Унікальні тексти: як шотландська письменниця описувала життя гуцулів

 

/data/blog/102277/876b280dd42fd462668f2ee4f54b411d.jpg

 

Фрагмент опублікував шанувальник гуцульської старовини і мандрівник Роберт Ерік.

 

Шотландська письменниця і мандрівниця Мені Мерюел Дові відвідала Гуцульщину в 1890-му році. 23-річна дівчина сама здійснила кінну мандрівку за маршрутом Коломия – Делятин – Микуличин – Космач – Жаб’є –Дземброня – Чорногора – Жаб’є – Косів, пройшла Чорногірським хребтом. Наступного року вона видала книгу “Дівчина в Карпатах”, яку згодом неодноразово перевидавали. Книга була проілюстрована рисунками, виконаними сестрою авторки на основі подорожніх ескізів Мюріел Дові, пише Курс.

 

Після повернення в Західну Європу письменниця прочитала серію лекцій-розповідей про свої мандри Карпатами.

 

На жаль, українською книга досі не перекладена. Невеликий уривок про перебування мандрівниці в Микуличині, побут і розваги тамтешніх мешканців опублікував Роберт Ерік. Наводимо фрагмент повністю:

“Неділя була тим днем, коли можна було побачитися з людьми в селі. Вони виходили з домівок, щоб відвідати церкву вранці та корчму по обіді. Слід зауважити, що деякі їхні звичаї надзвичайно схожі до наших звичаїв у Англії і за такі церемонії всім їм “браво”.

Я добре простежила за цими зборами в обидвох місцях. Я увібрала трохи духовної свіжості в гарній церкві вранці та склянку світлого пива в головній корчмі по обіді.

Мені дуже сподобалося, що ці люди побожні. Ошатність інтер’єру тієї церкви була прямою протилежністю до того, що я звикла бачити. В церкві, як і в інших місцях, червоне та біле в одязі людей, здавалося, співало в гармонії, і всі дрібниці були новішими та яскравішими, ніж у будні дні на сінокосі. Більшість людей замість постолів вбирали високі чоботи, важкі, грубі, зім’яті навколо щиколотки; яскраві, але виглядали несподівано під вузькими льняними сукнями. Зимою жінки носили вовняні бриджі та вовняний верхній одяг, так що було видно, що вони знайшли ідеал, заради якого найбільш розсудливі з нас готові боротися, – немає нижньої спідниці, лише поділ. Чоловіки були у вовняних штанах, багатого на вигляд темно-малинового кольору та вишитими жовтою та зеленою вовною над облямівкою, але це стосувалося найбільш ошатної молоді.

Було багато церковного співу під час відправи, хтось бив поклони та цілував підлогу; але я скромно постояла недалеко від входу, не знаючи, як правильно себе поводити, та тихенько спостерігала за дійством.

Пізніше ми всі разом перемістилися в приємну, відверту та товариську атмосферу корчми. Церква, як мені здалося, безперечно, викликала спрагу. Всі, хто мене знав, підходили та тиснули або цілували мою руку, добавляючи гарні вітання винятково ввічливо. Потім зі мною стався курйозний випадок вияву сили волі. Навіть без допомоги рукостискань та особистих контактів, підкорившись сильному, мовчазному бажанню натовпу, який ставав щораз щільнішим, я замовила всім пива (один пенні за склянку), і серед нас відразу запанувала напівдушевна товариськість. По правді кажучи, всім більше підходив шнапс, і я знала це; але знаючи, що попереду є цілий довгий святковий полудень, я хотіла продовжити процес сп’яніння, наскільки дозволить почуття гостинності.

Я побачила більше молодих дівчат протягом півгодини, ніж за попередні два тижні. Вони сміялися та розмовляли, стоячи в кімнаті у світлому чистому вбранні, їхнє волосся було переплетене вовняними стрічками та військовими ґудзиками. Неодружені були без хусток, одружені мали хустки. На шиях дівчат яскраво блищали намиста з перлин, бурштину, коралів та зеленого скла, з рідкісними амулетами або монетами. Молоді чоловіки та юнаки носили в чорних фетрових шапках когутяче пір’я, фарбовані шерстяні бомбони та великі подвійні китички; квадратні, яскраві – охайні кишені на поясах через груди та кожушок або вовняний коричневий кептар, вишитий помаранчевими нитками та китичками на кутах, защіплений на один ґудзик навколо шиї, з широкими прямими рукавами, що висіли позаду.

Ґаздиня, в якої я проживала, спитала мене пізніше, як я розважилася. Я сказала: “Чудово” та повторила певні фрази, що запам’ятала та які повторювалися дуже часто в корчмі. Велике обличчя “Проше пані” трохи почервоніло, і вона спитала: “Чи ти впевнена, що не зрозуміла жодного слова?” “Цілком впевнена,”  відповіла я сміючись. Тоді вона дуже зворушливо подякувала святій Марії, і я залишилася сама зі своїми роздумами…”.

 

/data/blog/102277/ef6ac04fc35e9924ce085b2da654a8fa.jpg

 

/data/blog/102277/543f2730517e07ee2fc37845a72d339d.jpg


21.03.2016 1878 0
Коментарі (0)

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

1934
29.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

990
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2301
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1393
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1518
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1948

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

219

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1496

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

928

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

562
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4894
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6076
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5594
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1899
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1753
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7779
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1485 1
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6337 3
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

506
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

852
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1837
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2281