Сьогодні, 22 червня в Івано-Франківську провели засідання комісії з оцінки муралів, які створили під час фестивалю Porto Franko Gogol Fest.
Як відмітив на початку засідання головний архітектор міста Дмитро Нижник, члени робочої групи зібрались, аби продискутувати над питанням, чи має право таке мистецтво бути у Івано-Франківську.
За словами технічного директора фестивалю Володимира Гайдара, фестиваль був спрямований на подачу чогось нового, задля того, щоб підтягнути у місто сучасне мистецтво.
На його думку, місію фестивалю створені мурали виконали.
«Я вважаю, що мурали виконали свою місію. В першу чергу про них говорять. Це факт, який відбувся в місті. Вважаю, що це правильно, тому що змусити людей говорити про мистецтво – це і є завдання сучасного мистецтва», - відмітив Володимир Гайдар.
В свою чергу, головний архітектор міста Дмитро Нижник наголосив на підтримці фестивалю, як з боку департаменту архітектури та містобудування так і з боку міської ради.
Втім в учасників обговорення виникли питання щодо розробки ескізів та фінансування робіт для створення муралів.
«Художник, який приїжджає сюди має тут зрозуміти середовище і розробити тоді ескіз, але в майбутньому вважаю, що можна буде запрошувати художників за місяць за два місяці, щоб вони надихнулись містом», - відповів Володимир Гайдар.
Директор художнього музею Михало Дейнега звернувшись до головного архітектора Дмитра Нижника відмітив, що не зовсім розуміє суті, задля чого зараз зібралась робоча група. Він вважає, що потрібно було обдумувати раніше всі нюанси, а не тепер, коли робота уже зроблена.
“Люди зробили роботу, отримали гроші від спонсора і поїхали. Тож після бою руками не махають. А по відношенню до художників замалювати мурали буде неетично”, - зауважив художник.
Крім того, голова правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України Микола Якимечко зауважив, що у нас є проблема зі створенням. За його словами, люди не розуміють цього мистецтва. Крім того, Микола Якимечко наголосив, що створювали мурали не місцеві художники, а запрошені.
«Це щось таке, що ніхто не знає. Ляпнули і маємо», - зазначив художник.
На це Володимир Гайдар відповів, що були запрошені місцеві художники, муралісти, проте вочевидь вони не знайшли спільного контакту з кураторами фестивалю, «нездіаложились».
Також, дискутуючи, доцент інституту мистецтв Богдан Губаль охарактеризував мурал, який створений на фасаді будинку за адресою Мазепи, 14.
«Цей мурал це випадкова річ. Спочатку я думав, що це домалюють, а виявилося, що він вже завершений», - зауважив художник.
Під час дискусії лунали й інші думки щодо недоцільності існування новостворених муралів, звучали пропозиції замалювати їх.
Втім, дану позицію категорично прокоментував представник «Теплого міста» художник Роман Малиновський:
«Замалювати - це цензура найвищого ґатунку. Таким словом дозволяють собі поводитись хіба в КНДР чи Пінічній Кореї. В тому світі який ми собі мріємо, там де Європа, навіть поняття такого не виникає. Тому варто бути обережно з цими поняттями, які вже знаходяться на грані », - відмітив Роман Малиновський.
Також він зауважив, що «уявити щоб була створена така комісія десь у Варшаві я не можу. І своїм друзям художникам звідти про це розповідати я не буду, бо цього не зрозуміють».
Директор Центру сучасного мистецтва Анатолій Звіжинський запропонував почекати деякий час та подивитися чи за місяць – два ще хтось звертатиме на них увагу.
«Чому ми прореагували – тому що це визнало певний резонанс. Не один рік це простоїть, ця фарба простоїть 3-4 роки, я не готовий, щоб це стояло цей час, але це моє суб’єктивне бачення, тому ми зібрались, щоб почути різні думки», - пояснив Дмитро Нижник.
Художник Ігор Панчишин зазначив, що всі будівлі, на яких створено мурали є пам’ятками архітектури, відтак видаючи дозвіл потрібно було спершу звертати увагу на це.
Проте, журналіст Володимир Мулик зауважив, що ніхто не звертає увагу на руйнування пам’яток архітектури, на те, що прорубують вікна, руйнуючи фасади, однак всім зараз в око впали чотири мурали.
«Мурали це гра з концептом. Художник намалював метрополітен, якого нема у Франківську. Я щодня ходжу попри нього і щодня думаю про щось інше. Всі мурали намальовані на Порто Франко викликають у мене масу емоцій, думок. Жодна комісія не має права оцінювати мистецьку цінність, як на мене. Потрібно подумати про те, як франківців налаштувати на сучасне мистецтво, тому що немає розуміння. Ці мурали започаткували дискусію про сучасне мистецтво», - запропонувала журналіст Наталія Голомідова.
Відтак, вислухавши різні думки, Дмитро Нижник запропонував не давати жодної мистецької оцінки та залишити мурали :
«Давайте не будемо надавати мистецької оцінки, але ви художники можете надати рецензії, і ми в такому форматі продовжимо розмову. На даний період часу замальовувати чи приймати такі категоричні речі зрозуміло, що ніхто не буде», - висловив пропозицію головний архітектор міста.
Наприкінці Наталія Голомідова запропонувала запросити до Івано-Франківіська куратора візуальної частини фестивалю Дарію Кольцову для того, щоб провести для всіх мешканців міста, котрих цікавить ця тема, екскурсію-презентацію муралів та їхніх ідей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
