Знайомимось з історичними будівлями Івано-Франківська. Готель «Центральний» (фото)

 

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9.jpg/1024px-%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9.jpg

 

Готель «Центральний» — один з готелів міста Станіславова (нині Івано-Франківськ), який функціонував у міжвоєнний період.
 

Будівля розташована в Івано-Франківську на вулиці Січових Стрільців (колись — Станіславів, вулиця Собеського 4). Вулиця належить до найдавніших у місті і бере свій початок від XVIII століття.

 

Колись називалася Широка, а в 1884 році її перейменували на Собеського — на честь польського короля Яна ІІІ Собеського, який прославився блискучими перемогами над турками, і кілька разів відвідав Станиславів.

 

Починаючи з лютого 1991 вулицю перейменовано на Січових Стрільців (одне воєнних формувань армії УНР).Від початку XIX ст. до 1870-х на цій ділянці стояв будинок вірменського купця Вікентія Аксентовича, а згодом його придбав друкар Іван Данкевич. Наступним власником будинку став Леон Кесслер.

 

В липні 1903 р. він оголосив про початок будівництва готелю. І вже в травні 1904 року готель «Центральний» був відкритий.Тоді це був один з найкращих готелів міста Станіславова.

 

Яскравим свідченням цього є той факт, що у червні того ж року до міста прибули намісник Галичини граф Анджей Потоцький, маршалок Галицького крайового сейму граф Станіслав Бадені та інші чиновники, які зупинилися саме у готелі «Центральному».

 

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/98/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B2%2C_%D0%B2%D1%83%D0%BB.%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D1%94%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_.%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F_%D0%9A%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%BF%D1%84%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0_%28%D0%B7_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%97%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%29.jpg/1280px-thumbnail.jpg

 

У січні 1912-го Кесслер продав готель Шимону Гюбнеру за 300 тисяч крон. Невдовзі сталася подія, яка сколихнула усе місто: в одному з номерів готелю було здійснено самогубство.

 

Директор каси ощадності Кароль Піскож з власного револьвера пустив собі кулю у скроню. Ця подія неабияк зацікавила журналістів, які з'ясували, що причиною самогубства стали непорозуміння з податковою. У березні 1914 року Гюбнер помінявся з Озіяшем Єгером і замість готелю отримав пасаж на Собеського,16.

 

За нового власника готель процвітав. Родина Єгера володіла ним аж до радянської націоналізації. За радянської влади, готель було переіменовано у «Червону Зірку».

 

З проголошенням Незалежності, військових у місті значно поменшало, а «червона» назва готелю багатьом муляла очі. Тому готель стали називати просто «Зіркою».

 

На початку XX століття заклад остаточно перестав існувати.«Має 36 елегантно умебльованих покоїв, розкішний вестибюль, широкі світлі сходи і коридори, газове освітлення, водопровід, ванни, телефон.

 

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/01/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9.%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F_%D0%9A%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%BF%D1%84%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0_%28%D0%B7_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%97%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%29.jpg

 

На подвір'ї містяться великі стайні, що здатні вмістити кільканадцять пар коней, а також возівні» (газета «Кур'єр Станіславовський»). На підлозі вестибюлю плиткою викладені ініціали першого власника, а також дата побудови: «LK 1904». Цей надпис зберігся до сьогодні.

 

За будинок йдуть майнові спори. Стан пам'ятки погіршується: фасад і центральна люкарна (надбудова на даху, що має вертикальне вікно і призначена для освітлення горища) потребують ремонту, на аттику зникли дві великі вази із кулями.

 

Цікавий факт: Перше меню у Станіславові з'явилося в ресторані, який відкрився 1906-го року в готелі «Центральний». В той час власником ресторану був виходець із Кракова А. Лігенза. Відомо, що обід із 5 страв у цьому ресторані коштував 2 корони, а із 4 страв — 1,4 корони (середня зарплата на той час приблизно становила 100 корон).

 

Побудовано


Кількість переглядів - 924
16.03.2017 12:48
Система Orphus

Поділитись новиною:

Коментарі (0)

Додати коментар

Щоб залишити коментар вам необхідно авторизуватися через:
Статті
Останнє в блогах
Всі блоги
Душа і тіло
Україна і світ
Цікаво