Чи адекватною є реакція українців, української влади, парламенту, обласної ради на антиукраїнські заяви закордонних політиків? (оновлено)

 

Картинки по запросу сейм польщі 

 

Останнім часом за кордоном та від закордонних політиків звучать антиукраїнські заяви. Польський Сейм приймає заяву про геноцид поляків в Україні в 1942-45 роках, потім президент Ізраїлю повторив радянський міф про участь ОУН в Холокості євреїв.

 

Чи адекватною є реакція українців, української влади, парламенту, обласної ради на такі звинувачення?

 

Про це ми запитали відомих прикарпатців:

Зіновій Бойчук


Для мене постанова польського Сейму була болючою, адже я народився на вулиці Зигмунтівка в селі Брині, де була польська колонія. Там було тільки декілька україномовних хат. Польський ксьондз Кощуб постійно називав українську сільську церкву «псячою будою». На великі наші християнські свята поляки демонстративно різали якесь дерево в саді і цілий день біля нього працювали. Кожна суперечка з українцями закінчувалася словами, що ваша (українська) земля - за Збручем. Страшний поліційний терор. В області було більше 140 поліцейських постерунків. Райвідділів НКВД було 34.

В кінці 1942 році стали пропадати українські активісти-патріоти. З нашого села пропав безслідно просвітник - Микола Ковальчук. Його знищила Армія Крайова. А в 1944р. польські стрибки спалили село Тумир, що в Галицькому районі. І таких фактів знаю безліч.

Для того я підтримую Звернення 90 відомих українців та їх ініціативу проголосити в році три дні пам’яті жертв польських злочинів проти українців:

1). 23 вересня Днем польських репресій проти автохтонного українського населення Галичини. В цей день в 1930 році почались широкомасштабні репресії – пацифікація.
2). 25 грудня пропонується визначити як День пам’яті геноцидного виникнення польським підпіллям українського населення. Саме цього дня у 1942 р. польські шовіністи розпочали масові вбивства українців, колядуючи на трупах замордованих.
3). Встановити 28 квітня Днем пам’яті українців, що стали жертвою насильницької депортації польською державою. Саме в цей день в 1947р. польські державні каральні органи розпочали операцію «Вісла» і депортували з історичних українських земель 50 тис. українців на колишні німецькі території, включені до складу Польщі.

Це що стосується загальнодержавного рівня.

Проблеми впливу різного роду антиукраїнських сил на всеукраїнську політику для нас всіх зрозумілі.

Але в мене виникають щодо реакції на документ польського Сейму нашої обласної ради. Чому немає заяв від неї? Адже ми знаємо, що саме відбувалося в нашому краї!

І тут я хочу проаналізувати одну з причин – чому така заява від облради є неможливою. Ця причина має прізвище і ім’я – Сич Олександр.
Допоки Олександр Сич є головою Івано-Франківської обласної ради, то годі й надіятися, що буде прийнята Заява про польські репресії проти автохтонного українського населення Галичини, які забрали більше 20 тисяч наших співвітчизників.

Сич до Івано-Франківька приплентався із маленького села без сільради, що в Рокитнівському районі на Рівненщині. Зате в селі активно діє церква МП РПЦ.
Очевидно, що мати Єва Адамівна не змогла прищепити наймолодшому синові справжньої любові до свого народу з грудним молоком. Батько – Максим Адамович, також не був пов’язаним із національно-визвольним рухом, а навпаки в 1944 р. працював секретарем сільської ради в сусідньому с. Кисоричі і носив районним енкаведистам повістки. В той час, коли українські патріоти боролися за Україну, така співпраця була ні чим іншим як колаборацією і зрадою.
Рідні брати Іван та Сергій міцно були пов’язані із серйозним криміналом.
Чи могла така родинна анкета дати Сашкові Сичу світогляд справжнього патріота??? Ні!

Одруження на Галині Іванівні Шмельовій також не сприяло тому, щоб хоч хтось був жертвою тоталітарного режиму в сім’ї Сичів.
У «вилизаних» автобіографіях О. Сича ніколи не знайдете справжньої причини про те за що Голова проводу КУН, славної пам’яті, Слава Стецько вигнала Сича О. з цієї організації.
Пані Слава могла легко відрізнити патріота справжнього від фарбованого.

Чи буде наведений вище фактаж у Заяві Івано-Франківської облради чи буде взагалі така Заява…
Поки в нашій владі хруні – не буде!

Василь Кедик

політолог
Це дипломатія. Випробовування нервів.Той, хто продукує такі заяви, очікує нервової реакції на них, подальших звинувачень...
Звичайно, це не означає, що взагалі не варто реагувати на схожі речі. Реакція має поставити самого заявника в скрутне становище, а не породжувати нові звинувачення та різні інсинуації.

Назар Павлів

Заступник начальника управління молоді і спорту Івано-Франківської облдержадміністрації, знаний богатир, багаторазовий рекордсмен України
Інформація, яка лунає від представників інших держав щодо України та нашої історії не завжди правдива! Вони подають інформацію так, як в першу чергу вигідно їм. Звичайно ми(влада, уряд, президент...) одразу повинні відповідно реагувати, наголошуючи на правдивій інформації та фактах, які це підтверджують.
Останнім часом ми можемо спостерігати, що найбільш брехливу інформацію щодо України подає Росія. Росія навіть намагається подавати, що спортсмен-борець Іван Піддубний та поет Микола Гоголь - є росіяни )))
Щоб такого не було - потрібно ще в шкільні підручники закладати правильну і правдиву історію. На щастя уже нема "освітянського жаху" Дмитра Табачника і його друга українофоба, депутата Колісніченка, тому потрібно робити реформу зі шкільними підручниками по історії. Є деякі правильні речі, які робив президент Ющенко...
Саме при ньому на державному рівні почали вшановувати роковини голодомору 1932-1933 років. Було створено "Меморіал жертв голодомору" та "Національну книгу пам'яті" з усіма поіменно кого знищив той режим. Так, - це трагічні сторінки в історії України, але це повинні знати усі в світі, а в першу чергу ми українці, і наші діти у шкільних підручниках про те, що нас хотіли знищити як націю. Їм це не вдалося тоді, не вдасться і зараз!!!

Іван Харук

тележурналіст
Як на мене, до таких атак в бік українців в сучасний період слід реагувати обережно. Причини наступні-в країні триває війна, ми на порозі отримання безвізового режиму. Принаймні, нам це намагаються втовкмачувати дипломатичні та політичні еліти.
Відтак комусь і вигідно піднімати та збурювати суспільство з певною метою. Вкотре продемонструвати відсутність так званої толерантності та відтягнути час зближення України та ЄС. А з цього, якщо досі пам'ятаємо, і розпочалася Революція Гідності. Україна - це Європа! Скандували тисячі студентів, в тому числі, і на івано-франківському Вічевому Майдані.
Якщо говорити про заяви польського сейму, то такі же ти в сторону українців, тим паче, сучасних, які не жили в той період, м'яко кажучи незрозумілі.
Не говорячи вже про історичну оцінку тих подій між українськими повстанцями та поляками. На відміну від наших сусідів, які обговорювали та приймали заяву таки в себе в країні, ізраїльський глава держави це зробив в Україні. Чому? Думаю, тому, що сміливо це дна було зробити там де Президент, теперішній прем'єр та екс-прем'єр-міністр небайдужі до Землі Обітованої. Водночас, буде помилково вважати, що будь яка сторона в тих подіях є " святою".
Знайти ворога чи потрібні факти в історичних подіях справа не така вже і важка. Головне- мати мотивацію. Та й, загалом, копирсатися в історії майже сторічної давності, шукати винних, обвинувачувати окремий народ чи його частину- пережити 20-го сторіччя. Важкого період двох світових воєн, концтаборів, голодоморів.
Тому вважаю, що будь яка так звана "вендета" з боку України щодо заяв в сторону Польщі чи Ізраїлю буде ознакою того, що в такий спосіб захищаємося, а, водночас, визнаємо те в чому нас звинувачують .Як сказав хтось із класиків - "Нам своє робить" або " хоч собаки і гавкають, а караван все таки мусить йти далі"

Ігор Дебенко

політолог, кандидат політичних наук, голова постійної комісії обласної ради з питань міжнародного співробітництва, європейської інтеграції, інвестицій та розвитку туризму
Івано-Франківська обласна рада, як на мене, вже неодноразово переконливо засвідчувала свою однозначну позицію в питаннях, що стосуються захисту загальнодержавних інтересів, національних цінностей, звертаючи увагу, апелюючи до вищих органів влади чи міжнародної спільноти в цілому, - навіть тоді, коли окремі політики апелювали про беззмістовність такого роду заяв.
Послідовна позиція з цього приводу, сподіваюсь, буде дотримана і в майбутньому. Що ж до оцінки дій/реакції власне вищих органів державної влади, то, очевидно, досить складно вести мову про всю тонкість дипломатичного процесу, не будучи безпосередньо в ньому задіяним. Сьогодні вже ні вище керівництво, ні тим паче суспільство в цілому, лукаво не посміхається, коли ображають національну гідність чи плюндрують нашу історичну пам'ять, однак, слід розуміти, що і аж надто емоційні "крики" у відповідь на провокації зазвичай радше більше шкодять, аніж йдуть на користь національним інтересам. Наразі ж саме провокативні закиди, за якими часто-густо стоїть російський слід, ми спостерігаємо в переважній більшості випадків.
Що ж до історичної пам'яті та політики примирення, то в даному аспекті справді погоджуюся, що державна політика мала б бути куди більш прагматичною, послідовною та перманентною в часі, починаючи від різноманітних міжнародних конференцій, круглих столів, провокуючи відповідний дискурс, і закінчуючи роботою в мас-медіа, сфері масових комунікацій тощо.
За відсутності такої роботи будь-які заяви, звернення матимуть лише точковий ефект, носитимуть характер офіційної позиції і навряд чи призведуть до бажаного результату з точки зору зміни стереотипів населення іноземних держав.

Михайло Королик

депутат Івано-Франківської обласної ради, голова обласного осередку ВО "Свобода"
На мою думку, на жаль, адекватної реакції від нашої влади немає(( На відміну від керівництва держави, в українському суспільстві реакція була миттєва, і вона викликала у всіх шквал емоцій.
Виникає багато запитань, чому Українська влада, парламент, не реагують на брудні звинувачення.
Для українців - це має стати уроком, адже до ВР більшість обранців були обрані за принципом служіння олігархам , а не українській нації, тому годі від них очікувати боротьби за українську гідність держави!
Щодо рішення польського сейму, то нехай запізніла, але реакція парламенту все ж була. Проте реакція на такі заяви має бути негайною.
Якщо українське суспільство, парламент не будуть захищати свою національну гідність, національну честь, тоді і виникатимуть такі заяви. Мені дуже прикро, що все це відбувається в дуже не простий час для України, ми потребуємо підтримки і допомоги зі сторони держав у боротьбі з агресором, натомість отримуємо розпал міжнародних конфліктів.

Мирослав Кошик

історик
Я вважаю, що реакція української влади має бути жорсткішою,з вимаганням вибачень за поширення путінської пропаганди, хоча не дивуюсь стриманості можновладців, адже Україна для них, швидше, бізнес майданчик, а не Вітчизна, за честь якої потрібно вступатись не оглядаючись назад і не рахуючи можливі фінансові втрати.

Юрій Надольський

журналіст
Звісно багатьох чешуться руки,а диванні експерти вже розривають мережу з піною в роті та вигуками зрада.Та нагадаю,що країна пошарпана,побита із ампутованим Кримом тримається на плаву завдяки хиткій єдності міжнародної спільноти.
Тому гострі заяви нам зігріють наше самолюбство і водночас може залишити країну наодинці перед однією з найсильніших військових машин світу.Водночас,я проти того,щоб такі речі забувати.
Нота протесту у випадку з польським парламентом це нормальна реакція. Що ж до випадку з керівником Ізраїлю, то і Президент, і нардепи пропустили таку заяву, бо більшість скоріше не зреагувала на місці, а ті, хто зафіксував сказане не були готові дати відповідну реакцію.
Про реакцію зовнішньополітичного відомства України мені нічого не відомо і це дійсно неправильно. Я переконаний, що нам варто пам'ятати,що ті,хто живе своїм минулим може залишитися без майбутнього

Тарас Андрухович

журналіст
Реакція українського парламенту, так би мовити "постанова на постанову" примирлива. Політики не повинні давати оцінку історичним подіям. Складними сторінками спільної історії повинні займатися виключно історики та дослідники, а не політики. Прийнята заява ВРУ на постанову Сейму - виважена і примирлива, на відміну від постанови Сейму, у якій трагічні події прямо названо "геноцидом" (це юридичне поняття і цим мали би займатися також юристи, а не політики).
У кожному разі, добре, що відповідь асиметрична. Бо якби був прийнятий проект Мусія, це ще більше би погіршило історичний діалог між Україною і Польщею. Не можна займатися політизацією історії. Про реакцію українців складно говорити, адже більшість українців, на жаль, не цікавиться цією темою і складними питаннями в історії Польщі та України.
Велику роль зіграв візит Порошенка до Польщі, коли він у Варшаві поклав квіти та вклонився перед пам'ятником жертв Волинської трагедії. Ну і ще раз, добре, що відповідь Верховної Ради була зваженою і вона не прийняла пропозицію радикалів про "геноцид українців, вчинений поляками".
Я маю великі сумніви, що центральна, обласна і місцева влада думає про те, як покращити взаємини між Україною і Польщею.

Максим Кицюк

громадський активіст
Адекватною може бути названа лише робота Інституту національної пам'яті та його очільника пана В'ятровича.
Раджу усім, після перечитання цих коментарів - завітати на їхній офіційний сайт або фб-сторінку та приділити увагу справжній історії, а не популізму іноземних політиків.

Мстислав Тарас

Боєць АТО, депутат Івано-Франківської міської ради
Вже третій рік в Україні війна з Росією.На меті Путіна це дестабілізувати політику в Україні,як він це робив і раніше, а також і дестабілізувати Центральну Європу. Він робить все для того, щоб крайніправі та крайньоліві сили в Європі прийшли до влади.
Прикро, що західні політики не до кінця розуміють наслідки фінансування Кремлем деяких партій в Євросоюзі, що ведуть антиєвропейську та антиукраїнську політику, яка може призвести до підриву довіри до НАТО, виведення американців з Європи і отримання безпечної площадки для забруднених корупцією російських грошей.
Рішення Сенату і Сейму Польщі про Визнання волинської трагедії геноцидом поляків - це прояв в першу чергу політизації історичних подій та розпалювання антиукраїнських настроїв між простими мешканцями Польщі та Європи загалом. В цьому випадку, Україні потрібно сконцентрувати свою увагу на внутрішній політиці. Не заганяти людей у "пастку бідності" прикриваючись кредитами МВФ. У переговорах щодо Донбасу наша владна еліта не проявляє належної політичної волі. Більше того окремі "міністри - патріоти" дозволяють собі йти на переговори з терористами ДНР і ЛНР. Складається враження,що мета влади - залишити все як є, що може призвести до втрати Донбасу та небезпеки захоплення інших українських територій. Тому, на мою думку,поки ми не побудуємо потужну внутрішню політику без корупції та поки так звані виразники ідеалів майдану ,які зручно вмостились у владних кріслах дальше будуть копіювати поведінку представників старого режиму - доти Україну будуть розривати по усіх фронтах і жодна реакція чи заява українців чи влади на подібні провокації Польського Сейму чи президента Ізраїлю не будуть мати жодної ваги...

Михайло Джогола

член ГО "Центр "Антикорупційна Платформа"
Думаю, що в теперішніх умовах, коли Україна намагається, нарешті, дійти до ЄС - це чергові палиці в і так перебитих колесах.
Підняття провокативних питань лише загострює ситуацію і відводить увагу від основних проблем. Стосовно наших найближчих сусідів - то питання взаємодії Польщі і України в період війни завжди було гострим, але останні роки воно нівелювалось подіями сучасними, тому зараз комусь дуже вигідно посіяти розбрат. Можливо, позиція керівництва держави є правильною в тому плані, що не"підігріває" конфлікт. Гадаю, що саме в цій ситуації слід думати холодним розумом і на перспективу

Кількість переглядів - 2043
06.10.2016 15:44
Система Orphus

Поділитись новиною:

Коментарі (2)
Roman Starchevskyy | 15.10.2016 23:07Міжнародні відносини в усьому світі базуються на принципі
рівності. Цей принцип дозволяє навіть представникам тих
народів, що однією ногою ще твердо стоять на пальмі, їздити до
США без візи, тому, що громадяни США їздять без віз на їхні
острови. Цей принцип дозволяє нашій державі орендувати в тих
же США приміщення для посольства за 1 долар тому, що
відповідне приміщення в м.Києві їхнє посольство орендує за 1
гривню. Збереження такого принципу є запорукою захисту
національної гідності на міжнародному рівні.
Нажаль Вітя Прищавий свого часу гідність громадян України
втоптав у багнюку, дозволивши безвізовий вїзд в Україну
іноземних громадян в той час, як громадян України без віз у ті
держави не пускають. З того часу в Україні культивується
принцип якоїсь меншовартості.
Це неправильно ! Якщо поляки розпочали війну звинувачень,
позиція України має бути безкомпромісною і щодо політики
пацифікацій, і щодо ,,подвигів" Армії Крайової, і щодо
операції Вісла і т.п. тому, що йдеться про нашу національну
гідність.
Хтось би мав це підказати тій посадові особі, котра
представляє нас на міжнародному рівні, бо складається
враження, що той посадовець цього не розуміє
Wasyl Ryba | 11.10.2016 17:18А ви хлопці на дипломатів не дивітсі, ви своє робіт. А вже потім дипломати скромно мают сказати в Ізраелю, що в нас у мережах робилосі, ми з ПУ і КМУ доклали море зусиль, аби ту хвилю спинити - але ви, панство, юдеї, більше так не кажіт, бо на другий раз ми вже свої вівці не зможем втримати. Тому аргументовані заяви від ОР треба приймати, що відповідают думкам наших людий, або ви не є наші представники (тогди мундур до маґазину).
п.Бойчук перегнув, що п.Сич =скритий комуняка, але щось в тім погане є, якась самоцензура, бо 2 свободівці, Дибенко і Харук, що робліт і керуют на Галичині завдяки Сичови, виляют фостами, Павлів обминув, а ще їден ч-к Сича (бо от лиш як став голова ІФОО при помочи Сича) Королик сказав, як має казати нац-т. Тому думаю, що п.Сич просто не зрозумів, що він не голова ОДА від Рошена, який мусит, а голова місцевого органу, який не підтримує толераство в Києві, тому в скорім чісі така запізніла заява ОР буде.
я оцінюю позицію всьої Польщі (!) не просто як історичну брехню і імперську наглість, а і 2-етап претензій на території ЗУЗ та компенсації родинам вбитих поляків, з поверненям їх нашим коштом на їх Креси всходнє. Бо світова війна вже йде з 2011р. і може бути зміна кордонів за рахунок слабших, в т.ч. і нас. ПОляки щось подібне робили і в 2013р, але тоді Папа поміг спинити їх наступ на Волиню, та й сам Майдан. Щось подібне булькали і мадяри на Закарпатю, поки в 2015 в Мукачеві ПС не постріляли їх міліцію (вона тут всуціль мадяромовна!). І зара там тихо, бо боятсі що українскі воли вже стали бойовими Биками-турами. Румунам і сего сигналу стало.
А раз пішла така п"янка, то і Ізраель нагадав що українці помагали німцім їх вбивати. Навіть якби то так було, щоби 99% нас помагали вбивати юдеїв, то се були громадяни ссср, бо України тогди не було. Вона проіснувала на папері з 30.06.1941 по 9.07.1941, коли гестапо Львова віарештувало Урід Я.Стецька. А хто з держав покаявсі перед ними у Голокості, як Німці, то дотепер платит компенсації Ізраелю і юдеям, що ще жиют в ФРН. То чи готові ми вертати юдеям ще й їх майно в Україні???! Ц.б. Жірікови сірникову фабрику їго тата десь у Рівенскі области? пора вже бути дорослими, хлопці, і відповідати свої назві.
Слава Україні!

Додати коментар

Щоб залишити коментар вам необхідно авторизуватися через:
Статті
Останнє в блогах
Всі блоги
Душа і тіло
Україна і світ
Цікаво