Чат з гостем "Фіртки"

Чат з Романом Вірастюком

17-разовим чемпіоном України, чемпіоном Європи з штовхання ядра

Агенція Новин "Фіртка" завершила чат з  Романом Вірастюком, спортсменом, 17-кратним чемпіоном України, чемпіоном Європи з штовхання ядра, екс-капітаном збірної України з легкої атлетики.



Чат

ВасилинаДобрий день. Пане Романе, чим зараз займаєтеся? Чим живете? 18.11.2011 11:07
Роман ВірастюкВиховую сина, пишу вірші. За останніх пів року після роботи в адміністрації відпрацював два ефіри на "Інтері" і два на "1+1". На "Інтері" я був ведучим програми "Вечір професійного боксу", пів години аналітики з гостями до бою, і пів години після бою. А на "1+1" я був запрошеним на День прапора України зі своїм прапором на якому підписи всієї збірної України з легкої атлетики за останні 15 років. З цим прапором я об'їздив весь світ.
Нацик Скажіть, а якої ви політичної орієнтації? Чи брали участь у минулорічних місцевих виборах? З вашим досвідом ви були б добрим депутатом наприклад Івано-Франківської міської ради. бо там такого нещастя вже Свобода назбирала... 18.11.2011 11:10
Роман ВірастюкЯ був депутатом міської ради з 2002 по 2006 рік. Нічого в міста не вкрав, не правитизував жодного метра землі, жодного приміщення. мені було не до дурниць. Я виступав на світових аренах захищаючи честь країни. Відривок з вірша: "Я обожнюю свою країну, І ненавиджу свою державу. Не катуйте мою Україну, Не плюндруйте її гарну славу". Стосовно орієнтації, я космополіт. Мені байдуже хто при владі, головно щоб ця влада працювала для людей.
GUGA Чи займаєтеся ви спортом після завершення професійної кар'єри? Що дав вам в житті спорт? Чи хотіли б ви іншої долі, аніж ту, яку вже пройшли? 18.11.2011 11:13
Роман Вірастюк Я щодня намагаюся рухатися без великих навантажень (в 2005 році у мене була операція на серце) для того щоби тримати себе у формі і задля молодшого сина (у сина цукровий діабет і для того щоби падав цукор потрібні фізичні навантаження). Спорт зробив мене тим, ким я є сьогодні. Самодостатній, успішний, відвертий. Я знаю що покладатися треба тільки на власні сили. Бо в секторі за тебе ніхто не штовхне ядро і життя треба прожити самому. І прожити його гідно.
ДімонЩо для вас головне в житті?18.11.2011 11:14
Роман ВірастюкГоловним для мене - бути на "ти" зі своєю совістю. Намагаюся не кривити душею, спілкуючись із людьми.
Geg А зараз на скільки ядро кидаєте? Чому не берету участь у телешоу Останній герой, чи в Іграх націй? 18.11.2011 11:25
Роман Вірастюк Остання моя участь у проекті розважальному, змагальному - це лютий 2010 року "Аргентина. Битва українських міст". Де мені і моїй команді вдалося перемогти. Щоправда, виступав я в ролі капітана команди міста Рівне. Тому що прилетівши в Буенос-Айрес я встиг лиш потиснути руку франківській команді, яка вилетіла на попередньому турі відбору. А капітан рівненської команди, чемпіонка світу з боксу серед професіоналів, Аліна Шотернікова травмувала стопу. Я зайняв її місце. Бо команда не могла залищатися без капітана. Не проходивши відбіркові етапи, за правилами проекту, я не мав права приймати участь у фіналі. Так що я був моральним та ідейним натхненником команди. Аналізуючи помилки суперників, я намагався щоб моя команда їх не повторювала. І мені це вдалося. Команда Рівне - переможець БУМу. Стосовно останнього виступу в штовханні ядра, це було в жовтні минулого року. Я прийшов на відриття обласних змагань і відчув бажання поштовхати. Тренер був проти у зв'язку з тим, що я мав операцію на серце і вже шість років не брав ядро до рук. Я затефонував хірургу, який робив мені операцію. Він дав згоду при умові, що я не буду сильно напружуватися. "Не напружився" я на результат 16 метрів 97 сантиметрів. А це лиш пів метра не вистачало до норматива майстра спорту України. Як кажуть в народі, без зайвої скромності, "талант проспати неможливо".
Geg чи читаєте ви книжки? Є така загальна думка, що спортсмени - люди недалекі - "сила есть - ума не надо". Що ви з цього приводу скажете? 18.11.2011 11:30
Роман Вірастюк Людина вона якщо талановита, то вона талановита у всьому, або ні. Посередності є в кожній з професій. Тут не можна брати загальними мірками. Посудіть самі: я пишу вірші, я граю на гітарі, фортепіано, я малюю... Я в основному читаю вірші бо мені цікаво як люди будують свої твори ті, хто вже відійшов в історію. Намагаюся бути в чомусь не гіршим. Улюбленим поетом моїм є Сергій Єсенін.
fcss88 Роман, Ви як людина, яка небайдужа до Івано-Франківського спорту, тому хотів би знати Вашу думку стосовно Івано-Франківського футболу вцілому і ФК "Прикарпаття" зокрема. Скажіть свою думку - як можна вийти з тієї кризи? 18.11.2011 11:40
Роман Вірастюк У професійного клубу повинен бути власник. Якщо місто і область через відсутність коштів в бюджеті не можуть бути власниками клубу, так як це було раніше на папері, то у професійного клубу повинен бути інший власни. Якщо фінансування клубу складає таку суму, яка двічі перекриває бюджет всьо спорту для області на рік, то «такий футбол нам не потрібен»,- за рахунок дітей і інших видів спорту. Наведу альтернативний приклад як можна утримувати клуб "на плаву". У нас пів міста б’є себе в груди що любить нашу команду «Прикарпаття». Тоді наші вболівальики мають шанс зробити те, що роблять аргентинські вболівальники клубу "Бока хуніорс". В аргентинському Буенос-Айресі є два клуби, які були по два десятки разів чемпіонами країни: «Атлетіко» і «Бока Хуніорс». За «Атлетіко» вболівають багаті райони міста, а «Бока Хуніорс» - це клуб приміських бідних районів, столичної «босоти». Що роблять вболівальники «Боки»? Вони мають змогу придбати маленький номерний сертифікат у вигляді флаєра, вартістю від 5 до 500 умовних одиниць. І ця система працює вже роками. Вболівальники з досвідом приходять на матчі з валізами на колесах, де вони возять і, пишаючись, демонструють один одному кількість придбаних сертифікатів на протязі свого життя. Купуючи їх, вони і фінансують клуб, таким чином проявляючи свою «любов до клубу». Як варіант, можна спробувати це зробити і в нас. Подивимось наскільки ми насправді любимо свій клуб... Беремо до уваги ще й те, що клуб "Боко Хуньйо" знаходиться в Буенос Айресі з населенням 15 з половиною мільйьнів. Але, як варіант, можна спробувати це зробити і в нас.
gilkaЧи важко після багатьох років спортивної кар'єри перебудуватися на життя поза спортом? Як вам це вдалося?18.11.2011 11:48
Роман ВірастюкНадзвичайно важко, після того коли ти впізнаваний і задіяний на рівні збірних команд у міжнародних змаганнях, повернутися до звичайного повсякденного життя. Практично все треба починати з нуля. В моєму випадку, мені допомогли друзі. В 2004 році після олімпійських ігор в Афінах я продовжував тренуватися і не думав покидати спорт. Але за пів року зі мною сталася трагедія - у ківтні моя аорта надірвалася. І тільки завдяки Богу і лікарям я залишився жити на цій землі. 25 років я професійно займався спортом, ведучи чесну гру як це декларується у Олімпійській хартії. За порушення цієї хартії, спортсмена дискваліфікують. Це всі знають і це не обговорюється. А в буденному життя все інакше. Тут часто порушують закони, залишаючись безнаказаним. Ще є писхологічний фактор і часто він руйнує життя після спорту. Дехто спивається, дехто деградує. Мені пощастило з друзями. Мій друг Тарас Пушик знаючи, що я пишу вірші, запропонував мені покласти їх на музику і записати пісні у моєму виконанні. Принаймні перший рік після спорту я практично прожив на студії звукозапису у Тараса. Мені це було цікаво і є непомітно проскочив стан депресії. Все.
ІванофранківецьРозкажіть про своє дитинство, чому Ви обрали спорт?18.11.2011 11:59
Роман ВірастюкВ мояму дитинстві діти сиділи не за компютером і віртуально займалися спортом, а гуляли у дворі. На запитання яким видом спорту ти займаєшся, і якщо ти відповідав що ніяким, на тебе дивились як на "придурка". Тому до легкої ателтики якою я прозаймався 25 років, я займався практично всіма видами спорту які є в нас у місті. В легку атлетику мене привів практикант з технікуму фізкультури у 1980 році. Мені сподобалось займатися, мені було цікаво з тренером, і це стало моїм життям.
firaВи побували в багатьох країнах. Як на фоні закордону виглядає Україна? Якщо б не в Україні, то де б вам було комфортно жити? 18.11.2011 12:04
Роман ВірастюкВ детальному перекладі з італійської, Роман - перекладаються як житель Риму. Щороку у нас проходили етапи світового гран прі з легкої атлетики. У Римі організатори створювали найкрщі умови. Мабуть тому, що Президентом всесвітньої федераці легкої атлетики і віце-Президентом були італійці - Прімо Небіола та Сандро Джованелі. Ми приїздили в Рим за тиждень до змагань і повертались до дому тиждень по закінченню змагань. Весь цей час ми проживали в умовах "люкс" за рахунок організаторів змагань. За 12 років я вивчив Рим практично як Франківськ. Мені там комфортно. Україна як держава, на фоні закордону - середнячок. Україна як моя країна, Батьківщина - краща від усіх.
rat Зараз існує така теорія, що дуже сильні люди мають в своєму організмі ген неандертальця. Пане Вірастюк, ви ззовні дуже подібні на потужну людину ніби то іншої раси (атлантів?). Чи відчуваєте ви спорідненість з представниками тої раси і їхніми родичами, наприклад "сніговими людьми"? 18.11.2011 12:07
Роман ВірастюкЯ відчуваю себе в першу чергу українцем і пишаюся цим. Щодо неандертальця, це були примітивні напів істоти яким я себе не вважаю. Те що я кремезний, завдячую спорту, бо з такими фактурними даними в 90-ті можна було опинитися і за гратами, якщо б не було де дівати зайву енергію. А взагалі - кожному своє. Але я переконаний і усвідомлюю, що не всі можуть бути чемпіонами, але принаймні всі мають право бути здоровими. А для цього потрібно просто рухатися щодня. І це у ваших силах.
беня Кажуть, що ви пишите вірші. Їх десь можна прочитати? Можливо процитуйте тут кілька строчок? 18.11.2011 12:19
Роман Вірастюк В даний час я віддав редагувати свої 200 віршів які планую видати в наступному році в збірку. Сьогодні вже ви можете прочитати деякі в блогах на сайті ANKONTR.IF.UA. Багато моїх віршів я присвячую Україні. Вони різні. І добрі, і різкі, коли треба. Я громадянин і мене тішать і обурюють ті чи інші вчинки. На кожен з них я маю своє бачення. До прикладу: "Я закоханий в неї, як в друга, У пісні і червону калину, Не в Америку, і не в Росію, А в квітучу мою Україну..." - це позитив. А нещодавно мене обурило інформація, що всі сім'я екс-Гаранта в Америці, і він теж, збираєься на постійно до Чикаго. Це вилилося в такі рядки: "Наш екс-Гарант відвалює в Чикаго, То хай забере і своїх кумів, Вони кричали в ліво і на право, Що є потомки славних козаків..." і т.д. Цього року перший раз за 20 років назелажності мені було сумно. І рядки такі ж. "Тому і сумнів у душі закрався, Вони з народом повна проилежність, Я в вишиту сорочку нині вбрався, Вам не забрати мою незалежність..." Чекайте збірку.
rat Ваші зображення можна зустріти в найнесподіваніших місцях. На фургоні, в харчовому магазині, навіть у громадській вбиральні. Вас то не замахує? 18.11.2011 12:23
Роман Вірастюк На фургонах це ви бачили Василя. У нього був контракт з фірмою "Альцест". А на торговому центрі біля Ратуші - це я і моя сім'я. Це мене ні разу "не замахало", і виглядало в даному випадку дуже цивілізовано. Я вже давно говорив, що люди які прославили свій край, повинні бути лицем свого краю. Ще років 5-6 назад, коли Василь вдруге завоював звання "Найсильніша людина планети", я пропонував при в'їзді в область розмістити біг-борди із зображенням Василя і написом "Найсильніша людина планети народилася на Прикарпатті". Мою ініціативу проігнорували.
беняЧи відчуваєте ви, що держава вдчна вам за те, що ви прославляли її на всіх континентах?18.11.2011 12:25
Роман ВірастюкМені не потрібно це відчувати. Головним є те, що я це усвідомлюю. Маю лиш одне бажання - щоб кожен поступ вперед, кожен крок до цивілізації і до чого сь позитивного як в спроті так і в буденному житті фіксувався на законодавчому рівні і ми рухалися тільки вперед.
ЩЩЩЧи зразу ви почали штовхати ядро? Якими ще видами спорту займалися в дитинстві? Які гуртки відвідували?18.11.2011 12:26
Роман ВірастюкДо штовхання ядра де я досяг нормативу майстра спорту міжнародного класу, я виконав виконав норматив майстра спорту в метанні диску. В школі я займався судномоделюванням.
МаркоПане Романе! Коли на лижі і куди?18.11.2011 12:30
Роман ВірастюкВідверто кажучи, з 2006 року я не ставав на лижі і подарува їх. Власне відтоді коли загинула дружина Василя Світлана, я не маю бажання цим займатися. Є безліч всього в альтернативу лижам.А куди їхати - я думаю залежить від вашого гаманця і від бажання бути захищеним або ні. Промоніторте найближчі країни - Словаччина, Польща, Румунія і порівняйте з нашими курортами. Де більша ступінь захисту вас як спортсмена на лижах, туди і їдьте.
ГуглЯкі у вас стосунки з братом Василем? Як часто зустрчаєтеся? Хто з вас є лідером? Хто ваші батьки? Є в нас "братові" династії - Вірастюки, Клички. Це що - добрі гени чи виховання, атмосфера в сім'ї, що впливає на зростання?18.11.2011 12:34
Роман ВірастюкЗ братом Василем ми жодного разу не билися - ні в дитинстві, ні тепер. Зустрічаємо по мірі можливості, а телефонуємо один одному практично кожного дня. Можливо це тому, що ми обоє були в спорті і після двохгодинних тренувань по 2 рази в день на бійки не вистачало сили. Стосовно спортивних династій, є й такі випадки. В нашій ситуації, батьки були в любительському спорті. Мама - грала у волейбол за швейну фабрику, а батько грав у футбол. і те що ми пішли у спорт - їхня заслуга. Лідера між братами у нас немає. ми обоє ділимося враженнями, переживаннями і порадами.
МаркоЗнаю, що ви трохи співаєте з братом.Коли перший Альбом?18.11.2011 12:36
Роман ВірастюкНа сьогоднішній день і з братом, і не з братом, і сольно є готових 9 пісень. Ще 5 пісень я написав і їх співають інші виконавці. Не знаю за альбом, але була така задумка випустити аудіольбом з моїми віршами і піснями, які можна слухати в машині. Я думаю це має право на життя.
Володя Роман! Якби у мене було завдання створити образ людини завтрашнього дня я просто привів би тебе і нічого не було б необхідності додавати!!! Ти завжди був і залишаєшся взірцем для людей що тебе оточують! Здоровя тобі і твоім близьким ! Реалізації твоїх планів! Розкажи що тебе порадувало останнім часом ! ВІРАСТЮКА В ВЕРХОВНУ РАДУ!!! 18.11.2011 12:44
Роман Вірастюк Дякую за компліменти. Завжди намгався жити за принципом, про який мені щодня говорив мій тренер на протязі 25 років: "Ти можеш виграти олімпійські ігри, чемпіонат світу, чемпіонат Європи - будь сьогодні з людьми які тебе оточують завжди коректним. Тобі прийдеться жити з ними поряд після спорту". Я намагався дотримуватися його поради. І це віддалося мені тепер у стосунках з людьми. Я і по сьогодні вітаюся з всіма, хто йде мені на зустріч і дивиться в очі. Це не важко. Але я не можу запам'ятати всіх з ким я колись знайомився. Тому я вітаюсь зі всіма. Щоб потім хтось не сказав в спину "От пішов той "мудак" і не привітався". А за Верховну Раду, навіть не думав. Я буду для них там не зручний. Я не продаюсь. І мною важко маніпулювати. Я думаю і аналізую. А для Верховної Ради це зле. Я буду думати про людей більше ніж за свою власну кишеню. Це мій принцип, за який мене деколи дорікають вдома. Але я цим пишаюся. Можливо я колись прийму таке рішення, коли зміниться ситуація, але не тепер. Тепер це виглядає приблизно так: "Все летить в різні боки невпинно, Депутати пакують закони, В свою користь грабують злочинно, Тимчасові царі і барони. Все покрали - від Польщі до Сходу, Не залишивши навіть свободу, України трудящі народи, Посадили на хліб і на воду".
Коля Не знав, що ви така різносторонньо розвинена особистість. Цікавий чат. Які у вас плани на найближче? Чи є якісь нові задуми, нові проекти? 18.11.2011 12:48
Роман Вірастюк Мрію, щоб у мрєму місті і області було цивілізоване, цікаве телебачення, де будуть живі ефіри (бо інших не сприймаю), де можна наживо спілкуватися з людьми і твою думку не вріжуть і не перекроять так, як їм потрібно. Всі проекти які до сьогодні пропонував тут, не влаштовували або мене, або ще когось. Коли мені кажуть, що про це треба помовчати, а на цьому треба зробити акцент, я так не можу. Я не є людиною сценарію, і на мою думку мене повинні бачити і чути таким, яким я є. Нехай мене або сприймають, або не сприймають. Але я таким є.
КоляЯк ви ставитеся до ігрових видів спорту, ви контактна комунікабельна людина, а реалізувалися в спорті де потрібні індивідуальні зусилля і підтримка може бути тільки віртуальна - з екранів телевізорів, в переживанні. Здається, що вам було б комфортно і командних видах спорту - регбі, американському футболі?18.11.2011 12:57
Роман ВірастюкЯ теж колись займався командним видом спорту - гандболом. Мій син сьогодні займається баскетболом (гравець БК "Київ"). Не шкодую, але думаю, що в мене в ігрових видах теж би все получилось. В мене не поганий периферичний зір аналітика і відчуття партнера. це цікаво, емоційно і динамічно. Тішуся з того, що земляки мають змогу бачити спортивне ігрове шоу з міні-футболу та баскетболу. Єдине що не поділяю - позиції по кількості легіонерів на майданчику. Я вважаю, що пропозиція 3-річної давності Олександра Волокова (олімпійського чемпіона, 4-разового чемпіона МБА, президента федерації баскетболу України) є раціональною. Він пропонував щоб на майданчику грало два легіонера і три українці. а не чотири легіонера та один українець. Сидячи на лаві запасних, українці не мають жодних шансів пробитися до фінальної частини чемпіонатів світу і Європи з баскетболу. Ще один момент, який мене обурює. На матчах нашої Говерли, коли перед початком гри звучить гімн України, легіонери продовжують розминатися і поправляти штани. Хочеться кинути в них бутилкою мінералки за неповагу. Я особисто виступав 4 роки щза португальський клуб "Порто" в легкій атлетиці, де з повагою ставився до країни, яка дає можливість мені заробити гроші. Тому хочу для своєї країни теж такого відношення.
ПетроХто ваші друзі? Кого серед них більше - спортсменів, артистів, депутатів............................?18.11.2011 12:59
Роман ВірастюкСеред моїх друзі найбільше порядних і щирих людей - ні в якому випадку не зрадників. Коли людина мене зраджує, я не займаюся помстою, я просто викреслюю його з кола свого спілкування.
миронЯкби вам запропонували обиратися в депутати, то якій партії ви б надали перевагу? ВО СВОБОДА, РИГІОНИ, БЮТ, ЯЦЕНЮК, НУНС, ...?18.11.2011 13:05
Роман ВірастюкНа сьогоднішій день я допомагаю у виборчих перегонах до Верховної ради депутату від Партії регіонів Ігорю Луканю. Я спрямовую його творити добро для виборців бліьше позиціонуючи особисто себе, а не політичні прапори. Націлюючи його на те, що як би не закінчилися вибори, добрі справи все рівно залишаться. А на вибори, я особисто, в чому дуже сумніваюсь, що піду, йшов би з тією силою, з якою я вже йшов 2 рази на вибори. Це "Наша Україна". В житті, як і в спорті, треба вміти гідно сприймати як перемоги, так і поразки. А ні в якому разі бігати від однієї партії, до іншої. Це вже "доля" професійних політиків.
миронЩо буде з Україною і світом за 10 років? Як ваші відчуття - криза буде? Така, що все знесе в хаос?18.11.2011 13:08
Роман ВірастюкНа сьогоднішній день, потяг який останніми роками рухався в сторону Європи, розвернувся і їде в зворотньому напрямку. Я не готовий придбати квитки на цей потяг. Я залишуся тут і буду намагатися робити все щоб свідомість оточуючих мене людей і душі їхні не зчерствіли в двохсторонньому обливанні брудом, який ми зараз маємо. Мрію щоб кожен з нас пишався тим, що він Українець. І намагався робити все, щоб життя його і людей оточуючих його принаймі в цьому місті було щасливе.

Кількість переглядів - 7010

Коментарі (2)
Віктор | 24.11.2011 00:10Якби я тебе не знав , то думав би , що ти понтуєшся. Ромаха - the best ! Роман Вірастюк | 19.11.2011 10:53Хочу зробити уточнення. 17-ть разів я вигравав титул Чемпіона України, а не Європи. Чемпіоном Європи я ставав лиш один раз у 2002 році виступаючи за клуб "ПОРТО". Це був клубний Чемпіонат Європи. Щоб ви зрозуміли краще- я поясню порівнюючи з футболом. Є перемога в Лізі Європейських Чемпіонів(серед клубів) і перемога в Євро-2012(серед держав). І те, і те престижно, лиш за перемогу в лізі отримують значно більше грошей. Я переміг серед Євроклубів.

Додати коментар

Ім'я:

E-mail: (не обов'язково)

Текст повідомлення:



Статті
Останнє в блогах
Всі блоги