Оксана Лисечко переїхала із сім’єю з Маріуполя, щоб втекти від війни, а натомість потрапила у інший вир подій, що можуть знову залишити її без даху над головою. Сім’я придбала квартиру у будинку на Мазепи 35а і вже кілька років не може отримати франківську прописку. За час життя в Івано-Франківську, говорить Оксана, її вразила жорстокість місцевих мешканців. «Люди прагнуть крові і видовищ і звинувачують тих, хто придбав квартири у цьому домі. Вони дорікають скалкою в оці, але в своїх і колоди не помічають», - говорить Оксана Лисечко…
- Ви покинули все, що мали в Маріуполі і переїхали до Франківська… Як так трапилося?
В Маріуполі ми з чоловіком були успішними бізнесменами, народили двоє дітей, побудували хороший будинок, як-то кажуть, по цеглинах збирали своє майбутнє. І коли, здавалося, можна було трохи збавити темпи і насолодитися життям – почули за вікном звуки «ГРАДів».
За одну ніч у моїй голові промайнуло все життя, сотні картинок та спогадів. В цей момент я була готова бігти від хорошого життя навіть у глухе село, дике поле, робити будь-що, аби тільки бути певною: «Завтра я побачу свою сім'ю живою». Слава Богу, місто окупували не повністю, але жити там ми більше не могли. Тому з чоловіком ми прийняли рішення переїхати на Західну Україну.
Власне, про Івано-Франківськ багато хорошого розповідали наші друзі. І, дійсно, тут ми почувалися в своїй тарілці. Ми знову змогли відчути тепло дому. Діти наскільки полюбили Франківськ, знайшли тут друзів, що й чути не хочуть про повернення до Маріуполя. Будь-коли.
- Чи знали ви про проблеми будинку, коли купували квартиру?
Ми з чоловіком довго обирали житло, тому що звикли скрупульозно підходити до всього. Ми перебрали багато варіантів, але коли ввійшли до цього будинку, то відчули, що це воно – те що ми шукали.
Я чула лише чутки, які ширилися щодо цього дому, але я — жінка бізнесу і звикла вірити документам і здоровому глузду, а не пліткам.
Звісно, перед тим, як придбати це житло ми ретельно перевірили всі документи в забудовника: декларацію про початок будівництва 8-поверхового будинку (до речі, моя квартира саме на 8 поверсі), містобудівні умови та обмеження на 8 поверхів з мансардою, державний акт на користування земельною ділянкою; бачили генеральний план міста, в якому було зазначено, що на цьому місці можна будувати багатоповерховий будинок. Які ще документи я мала вимагати від забудовника? Крім того, просто впритул до нашого дому зведено 11 поверхів, до яких ніхто не має претензій.
- А що скажете про забудівника? Вважаєте, що він обдурив вас?
Це абсурд! Василь Олексійович поставився до нас по-людськи. Він пішов нам на поступки, знаючи про те, що ми переселенці – дозволив розтермінувати плату за квартиру. Також, разом з нами продовжує воювати проти цього свавілля і несправедливості, судитися з владою у вищих інстанціях держави. Якби він хотів обдурити людей, то продав би квартири і просто зник.
- Як ви реагуєте на категоричні думки про повне знесення будинку та реакцію мешканців міста?
Як я вже писала у своєму коментарі під черговим негативним постом у соцмережах: часто буває так, що коли в людини з'являються проблеми, інша особа не поспішає їй допомогти, а навпаки намагається ще глибше потопити.
Але правда сьогодення така: в нашій країні ніхто не застрахований від того, що документи, які коли-небудь видавалися законно, раптом по чиємусь хотінню не назвуть фальшивкою; що країна, в якій ми живемо, не відмовиться від нас; і що люди, від яких ти чекаєш просто слів підтримки, не скажуть: ВИННА САМА!
- Що будете робити?
Ми будемо йти до кінця, через всі суди і інстанції, ми доб'ємося того, щоб наш будинок отримав адресу. Особисто я більше не хочу втрачати. Тим паче через те,що саме на нашому домі зійшлися чиїсь інтереси, того, хто близький до місцевої влади і має багато зла і жорстокості в серці.
Максим Круть
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Івано-Франківська міська рада відмовляється виконувати рішення судів
Іванофранківці через петицію вимагають від влади присвоїти поштовий адрес Мазепи 35а
Боротьба із забудовниками по-«свободівськи»: подвійні стандарти та адміністративний тероризм