Прикарпатські аграрії підбивають перші підсумки цьогорічної посівної кампанії і з впевненістю стверджують: будемо з хлібом, бо зібрали його у нашій області значно більше, ніж минулого року.
Не стали на заваді ані аномальна спека, ані грозові дощі. Результати посівної підсумовує директор департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської обласної державної адміністрації Іван Андріїшин, пише Фіртка з посиланням на ЗК.
"Цього року у нашій області склалися насправді достатньо сприятливі погодні умови. Хоча весна була трішки прохолодною, з дощами у травні-червні, це дало змогу виповнитися зерну, не згоріти. Інший фактор – сучасні технології, які застосовують у роботі аграрії", - каже головний аграрій області.
У результаті врожайність становить 7-10 тонн врожаю з одного гектара. Є лише окремі райони, де врожай пошкодили буревії та грози – в Ілінцях на Снятинщині та Букачівцях Рогатинського району.
"Загалом в області зібрано вже 85 відсотків ранніх зернових. Намолочено 344 тисячі тонн збіжжя при середній врожайності майже 53 центнери з гектара, в минулому році було 46 – це озима пшениця, озиме жито, горох, яра пшениця, ріпак площі посівів якого збільшилися з 16 тисяч гектарів до 26 тисяч. Валовий збір цієї культури зараз – майже 77 тисяч тонн. Нам залишилося зібрати осінні культури – кукурудзу, сою", – розповідає Іван Андріїшин.
– Чи всі сільськогосподарські землі у нашій області використовуються у повному обсязі?
– Маємо навіть конкуренцію в тому, щоб взяти в оренду землю. Наприклад, в одного з господарників договір закінчується і одразу появляється декілька охочих її орендувати і кожен пропонує кращі умови роботи. Отже, необроблених земельних ділянок у нашій області майже не залишилося. Цьогоріч загалом посівні площі зросли на 13 тисяч гектарів. Традиційно сіємо зернову групу, технічну, кормову. Але як у державі, так і на Прикарпатті зростає тенденція до збільшення вирощування більш прибуткових культур. Найвищу рентабельність дає соняшник, соя, ріпак.
– Як і де реалізується продукція сільгоспвиробників?
– На сьогодні маємо вільний ринок без обмежень. І до цього необхідно звикнути. Є обмін продукцією – до нас завозять з інших областей, ми експортуємо за межі регіону. Зараз в області не існує державної форми господарювання в аграрному комплексі. Залишилася лише одна Прикарпатська науково-дослідна станція, яка має понад три тисячі гектарів державної землі. Всі інші господарства – приватні, особисті селянські та фермерські. Їх у нас є 734, 518 з них – фермерські. Взагалі краще, коли переважають дрібні господарства, бо в такому випадку розвивається також загальна інфраструктура територій, де вони працюють. Такі господарники беруть під опіку, до прикладу, школи, дитячі садки, лікарні, укладають різноманітні угоди соціального партнерства. А великі холдинги мають на місцях лише своїх представників, які переважно нічого не вирішують, а лише питання – посіяти, зібрати, продати.