Рубрику підтримує "Лейбова гора"

Струмочок

 

струмок

 

Розлінився Струмок. Подумав:

– Не буду я дзюркотіти. Он ставок стоїть синіє своїм плесом. Озеро взимку замерзає і виблискує, наче люстерко. І спокійно їм, а до мене діти постійно прибігають ручки мити, пташки п’ють мою воду, риби плавають, он і з міста приїхали гості і милуються мною. Життя від них нема. І заявив річці: «Більше не буду нести свої води до тебе, відпочиватиму».

 

І зупинився. Йому байдуже було, що розлились його води навкруг. Забруднилося все. Застояна вода завжди смердить. З’явилися мухи, не прибігали вже до нього веселі діти. Замість квіточок поріс бур’ян.

 

Так струмок перетворився на величезну калюжу. Пташки не прилітали. Тільки вітер повівав на нього, щоб віднести смердючий запах. Струмок засумував.

 

– Чому про мене всі забули? Ніхто не згадує, не поважає – свердлила мозок думка.

 

Якщо нічого не робиш, станеш гнилим болотом.

Юлія Головчин

credo


Кількість переглядів - 8928
18.04.2017 12:19
Система Orphus

Поділитись новиною:

Коментарі (0)

Додати коментар

Щоб залишити коментар вам необхідно авторизуватися через:

Інші притчі

Притча про яблука
Ключ до щасття
Жовтень сидить у кав’ярні
Притча про горіх
«Доню, їдь з Богом!» – коротка історія з життя
Все, що не робиться – усе робиться на краще
Притча про те, як реагувати на заздрість, злість і образи навколишніх
Час
Йойкання йолопів
Притча про погляд на життя
Приклад
Притча про короля
Вечеря для всіх готова
Колючий терен
Люди як квіти
Дві сусідки
У житті не буває випадковостей
Блудниця
Ти любиш морозиво?
Струмочок
Статті
Останнє в блогах
Всі блоги