Наприкінці 1986 року розпочалася масштабна реконструкція спортивного ядра центрального міського стадіону “Рух”, що в Івано-Франківську. Втім, амбіційний проект не вдалося завершити й досі. Відтак, саме 2016-го довгобуд святкує сумний 30-річний ювілей.
“WestNews“ пропонує цікаві та маловідомі факти про епічну спортивну арену, які разом з нами пригадав колишній директор МЦС “Рух” Богдан ВОВКОВИЧ.
– На початку століття майданчик був власністю Каси Ощадности, згодом він отримав назву найсильнішого клубу Станіславова — польської “Ревери” (тут також грала найкраща українська команда міста — “Пролом”). За радянських часів стадіон називали “Спартаком” та “Кристалом”, а вже із здобуттям незалежності — “Рухом”.
– Реконструкція стадіону розпочалася в жовтні 1986 року. Тоді на місці старих земляних трибун з дерев’яними лавками, які глядачі пам’ятають ще з середини 50-х рр, вирішили звести сучасну споруду в два яруси, розраховану на 20 тисяч глядачів.
– З великими потугами до середини 1990-х їм вдалося осилити три з чотирьох трибун. Четверту “витягнули” вже у ХХІ сторіччі. На цьому реконструкція завершилася. До слова, східна трибуна стадіону звели на 5 (!) метрів ближчою до кромки поля. Відповідно, західну трибуну – на таку самку відстань спорудили подалі від спортивного ядра.
– “Рух” одним з перших в Україні 6ув обладнаний системою електропідігріву футбольного поля. Тепер така систему вже застаріла. Окрім того, на полі була впроваджена універсальна дренажна система.
– Після введення арени у дію вона стала не оазою здорового способу життя, а одним з центрів нічного життя міста. Усі приміщення, де за проектом мали розташовуватися численні спортивні і тренажерні зали, були віддані під кафе та розважальні клуби.
– Впродовж 1989-1996 рр. змагання тут взагалі не проводили. За часів Незалежності стадіон отримав назву “Рух” і перейшов у муніципальну власність. Уперше після тривалої перерви центральний стадіон прийняв глядачів у вересні 1996-го.
– В 2001 році відроджене “Прикарпаття” мало проблеми зі стадіоном. Тоді навіть були розмови, що коли команда вийде до Вищої ліги, то грати зможе лише в одному місті – у Львові. Втім, амбіційний футбольний проект так і не вдалося реалізувати.
– Івано-Франківськ претендував на проведення відбіркового матчу чемпіонату Європи між молодіжними збірними України та Вірменії. Національні команди тоді грали у Львові. Зацікавлення цим проектом висловлювали і в Києві, і в Івано-Франківську, але на перешкоді став жорсткий регламент ФІФА та УЄФА, згідно з яким матчі між “молодіжками” та головними командами не повинні проходити далі, як за 60 кілометрів один від одного.
– На сьогодні зданими в експлуатацію три з чотирьох трибун “Руху” загальною місткістю 14 500 глядачів. Нині допуск глядачів проводиться тільки на центральну трибуну, яка обладнана пластиковими сидіннями (майже 6 500). За розрахунками проектантів, після повної модернізації арена вміщуватиме 20 068 глядачів.
– Рекорд відвідуваності стадіону „Рух” встановили не фут6ольні зірки, а відома співачка Софія Ротару. Напередодні президентських виборів на її безкоштовний концерт прийшло понад 20 тисяч глядачів. Що ж до футбольних рекордів відвідуваності, то чи не найбільший ажіотаж на франківському стадіоні спостерігався у вересні 2005 року під час кубкового матчу місцевого “Спартака” і київського “Динамо” (понад 10 тис.).
А нещодавно під час прем’єрного матчу місцевого “Тепловика” в рамках Другої ліги України на трибунах “Руху” зібралося 6200 вболівальників.
