Пригоди Спинозавра і Гігантозавра

 

 

Одного хорошого дня, коли сонце світило дуже тепло, в джунглях була гарна прохолода. А в Африці було дуже жарко. Спека була на стільки сильною, що багато динозаврів вимирали від посухи.
 
 
І йшли стадами в джунглі. Якось група спинозаврів зіткнулася зі стадом гігантозаврів, між якими була давня ворожнеча, і сталась велика сутичка! В результаті якої обидва племені загинули.
 
Але в кожному стаді було по одному маленькому динозаврику. І вижили тільки ці маленькі створіннячка. Вони теж хотіли битися між собою, але не мали сил. Вони плакали, сумуючи за рідними, жарились на сонці і дуже хотіли пити. Врешті змирилися. Спинозавр першим запропонував дружбу. Гігантозавр погодився. Їм не хотілось йти самим, бо вони ще малі, але що було робити? Довго не думаючи Гігантозавр сказав:
 
- Краще піти разом в джунглі, хоча це дуже небезпечно, але страшніше залишитися та й пити страшенно хочеться.. І вони прийняли рішення піти. По дорозі динозаврики мріяли, якими будуть джунглі і побачили, як на них летить велетенський птеродактиль. Величезна птаха хотіла зловити їх своїми пазурами, але спритні дитинчата ухилялись. І от птеродактиль знайшов слабке місце Гігантозавра і хотів зробити свій вирішальний удар, але Спинозавр замітив це і своїми гострими кігтями і сильними лапами збив птеродактиля, а Гігантозавр своїм сильним черепом добив його!
 
Настав вечір. Динозаврикам дуже хотілося їсти, пити, відпочити. Але найбільше мріяли про материнське молоко. Нарешті маленькі друзі прийняли рішення поласувати свою здобиччю – птеродактилем, який ще не так давно і сам хотів ними поласувати. Та й динозаврики, як не як, хижаки. Не дарма кажуть: «Не копай іншому яму, бо сам в неї впадеш». 
Коли вони наживились - пішли дальше і побачили водопій, але не замітили ще одного ворога - великого Т-рекса. За собою ця гігантська істота залишала велетенські сліди. Т-рекс побачив їх першим, підкрався незамітно і тихо відкривав свій рот і уже уявляв, як ласуватиме ними. Навіть смак їхній відчув на язиці.
 
Але динозаврики побачивши його почали тікати, а він побіг за ним. Бігли б вони довго, якби не впали в глибоку нору, в якій вирішили переночувати.
 
Вранці, коли динозаврики вилізли з нори, на своє здивування побачили якійсь чудесний світ, де було дуже цікаво і дивно: великий водоспад стікав з високих гір у річку Динозаврію, довкола було все зелено, гарна прохолода, достатньо тепла, було все, як вони мріяли. Вони зраділи і зрозуміли, що вони дійшли до своєї мрії… А незабаром маленькі сміливці зустріли інших динозавриків, які відбилися від стада. Всі вони вирішили жити дружно – як одна сім’я. Спинозавр і Гігантозавр залишились назавжди хорошими друзями, полювали разом і помагали один одному. Їх ніхто не міг розлучити. 
 
 
 
Скрипецький Станіслав (11 років)
Учень школи професійної журналістики

Кількість переглядів - 4439
10.06.2016 13:25
Система Orphus

Поділитись новиною:

Коментарі (0)

Додати коментар

Щоб залишити коментар вам необхідно авторизуватися через:
Майбутнє залежить від кожного з нас
Ідеали
Моя мрія
Рожеві кити
Частіше говоріть компліменти
Анна Ярославна
«Океан Ельзи» як стан душі, або 5 маловідомих фактів про культові “океанські” пісні
Тарас Прохасько: «Майдан - це крок до впевненості у тому ,що ми, кожен з нас,на щось здатний»
Місто думає... Чи можна навчити українців не смітити?
Пригоди Спинозавра і Гігантозавра
Розплющ очі
Хто я після школи?
Казка про поросятко Чуню
Ілля Мєчников
Аксіомність
Шедеври, які … підіймають вгору
Україна — це супер. Україна — це ексклюзив!
Микола Сядристий - найкращий майстер мікромініатюри у світі (відео)
Українка, яка створила придумала геометричні малюнки на тканині (відео)
Не відкладайте життя на потім
Статті
Останнє в блогах
Всі блоги
Душа і тіло
Україна і світ
Цікаво