За вхід в НПП взяли 20 гривень, або Як турист мандрував високогір'ям Верховинщини

 

 

Мій шлях пролягав в малолюдне село - Перкалаба, - розповідає гість Верховинщини про свої враження на форумі eurotourist.club.

 

Зліва хребет Чорний Діл, а майже під селом натрапив на симпатичний водоспадик. В Перкалабі ріки Перкалаба та Сарата зливаються і дають початок Білому Черемошу. Власне, тут він ще не сильно білий:) Також село знамените наявністю сірчистого джерела, специфічного такого на смак.

   

Через кілька кілометрів буде шлюз кронпринца Рудольфа, він же кляуза Перкалаб. Особливістю є наявність доволі великого водного дзеркала. Хоча власне ця кляуза вразила мене найменше. Наступний крок - стрімкий підйом на хребет Прелучний. На одноіменній полонині пасуться коні та корови. Неподалік була штольня, однак наразі вона практично повністю зруйнована. Полонина Василькова запам'яталася високими травами, а урочище Когутарки розбитою грунтовкою. От тут я вельми зрадів, що взяв резинові чоботи (ну, далі вони пригодяться ще більше). Полонину Глистовата з капличкою пробіг швидко. Не знаю чого вона так зветься, зазвичай карпатські назви не просто так. :) На переході Глистовата-Широка є табличка про наявність мобільного зв'язку, та в мене нічого не зловило. На полонині Широка є поворот до джерела гуцул-полонинник з вельми оригінальним оформленням та смачною водою. Я прийшов сюди вже затемно і вночі гуцул виглядав трохи крипувато.

   Наступного дня спустився в урочище Чемірний. Місце ще одного закинутого об'єкту - прикордонної застави. Військового тут майже не збереглося, тільки закинуті будівлі, зарослий плац і побитий стовпець. Гарні декорації для фільму жахів з класичним сюжетом. Звідси починається дорога на кляузу Балтагору. Дорога одразу затоплена, плюс потрібно буде з десяток разів переходити річку вбрід. Після дощу Черемош потужний, що додавало видовищності безлічі маленьких і не дуже водоспадиків.

   Сама кляуза Балтагора мені сподобалася найбільше. Велична конструкція з розмахом на століття. Після кляузи дорога поведе на одноіменну полонину. А от тут почнеться дуже цікава ділянка - ті самі споконвічні праліси Карпат. Це рідкісне явище навіть для таких віддалених районів як Гриняви та Чивчини. За інфою від лісничих, в Карпатах дуже багато лісів вже нової генерації, і доволі часто то є завезені види з Сибіру, а не власне рідні карпатські. Так робилося з промислових причин - карпатська смерека досягає свого максимуму для заготівлі через 120 років, а її сибірські родичі через 80. Правда, вихід кубометрів лісу суттєво менший, зате результат швидший...

   На полонині Балтагора непогана хатинка для ночівлі, а от джерело в липні майже пересохло. Краще набирати воду ще по дорозі сюди, бо далі буде трохи проблемно. Тут я знову вийшов на прикордонну дорогу. Багато хто порівнює ці місця з кримськими краєвидами - рівно, кам'янисто, дуже схожа рослинність. Багато жерепу. Потужне джерело трапилося аж під Пір'є Велике.

   Без особливих пригод добрався до Лостунського перевалу. Тут знаходиться будиночок прикордонників, потужний потік та 2 шлагбауми. Кажуть, їх тільки кілька днів тому поставили. Повернув на кляузу Лостун через урочище Чорний Грунь. Дорога також затоплена, а ще тут почали масово траплятися сліди кабанів, вовків, оленів та ведмедя. Кажуть, саме кляуза Лостун постраждала від повені 2008 найменше. Хоча за рівнем збереження я б надав першість Балтагорі. Також можна було спуститися на кляузу Лостунець, та час уже піджимав.

   Мені розповіли лісничі, що повені на Черемоші траплялися приблизно раз на 40 років. В 1927, 1969 та от ця, в 2008. Ще є згадки про 1736 та 1832 роки. Причиною визначили надмірні вирубки лісів (якраз в 1968 вирубали особливо масово) та "самоочищення" ріки. Накопичуються завали з дерев, наноситься мул, камінці. Рівень води поступово піднімається, а потім під час сильних дощів це все прориває.

   Далі пішов на полонину та гору Лостун. Гора Лостун дуже цікава - тут збереглися згадки про Першу світову війну, а також велося добування руди. Дуже багато горбків та траншей - якраз укріплення з часів тієї війни. Знайшов і кілька штолень. Камінець летить секунди дві і плюхається в воду - штольня підтоплена. Також на Лостуні є симпатичне маленьке озерце. Загалом, одне з найприємніших місць походу, відчуття спокою та блаженства.

   Надвечір дійшов до полонини Попадя, де є будиночок працівників НПП. Тут в мене вперше з часів перевалу Семенчук зловило мобільний зв'язок. Він є не всюди на полонині, треба спуститися трохи донизу по стежці.

   Наступним пунктом моєї подорожі були Альбини - гора, полонина, урочище. Шлях туди з полонини Попадя переважно рівний. дуже багато різноманітних рослин, я вкрай рідко бачив аж таке розмаїття. Все цвіте і пахне.

   В цьому районі знаходиться цікава невелика печерка. Подейкують, що то був ведмежий барліг. Наразі ведмідь там давно не з'являвся, шерсті чи якихось інших слідів перебування не збереглося. Зате всередині був череп і кістки, які колись належали молодій теличці. Можливо, ведмідь тут і не зимував, а використав як тимчасову схованку. Зазвичай місьо йде на зимівлю в Румунію. В урочищі Альбин знову зустрівся з Черемошем.

   Зробивши невеликий крюк вийшов на полонину Мількову і траверс Чивчина. Чивчинські і Гринявські гори, незважаючи на близьке розташування, мають різне геологічне походження. Якраз на Чивчині є породи вулканічного походження. Знайшов і кілька маленьких печерок. Та без спорядження дослідити не вийшло. Неподалік перетину дороги на вершину та траверсу є хороше джерело. Тут же, на Чивчині, побачив другу за похід змію - самця мідянки, червоного кольору. Промайнула дуже швидко, сфоткати не встиг.

   На шляху від Чивчина запам'ятався стрімкий підйом та спуск на Велику Будийовську. Неподалік ще один пост прикордонників. Проминувши кілька полонин, вийшов на ще одну полонину Прелучний, назва популярна. Звідси починається спуск в третє малолюдне село - Буркут. Місця малоходжені, дорога заросла травою, проте легко вгадується. Після полонини шикарний ліс з акуратною грунтовкою, без слідів колісних засобів. І от після нього нарешті трапилися афини. Кажуть, цьогоріч в цих місцях сніг затримався, тому ягоди теж трохи затримуються, на 2-3 тижні. Перед самим Буркутом довгий стрімкий спуск. А на виході якась табличка про приватне мисливське господарство.

   Вчергове звозив рюкзак на історичну батьківщину. До речі, буркутська вода є не лише на власне Буркуті. Смак і вигляд також специфічні. За півтори години дійшов до Шибеного, попрощався з шикарними горами і якраз встиг на 14-00 на крейзі бас до Верховини.

   Що ж, похід виявився дуже насиченим враженнями. Я вельми щасливий і задоволений.

   Загальні моменти:

   - пройшов за 5 днів. Можна було б і швидше, та я люблю перечекати дощ.

   - користувався картою Чивчини-Гриняви від АССА, ділянка від Чивчина до Буркута є на карті Мармароси цього ж видавництва.

   - мобільний зв'язок (в мене київстар) ловило до перевалу Семенчук та місцями на полонині Попадя. Кажуть, ще є місце на Лостуні, я не пробував. Далі зв'язку не було, на Буркуті в тому числі, аж до Шибеного.

   - за вхід в НПП взяли 20 грн.

   - треба паспорт мати обов'язково, прикордонники перевіряли. І надіслати заяву.

   - хороші потужні джерела і ріки є майже всюди, за винятком ділянки від полонини Балтагора до повороту на кляузу Лостун. Там маленькі джерельця, пересихають, вода може бути практично стояча.

   - резинові чоботи рулять. На чисто воду підійдуть і шльопки, та по розбитих грунтовках я б в них йти не хотів.

   - в працівників НПП є сонячні батареї. Можна попроситися підзарядити телефони-навігатори-фотики.

   - полонини майже всі недіючі, колиби і стаї збереглися.


30.08.2017 5441 0
Коментарі (0)

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

585
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1784 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1100 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

530
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6877 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11331 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

308

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1039

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1091

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1084
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

250
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1056
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

822
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

701
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

646
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2919
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4416
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18414
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

278
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

330
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

640
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

742