Залізничні цікавинки Франківська

 

/data/blog/104185/52c69f6af8d794654d730f26004c35e1.jpg

 

Станиславів кінця ХІХ – першої третини ХХ століття був важливим залізничним вузлом Галичини. Саме тут розміщувалася Дирекція залізниць (тепер – головний корус медінституту). Залізниця була прокладена через Станиславів у 1866 році при побудові лінії Львів-Ходорів-Станиславів-Чернівці. 1 вересня 1866 року потяг Львів-Чернівці прибув у у Станиславів – місто вступило в еру залізничних перевезень.

 

з посиланням на  Галицький кореспондент.

 

Пропонуємо цікаві факти із «залізничного» життя Станиславова.

 

Від світанку до заходу сонця. В австрійський період рух пасажирських поїздів відбувався тільки вдень. З настанням темряви поїзди зупинялися на станціях і пасажири йшли на нічліг у наперед визначені готелі, чи в приватні оселі. Вранці у визначений час пасажири поверталися до поїздів і продовжували подорож. Такий графік встановлювався для безпеки руху, а також для комфорту подорожуючих. У польський період поїзди почали рухатися і в нічний час.

Попередник рейкового автобуса. Влітку 1936 року на вітці Львів-Коломия почав курсувати потяг «моторово-експресовий», або ж «Люкс-торпеда». Зовні це був вагон обтічної циліндричної форми, який рухався без паротяга за допомогою дизельного двигуна. Новий потяг відзначався високою комфортністю для пасажирів і швидкістю не поступався сучасним рейковим автобусам (більше 100 км/год). Люди спеціально приходили на залізницю, щоб побачити це найновіше досягнення залізничної техніки.

Комфорт понад усе. Пасажири подорожували у вагонах трьох класів. Найбільш комфортними були вагони першого класу, проте навіть найнижчий третій клас не поступався сучасному плацкарту. Загальних вагонів не було і з’явилися вони тільки в радянський період. Найбільшою популярністю користувалися вагони третього класу, якими мандрувало до 80 % пасажирів. Вагони другого класу обирало до 18 %, а з найбільшим комфортом їздило

тільки до 2 % пасажирів. І справа тут була не тільки у більшій оплаті за проїзд у комфортніших вагонах, при продажі білетів строго враховувався соціальний стан подорожуючого. Білети третього класу навіть продавалися в окремій касі.

Престижна «колійова» робота. Залізнична служба вважалася однією з найпрестижніших в Галичині. І це було справді так. Працівники отримували зарплату значно вищу від середньої, форменний одяг, вугілля, оплачувану відпуску, безкоштовні квитки для себе і родини, державну пенсію. Інколи залізничники могли отримати навіть службове житло.

Не менш престижною була робота в «Цісарсько-королівських головних машинних майстернях у Станиславові» – тепер локомотиворемонтний завод.

У міжвоєнний період штатні працівники майстерень отримували 250-290 злотих, тимчасові – до 150 злотих при середній зарплаті у краї – 100 злотих на місяць. Раз на квартал ремонтники отримували інфляційну доплату.

Працювали робітники по 8 годин на день, мали один вихідний на тиждень, надурочні роботи гарно оплачувалися, а щорічна відпустка могла досягнути 24 днів. Вихідними були релігійні та державні свята. У 30-х роках ХХ століття майстерні забезпечували роботою більше 2 тис. працівників.

Проте на «колійову» роботу у польський період старалися брати тільки поляків, а українців часто звільняли під різними приводами.

Залізнична катастрофа. Найбільш трагічним випадком у Станиславові в 20-х роках ХХ ст., безумовно, була залізнична аварія, яка відбулася на лінії Хриплін-Станиславів 9 листопада 1928 року. При густому тумані снятинський пасажирський поїзд № 322 в’їхав у чортківський пасажирський поїзд № 1312, який затримався перед семафором. Частково пошкодилися паровоз потягу № 322 та два вагони потягу № 1312. З пасажирів 2 особи знаходилися в тяжкому стані і відправлені в лікарню, а 36 осіб отримали легкі ушкодження. Із працівників залізної дороги ушкодження отримали 6 кондукторів та машиніст потягу № 322. Одразу на місце аварії прибув рятунковий потяг з 4 лікарями та санітарами, які надавали першу

допомогу. Також медична допомога надавалася в лікарських амбулаторіях Станиславова. Для тих пасажирів, які могли продовжити подорож, було виділено спеціальний потяг до Львова. Залізничний рух швидко відновився. Поліція взялася за розслідування причин аварії.

 

Наталія Храбатин

Галицький кореспондент


13.04.2016 1806 0
Коментарі (0)

24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

877 1
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4203
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2280
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2508
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5614
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21366

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

272

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1113

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1092

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1877
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7714 3
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15730
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9147
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4060
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

999
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

918
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5177
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42636 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

621
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

856
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1789
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1698