Чат з гостем "Фіртки"

Чат з Романом Бончуком

Художником

Агенція Новин "Фіртка" завершила чат з відомим художником Романом Бончуком.



Чат

123Ви дивитеся шоу Шустера, політичні новини, і іншу мутоту? Чи все малюєте? 28.11.2014 13:11
Роман БончукШОУ Шустера нажаль дивлюсь мало. можна сказати, що взагалі не дивлюсь - бо це ніби гра, гра по колу, з одними й тими самими гравцями, де кожен має свою чітку роль та компрометуючий погляд на співрозмовника. Малювати приходиться постійно, бо це першочергова застанова подальшого удосконалення пошуку та саме творчого розвитку. Інакшої чи кращої форми ще ніхто не вигадав. до того ж в мистецтві деколи буває під час "творчого струму" виникають справжні режі доволі несвідомого першоджерела, а от коли цілеспрямовано рухаєшся деколи нічого не получається. Це як Пікассо, Матісс, Блейк робили сотні малюнків та артефактів - а потім обирали найкращий
andr243Картину треба дивитись тільки вживу на виставці чи можна і через інтернет ? Чого тоді не побачиш ?28.11.2014 13:22
Роман БончукМожна картину побачити в інтернеті - це здебільшого поверхневе зняття інформації. Для більш глибшого розуміння самого артефакту потрібен безпосередньо прямий контакт із витвором- для відчуття теплоти кольору, складності фактур, магії сфумато та лесірування. Важлива для більш ширшого розуміння й ознайомлення із міфом самого полотна: тобто умов та імпульсів виникнення, зародження та зрощування концепції, мети та безпосередньо самого мотиву. Так усвідомлюються полотна Гойї, зокрема Делакруа, міфи імпульсів удосконалюють сприйняття Врубеля, яу і "Герніки" Пікассо чи "Передчуття громадянської війни " Пікассо. Універсальним та вичерпним розуміння твору є і саме знайомство з автором, відчуття його "пульсуючої безконечної енергії" творення. Про старих майстрів треба багато читати - кожна картина переобтяжена символами та кодами, так би мовити рефлексіями свого часу. Читати автобіографічні нариси, щоденники, Дрюона, Фейхтвангера, тощо
andr243Чим повинна відрізнятись картина від фотографії ?28.11.2014 13:35
Роман БончукКартина в суті своїй кардинально відрізняється від фотографії. Бо головна фішка фото - це пошук та миттєва фіксація самих сокровенних моментів та явищ. Цього можна допитись й живописі на пленерних сесіях - тут потрібен неабиякий досвід. Є певна категорія митців, котрі мають на меті саме "змагання" із фото - гіперреалізм, гіперфункціональний натуралізм. Варто поєднювати натепер і роботу з фото і живописом, допомагати підготовчою роботою саме фотофіксацією, і займатись живописом паралельно створюючи фото. При виконанні жанрових робіт фотофіксатив надзвичайно необхідний із задіюванням сучасних програм. Всі прогресивні митці використовують спект фотоможливостей для живопису - ще Леонардо казав, що якщо би він жив в майбутньому він би користався всіма можливими тех. засобами для удосконалення самого малювання. Згадуються сотні гравюр Дюрера, де він вираховує закони перспективи для "Апокаліпсиса", та розробив прототип камери обскура.Отже в умовах сучасного глобального цивілізаційного розвитку всі аспекти мають взаємопоєднюватись - а не змагатись в індиферентності
Зеник-69Чи бував у вас такий "депресняк", що після закінчення якоїсь роботи, ви в нервах її рвали та викидали в смітник ?28.11.2014 13:52
Роман БончукНу, взагалі, мені пощастило пережити справжній "ДЕПРЕСИВНИЙ " стан - після повернення з навчання у Сполучених Штатах. Проживши в надзвичайно шаленому ритмі, отримуючи все бажане, маючи колосальний перспективний вектор - я повернувся в 90-ті в Івано-Франківськ, коли ще навколо Ратущі був ринок, торгували усіляким непотребом. Страшенний депресняк був після навчання в Бостоні повернутись в наш Прикарпатський Інститут - де сам викладацький склад був дегенеративний і на лекціях обємно-просторової композиції вперто та голосно розказували про будову токарного верстату. Після приголовшивого усвідомлення, що я "приїхав", я почав виходити від "міжконтинентальної депресії" - робота, щоденна праця: займався дизайном, щоденно малював, писав есеї. за два роки все ніби знівелювалося. Щодо творчого депресняка в мене його ніколи не було й сподіваюся не буде - адже моє мистецтво поліуніверсальне та співіснує із багатьма іншими сферами. Тобто необхідним є грунтовне та усвідомлене письмо, тобто не люблю чогось імпульсивно- примітивного. Пишучи ікони - з головою заглиблююсь у читання Святого письма, щодо футуризму - кіно та література, концептуалізм , найковий концептуалізм - читання базових книжок; філософічні мандри в малюванні - ознайолення із Кантом, Юнгом, Шпенглером тощо. Тільки так можна віднайти саме рецептуру "невпинності самого творення". Ну роботи на смітнику ще не були _ влучним є утилізація. Сподіваюся все буде добре
helenaЯк ви ставитесь до критики?28.11.2014 14:09
Роман БончукКритику люблю, навіть деколи напршуюсь. Однак квалікована критика купується як і все на Україні: скільки було штучних експозицій в Києві та у Львові, де мене запрошували із штучно роздутим сценарієм. В мене був випадок показу робіт в столичній галереї , виконаний на левкасних дошках із складними грунтами та підшарами - на що почув: у вас там в регіоні крадуть ліси, з деревом проблем жодних, й ви на цих дошках малюєте. Отже, що таке критика - це професіоналізм : тобто можливість визначення, що є в роботі добрим, що невдалим. В мене є цей Досвід - мене окрилив ним мій вчитель Володимир Чернявський. і , найголовніше, аргументованісь: тобто обгрунтованість свідомих помилок митця, анархізм, поетичність, пошук: зокрема, пошук форму, ліній, плями, композиційних аспектів, ідейних, ідейно-концептуальних. Зараз в наш час все просто: скандал, свідоме ламання канонів, абсурдизм, суто ідейний концептуалізм - тобто бажання розширення максимально самого спектру мистецького , яко технчно-візуального, так і сюжетно лінійного.Критика необхідна, але аргументована та ретроспективна. Зараз критичний допис до будь-якого проекту є доповненням та ярликом. все працює на піар та на динаміку, на актуалізацію - маємо, що маємо: а синдром "надувної кульки" та досвід британської галереї White Cube розкрив багато чого
Зеник-69Читаю тут іноді зовсім не етичні та образливі запитання, і ось хочу спитати, чи правда, що художника може образити кожен !?28.11.2014 14:13
Роман БончукЩодо образ - вони здебільшого трансформуються в імпульс творення. Тільки так можна перемогти гідру заздрості. Взагалі, люди, які безпідставно та неаргументовано поплюжать чиюсь творчисть - моральні покидьки. Якщо і є щось не так, воно й так нівелюється та утилізується з часом.Ми нещодавно спілкувались з товарищем на цю проблематику - все має свою межу "перенасичення". Треба терпіти. Терпіння робить чудеса
GitaraЧи змогли б кинути пензель і хоча би на місяць взяти автомат у руки і без притворної бравади поїхати на війну, виконувати свій чоловічий священний обов'язок? Тобто захищати рідну землю від клятого рус. агресора? Водночас, якщо не секрет, чого найбільше боїтеся?28.11.2014 14:22
Роман БончукКомпрометуюче запитання. Це найскладніше що насьгодні є. Багато друзів , і лікарів . і військових повертаються зі сходу просто шоковані безладом та хаосом : населення мирне викрикує, що вони фашисти, бандерівська хунта, що то їхня земля. Це новий тип війни - інформаційно-гібридної, до того ж леже-геополітичною. Конкретно від однієї людини зовсім нічого не залежить, є ще з десяток різних проблем, кланів, підкланів, домовленостей - того, чого ми насправді не знаємо. Моє завдання займатись культурною мобілізацією - дати можливість глибокого усвідомлення, віри в те, що Україна переможе, об єднається й вкотре докаже світові свою унікальність та незламність духу. Якщо буде маштабне вторгнення - однозначно кулемет в руки й на передову, інакше не може бути. Слава Україні!!! Слава Героям!!!
drugДоброго дня) читав тут недавно на Фіртці, що хочете у центрі Франківська зробити стіну Небесної сотні. З того щось буде, чи це чергова балаканина?28.11.2014 14:38
Роман БончукЩодо Стіни Небесної сотні, то це не тільки моє особисте бажання, це наше спільне з Ігорем Гуриком дитище. Спочатку ми планували цю композицію розмістити на фасаді Білого будинку - і вирішили, що найкраще місце - це саме серце Франківська, на Вічевому Майдані. Це величезна мозаїчна плита - орієнтовно 15 метрів. Головна концепція - це залечення студентів для роботи, тобто , щоби студенти літом по частинам викладали сам Образ Берегині Майдану, зображення самого Майдану, коду України - вишиваної орнаментики, та Архангела Михаїла та Гавриїла. Досвід маю, адже маю велику майстерню для мозаїки, маю орієнтовно 18 тон самої керамічної плитки, з якої буде виконуватись саме зображення. Щодо зневіри та балаканини - відповідь одна , на все свій час та свої герої, зірки ще нікому не вдалось поміняти місцями, а подих Сонця ще нікому не вдалось зробити холодним - але говорити та кричати необхідно : є надія , що почує Всесвіт і почне сприяти. Свідомість формує буття - аж ніяк не навпаки...
helenaМені здається, що раніше, коли ви проводили презентацію своїх виставок у вас більше горіли очі? Що змінилося?28.11.2014 14:43
Роман БончукРаніше горіли очі - зараз горять руки. Що змінилось - перш за все пріорітети : хочеться творити ще більше, ще більше полотнища - щоб досягнути головного проекту : "Хронології людства" довжиною в 1 км у вигдляді трьоповерхового куба
123Хто для вас є зразком Художника? 28.11.2014 14:54
Роман БончукЗразковий митець, тобто ідеал завжди для мене був Леонардо да Вінчі. Не просто геніальний та зразковий - але й самий втаємничений. Зокрема була експозиція його винаходів в Києві на Олімпійсьму - я був шокований . він придумав все і танк, і пушку, і ціле місто без каналізації, а коли побачив Мадонну Літту в Рос. Музеї - взагалі не зрозумів самого виконання. Митець - це поліуніверсальний медіум, монада, одиниця - одним словом ще й до того має бути людяним. Складність питання в тому , що кожен "зразковий " митець є зразком в чомусь конкретному_ Тернер започаткував Тейт галерею, і все життя збирав на це кошти, Хьорст теж цікавий , і той, хто дав десятки розумних учнів, й започаткував нові школи та течії. Ну Леонардо це віртуалізований образ _ ідеалом для мене й моїх послідовників завжди буде мій вчитель Володимир Чернявський.
123Чи купляєте ви картини франківських (та й не тільки франківських) художників? Скільки взагалі в Франківську нормальних художників на вашу думку?28.11.2014 15:02
Роман БончукКартини не купую, колекціоную власні. Саму категорію "Нормальності" серед митців важко визначити : всі вони геніальні, неповторні, це ж окреме служіння самому Мистецтву - "Якщо Мистецтво не полюбить тебе, всі твої намагання будуть марними"(Сальвадор Далі). Треба йти на жертви, нехтувати "мирним" життям й заглибитись у Вирій мистецьких прерій
andr243Що Вам найбільше подобається малювати ?28.11.2014 15:04
Роман БончукНайбільше мені подобається малювати обличчя - пошук самого драматизму через колір та фактуру. люблю й абстрактний імпресіонізм, колажування, фігуративізм, люблю велики формати, пошук композиційної цилісності великого формату тощо
drugРозкажіть про себе. Чим цікавитеся окрім мистецтва? Що читаєте? Де буваєте? 28.11.2014 15:09
Роман БончукЦікавлюсь літературою, люблю суч. укр. письменників, кіноман - колекціоную фільми, передивляюсь важкі жанри : й артхауз, містику, жахи, хоррор, документалістику, на штиб "секретних територій", неформатне кіно, короткометражне обожнюю, відвідую столичні галереї та форуми. Головне - це персоніфіковане розуміння інформаційних струмів та імпульсів та можливістю ними керувати.
123З ким з художників товаришуєте?28.11.2014 15:15
Роман БончукНамагаюсь товарищувати з багатьма художниками - але істина одна, митець завжди лишається наодинці, як монах під час самого сакрального творення, при контактуванні із Вищим Інженером, самотність - насправді друге щастя, перше - це діти. Знайомий особисто зі всіма прогресивними столичними митцями - там складно: галерейні пріорітети, свої альтернативні спеції просування на світовий ринок тощо. Багато в чому залежить сама комунікація - потрібний час в потрібному місці з потрібними людьми - й феєрія успіху гарантована.
helenaЩо вас надихає на творчість? 28.11.2014 15:23
Роман БончукНадихає все : надихають навіть митці світового штибу - просте бажання власної інтерпретації. Надихає література - філософія: пошук абсолютних форм та ідей, надихає музика (повноцінний імпульс ще попереду), надихають мандри - пощастило свого часу мандрувати мусульманським світом. Зараз надхнення - це співпереживання, хвилювання за долю України - неньки, бажання всіма можливими методами та засобами залишити згадку наступному поколінню про героїчність нашої нації, про незламність духу та талановитість. Митець має реагувати на Світові колізії, виносити на світовий та локальний рівень проблеми суспільства та планети - такий головний меседж та посил. Візуалізація проблеми - це свого роду ефективність його правильного вирішення...
опаЯк ви би охарактеризували сучасні мистецькі середовища Івано-Франківська? Далі всі п'ють?28.11.2014 15:28
Роман БончукСучасні тенденції є : все розріджено та розпорошено. Та й добре .Однак я не є прихильником "келихових" погулянок - можливо з часом буде фундуш спрощення. Сподіваюсь. Дуже ціную час, дуже дорожу досвідом - намагаюсь максимально реалізуватись. Це правильно. Так має діяти кожен Лицар мистецької долі, як самурай-ронін з вогняним мечем в руках.
123Що можете сказати про Центр сучасного мистецтва в Івано-Франківську?28.11.2014 15:31
Роман БончукЦей Центр ніколи мене не цікавив та видається застарілим. Цей маргінез як паразитуючий вірус буде шукати вигідного середовища для свого існування в будь-яких формах та проявах. Це окрема спільнота, яка отримує сатисфакцію від навколищнього непорозуміння - такий шлях незрозумілої нікому й непотрібної ідентиферентності.

Кількість переглядів - 4084

Коментарі (1)
anatol | 30.11.2014 11:30таке враження що бончук сам себе питає і відповідає собі ж.
взагалі, схоже на штучно створений фейк. зрештою як й усе що робить
ромко. як там динамо?

Додати коментар

Ім'я:

E-mail: (не обов'язково)

Текст повідомлення:



Статті
Душа і тіло
Україна і світ
Цікаво