Рубрику підтримує "Лейбова гора"

Прощати потрібно навчити

 

http://4lady.in.ua/wp-content/uploads/2016/11/0e38779e6ba025cb348f5eefb9e98e8b.jpg

 

У парку прогулювалась молода мама з дитиною. Дитя лежало спокійно у візочку. Неподалік під деревом сидів на лавці чоловік уже старшого віку і спостерігав за всім, що діється довкола.

 

Мати із дитям, зупинившись біля нього, вибачилась і попросила дозволу сісти на лавці. Чоловік щось буркнув незрозуміло. В цю ж мить пролунав телефонний дзвінок.

 

Жінка взяла телефон і відповіла. Бесіда була короткою, бо дитина почала плакати, і вимкнула мобільник, сказавши: “вибач, я мушу бути біля дитини. Тобі пізніше зателефоную”.

 

Зворушливо було спостерігати, як вона нахилилась до дитяти і прошепотіла: “Прости мені… все добре. Я тут, біля тебе”. Дитина заспокоїлась.

 

Жінка сіла знову на лавку і вже вдруге звернулась до літнього чоловіка, що дивно дивився на молоду маму. Вона несміливо сказала: “Простіть, будь-ласка, що потурбували ваш спокій”.

 

Нарешті чоловік вимовив чітко слова: “Я вже спостерігаю за тобою 5 хвилин. І за цей час ти постійно у всіх просиш вибачення. Навіть за те, в чому ти невинна. Чому?” Жіночка зніяковіла… Опустила свої щирі оченята і єдине, що промовила: “Простіть…”
“Ось, бачиш, ти знову просиш вибачення” – буркнув він.

 

Далі була тиша.

Спершись руками на палицю, він схилив свою голову і продовжив із зітханням: “Твоя дитина буде щасливою. Адже змалку чує слово “Вибач”. Я його мало чув, а ще менше його говорив. Може, тому моє життя було наповнено конфліктами, суперечками, злобою, гнівом…  не було миру…

 

Ось, тепер я на схилі віку і мені досі важко сказати: “прости”, “пробач”, “я провинився”. Ці слова знищують гнів, заздрість, помсту, ненависть - все, що нищить мирні і добрі стосунки.”

 

Жінка далі мовчала, немов щось очікувала. Було видно, що з глибоких старечих очей по зморшках стікає сльоза. Знову запанувала тиша.

 

В очах молодої мами теж було видно блиск… розчулилась. Старий чоловік припіднявся із зусиллям і прошепотів: “Ох… та вже… прости мені”.

 

Він помаленьку відходив, а вона спокійно дивилась на свою дитину і думала: “Нам важко робити те, що нас не навчили, але ніколи не пізно почати те, що прикрашає твою людяність”. Попросити прощення – це не є виявом слабкості. Це - вияв любові, яка лікує зранення і береже єдність. 

 

Інколи запитуємось себе: а хто має просити першим прощення?  А відповідь проста: той, хто має більше милосердя.

 

о. Віталій Тарасенко


Кількість переглядів - 2308
09.03.2017 20:24
Система Orphus

Поділитись новиною:

Коментарі (0)

Додати коментар

Щоб залишити коментар вам необхідно авторизуватися через:

Інші притчі

Вечеря для всіх готова
Колючий терен
Люди як квіти
Дві сусідки
У житті не буває випадковостей
Блудниця
Ти любиш морозиво?
Струмочок
Душі, які забули про любов
Удав і кіт
Прощати потрібно навчити
Вечеря для всіх готова
Він все ж таки родився і саме в такий спосіб
Їх було двоє і обоє мали грішне минуле
Омега
Будда: Ціна твого життя - 3 копійки
Дивовижна історія
Царевич і табличка множення
Пісня і слово
Самогубство
Статті
Останнє в блогах
Всі блоги