|
Янукович посланий нам Богом. Я дуже люблю одну бувальщину і часто набридаю нею юним адептам незаконних воєнізованих формувань. Ризикну понабридати і вам. Якось до настоятеля монастиря, розташованого неподалік від Влахернського палацу у Царгороді, увісні явився Христос. Настоятель замість попросити що-небудь, попросив дозволу запитати.
- Чи правда, що немає влади інакше, як від Тебе? - Так, – сказав Христос. - Господи, - спитав далі настоятель, - чому ж тоді нами править злий тиран Фока? - Тому, – відповів Господь, - що Я не зміг знайти для вас гіршого.
До нас Господь добріший, ніж до ромеїв. Янукович не найгірший. Серед його друзів й поміж опонентів є багато тих, кого ще менше за нього хочеться бачити на його посаді. Свого часу, завдяки ГКЧП, Україна отримала незалежність швидше, ніж очікувалося. Завдяки Януковичу ми нарешті здобудемо свободу.
Кажуть, що багнетами можна проторити собі дорогу до влади, та на них незручно сидіти. Янукович хоче сидіти на гумових кийках.
Дресировані мєнти вирішують багато проблем, але ще більше створюють. Розглянемо на прикладі останніх подій. 24 серпня найвигіднішим для влади було б дати можливість опозиції вільно пройтися до Софіївського майдану, втомити громадськість занудними промовами, зіпсувати який-небудь дитячий концерт і похнюпившись розійтися по домівках. Дорогою опозиційні лідери ще б разок пересварилися між собою за місце на чолі колони.
Натомість, Міністерство внутрішніх справ зробило все, щоб забезпечити опозиції чудову телевізійну картинку, дало можливість демократам відчути себе борцями, а не шахраями, підживило ненависть до режиму в серцях громадськості, виставило владу в ідіотському світлі.
Як таке стало можливим? Коло спілкування президента дуже вузьке і весь час звужується. Янукович, як і кожен з нас, прагне досягти максимальної комфортності у своєму оточенні, отже уникнути неприємних співбесідників, тих, хто грузить проблемами. Всі, хто мають доступ до тіла, повинні бути оптимістами, розповідати, як все добре, а буде ще краще, і брати на себе подолання труднощів.
Міністр Внутрішніх Справ не може сказати президенту: чим менше ви будете мене задіювати, тим краще. Навіщо він тоді потрібен? Він каже: опозиція підла і підступна, але я груддю став і не пропустив. І ми їх усіх посадимо. Улюблений спорт силовиків - вселити в шефа страх перед уявною небезпекою і мужньо захистити від неї.
Влада зробила дурницю, коли ув‘язнила Юлю. Проте вчинила мудро, коли перед тим повипускала з в‘язниць патріотичну молодь. Бо тепер у молодіжних угруповань зникла потреба намагатися об‘єднати зусилля з БЮТ. Проте СБУ вирішило підкорегувати стратегію влади безглуздими арештами активістів «Патріоту України». Напередодні торгівельної війни з Москвою СБУ хоче пересварити президента з найактивнішою частиною нації.
Можливо, на думку керівництва СБУ, український уряд має воювати на два фронти: з Москвою і з антимосковськи налаштованою частиною українського народу? Нажаль, коли уряд програє, він капітулює не перед патріотами, а перед Москвою. Бо патріоти, на відміну від Москви, не володіють газовими родовищами.
Спецслужбам завжди важко боротися з терористами, тому вони призначають кого-небудь терористом і легко його поборюють. Валерій Хорошковський, не будучи кадровим спецушником, швидко опанував азбуку професії. Тому Путін досі полковник, а наш хлопець вже генерал армії.
Диктатура – це не так просто, як здається. Тих, кого ти пригнічуєш, доводиться або годувати, або надихати.
Нинішній московський і білоруський авторитаризми формувалися при добрій економічній кон’юнктурі. Янукович прагне повторювати їхній передовий досвід в обличчі економічного спаду, який гряде. Нині економіка України демонструє 5% річного зросту, мають значні прибутки експортери металу, непогані перспективи експорту зерна. Проте Світ входить в десятиліття стагнації. На Україну в близькій перспективі очікують скорочення інвестицій, відток банківського капіталу, зменшення рентабельності основних галузей. Диктатура має не тільки утримувати молодь він повстання, але й ціни від зростання.
Зріст цін і пенсійного віку самі по собі не підривають режим, але розмивають його підвалини.
Як не смішно, диктатор (більше аніж демократичний політик, який балотується на виборах) має дбати за популярність.
Диктатор з низьким рейтингом – це ненадовго і трагічно. Як показує практика, непопулярна демократична партія завдяки вмілому політичному лавіруванню і сприятливим обставинам здатна довше утримувати владу, аніж непопулярний диктатор.
Рейтинг Януковича падає і складається враження, що репресивний апарат не є тим механізмом, який здатен підтримати його. Найгірше те, що владу дедалі сильніше не любить економічно активна частина суспільства. В‘язниці переповнені бізнесменами, режим швидко монополізує прибутки.
Диктатор зобов‘язаний забезпечити народ не тільки великими термінами ув‘язнення, але і великою ідеєю, дати чітку відповідь на німе запитання про сенс диктатури.
Башар Асад каже сірійцям: ви повинні згодитись з тим, що я вас розстрілюю, бо інакше вас розстріляє Ізраїль. Путін каже росіянам: «Я тримаю вас у стойлі, бо за це стойло наші діди воювали і ми коли-небудь запустимо нашу нову ракету «Булава». Лукашенко каже: «Ви повинні любити мій колгосп, бо якщо Росія нас поглине, ми не зможемо з нею інтегруватися.
А за що нам розповідає Янукович? За реформи? За Євро 2012? Араби борються з Ізраїлем, Москва з НАТО, Лукашенко з капіталізмом. А Янукович з Юлією Тимошенко. Репресії в ім‘я футболу. Диктатура в ім‘я чергового траншу МВФ.
Українська економіка залежить від російських енергоресурсів і західних кредитів. При цьому Януковича недолюблює Москва і підозрює Захід.
Нині в Україні для диктатури несприятлива кон'юнктура. Можливо, з цієї причини для Януковича будують софтдиктатуру, таку собі диктатурку.
Хоч як би не було, незабаром в Україні щось гучно обвалиться. Тоді українська молодь матиме нагоду вихопити трохи свободи і влади, доки не осяде пилюка.
Колись вважалося гарним смаком завершувати статті промовистими історичними прикладами. Так ось, римляни вважали найкращим імператором з усіх Траяна. На момент його приходу до влади функцію прокуратури в Римі виконували т. зв. явні донощики. Вони також підтримували і державне звинувачення. Траян зібрав їх усіх і втопив у морі. При ньому в Римі не переслідувалися противники режиму. Всі історики сходяться на тому, що роки правління Траяна були найщасливішим часом Римської Імперії, роками її найбільшої могутності і слави.
Дмитро Корчинський Спеціально для www.tsn.ua |
