Ще в четвер у політичних розкладах України все здавалося ясним: президент і міністр внутрішніх справ ведуть війну один з одним, в якій НАБУ допомагає Петру Порошенку, тому на світло і виплила справа про рюкзаки 2015 року, через яку син Арсена Авакова добу провів у СІЗО.
Але в п'ятницю все різко змінилося: з ранку стало відомо, що НАБУ веде розслідування щодо закупівлі бронетехніки Держприкордонслужбою у президентській "Кузні на Рибальському" (колишній "Ленінської кузні") за завищеними цінами. Причому сума збитку для держави - 40 млн гривень - істотно вище, ніж в ситуації з рюкзаками, пишуть Вести.
Після такої новини всі звичні шаблони були розірвані. Правда, Аваков попереджав напередодні, що його відносини з президентом - це зовсім не клубок інтриг з "Карткового будиночка", але йому цілком прогнозовано ніхто не повірив. Тому що йому вже взагалі мало хто вірить, а в те, що стосується "міцної дружби" міністра внутрішніх справ з главою держави, - не вірить навіть його власне оточення. Однак справа "Ленінської кузні" змусила задуматися над тим, що в даному випадку Авакова, можливо, варто було послухати.
Що ж сталося? НАБУ зробила запит до Солом'янського суду про дозвіл на виїмку документів "Ленінської кузні" за підозрою в тому, що ціна бронетехніки завищена. Тобто, як сказав глава НАБУ Артем Ситник, все ще зовсім на початковій стадії - немає звинувачення, є тільки підозра. І вона виплила тому, що реєстр судових рішень - у відкритому доступі.
Ситник намагається представити ситуацію таким чином, що НАБУ не хотіла розголосу, і взагалі - йде звичайна рутинна робота по перевірці підозр. Так само, як і у випадку з сином Авакова, звичайна справа з підозри перейшла в стадію звинувачення, тому обшуки і затримання - але ніякої політики.
Однак все це не дуже співвідноситься з тим, що обидві ситуації сталися ще в 2015 році. І набагато більше схоже на ситуацію, коли НАБУ в потрібний момент витягає козирі з рукава і починає ними бити.
Шукай кому вигідно
Ситуація з сином Авакова виглядала таким чином, що президент дав відмашку і полетів до Саудівської Аравії, щоб створити ілюзію непричетності. Але ж могло бути й так, що відсутністю Порошенка дійсно скористалися, щоб почати атаку на главу МВС. Причому так, щоб той повірив (а той, схоже, спочатку повірив), ніби ноги ростуть з Банкової.
Ситуація з броневиками Порошенка виглядає ще підозріліше. Тут ще немає ніякої доказової бази, але звинувачення вже потрапило в інтернет - і завдяки громадській думці фактично стало доведеним. Але хіба НАБУ не знала, що реєстр судових рішень знаходиться у відкритому доступі і стане надбанням інтернету?
Виходячи з цього, можна не сумніватися в тому, що відомство Ситника усвідомлено організувало "злив", мета якого - дискредитація президента. Звідси виникає питання: за кого ж все-таки грає НАБУ?
Відповідь можна отримати, якщо зрозуміти, кому вигідна дискредитація президента саме зараз. А зараз ми маємо затихання "МіхоМайдан", що знаходиться перед датою 7 листопада - важливою не тому, що сторіччя Жовтневої революції, а тому, що Верховна Рада збереться після двотижневої перерви. І, хоча навряд чи варто очікувати масового мітингу, дискредитація президента і "Народного фронту" однією і тієї ж темою (корупція на обороні) здатна привести під парламент найнебезпечнішу для влади категорію протестуючих - ветеранів добровольчих батальйонів. На чолі з "Донбасом" Семена Семенченка, який вже там.
В принципі, зв'язок НАБУ з "єврооптимістами" і командою Міхеїла Саакашвілі - не новина. Але ніхто ніколи не розглядав їх як політичну силу, здатну самостійно кинути виклик владі. Самостійно - в сенсі без союзу з впливовими партіями всередині України (за виключенням не найвпливовішої "Самопомочі").
У плані повної самостійності цієї "третьої сили" ніяких ілюзій немає: вона сильна саме тим, що за її спиною - Сполучені Штати. Які явно розчарувалися в нинішній владі, і питання тільки в тому, що відбувається зараз, - тиск на неї або початок процесу її заміни.
Загроза провалу здатна об'єднати Порошенка і Авакова. Однак, що вони можуть протиставити "агентам американського імперіалізму"? Відправити "Азов" на штурм НАБУ? Так на це може зважитися тільки той, хто має можливість емігрувати в Москву. Влаштувати індивідуальний терор? Так американським детективам не повісиш на вуха локшину у вигляді "російського сліду". Парадокс, але, маючи майже повну влади в країні, Порошенко і Аваков навіть разом безсилі що-небудь зробити з маленької опорною базою Вашингтона.
Сідаючи на голку американської допомоги і своїми руками знищуючи російську альтернативу, нинішня влада не прорахувала всіх наслідків. І тепер у неї тільки два виходи: або дослівно виконувати всі приписи спецпредставника Держдепу Курта Волкера, або пакувати речі і шукати країну, яка їх погодиться прийняти. Якщо, звичайно, така взагалі знайдеться.
Джерело: АНТИКОР