Віктор Шевченко про дорослішання української нації, про реформування держави та про про сучасний патріотизм «за рецептом Святослава Вакарчука»

 



 

Віктор Шевченко, підприємець, депутат Івано-Франківської обласної ради, член фракції «Українського об’єднання патріотів-УКРОП», голова депутатської комісії з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житлово-комунального господарства.

 

Пане Вікторе, що спонукало вас, успішного підприємця, йти в політику, балотуватися до представницьких органів влади?

Україна переживає чи не найкритичніший момент у своїй історії. Після Революції Гідності ворог, щоби зірвати процес інтеграції України до співтовариства вільних націй, примусив нас до неоголошеної війни. Найнебезпечнішою його зброєю виявились не танки, а «п’ята колона» усередині країни. Ворог відгодовував і муштрував цю «колону» десятиліттями.

Ми бачимо як піднімає голову корупційна гідра контрреволюції. Ми бачимо як консолідується антинародна владна мережа, як країна сповзає до банальної диктатури чиновницько-прокурорського клану. В цій ситуації стояти осторонь – злочин. В цій ситуації могти і не спробувати зміцнити проукраїнську частину представницької влади – злочин. В цій ситуації мати досвід, мати кваліфікацію і не спробувати поставити їх на службу Вітчизні – злочин.

 

Зїзд УКРОПу висунув вас кандидатом в депутати від Калуського виборчого округу. У вас передбачаються серйозні конкуренти. Брат міністра і діючи мер, сестра національної героїні. Не боїтеся?

Ну, про балотування сестри Надії Савченко інформація, здається, спростована…

Ми живемо в часи швидкого дорослішання української нації. Можливо, ще два роки тому, ще рік тому люди «велися» на обличчя, мілітарний одяг чи, скажімо, вишиванки та, умовно кажучи, гречку у вигляді різноманітних обіцянок-цяцянок.

Але тепер, особливо після весняного повзучого перевороту, влаштованого корумпованою владою, в народу настало велике, небачене протверезіння. Камуфляжі і грізно насуплені брови «професійних суперпатріотів» вже не здатні обманути виборця. Я у своїй програмі діяльності апелюю саме до соціально відповідального, до НАЦІОНАЛЬНО ДОРОСЛОГО ВИБОРЦЯ.

Сподіваюся, що в бойківському краї національно дорослих – більшість. Що люди, які вже політично пережили і популістів, і аферистів, і крикливих, ласих до грошей і посад псевдо активістів, і засланих владою хитрих «козачків», зрозуміють, що Україну врятують люди, котрі спроможні діяти, щось будувати, планувати та впроваджувати, виконувати обіцяне.

 

А вважаєте, що ви саме з таких?

Я в своєму житті реалізував чимало успішних підприємницьких проектів, зокрема й на «Буковелі».

Зараз в обласній раді я очолюю комітет з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житлово-комунального господарства. Розумію проблематику, яку має область в цілому та Калущина та Рогатинщина зокрема.

Є в нашої команди і досвід серйозних інфраструктурних проектів, зокрема всім відомо, що буковелівська фірма  ПБС відремонтувала в минулому році в небачені темпи – за 4 місяці, - і вперше в історії України за новими технологіями і з гарантією 10 років, більше 100 кілометрів автомагістралі Івано-Франківьк-Львів. Плануємо також в червні провести ремонт цієї автомагістралі в межах міста Рогатина… Зараз багато областей звертаються саме до нашої команди щоб ми поділилися досвідом та допомогли організувати роботи.

А, повірте, що такі проекти мають на увазі складний менеджмент, потребу в лобіюванні інтересів області в урядових кабінетах в Києві. Саме тому і є потреба для нас, для Івано-Франківщини сформувати єдину і потужну команду лобістів нашого краю в центральних органах влади.

Я – людина справи. До представницьких органів влади йду для того, щоби зупинити оту повінь безвідповідальності, некомпетентності та відвертої зради, якою захлинається Україна. Ми бачимо, що запрошені з-за кордону «професіонали» не подужали своєї місії. Один за одним зникають з політичного горизонту прислані Заходом «блискучі фахівці». Хто залишається? Питання риторичне. Переконаний, що Україна повинна спертися на українських фахівців, які відповідальні за рідну землю і не збираються тікати до інших країн.

 

Не ви один вважаєте себе патріотом…

Останні місяці української історії багато що змінили в уявленнях людей. Я вже казав про швидке дорослішання нації під тиском випробувань. Є велика могутня сила – інстинкт виживання народу. Коли лідери опиняються не на висоті, коли зраджують союзники, а політична еліта не припиняє грабувати своїх навіть під час війни, нація починає процес самоорганізації, висуває зі своїх лав саме тих, хто здатний не лише балакати у студії Шустера, але й робити справу.

Я в даний час сподіваюсь не на лідерські вміння правлячої команди (їх немає), не на прихід месії (вже сподівалися колись на Ющенка), не на чудо (Бог любить сильних). Я сподіваюся на глибинну здатність української нації перетворювати свої поразки на перемогу.

Ми, разом з усім світом, рухаємося в майбутнє. Ми повинні залишити і залишаємо в минулому ті архаїчні застарілі моделі патріотизму, які були доречними сто років тому. Вже не можна опиратися тільки на родову чи племінну приналежність. Є сучасні моделі патріотизму. Про них казав Святослав Вакарчук, коли закликав нас єднатися у єдину велику націю на основі конституційного патріотизму. Ми мусимо стати сучасними, інакше пастимемо задніх і втрачатимемо землі.

 

До речі, про втрату земель. У вас є рішення щодо ОРДЛО? Як ми маємо повертати окуповані території? Чи може взагалі не варто їх повертати?

Я переконаний, що невдовзі радикально зміниться геополітична ситуація і Україна зможе повернути все своє. Але для цього треба не лише вистояти, не втратити державність, не перетворитися на аморфне співтовариство напівфеодальних і залежних від великих держав «князівств». Необхідно зробити радикальні кроки в майбутнє.

Треба реформувати Україну, перетворити її на сучасну модерну державу, куди радо тектимуть гроші інвесторів, які створюватимуть високооплачувані робочі місця та наповнюватимуть бюджети. Для цього треба не просто очікувати кращих часів, а напружено працювати. Щоденно, щогодинно протягом років. Потрібно формувати команди фахівців, єднати чесних людей проти корупціонерів і зрадників. Для цього мало революційного запалу. Для цього потрібні знання та досвід.

 

Тобто, Ви за перехід від революційної фази розвитку суспільства до чогось іншого?

Революція дала суспільству необхідний поштовх. Для того, щоби виконати її вимоги, не потрібно тримати суспільство в революційному стані роками. Але у випадку, якщо влада й далі йтиме шляхом диктатури, кумівства, шляхом корупції та розкрадання спільних коштів, тобто шляхом контрреволюції, шляхом репресій проти патріотів та героїв АТО, революція продовжиться. Мені б не хотілося, дуже не хотілося радикального сценарію, проте нам можуть не лишити вибору.


31.05.2016 2014 0
Коментарі (0)

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2076
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1045
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2351
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1443
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1562
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1996

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

307

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1550

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

968

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

581
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4939
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6114
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5635
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5892
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1946
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1799
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7802
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6415 3
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

566
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

900
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1878
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2326