той ринок не на стільки маржинальний, щоб за нього так аж боротися. А по-третє, ми постійно в цьому цетноті, і ми зорієнтувалися на внутрішньому ринку. Однозначно, це спонукало закрити низку підприємств. Займаємо 16,2% українського ринку яловичини на сьогодні.

 

 

Якщо буде проект на зовнішні ринки, то треба йти на Європу, де на 40% дорожче яловичина. А це потребує величезних "капексних" вливань (капіталовкладень, - LB.ua) у перші три роки. Технічний момент виробництва від закупки племінної худоби до отримання перших коштів – десь близько 1340 днів. Тобто такий "капекс" не може собі дозволити навіть суперкрута компанія, це мусить бути якась підтримка: чи державна, чи пільгова.

 

 

Фото: Макс Левин

 

У нас є розрахунки по проекту на 20-30 тис. голів, це ми говоримо про 2-3 млрд грн, які треба вийняти з бізнесу на 8-9 місяців. Фактично три роки ти тільки платиш відсотки, і лише після цього виходиш на ринок.

 

Набагато ефективніше будувати елеватор, порт, йти в технології, купляти машинний парк. Тому що це віддача в 1,5-3 роки. (...)

 

Я вам скажу відверто, що я будую. Я будую глобального гравця, ресурсну компанію, Food Index Company. Два основних інгредієнта – це протеїн (яйце) і кукурудза. Це два основних драйвери, котрі будуть забезпечувати ріст економічних величин компанії і попит на зовнішніх ринках. Ми рухаємося на Близький Схід, у Північну Африку і на ринки Азії, де Китай є домінуючим гравцем. (...)

 

Вважаю, що кошти бюджету треба поділити на дві частини. Перше: стимуляція банківських відсотків, що дає нам мультиплікатор. Це і стимуляція економіки, і зменшення рівня корупції, бо банки беруть ризик на себе і все перевіряють. Друге: гроші треба направити на стимуляцію тваринництва. Умовно, якщо додавати 1 млн худоби на рік, то 5 млн худоби за наступні 5 років дали б це мінімум 1,5 млн робочих місць. З 30% населення, яке живе у сільській місцевості, тільки 25% працюють. Інші живуть від доходу від оренди землі та соціальних дотацій.

 

- Які у вас відносини з владою? Часто перевіряють? Повертають ПДВ?

 

- Як ви думаєте? 600 населених пунктів, 360 юридичних осіб, 390 юристів. З владою ми працюємо постійно. ПДВ по-трохи повертають.

 

Заборгованість є, але невелика. Насправді ми не такий великий експортер. По зерну немає ПДВ, по яйцю було 120 млн доларів США експорту у минулому році. Ми експортуємо зараз трохи більше, але це не та цифра, яка є для нас критичною. Але ми за кожну копійку боремось. (...)

 

 


17.04.2013 1172 0
Коментарі (0)

22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1058
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2443
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2068
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2108
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6411 57
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2404 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

271

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1092

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1131

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1336
23.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

215
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

550
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

2010
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26451
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

510
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10413 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7951
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

494
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

354
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

509
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

581
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1526