Папа "з краю світу"

 

Європа більше не пуп католицького світу. Це поки що найголовніший висновок, який можна зробити з рішення конклаву. Католицьку церкву — найбільше у світі наддержавне об'єднання, куди входить понад мільярд населення планети, розсіяного по всіх частинах світу, — очолив представник "третього світу". Людина, яка ходить пішки або користується громадським транспортом, вилучила розкіш зі свого життя й взяла ім'я святого-жебрака. Багато хто називає це скромністю. Але стосовно кардинала це, напевно, не зовсім відповідне слово. Незручно жити розкішно в бідній країні.
І не треба. 

 

Кажуть, цього можна було очікувати — в Латинській Америці католиків більше, ніж у Європі. Але ж річ не в цьому — це ж не вибори "президента всіх католиків" більшістю їх, католиків, голосів. Це декларація всесвітності Церкви, яка спочатку вийшла зі своєї середземноморської колиски (два поспіль папи не були італійцями), а тепер покинула свою європейську "дитячу кімнату". Якщо наступним Папою стане африканець — це, можливо, здивує, але вже точно не стане шоком. 

 

Основна сила Католицької церкви справді не в Європі, де розташована держава Ватикан. Європа — осередок її проблем. Це тут, у своїй колисці, Церква втрачає вірних, зяє порожніми просторами храмів, а на сторінки ЗМІ потрапляє здебільшого у зв'язку з новим скандалом. Це тут перебуває потонула в корупції римська курія. Це тут функціонує Банк Ватикану (Інститут релігійних справ), постійно підозрюваний у махінаціях. Це тутешні ліберали атакують Святий Престол вимогами "переглянути доктрину". Це тут розгортаються гнітючі картини занепаду, й можна повірити, що католицизм доживає останні дні. 

 

Акценти змістилися — змістилися вже давно, просто ми це тільки тепер помітили. Католицьке життя вирує зовсім на інших широтах — на периферії, "на краю світу", як пожартував новий понтифік. Там не стоять пусткою храми, там відбувається богословський пошук і виникають масові християнські рухи. Напевно, це природно — надто благополучні й ситі європейці просто не мають потреби шукати розради в Христі. Європа впевнена, що саме вона разом зі США вершить долю світу. Але не вона, а "периферія" дала світу нового Папу — людину, якій вірять і чиїм настановам підпорядковують своє життя 1,2 млрд жителів планети.

 

Треба сказати, що рішення на користь кардинала Буенос-Айреса Хорхе Марії Бергольо було сюрпризом для всіх, хто стежить за політикою всередині Ватикану. Іноді я їм заздрю — колегам-ватиканістам. Адже політика Римської курії — справжній детектив із глибоким історичним корінням і географічними перспективами, з тисячолітньою традицією інтриги, на тлі якої інтриги сучасних політичних еліт виглядають як слонячий балет на сцені Большого театру. І ставка в цих іграх — не конкретний і матеріальний мішок грошей або барель нафти, а влада над мільярдом душ і умів. 

 

Чи мусимо дивуватися, що жоден прогноз експертів і журналістів про особистість і "партійну належність" нового Папи — вже вкотре — не збувся? У жодному списку "папабіле" на цих виборах кардинал Бергольо не фігурував. Загалом, багато хто чекав реваншу "італійців" — італійських кардиналів, близьких до Римської курії й конкретно до держсекретаря (тепер колишнього) кардинала Тарчізіо Бертоне, який набув величезної влади у Ватикані в період понтифікату Бенедикта XVI. А тут він мав можливість провести конклав швидше, не очікуючи традиційних днів жалоби, що могло завадити прибути на конклав багатьом "периферійним" кардиналам. На думку ватиканістів, Папа Бенедикт перед своїм відходом зробив усе, щоб перешкодити своєму меткому помічникові втілити його плани: призначив кількох нових кардиналів-неіталійців і встановив мінімальний строк підготовки до конклаву. 

 

Проте фаворитом усе одно вважався кардинал-італієць Скола. Але підтвердилася приказка: той, хто входить на конклав Папою, виходить кардиналом. 

 

Утім, назвати кардинала Бергольо геть несподіваною людиною на папському престолі язик не повернеться: він був одним із фаворитів минулих виборів і поступився тільки лідерові — кардиналові Ратцінгеру. 

 

Особистість нового Папи сповнена сюрпризів. Неєвропейське походження — тільки один з них, найочевидніший. Ще однією несподіванкою став його похилий вік — багато хто зі спостерігачів очікував "молодого Папу". Папі Франциску 76 років (Папа Ратцінгер, коли сідав на престол, був усього на два роки старший). Отже, кардинали порушили традицію чергування тривалих і коротких понтифікатів. Що може означати прихід другого поспіль "перехідного" Папи? 

 

Можливо, кардинали так і не дійшли єдиної думки ні про особистість людини, яка могла б задовольнити всіх на папському престолі, ні про завдання, які треба вирішити Церкві в найближчому майбутньому. Тоді нинішній конклав — це просте продовження минулого. Папа Ратцінгер "зламався" і пішов з поста, а його місце зайняла людина, яка мала другий результат на тих же виборах. Тобто Папа Бергольо виступає дублером Папи Ратцінгера. У цьому разі його функція — просто тримати престол, поки кардинали не намітять підходящого кандидата в папи. 

 

Та, можливо, є цікавіше пояснення вибору конклаву: новому понтифікові визначено роль крутого реформатора. У цьому випадку нетривалість понтифікату дасть змогу подивитися, як підуть справи, і, за потреби, наступний Папа або підтримає реформаторський курс свого попередника, або, навпаки, швиденько згорне невдалий експеримент. 

 

На користь другого варіанта свідчить те, що новий Папа — з єзуїтів. Цей орден славен саме тим, що його представники з готовністю, без розмов бралися за будь-які справи, потрібні в цей момент Церкві, — святі, брудні, безнадійні, — і доводили їх до повної перемоги. Або до катастрофи. 

 

Власне, експеримент уже розпочався: перший Папа-неєвропеєць прокладає шлях решті представників "молодих" католицьких світів. 

 

Ще одним сюрпризом стало ім'я, обране папою, — Франциск. Причому, щоб не виникло сумнівів, відразу було зазначено, що зроблено це на честь Франциска Ассізького — чи не найпопулярнішого й найсимпатичнішого католицького святого. Простота життя, що вже стала притчею во язицех, і скромність нового понтифіка цілком співзвучні образу святого Франциска. А отже, можна припустити, що ідеали нового Папи лежать в царині не "політичного католицизму", а раннього християнства — простота й готовність іти назустріч людям із Благою Звісткою. Як каже сам новий Папа: "йти проповідувати на вулицю, хай як це ризиковано". 

 

У цьому немає нічого дивного, якщо взяти до уваги походження понтифіка. Християнство в Латинській Америці, як і раніше, заражене "теологією звільнення". Попри те що це вчення було поставлене під сумнів (а окремі напрями прямо засуджені) Святим Престолом. Деяким течіям цієї теології справді властива "хвороба лівизни", що не могло здобути симпатій ні в Папи Войтила, ні в глави Конгрегації з догмату, а потім і Папи Ратцінгера. Але ідеї цієї теології не зводяться до самої лише "лівизни". Це передусім ідея "християнства прямої дії" — тобто прагнення змінювати світ тут і зараз за "християнськими лекалами". 

 

Кардинал Бергольо не був чужий ідеї активної участі християн у громадському та політичному житті. Також він відомий критикою соціальної несправедливості, яка вкоренилася в сучасному світі, що належить багатим. Можливо, свою роль у цьому відіграло пролетарське походження: Хорхе Бергольо — син залізничного робітника. Але, скоріше, річ у тому, що новий папа — виходець із "пригнобленого народу". Папу Франциска вже називають "Папою бідних". Це могло б прозвучати натягнуто, якби йшлося про Папу-європейця. Але Папа Франциск — латиноамериканець. Якщо в Європі Католицька церква історично була частиною "багатого" класу, то в Латинській Америці — це церква бідних. Не тому навіть, що "такий її вибір", а тому, що багатство обійшло цю частину світу стороною. 

 

Втім, більше, ніж політичні уподобання, публіку цікавить ступінь консерватизму нового Папи. Власне, його вже назвали "новим консерватором на Святому Престолі". Але що розуміють у цьому випадку під "консерватизмом"? Якого Папу визнали б як "ліберала"? Ви справді вважаєте, що Католицьку церкву очолить людина, яка дозволить вінчати одностатеві пари? Або вітатиме адюльтер як прояв "вільного кохання"? Або визнає аборт "звичайною медичною операцією"? Навряд чи хоч хтось із пап візьме на себе не сміливість навіть — зухвалість — заявити, що гріх більше не гріх. Але ж саме це потрібно, щоб не бути "консерватором" в очах нинішніх "борців за лібералізм". 

 

Цікаво, що ступінь папського "консерватизму" визначають європейські й американські ЗМІ для своїх читачів, більшість з яких не має глибокого зв'язку з Католицькою церквою. Можливо, з такого погляду новий Папа справді консерватор — адже він напевне не визнає одностатевого шлюбу, а це, здається, тепер основний "тест на лібералізм". Але ж не гомосексуалізмом єдиним вимірюється широта поглядів. З точки зору католика — а надто того, котрий живе далеко від кордонів "багатого" світу, — новий Папа аж ніяк не видається відсталим ретроградом. У тому, що стосується уявлення про гріх, новий Папа не більше й не менше консерватор, ніж будь-який католик-практик і взагалі християнин. 

 

Папа — лідер саме католиків, він зобов'язаний сповідувати християнство, а не модні в малій (нехай багатій і сильній) частині світу погляди. Тому не варто чекати від нього "ліберальних сенсацій". Папа Франциск навряд чи стане переглядати шкалу моральних цінностей, тим більше — переписувати католицьку доктрину, паралельно редагуючи Декалог з Нагорною проповіддю. Перед ним стоять більш реальні й насущні проблеми Церкви — від розширення й активізації місії у світі до таких "вузькоцерковних" прикладних питань, як целібат священиків або розширення можливостей для жінок (крім рукоположення, зрозуміло, оскільки це було б революційним рішенням, а революції в Церкві майже завжди призводять до розколу).

 

Ще одним сюрпризом може стати поворот у відносинах у трикутнику Рим—Київ—Москва. Папа-аргентинець може виявити значно менше інтересу до діалогу з Москвою, ніж два його попередники — Папа-поляк і Папа-німець. Претензії Москви до самого існування "уніатів" він сприйматиме значно спокійніше. Особливо зважаючи на те, що новий Папа знайомий з українцями-греко-католиками не з чуток: він був єпископом-ординарієм для католиків східного обряду Буенос-Айреса. Тобто й для української діаспори, яка в Аргентині чимала. Для повноти картини нагадаю, що верховний архієпископ Святослав Шевчук, перш ніж очолити УГКЦ, був єпископом саме в Аргентині й знайомий із нинішнім Папою особисто. 

 

Ґрунтовне знайомство цього "Папи з заокраїнного Заходу" зі східними церквами символічно довершує образ "периферійного понтифіка". Перед конклавом багато спостерігачів указувало на те, що східні церкви — насамперед східноєвропейські — залишилися без своїх представників-кардиналів через розрив поколінь: старі кардинали досягли 80-річного порога, а молодих іще не встигли призначити. Але вибір саме кардинала Бергольо може гарантувати східним церквам достатньо папської уваги. "Периферія світу", де перебуваємо й ми разом із переважною більшістю населення планети, можливо, за нового понтифікату стане трендом. 

 

Катерина Щоткіна,

Дзеркало тижня. Україна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:                  

Філарет вважає аскетизм і скромність новообраного Папи Франциска "показними перед людьми"

Що чекає на Церкву за правління нового понтифіка Папи Римського Франциска?

Новим Папою Римським став архиєпископ Буенос-Айреса кардинал Бергольйо (поновлюється, фото, біографія)

Гдава УГКЦ добре знайомий з новообоаним Папою Римським та вважає його глибокими інтелектуалом

Новий Папа – активний борець із гомосексуалізмом та абортами

Новообраний Папа Римський Франциск І з балкону Собору Св. Петра відпустив гріхи всім телеглядачам і присутнім на площі

У Ватикані обрали нового Папу Римського (доповнено)

Quo Vadis, Francis? Новий Папа — друг України! Цікаві факти про Папу Франциска I

Папа Франциск очистить церкву і почне духовну війну проти лібералізму?


Коментарі (1)

Марія 2013.03.19, 11:22
Не відносімся до ПАПИ споживацьки_ не чекаймо від нього Патріархату і якихось особливих стосунків. Молімось за його безпеку, бо він потрібний усім бідним і абсолютно не потрібний всім тим, які не сповідують його життєві принципи, в тому числі у великій мірі і Ватікану.
09.01.2025
Тетяна Ткаченко

Чому люди досі соромляться говорити про секс, що робити, якщо у стосунках виникли труднощі та як зрозуміти власні потреби, журналістка Фіртки розпитала у сексолога Володимира Тріща. 

581
07.01.2025
Тетяна Дармограй

Про сфери, в яких найчастіше шукають працівників, рівень заробітної плати, збільшення жінок у традиційно чоловічих професіях, співпрацю із роботодавцями, гранти та які професії будуть у попиті після війни, поспілкувались із директором Івано-Франківського обласного центру зайнятості Василем Цимбалюком.

1998
27.12.2024

На Івано-Франківщині, зокрема у Ворохті, Яремчі та Татарові, 27 грудня 2024 року військовослужбовці ТЦК та СП разом з поліцейськими проводять заходи оповіщення.    

33347
21.12.2024
Олег Головенський

На «Порталі місцевих податків Івано-Франківської громади» відтепер можна довідатися про заборгованості мешканців Івано-Франківська по податках на житлову та нежитлову нерухомість, на землю, борги за оренду землі та мінімальне податкове зобов’язання.  

2240
16.12.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Різдва Христового, журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2978
12.12.2024
Діана Струк

Про навчальний процес, наукові досягнення, мобілізацію, обсерваторію на горі Піп Іван та перейменування університету Фіртка поспілкувалася з в. о. ректора Прикарпатського національного університету, професором Ігорем Цепендою.

5044 9

В час надскладних труднощів в житті, люди шукають підтримки у надприродних явищ та відповіді на свої питання. Хтось знаходить їх в релігії, а хтось чекає певних знаків у повсякденному житті чи намагаються тлумачити сновидіння аби знайти відповіді там. 

356

Щороку конспірологічно-схвильована публіка в очікуванні чергової обкладинки-прогнозу «ротшильдів» на наступний рік. Цього разу обкладинка The Economist виглядає так.

1117

Війна в Україні завдає величезної шкоди не тільки людям, а й природі. Як російська агресія впливає на довкілля і що ми можемо зробити, щоб це змінити – проаналізуймо далі.

725

Безсумнівно  Новий рік є абсолютно світським святом, але так було не завжди. В різноманітних культурах та народах Новий рік був міцно пов'язаний з релігією.

932
09.01.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

221
04.01.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

522
02.01.2025

Уряд розподілив між бюджетами громад субвенцію 2,83 млрд грн на харчування учнів початкових класів у 2025 році.  

600 1
08.01.2025

Сьомого січня 2025 року в селі Космач віряни двох церков святкують різні свята — Різдво Христове та Собор святого Івана Хрестителя.  

1089
06.01.2025

Перед водосвяттям виступали місцеві творчі колективи, які вітаннями та піснями долучили іванофранківців до святкування Богоявлення Господнього.  

920
04.01.2025

В Івано-Франківську п'ятого та шостого січня з нагоди Хрещення Господнього у храмах відбудуться святкові богослужіння та йорданське освячення води.  

1006
01.01.2025

Такі відвідини однієї парафіяльної сім’ї перед спільним подячним молінням — це традиція, яка триває вже 12 років. 

782
04.01.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

30156 1
09.01.2025

Верховна Рада заборонила «джипінг» у заповідниках та національних парках.  

827
07.01.2025

У всіх регіонах України ситуація досить подібна і баланс довіри-недовіри — позитивний.  

3792
06.01.2025

Президент також наголосив на важливості того, аби Європа мала голос.

443
02.01.2025

Європейський Союз готовий до припинення транзиту російського газу через Україну з першого січня.  

480