Час гірчиці, або Позитив задовбав


 

Начальники вітчизняного зомбоящику продовжують бомбардувати нас несмачними цукерками. Себто, неякісним брендовим позитивом. В рекламі самі лише ляпи. Голос за кадром каже про талановитих українців які «створили космічну техніку», а на телекартинці – хронікальні кадри старту американської ракети «Сатурн 1б», до створення якої у 60-их роках приклалися представники зовсім інших націй. Відразу за цим ляпом у рекламному блоці показують істеричний кліп, де «наше пиво» змішане з патріотичними гаслами у такий «позитивний коктейль», що вже не знаєш, що ж насправді первинніше – гальба пінного напою чи любов до батьківщини.

 

Таке враження, що хтось гарячково намагається знайти нові (сучасні? нейтральні? дебільні?) «образи і меседжі» України. Але робить ці експерименти чомусь не в студії, а безпосередньо перед очима лохторату, котрий традиційно нічого не торопає, однаково безтямно дивлячись на позитивні «обміни жінками», позитивних кухарів-мазохистів та суперпозитивного закордонного дядька, який вміє згинати виделки без фізичного зусилля.

 

Півстоліття тому англійські психологи провели цікавий експеримент. Дітям тінейджерського віку показали навчальний фільм, де два хлопчики демонстрували «хороші і погані манери». Один з них, одягнений у пристойний одяг, вів себе як маленький джентельмен, інший, вбраний у вульгарне й брудне зображав юного і брехливого хулігана. Після перегляду дітей спитали, кого з хлопчиків вони би бажали мати за свого друга. Результат вразив психологів і педагогів своєю парадоксальністю: дві третини глядачів-тінейджерів обрали в якості «бажаного друга» негативного персонажа.

 

Щось таке відбувається і в теперішньому інформаційному просторі нашої країни. Ми захлинаємося дешевим позитивом, змантаченим  за простою схемою «співаємо, танцюємо, їмо, п’ємо і не задаємо питань». На тлі зацукрованого зомбощастячка зростає цікавість до хуліганки Тимошенко, піарщики якої вдало експлуатують застарілу народну ненависть до вітчизняних судів та підспудну симпатію до всіх, кого образила ця змішана з пивом система влади. Може краще було б будувати імідж системи на дозованому негативі? Може краще було б владним мужам посипати голову покаянним попелом і возопіть: «Грішні ми єси! Простіть нас, бо знову усе дорожчатиме і бальшой звіздець не за горами»? Інакше в той момент, коли всіх остаточно знудить від позитивно-солодкого, можна фатально втратити рейтинг.

 

А кому, питаємо, потрібна політична персона без рейтингу? Кому, скажімо, потрібний тепер Ющенко? Отож бо й воно. А колись так навколо нього стрибали, так стрибали… Як тепер навколо футболу, пива і нічим не підкріпленої двадцятилітньої гордості за державу.

 

Доба сиропів і тістечок закінчується. Насувається час гірчиці.


Кількість переглядів - 764730.08.2011 13:24

Система Orphus Коментарі (4)
Експерт | 31.08.2011 21:09до Автора, Братів і хліборобів: файно є, що радите. А вот пити "стрьомного вуйка" нікому не раджу - сі отривиш, читачу. "яке діло, таке піво, а діло в дівах", як каже один маловідомий поет. Хіба я брешу ?! :)) Автор | 31.08.2011 00:41До Експерта: Я мав на увазі іншу рекламу, де стрьомний вуйківський голос кричить: "наша держава! наше пиво!" а проти львівського пива ніц не маю, сам пію та іншим раджу:) Експерт | 30.08.2011 21:29Юзю, не гуди, "общепонятний" ти наш. Пане Єшкілєв, до вас питання, а чого ви не раді, що наше пиво (та ще й зі львівського виробництва) рекламують франківські моделі (та ще й росіянки...) ( та ще й гарні :) 1715. Jozef | 30.08.2011 15:26Як на мене, час гірчиці вже настав,але ще не всі це зрозуміли.
Тому і тішаться як дідько цвяшком отими напомадженими вуйками
і цьоцями в ящику які практично всі разгаварівают общепонятно.

Додати коментар

Ім'я:

E-mail: (не обов'язково)

Текст повідомлення:



Останнє в блогах