У Франківських маршрутках будуть електронні квитки

 

 

Про запровадження у Франківську електронних квитків, а з ними й автоматичної системи оплати проїзду (АСОП) заговорили ще з рік тому, коли взялися за реформу громадського транспорту. Останнім часом справа вже навіть трошки зрушила з місця.

 

Як це все має виглядати і чи під силу Франківську зробити те, чого ще не робили ніде в Україні дізнавався Репортер.


«Сама суть електронного квитка і цієї системи у тому, аби створити максимально комфортні умови проїзду, — каже керівник управління транспорту і зв’язку (УТіЗ) Олег Ганчак. — Таким чином ми усуваємо необхідність фізичної оплати, тобто готівка, квиток, відволікання водія, створення якихось конфліктних ситуацій — цього всього не буде… Плюс можемо реально бачити пасажиропотік, реальну кількість пільговиків і вимагати за це певну компенсацію від держави».


Як це мало б виглядати на практиці? Пасажир заходить у транспорт (в ідеалі через передні двері, адже середні й задні передбачені для виходу), підносить до валідатора (пристрою для зчитування) картку, той видає сигнал пропускаєне пропускає і все, ви їдете. Як кажуть в УТіЗ, таких карток або ж електронних квитків має бути кілька видів: разова поїздка, поїздка протягом 60 хвилин з можливими пересадками, довгострокові — на місяць і на рік. А також пільгові — студентські, учнівські, пенсійні і так далі…


Усі квитки мають різнитися кольорами, а пільгові повинні бути ще й персоналізованими. До речі, на початках запровадження системи ходитиме і готівка, біля водія буде спеціальна скринька, куди потрібно буде вкинути оплату без решти. Але потім готівку мають повністю виключити.


Де взяти такі квитки? В УТіЗ кажуть, що залучать до цього всю можливу торгову мережу, простіше кажучи, продаватимуться у кіосках і магазинах.


Виглядає добре, але як це зробити?

 

«Зараз цей проект планується запровадити на КП «Електроавтотранс» з майбутнім можливим переходом на решту перевізників», — каже Олег Ганчак. — До речі, є вже один перевізник, який сам зголосився, аби впровадити таку систему на одному з його маршрутів — на кількох автобусах».


Найбільша проблема — як завжди, у грошах. Адже система не дешева, а у бюджеті видатків на це не передбачено. І як запевняє Ганчак, жодної бюджетної копійки на це не витратять.


«Ми вже зробили кілька кроків у цьому напрямку, — пояснює він. — Була створена комісія, яка вивчала досвід різних країні, шукала варіант, який був би не надто коштовним. Бо якщо іти слідами Львова та Вінниці, це величезні вливання — 8-9 млн євро, в нас таких грошей немає. Тому ми пропонуємо фірмі, яка до нас прийде, спільний проект. Аби все було прозоро й чисто, технічне завдання проекту ми оприлюднили в мережі і надіслали 10 фірмам — як з України, так і з-за кордону — які мають стосунок до створення таких систем. У нас вже є кілька листів з проханнями уточнити деякі моменти. Тобто проект зараз на стадії опрацювання та отримання інформації від потенційних учасників».


Чого хоче місто від виконавця — аби він встановив обладнання та забезпечив його адміністрування. Що виконавець отримає у відповідь — частину прибутку від перевезення (нагадаємо поки що мова лише про КП «Електроавтотранс») або ж може запропонувати свій варіант.


Коли систему реально запровадять — зараз сказати важко, хоча попередньо щодо цієї теми часто звучала дата 1 вересня. Але Ганчак каже, до дати не прив’язувався б. Адже важко спрогнозувати, що буде з виконавцями, тай саме 1 вересня — піковий для транспорту час, не дуже хороший варіант.


Щодо маршруток, то як уже говорилося, є один перевізник, який хоче спробувати таку систему на собі. В УТіЗ мають надію, що це буде добрий приклад для інших. Адже перевізник не завжди може контролювати ті суми, які проходять через водія, а в цьому випадку він чітко бачитиме пасажиропотік і гроші. Якщо це аргументом не стане, то, як каже Ганчак, «будемо стимулювати» — впровадження електронних квитків таки прописано у договорах.


До речі, про той же електронний квиток у Львові говорять ще з 2011 року. І тільки у 2016-му міська рада дала згоду на співпрацю з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо реалізації такого проекту. Орієнтована сума кредиту від ЄБРР — до 10 млн євро. Електронний квиток мають запровадити у всьому громадському транспорті міста, термін виконання — 2017 рік.


Так само за кредитні кошти ЄБРР таку систему планують запустити у Вінниці. Їхня орієнтовна сума — 8 млн євро.


19.06.2016 556 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1540
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

2316 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1275
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

4002
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3541 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2917 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

490

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

607

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1145

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1714
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1346
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1223
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1226
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3184
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6876
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

928
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44241
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35867 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

460
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

534
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

806
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

878