Ми випили Сому


«Magic dreams with Multi Trance»

Упаковку тайських галюциногенних грибів (за 25 євро), подібних до наших фальшивих підпеньків, я віз з Амстердаму через чотири кордони в Україну. Запакував їх в п’ять поліетиленових пакетів, які почергово обприскував одеколонами, пересипав перцем та іншими «пахощами», щоб раптом прикордонні «пси» в різних іпостасях не нанюхали…

В амстердамському «кофі-шопі», де легально продаються легкі наркотики включно з грибами, ще взяв кілька пакетиків чаю з сушених мухоморів (5 євро за пакетик). На пакетиках інтригуючий напис:

«Magic dreams with
Multi Trance
A m s t e r d a m
www.multitrance.com».



Провіз успішно.
Через Google пошукав порад від досвідчених «грибників», щодо «правил вживання» тайських галюциногенів. Вибрав варіант «Нарізати дрібно гриби, перемішати їх із шпротним паштетом, намастити на хліб…». Розбив тайські гриби на три «дози»… Медитація після такого «бутерброду» направду дещо динамічніша. Галюциногенні гриби були дуже популярними в багатьох традиціях. Наприклад, у американських індіанців. Тео-нанакатл – коричнево-рудуваті гриби з гострим смаком були відомі ще ацтекам, які називали їх «божественною плоттю»…

«Ми випили Сому,
ми стали безсмертними,
ми отримали Світло,
ми знайшли богів», -


це один з найзнаменитіших гімнів індійських Священних Вед – гімн Сомі, дев’ята мандала Рігведи. Більшість посвячених вважають пиття Соми метафорою стану пізнання трансцендентної Істини шляхом медитативного занурення «в себе». Але дехто не заперечуючи це, твердить, що власне метафоричності повинно було передувати «реальне пиття реальної Соми», яке сприяло достойникам (праведникам) баченню Світла та спілкуванню з богами.

Деякі дослідники твердять, що легендарна «Сома» була вижимкою з мухоморів. В одному ведійському гімні як про джерело Соми говориться про рослину, що не має листя, плодів, квітів та коріння, але яка має стовбур і шапку, яка червона в сонячному світлі і сріблиться в місячному сяйві. Цей опис непогано відповідає ознакам нашого «рідного» червоного мухомора.

Мухомор — один з найбільш розповсюджених видів грибів (Amanita muscaria), що має більше п’ятдесяти різновидів, які зустрічаються у всьому світі, окрім Південної Америки и Австралії. Відомі вони були і в Індії… Серед них є і червоні мухомори, які в малих дозах не є небезпечними, а є і пантерні (коричневі) – надзвичайно небезпечні для життя. Тому не раджу без досвідченого вчителя починати їх їсти. Навіть червоний мухомор має мікродози ядовитих речовин, передозування яких є небезпечним.

Червоний мухомор використовують шамани. Наївшись їх, вони проникають в «четвертий вимір», де дізнаються про можливі майбутні біди, причини хворіб людей і тварин, і де домовляються с духами про «краще майбутнє». Найбільш помічною для входження в астрал вважалися не самі мухомори, а сеча того їх з’їв кілька годин тому. І тому самі гриби їли учні, а шамани-гуру пили їхню сечу, яка практично миттєво вводила їх в потрібний стан.

Билинні руські воїни йшли на бій, наївшись червоних мухоморів.

Мухомори вживали і козаки-характерники. Їх навчання до повної реалізації проходило через три етапи, другий з яких називався «Час подорожей» і мав дві частини. Перша – це, власне, тілесні подорожі «в просторі». Козаки кілька років займалися паломництвом до природніх місць сили, до духовних святинь. Після цього вони починали практикувати те, що можна назвати астральними інтуїтивними «подорожами свідомості». І в цій справі їм дуже допомагали червоні мухомори. Щоправда, галюциногени їм були потрібні тільки на першому етапі, як перший поштовх до внутрішнього медитативного бачення, що з практикою розкривалося і без допомоги галюциногена як стимулятора.

Кілька років тому блукаючи по Карпатах десь між Ворохтою та Жаб’єм набрів я на помешкання старого мольфара. Жив він в столітній почорнілій хаті. Майже весь час свій проводив в молитві. Тоді від нього вперше я довідався, що ті «страшні» червоні мухомори, які мало не з букварика отримують свою негативну «репутацію» отруювачів, насправді не такі й страшні. Він розповів, як в молодості навчив робити витяжки (Сому?) з мухомора його дід. Чи вживає він мухомори зараз, питаю. Та вживаю інколи, - сміється, - але то мені без потреби, молодість згадую. То потрібне, - каже - тим хто не знає Дороги… Дороги куди?, - питаю. Та шо тобі скажу сину, що би не сказав, то ти не зрозумієш. А можна мені мухоморів спробувати? Ні, ти ще не готовий. Ти ще дуже молодий (мені тоді було вже «майже сорок»), в тобі ще є забагато «хтінь і злости»… Зараз гриби тобі тільки зашкодять. Зведуть з Дороги.

…Коли закінчилися тайські гриби, привезені з Амстердама, почав чаювати пакетним чаєм з мухоморів. Ефекту чомусь, на відміну від «підпеньків», жодного…

А з першого грудня, після того, як під впливом галюциногенних грибів кілька туристів-грибників в Амстердамі викинулися з вікон готелів, нідерландська влада заборонила в країні продаж грибів. Тому з нового «урожаю», без варіантів, перейду на мухомори...

Олег Головенський

P.S. Розповідь про перевезення з Амстердаму галюциногенних грибів – то не «явка з повинною» до міліціянтів, а історія від літературного (несправжнього, видуманого) героя...

 


Кількість переглядів - 814204.10.2010 15:12

Система Orphus Коментарі (0)

Додати коментар

Ім'я:

E-mail: (не обов'язково)

Текст повідомлення:



Останнє в блогах