Die Welt (Німеччина): Новий Радянський Союз?

Митний союз – передвісник союзу політичного? Владімір Путін намагається загнати Україну в Митний союз, використовуючи всі важелі. ЄС повинен цьому активно протидіяти, бо Україна та інші сусіди Росії у напівколоніальному статусі не матимуть жодного шансу на зміни, пише Ґергард Ґнаук у німецькій Die Welt.

«На сході Європи визріває подія, про яку – якщо вона все ж станеться – колись розповідатимуть в підручниках історії», – пише Ґергард Ґнаук. І зауважує, що цю подію можна буде поставити в одну шеренгу із заснуванням у 1952 році Європейського співтовариства вугілля та сталі.

 

Тоді йшлося про торгівлю сталлю та вугіллям і ліквідацію митних бар‘єрів, нагадує автор статті. Засноване співтовариство стало згодом фундаментом для ЄС. А співтовариство, про яке веде мову автор, називається «Митний союз». І знову йдеться про вугілля та сталь, а також і про дещо більше: а саме – про союз, який поєднає Росію з Україною, Білоруссю та Казахстаном. У часи Радянського Союзу в цих колишніх республіках проживали три четвертих населення СРСР. Сьогодні обговорюються також подальші інтеграційні кроки. Вперед до нового Радянського Союзу? – запитує автор статті.

 

І зауважує, що два менші партнери – Білорусь і Казахстан – вже дали свою згоду: з минулого року існує Митний союз, зникли деякі внутрішні бар‘єри, а зовнішні мита вирівняні до російського рівня. І тільки «важковаговик» з-поміж партнерів, Україна, поки що ставиться до ідеї прохолодно. З тієї причини, що навіть за приязного до Росії президента Віктора Януковича Київ проголосив пріоритетом європейську інтеграцію. Країна вже є членом СОТ і веде переговори з ЄС про створення зони вільної торгівлі, нагадує Ґергард Ґнаук.

 

І ось тут стає цікаво, зазначає автор статті. Мовляв, Владімір Путін знає, що поставлено на карту, і у травні заявив, що спільний Митний союз «принципово змінить геополітичні обриси всього євразійського простору». Путін почав діяти, продовжує Ґергард Ґнаук, і представив цифри, які повинні довести, що економічне зростання в Україні зі вступом до Митного союзу зросте на 2%. Але у випадку Росії немає калача без бича: якщо Україна не погодиться, то Росія змушена буде підняти митні бар‘єри. А Дмітрій Медвєдєв нетерпляче заявив, що Україна повинна нарешті визначитися.

 

Україна опинилася на роздоріжжі: рухатися до Росії чи до Європи? Кожного тижня тиск зростає: то Митний союз погрожує призупинити імпорт українських сталевих труб; то православна церква, підпорядкована московському патріарху Кирилу, розпалює антизахідні настрої і застерігає від зближення з «чужим та ворожим» ЄС. А наприкінці цього концерту на сцену виходить «Газпром», пише Ґергард Ґнаук. Саме в Брюсселі шеф концерну Алєксєй Міллєр скинув маску і заявив, що 20 млрд кубометрів газу для країн ЄС радо спрямують «Північним потоком» замість транзитної системи України. А це позбавить Київ п‘ятої частини надходжень від транзиту – сотень мільйонів доларів, зауважує автор статті.

 

Час для цієї заяви обрано якнайкраще, адже Київ, який змушений платити вищу ціну за газ, аніж Німеччина, якраз веде переговори про зниження ціни. А «Газпром» натомість відповідає: це можливо лише за умови приєднання України до Митного союзу.

 

З погрозою перенаправити газові потоки були зруйновані дві ілюзії, зазначає автор статті. Перша: Росія навчилася поводитися з меншими сусідами так само турботливо, як це робить сьогодні Німеччина. Друга ілюзія, яка видавалася навіть провдоподібнішою: нові газопроводи навіть теоретично не можуть використовуватися як засіб тиску, оскільки зростання попиту гарантує заповнені газопроводи на десятиліття. Так лунала мантра будівничих «Північного потоку», про це ж заявляв колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер.

 

А тепер маємо погрози на межі шантажу, зауважує Ґергард Ґнаук. Колишній віце-канцлер в уряді Шредера Йошка Фішер, який тепер є радником у розвитку проекту газопроводу Nabucco, розпізнав це ще рік тому і попереджав: «Якщо поставки газу використовуватимуться для того, щоб тиснути на Україну, щоб знову тісно прив‘язати її до Росії, то Європа не повинна акцептувати таку політику».

 

Йдеться не лише про газ, зазначає автор статті, а про захоплення Росією важливої інфраструктури сусідів ЄС – України і Білорусі. Нарешті повинна прокинутися Кетрін Ештон: у підпорядкуванні верховного представника ЄС із закордонних справ є відповідальні за відносини з Кореєю та Шрі-Ланкою, а східних сусідів, здається, тут не помічають. При цьому Брюссель повинен швидше розпізнати, у чому полягають інтереси Європи. А вони полягають в тривалій стабілізації сусідів ЄС, що означає підтримку демократії та ринкової економіки, наголошує Ґергард Ґнаук.

 

Першою передумовою для цього є збереження цими державами – передусім Україною, Білоруссю та Молдовою – незалежності та простору для дій. Адже незалежні держави навіть з недосконалими політичними системами одного дня, коли подує вітер змін, зможуть реформуватися. І сьогодні прикладом цього є Молдова. Натомість держави-васали, яких Росія зажене у напівколоніальний статус, не зможуть більше цього зробити, стверджує автор статті. І ніхто не може звинувачувати чинне керівництво в Москві, що воно домагається такої мети. Бо лише на тлі бідності та нестабільності сусідів Путінова «керована демократія» може виглядати як влада порядку. А економічна скрута сусідів може також призвести до того, що вони поступляться частками стратегічних підприємств, – на користь російських олігархів чи «Газпрому».

 

Інтерес Німеччини та ЄС – цілком інший: збереження притягальної сили європейської моделі, яка є успішною в країнах від Естонії до Болгарії. І якщо міжнародне співтовариство виділяє на допомогу повстанцям в арабському світі 14 мільярдів доларів, то країни Східної Європи, на відміну від Лівії, є потенційними кандидатами на членство в ЄС і ставитися до них треба відповідно.

 

Це повинен також розуміти головний переговірник ЄС з питань торгівлі Філіп Куїссон, який зважує інтереси аграрного лобі своєї рідної Франції та України. Наступного понеділка у Києві відбудуться переговори щодо зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. І ЄС повинен показати, що йому важливіше: квоти на імпорт українського зерна чи збереження європейської перспективи для цілого регіону, наголошує Ґергард Ґнаук.

 

 

Ґергард Ґнаук, Die Welt (Німеччина)

ІноЗМІ


15.06.2011 869 0
Коментарі (0)

22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

725
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2286
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2008
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2034
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6116 54
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2322 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

194

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1005

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1002

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1262
23.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

106
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

489
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

1951
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26378
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

436
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10350 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7894
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

443
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

290
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

450
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

520
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1454